Блог

Федоренко

Must-have від податківців Дніпропетровщини: РРО та ПРРО – про важливі правила для бізнесу

04.08.2026 11:09

Чому фіскальний чек має велике значення?
Під час продажу товарів або надання послуг підприємці щодня видають покупцям десятки чи навіть сотні фіскальних чеків. На перший погляд може здатися, що це звичайна формальність. Насправді ж саме чек підтверджує, що розрахункова операція проведена відповідно до вимог законодавства.
Тому недостатньо просто провести оплату через реєстратор розрахункових операцій (РРО) або програмний РРО (ПРРО). Важливо, щоб покупець отримав правильно оформлений фіскальний чек, який містить усі обов'язкові реквізити.

РРО без помилок: чому це важливо для кожного підприємця
Сьогодні застосування РРО та ПРРО – це не просто вимога законодавства. Це невід'ємна складова прозорого ведення бізнесу, захисту прав споживачів і фінансової безпеки самого підприємця.
Суб’єкти господарювання активно переходять на сучасні програмні рішення, використовують безготівкові розрахунки, інтернет-еквайринг (електронні гаманці), онлайн-торгівлю та сервіси доставки. Разом із розвитком технологій зростає і відповідальність за правильне оформлення кожної розрахункової операції.
Неправильно запрограмовані товари, відсутність окремих реквізитів у фіскальному чеку, несвоєчасне оновлення програмного забезпечення чи використання застарілих налаштувань можуть стати підставою для застосування фінансових санкцій.
Саме тому важливо не лише використовувати РРО або ПРРО, а й розуміти, як правильно оформлювати розрахункові документи, які реквізити є обов'язковими та чому навіть незначна, на перший погляд, помилка може мати правові наслідки.

Хто повинен застосовувати РРО або ПРРО?
Правові засади застосування РРО та ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265/95-ВР. Його дія поширюється на суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі – банківськими картками, платіжними сервісами чи іншими способами.
Це означає, що під час продажу товарів або надання послуг підприємець повинен провести розрахунок через зареєстрований РРО або ПРРО та сформувати розрахунковий документ.
За виключенням суб'єктів господарювання, які згідно зі статтею 9 Закону № 265/95-ВР звільнені від використання касових апаратів через специфіку діяльності чи розташування (наприклад, продажі власної продукції у селах за певних умов).
Розрахункові операції необхідно проводити через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, або у випадках, передбачених Законом № 265/95-ВР, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Видача розрахункових документів: фіскальний чек, його форма та зміст
Отже, кожен продаж товару або надання послуги завершується не лише оплатою, а й видачею покупцю розрахункового документа. Саме фіскальний чек підтверджує факт проведення розрахункової операції, захищає права споживача та засвідчує, що підприємець працює відкрито і прозоро.
Покупець має отримати розрахунковий документ незалежно від того, яким способом він оплатив покупку – готівкою, банківською карткою чи через Інтернет.
Сьогодні фіскальний чек може бути:
- паперовим;
- електронним;
- у вигляді QR-коду;
- надісланим на електронну пошту або телефон покупця.
Розрахунковий документ формується РРО або програмним РРО і має містити обов'язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати продавця та саму операцію.
Форма та зміст фіскального касового чека встановлені Положенням № 13.
Зокрема, чек має містити:
- найменування суб'єкта господарювання;
- адресу господарської одиниці;
- податковий номер або код ЄДРПОУ (РНОКПП для ФОП);
- фіскальний номер РРО або програмного РРО;
- дату і точний час проведення операції;
- назву кожного товару чи послуги;
- кількість товару;
- вартість кожної позиції;
- загальну суму покупки;
- форму оплати (готівка, банківська картка, безготівковий розрахунок тощо);
- QR-код для перевірки справжності чека;
- фіскальний номер розрахункового документа.
Для окремих категорій товарів у фіскальному чеку зазначаються також додаткові реквізити. Наприклад, при продажу алкогольних напоїв зазначаються реквізити марки акцизного податку, а під час реалізації лікарських засобів чи медичних виробів – відповідні коди, передбачені законодавством.
Наявність усіх обов'язкових реквізитів робить розрахунковий документ повноцінним підтвердженням покупки. Якщо фіскальний чек сформований із порушеннями або в ньому відсутні обов'язкові реквізити, він може не визнаватися належним розрахунковим документом.
Для покупця правильно сформований розрахунковий документ – це можливість підтвердити факт придбання товару, гарантія для здійснення у разі необхідності обміну або повернення товару. Для підприємця – це підтвердження належного проведення розрахункової операції та дотримання вимог законодавства.

Що говорить судова практика про обов’язкові реквізити розрахункових документів
Особливої актуальності це питання набуває з огляду на сформовану судову практику. Верховний Суд у постанові від 9 квітня 2026 року (справа № 380/20009/23) наголосив, що фіскальний чек повинен містити всі обов'язкові реквізити, визначені законодавством. Якщо хоча б один із них відсутній, такий документ може втратити статус розрахункового, а це означає, що обов'язок щодо належного оформлення розрахункової операції вважається невиконаним.
Водночас Верховний Суд зазначив, якщо реквізит у фіскальному чеку містить окремі неточності чи помилки, це не завжди означає, що документ автоматично втрачає свій статус.
Проте відсутність обов'язкового реквізиту – це вже інша ситуація. У такому випадку вимоги законодавства вважаються невиконаними.
Окремо Верховний Суд звернув увагу на продаж підакцизних товарів. Якщо у фіскальному чеку відсутня інформація про акцизний податок, такий чек також не вважається належним розрахунковим документом.

Довідково:
1. Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами).
2. Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)»(із змінами).
3. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові Верховного Суду від 09 квітня 2026 року у справі №380/20009/23:«Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3 розділу І Положення № 13 установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.
У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного вище Положення № 13, тому відсутність обов`язкових реквізитів у фіскальних касових чеках на товари (послуги) є свідченням створення суб`єктом господарювання невідповідних розрахункових документів, відповідно, проведення розрахункових операцій через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування фінансової санкції, передбаченої Законом № 265/95-ВР.
Отже, Суд зазначає, що Закон № 265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення № 13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності). За змістом норм Положення № 13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Отже, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 02 березня 2023 року у справі № 500/6845/21 та від 27 березня 2025 року у справі № 560/15692/23».

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Рентна плата за воду: як правильно врахувати ліміти та заповнити декларацію

04.08.2026 10:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Використання водних ресурсів має свої правила та вимоги. Платники рентної плати за спеціальне використання води повинні правильно визначати обсяги використаної води, враховувати встановлені ліміти та коректно заповнювати податкову декларацію.
Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Саме у такому дозволі визначаються, зокрема, річні ліміти забору та використання води. Ці показники є одним із ключових орієнтирів для обчислення суми рентної плати.
Від чого залежить сума рентної плати
Платники самостійно обчислюють суму рентної плати наростаючим підсумком з початку року. При цьому враховуються:
- фактичний обсяг використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування та/або в інтегрованому довкіллєвому дозволі;
- ліміти використання води;
- встановлені ставки рентної плати;
- відповідні коефіцієнти.
Особливу увагу слід звертати на дотримання встановлених лімітів. Якщо водокористувач використовує воду понад річний ліміт, плата за перевищення розраховується у п’ятикратному розмірі.
Як правильно показати ліміти у декларації
У дозволі на спеціальне водокористування річний ліміт може бути розподілений за окремими видами або напрямами використання води. Наприклад, можуть бути визначені окремі обсяги для питних і санітарно-гігієнічних потреб, виробничих чи технологічних цілей.
У такому випадку платник заповнює окремий додаток 5 до декларації.
Важливий момент: у рядку 7 «Установлений річний ліміт використання води» окремого додатка 5 зазначається не загальний річний ліміт, а виключно той розмір, який виділений у дозволі конкретно під цей напрям використання води.
Водночас сума всіх річних лімітів використання води, зазначених у додатках 5, має відповідати загальному річному ліміту, встановленому у дозволі.
Код водного об’єкта має відповідати кожному типу водокористування
Ще одна важлива деталь під час заповнення декларації – правильне зазначення коду водного об’єкта у рядку 6 додатка 5 до Декларації.
Код обирається відповідно до довідника кодів водних об’єктів (додаток 16 до декларації) та має чітко відповідати типу водокористування, визначеному у дозволі.
Правильне оформлення декларації та уважне відображення встановлених лімітів допомагають уникнути помилок при визначенні податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води.
Порядок справляння рентної плати за спеціальне використання води, визначення платників та об’єкта оподаткування встановлено статтею 255 Податкового кодексу України.
Для звітування використовується податкова декларація з рентної плати, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719. Розрахунок суми рентної плати здійснюється у додатку 5 до декларації.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1036241.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Леся Карнаух: За сім місяців цього року ДПС забезпечила понад 800 млрд грн надходжень до загального фонду держбюджету

04.08.2026 10:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1036346.html поінформувала.
За сім місяців цього року по податках, які адмініструє ДПС, надходження склали 800,1 млрд грн до загального фонду державного бюджету. Про це повідомила очільниця ДПС Леся Карнаух.
Це + 63,7 млрд грн до факту минулого року (+8,6 %).
У липні до загального фонду державного бюджету надійшло 82,4 млрд грн податків та зборів, які адмініструє податкова.
Основні надходження:
- ПДВ – 50,7 млрд грн;
- ПДФО – 20,9 млрд грн;
- акцизний податок з вироблених в Україні товарів – 11,1 млрд грн;
- податок на прибуток підприємств – 6,8 млрд грн.
«За кожною цифрою працюючі підприємства, збережені робочі місця, виплачена зарплата, вироблена продукція, надані послуги та відповідальність платників податків перед державою. Ми добре розуміємо, наскільки непросто сьогодні працювати бізнесу. Дякую за вашу стійкість. Ви – опора для України», – сказала очільниця ДПС.
Вона додала, що цими вихідними багато хто в соцмережах бачив відео, яке неймовірно вразило.
Після чергового обстрілу росіянами столиці хлопець-мешканець Києва прийшов до невеличкого квіткового магазинчика. Він майже вщент був зруйнований ворогом. Хлопець прийшов не просто, щоб купити квіти. А щоб тим самим підтримати жінку-власницю, у якої він постійно придбаває букети. Його приклад згодом підхопили інші.
«І це набагато більше, ніж про квіти. Така історія – одна з тисяч про незламність українського бізнесу. Про кожного, хто навіть після страшних атак знаходить сили відкриватися і працювати. І про кожного з нас, хто в найскладніші моменти купує умовний букет, каву, смаколик. Просто, щоб той, хто зараз в скруті, не здався. Саме з таких історій складається стійкість нашої економіки, наповнення державного бюджету. І я вдячна кожному платнику!» – додала очільниця ДПС.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

ДПС та Держприкордонслужба удосконалюють електронний обмін інформацією

04.08.2026 10:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України та Держприкордонслужба удосконалюють електронний обмін інформацією, забезпечивши автоматизований доступ до власних систем.
Відповідний договір та протокол підписали очільниця ДПС Леся Карнаух та в. о. Голови Державної прикордонної служби України Валерій Вавринюк.
Автоматизований доступ до систем забезпечить швидшу роботу відомств. Бо раніше доводилося витрачати чимало часу на листування та окремі запити. Вся інформація – захищена.
Вся робота виключно в межах повноважень двох відомств.
«Важливо! Автоматизований доступ це не про нові перевірки, обмеження чи додаткові повноваження. Правила перетину державного кордону також не змінюються. Але тепер ДПС зможе ще швидше виявляти фіктивні операції, схеми «сірого» імпорту чи експорту, схеми ухилення від оподаткування, точніше виявляти податкове резидентство. По суті, ефективніше протидіятимемо тіньовій економіці», – розповіла Леся Карнаух.
Виконувач обов'язків Голови Державної прикордонної служби України Валерій Вавринюк наголосив, що цифровізація міжвідомчої взаємодії є одним із ключових напрямів розвитку державних інституцій.
«Автоматизований обмін інформацією дозволить значно скоротити час опрацювання запитів, підвищити ефективність роботи обох служб та забезпечити належний рівень захисту інформації», – сказав в. о. Голови Держприкордонслужби.
Раніше податкова запитувала дані через листи. Прикордонникам доводилося вручну опрацьовувати кожен лист та готувати відповіді.
Тепер процес автоматизовано. Працівник ДПС формує запит в електронній формі, а система автоматично формує відповідь за лічені секунди без залучення працівників у ручний процес.
Для чого ДПС потрібні ці дані?
Інформація про перетин кордону використовується податковою у сукупності з іншими даними у таких випадках:
Визначення податкового резидентства: перевірка статусу фізичних осіб (зокрема, перебування в Україні понад 183 дні протягом року) для точного розрахунку податкових зобов'язань та уникнення подвійного оподаткування.
Запобігання фіктивним операціям: виявлення фактів, коли фінансово-господарські документи чи звітність підприємства підписуються керівником, який на дату підписання фактично перебував за межами України.
Захищений канал зв'язку: обмін проходить на центральному рівні через Національну систему конфіденційного зв’язку.
Точкові запити: кожен запит є точковим і формується виключно щодо однієї особи або одного транспортного засобу за наявності чіткої правової підстави.
Персоналізований доступ: кожен запит підписується Кваліфікованим електронним підписом (КЕП) конкретного посадовця ДПС із накладанням електронної позначки часу.
Повний аудит: усі дії користувачів фіксуються в електронних журналах аудиту, що повністю виключає несанкціонований чи анонімний перегляд інформації.
Така взаємодія жодним чином не змінює правила або тривалість перетину державного кордону.
Обмін даними здійснюється виключно в межах внутрішньої аналітичної роботи. Наявність податкових питань чи заборгованості не є підставою для обмеження права виїзду за кордон – таке рішення, як і раніше, ухвалюється виключно судом у порядку, визначеному законом.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1036140.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

ДПС усунула технічні помилки під час приймання податкових розрахунків

04.08.2026 10:50

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1036412.html повідомила.
З 1 серпня 2026 року Державна податкова служба України спільно з Пенсійним фондом України розпочали приймання нових форм податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, сум утриманого з них податку та сум нарахованого єдиного внеску.
Деякі платники повідомляли про випадки неприйняття податкових розрахунків з двох причин:
- невідповідність інформації про зазначені у них додатки;
- невідповідність типу документа.
ДПС оперативно усунула технічні помилки. Якщо звітність було відхилено з однієї з цих причин, її можна надіслати повторно.
Приймання та обробка податкових розрахунків здійснюється у взаємодії з Пенсійним фондом України. Після отримання інформації про обробку звітності Пенсійним фондом, яка наразі триває, платники отримають другу квитанцію.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги платників!

03.08.2026 10:37

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з абзацами першим та другим п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155).
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому п. 42.4 ст. 42 ПКУ, які подали заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів № 851 та № 2155 шляхом надсилання документа в Електронний кабінет.
Форма Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет (далі – Заява) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» (із змінами).
У разі якщо платник податків не подав Заяву, листування з платником податків здійснюється шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Водночас, порядок опрацювання та надсилання вихідних документів щодо розгляду звернень громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах визначений розд. VІ Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297 (далі – Порядок).
Згідно з абзацами першим та другим п. 1 розд. VІ Порядку вихідні документи у паперовій та електронній формах, створені в органах ДПС, надсилаються громадянам на їх звернення з використанням засобів поштового зв’язку та/або засобами електронної пошти, Електронного кабінету, як того просить громадянин.
Відповідь на електронне звернення громадянина надсилається на вказану у зверненні адресу електронної пошти та/або Електронний кабінет, якщо заявником не висловлено бажання отримати її також засобами поштового зв’язку.
Враховуючи вищезазначене, відповідь на лист, надісланий через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету, платник податків отримає у режимі «Вхідні» меню «Вхідні / вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, за умови наявності поданої Заяви або якщо цей спосіб отримання зазначено безпосередньо у зверненні. Якщо ж платник висловив бажання отримати відповідь поштовим зв’язком чи засобами електронної пошти, лист буде надіслано обраним ним способом.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Зміна відомостей про об’єкт оподаткування: заповнення Заяви за ф. № 20-ОПП

03.08.2026 10:37

управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Порядок обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначений розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).
Форму Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) наведено у додатку 10 до Порядку № 1588.
Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 Заява за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
Водночас, у разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Заяві за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється (п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 та п. 2 Пам’ятки для заповнення розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Виробники та імпортери сигарет зобов’язані застосовувати коефіцієнт 1,1 до мінімального акцизного податкового зобов’язання

03.08.2026 10:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 квітня по 31 грудня 2026 року виробники та імпортери сигарет зобов’язані застосовувати коефіцієнт 1,1 до мінімального акцизного податкового зобов’язання, оскільки за підсумками декларування за 2025 рік частка загальної суми акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні сигарет становить 58,8 %, що є менше 60 %.
На вебпорталі ДПС оприлюднено інформацію щодо:
- загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку на сигарети;
- середньозваженої роздрібної ціни продажу сигарет;
- частки акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні.
Розрахунок здійснено на підставі декларацій з акцизного податку всіх виробників та імпортерів сигарет за січень – грудень 2025 року.
На кого поширюється норма?
На всіх виробників та імпортерів тютюнових виробів за кодами УКТ ЗЕД:
- 2402 20 90 10 ¬ сигарети без фільтра;
- 2402 20 90 20 ¬ сигарети з фільтром.
Коли застосовується коефіцієнт 1,1?
Коефіцієнт застосовується:
- при розрахунку акцизного податку за марки (з 01 листопада 2026 року – унікальні ідентифікатори), отримані з 01 квітня по 31 грудня 2026 року;
- при визначенні податкових зобов’язань у деклараціях з акцизного податку за звітні періоди квітень – грудень 2026 року;
- при визначенні максимальних роздрібних цін у декларації про МРЦ та при здійсненні роздрібного продажу сигарет – з урахуванням коефіцієнта 1,1 та коефіцієнта 1,45.
Відображення у звітності за 2026 рік
У додатку 2 до декларації з акцизного податку (графа 17 «Мінімальне податкове зобов’язання, встановлене Кодексом (грн) за 1000 шт») за квітень – грудень 2026 року зазначається мінімальне акцизне податкове зобов’язання, збільшене на коефіцієнт 1,1.
Довідково: п.п. 14.1.60 прим.2 п. 14.1 ст. 14 та п. 221.6 ст. 221 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених законами України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII та від 18 липня 2024 року № 3878-ІХ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Платники податку на прибуток зазначають інформацію про надання безоплатної допомоги неприбутковим організаціям та для потреб заб

03.08.2026 10:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платники податку на прибуток підприємств зазначають інформацію про надання безоплатної допомоги неприбутковим організаціям та для потреб забезпечення оборони у додатку БД до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація).
Додаток БД до Декларації призначено для правильного визначення об’єктів оподаткування та суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств щодо:
розрахунку коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до положень підпунктів 140.5.9 та 140.5.14 п. 140.5 ст. 140, п. 72 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс);
визначення об’єктів оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах відповідно до підпунктів 135.2.1.8 та 135.2.1.8 прим.1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135, п.п. 141.9 прим.1.2.6 підпункту 141.9 прим.1.2 пункту 141.9 прим.1 ст. 141 Кодексу;
зазначення інформації про надання протягом звітного (податкового) року всієї безоплатної допомоги неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, а також для потреб забезпечення оборони та надання гуманітарної допомоги відповідно до п. 63 прим.1 підрозділу 4, п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.
Додаток БД до Декларації передбачає:
розрахунок суми встановлених Кодексом обмежень (лімітів) для безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг протягом звітного (податкового) періоду неприбутковим організаціям, при перевищенні якого застосовуються коригування фінансового результату до оподаткування (таблиця 1 Додатка БД);
уніфіковане відображення операцій з безоплатного надання допомоги, із систематизацією таких операцій відповідно до впливу на об’єкт оподаткування (таблиці 2-7 Додатка БД).
При цьому обов’язковому заповненню у таблицях 2-7 Додатка БД підлягають поля щодо вартості наданої безповоротної фінансової допомоги та/або безоплатно наданого майна (робіт, послуг) усім неприбутковим організаціям, незалежно від перевищення або не перевищення встановлених обмежень, та для потреб оборони, визначених Кодексом.
У таблиці 1 Додатка БД для розрахунку встановлених лімітів зазначають інформацію про:
оподатковуваний прибуток попереднього звітного року (рядок 1.1);
суми обмеження в розмірі 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (рядок 1.2);
суми обмеження в розмірі 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (рядок 1.3).
Показники таблиці 1 зазначаються платником, який за попередній звітний рік отримав оподатковуваний прибуток, та враховуються під час розрахунку показників таблиць 2 та 3 Додатка БД.
У разі декларування платником від’ємного значення об’єкта оподаткування за попередній звітний (податковий) рік показники у таблиці 1 Додатка БД не заповнюються (при поданні Декларації в електронному вигляді) або прокреслюються (при поданні Декларації у паперовому вигляді), оскільки у цьому випадку відсутня база для розрахунку встановлених лімітів щодо надання безоплатної допомоги протягом звітного (податкового) періоду неприбутковим організаціям, отже ліміт дорівнює нулю, а на загальну суму наданої безоплатної допомоги застосовується коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до положень підпунктів 140.5.9 та 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.
У таблиці 2 додатка БД відображається інформація про безоплатне перерахування (передання) коштів, товарів, вартість безоплатного виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям, щодо яких застосовують коригування відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст.140 або п. 72 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
У таблиці 2 Додатку БД заповнюється:
графи 1-7 – зазначається інформація щодо кожної неприбуткової організації: найменування, код згідно з ЄДРПОУ, код ознаки неприбутковості, вартість безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг;
графи 4-7 рядка 2.1 – вартість безоплатно перерахованих (переданих) коштів, товарів, виконаних робіт, наданих послуг усім неприбутковим організаціям, зазначеним у графі 1;
графи 4-7 рядка 2.2 – вартість безоплатно перерахованих (переданих) коштів, товарів, виконаних робіт, наданих послуг благодійним організаціям, що мають код ознаки неприбутковості 0036;
графа 7 рядка 2.2.1 – відсоток безоплатно наданої допомоги благодійним організаціям від суми оподаткованого прибутку попереднього звітного року.
Показник рядка 2.2.1 є індикатором для визначення, який саме ліміт обмеження може застосовувати платник податку:
у розмірі 4 відсотків – якщо відсоток наданої благодійним організаціям допомоги менше або дорівнює 4 відсоткам від суми оподаткованого прибутку попереднього звітного року, застосовується коригування відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст.140 Кодексу, сума якого визначається у графі 7 рядка 2.3;
у розмірі 8 відсотків – якщо відсоток наданої допомоги благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, перевищує 4 відсотки від суми оподаткованого прибутку попереднього звітного року, застосовується коригування відповідно до п. 72 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, сума якого визначається у графі 7 рядка 2.4.
При розрахунку ліміту 4 відсотків та ліміту 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року враховується позитивне значення оподатковуваного прибутку попереднього звітного (податкового) року (показник рядка 04 - рядок 05 ПЗ Декларації за попередній звітний (податковий) рік).
Водночас вартість наданої безоплатної допомоги в межах встановленого ліміту не призводить до застосування різниці.
Показники рядків 2.3 та 2.4 графи 7 таблиці 2 переносяться відповідно в рядки 3.1.9 БД та 4.1.25 БД Додатка РІ до Декларації. Одночасне перенесення показників зазначених рядків у Додаток РІ до Декларації не допускається.
Таким чином, платник податку застосовує одну з різниць, визначену або п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, або п. 72 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
Слід зазначити, що сума податку на прибуток підприємств, яку платник податку не сплатив до бюджету внаслідок застосування п. 72 підрозділу 4 розділу XX Кодексу щодо не проведення коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного абзацом першим п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, є пільгою, яка відображається у Додатку ПП до Декларації за кодом пільги 11020408 згідно з Довідником податкових пільг, що є втратами бюджету.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

За яким кодом бюджетної класифікації платники податків сплачують штрафні санкції за порушення встановленого порядку взяття на об

03.08.2026 10:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу що згідно з п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.
У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.
Пунктом 116.1 ст. 116 ПКУ встановлено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
При цьому, у разі застосування до платників податків штрафних санкцій, передбачених п. 117.1 ст. 117 ПКУ, складається податкове повідомлення-рішення за формою «Р», згідно з вимогами, установленими Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (із змінами та доповненнями).
Порушення, передбачені ст. 117 ПКУ контролюючі органи виявляють у процесі проведення документальних перевірок.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями) (далі – Наказ № 11) затверджено Класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів, зокрема, для сплати штрафних санкцій визначений код 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».
Отже, штрафні санкції за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах сплачуються за кодом бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції» згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженою Наказом № 11.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 19460. Предыдущая cтраница | Страница 59 из 1946 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua