Блог

Федоренко

Що означають показники, які розміщуються в меню «Критерії добровільного дотримання законодавства» приватної частини Електронного

27.01.2025 10:04

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що у зв’язку із набранням чинності Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» та відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495 «Про затвердження Порядку формування та оприлюднення Переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Наказ № 495) (зі змінами) приватну частину Електронного кабінету доповнено меню «Критерії добровільного дотримання законодавства».
Згідно з підпунктами 69.41.1 та 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи підприємці, які відповідають одночасно усім вимогам та критеріям відповідно до обраної системи оподаткування.
Відповідно до абзацу чотирнадцятого п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та п. 7 розд. Ⅳ Наказу № 495 розраховані щодо платника податків показники критеріїв, які не відповідають рівню середніх критеріїв для включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, передбачених цим підпунктом, розміщуються в електронному кабінеті такого платника податків.
Режим «Критерії добровільного дотримання законодавства» в Електронному кабінеті містить два розділи:
– «Відповідність вимогам віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства»;
– «Відповідність критеріям (згідно з групою платника) віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
Розділ «Відповідність вимогам віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» є спільним для усіх платників податків незалежно від обраної системи оподаткування та містить єдиний перелік вимог відповідно до п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
У зазначеному розділі відповідність вимозі, визначеній п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, відображається із позначкою «Так», у разі невідповідності – «Ні».
Зміст розділу «Відповідність критеріям (згідно з групою платника) віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» містить відповідний перелік критеріїв, передбачених підпунктами 69.41.2.1, 69.41.2.2, 69.41.2.3, 69.41.2.4, 69.41.2.5, 69.41.2.6 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, в залежності від обраної платником податків системи оподаткування.
У разі, якщо платник відповідає критерію, визначеному переліченими вище нормами ПКУ, відображається позначка «Так».
У разі, якщо платник не відповідає критеріям, визначеним підпунктами 69.41.2.1, 69.41.2.2, 69.41.2.3, 69.41.2.4, 69.41.2.5, 69.41.2.6 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, можуть відображатись позначки «Ні», «Ні*», «Ні**» або від’ємне значення показника.
Позначка «Ні» відображається у разі, якщо:
– показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом - юридичною особою заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1 або середньомісячна чисельність працюючих за зазначений період становить менше п’яти осіб;
– при визначені показника різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції, та витрат на оренду земельних ділянок за останній звітний період має позитивне значення або 0;
– показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – фізичною особою – підприємцем заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1.
– при обрахунку показника рівня сплати податку на доходи фізичних осіб, у податковій звітності встановлені арифметичні та/або методологічні помилки при визначенні податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності.
Позначка «Ні*» відображається у разі, якщо платником не подано податкову звітність, дані якої необхідні для розрахунку відповідного показника.
Позначка «Ні**» відображається у разі, якщо основний вид економічної діяльності платника не відповідає КВЕД ДК 009:2010 визначеному п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Позначка «Не розраховується» може відображатись лише для критерія «Рівень сплати з податку на додану вартість» (для юридичних осіб) та свідчить про те, що у платника податків операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання, а отже зазначений критерій не розраховується до такого платника.
Від’ємне значення показника зазначається у разі, якщо:
а) відповідний показник є меншим від середнього показника у відповідній галузі (у такому випадку, зазначений показник відображається як різниця між значенням показника платника та середнім показником у відповідній галузі);
б) задекларований обсяг доходу за податковий (звітний) період менше ніж 5 млн грн (у такому випадку, зазначений показник відображається як різниця між задекларованим обсягом доходу за податковий (звітний) період та визначеним пороговим обсягом доходу у розмірі 5 млн гривень).
Крім того, у нижній частині розділу «Відповідність критеріям (згідно з групою платника) віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» розміщено поле «З дати взяття на облік у контролюючому органі минуло більше року», яке може мати умовні позначки «Так» або «Ні», що вказує на відповідність або не відповідність п.п. 69.41.1.7 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яка ставка військового збору застосовується до виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні), нарахованих р

27.01.2025 10:03

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент).
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюється в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.1 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», є резиденти Дія Сіті.
При цьому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ встановлені особливості віднесення доходів у вигляді заробітної плати до відповідних податкових періодів.
Так, якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.
Водночас, п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), який набрав чинності 01.12.2024 встановлено, що доходи платників військового збору – осіб, визначених п. 162.1 ст. 162 ПКУ, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом № 4015, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності Законом № 4015, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених ПКУ.
Відповідно до п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб/військового збору за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Враховуючи викладене, до виплат (частини виплат), пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності, у разі перебування платника податку на лікарняному в періоді до 01 грудня 2024 року, застосовується ставка військового збору 1,5 відс., незалежно від того, що нарахування (виплата, надання) будуть проведені податковим агентом після 01.12.2024.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Майже 51,7 млн грн рентної плати за видобування газового конденсату – надходження до загального фонду держбюджету від платників

27.01.2025 09:59

Впродовж 2024 року до загального фонду державного бюджету за видобування газового конденсату від платників Дніпропетровської області надійшло майже 51,7 млн грн рентної плати. Порівняно з січнем – груднем 2023 року надходження збільшились на понад 30,9 млн грн, темп росту – 248,9 відсотків.
Нагадуємо, що Національною стратегією доходів до 2030 року (далі – НСД) визначено план зміцнення фінансової системи держави, удосконалення процедур податкового адміністрування.
НСД, зокрема, передбачено:
- забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС і виконання міжнародних зобов'язань України в частині податкової політики та адміністрування;
- зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;
- підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;
- створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового та митного адміністрування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Частина чистого прибутку: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників понад 18,2 млн гривень

27.01.2025 09:58

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 18,2 млн грн частини чистого прибутку.
Звертаємо увагу, що одним із принципів, на яких ґрунтуються заходи реформування, зокрема податкової політики і податкового законодавства, викладені в Національній стратегії доходів до 2030 року, є принцип стабільності: збереження поточної бази оподаткування доходів юридичних та фізичних осіб, забезпечення її цілісності є умовою від якої напряму залежить стабільність доходів України в довгостроковій перспективі. Комбінація заходів щодо забезпечення надходження доходів та диверсифікації їх структури повинна сприяти стабільності, визначеності та достатності надходжень для цілей бюджету.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Акцизний податок за операціями з алкогольними напоями: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 561,1 млн гривень

27.01.2025 09:54

Протягом січня – грудня 2024 року за операціями з алкогольними напоями до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників акцизного податку надійшло майже 561,1 млн гривень. Надходження виросли на понад 55,4 млн грн, або на 11,1 відс., порівняно з відповідним періодом 2023 року.
Повідомляємо, що для зменшенням у платника ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику) податковою службою запроваджено систему заходів та процедур – систему управління комплаєнс-ризиками, яка сприяє комплексному вирішенню проблем недотримання законодавства.
Дякуємо платникам за своєчасно сплачені податки і збори!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники єдиного податку у 2024 році поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 5,9 млрд гривень

27.01.2025 09:51

У січні – грудні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників єдиного податку надійшло понад 5,9 млрд гривень. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Лисеюк Сергій, упродовж 2024 року платники забезпечили позитивну динаміку надходжень: у порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження виросли на понад 1,2 млрд грн, або на 26,3 відсотки.
Керівник податкової служби регіону акцентував, якщо платник працює і сумлінно сплачує податки, такий платник отримує підтримку від держави і має певні переваги. Так, для платників, які входять до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, встановлюється мораторій на проведення низки документальних позапланових, планових та фактичних перевірок. Також вони мають можливість швидше отримувати бюджетне відшкодування і індивідуальні податкові консультації.
«Спрощення процедур та професійна допомога суб’єктам господарювання спрямовані на забезпечення стабільних податкових надходжень до бюджетів і відповідно на розвиток економіки», – підкреслив Лисеюк Сергій.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який порядок отримання дитиною до 14 років документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників под

27.01.2025 09:49

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/862897.html проінформувала про порядок отримання дитиною до 14 років документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
З чого почати?
Подати Облікову картку фізичної особи за формою № 1ДР, яка є одночасно є заявою для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО).
Хто подає документи?
Для малолітньої дитини до 14 років Облікову картку за ф. № 1ДР подає один із батьків (прийомних батьків, усиновителів, опікунів) або представник за довіреністю.
Які документи потрібні?
Свідоцтво про народження дитини.
Якщо свідоцтво видане не українською мовою, необхідно надати засвідчений відповідно до законодавства переклад свідоцтва українською мовою (оригінал повертається після пред’явлення) та його копію.
Документ, що посвідчує особу одного з батьків (прийомних батьків, усиновителів, опікунів).
Додаткові документи (за потреби):
- Якщо батьки або один із них на момент народження дитини були іноземцями чи особами без громадянства потрібно надати довідку про реєстрацію особи громадянином України (після пред’явлення повертається).
- Для підтвердження місця проживання (перебування) можна надати: витяг з реєстру територіальної громади, паспорт у вигляді книжечки, тимчасове посвідчення громадянина України.
- Для підтвердження статусу внутрішньо переміщеної особи надається довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Куди подавати документи?
До будь-якого контролюючого органу особисто або в електронному вигляді через Е-кабінет або мобільний застосунок «Моя податкова».
Скільки часу це займає?
Реєстрація особи у ДРФО здійснюється впродовж 3 робочих днів після звернення.
Як отримати готовий документ?
Документ, що засвідчує реєстрацію дитини у ДРФО (картка платника податків), може бути виданий одному з батьків (прийомних батьків, усиновителів, опікунів) або представнику за довіреністю.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ФОПом – платником єдиного податку першої – третьої груп отримано безповоротну фінансову допомогу: чи включати до доходу?

24.01.2025 10:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) безповоротна фінансова допомога – це:
- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;
- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).
Статтею 292 ПКУ встановлено порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп.
Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Крім того, згідно з п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Враховуючи те, що сума отриманої безповоротної фінансової допомоги не є доходом отриманим від господарської діяльності, то такі кошти не включаються до складу доходу платників єдиного податку. При цьому такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах визначених ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників ПДВ!

24.01.2025 10:04

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що подання електронних документів засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючих органів здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням, зокрема, Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 851).
Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється відповідно до вимог ПКУ та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1246).
Податкова накладна/розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 ПКУ, пп. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ, а також з урахуванням, зокрема, Закону № 851, Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
Пунктом 3 Порядку № 1246 визначено тривалість операційного дня. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.
Відповідно до п. 69.18 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години.
Операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.
Також відповідно до п. 26 Порядку № 1246 тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»:
- операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування триває з 0 години 00 хвилин до 24 години 00 хвилин;
- реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування, поданих для реєстрації у день, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, та надсилання квитанції здійснюється не пізніше наступного операційного дня з дня подання для реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Крім того, відповідно до п. 42 прим. 1.10 ст. 42 прим. 1 ПКУ у разі якщо у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка чи технічні збої і така помилка/збої визнані технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або її існування підтверджено рішенням суду, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, відсутні.
Граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН визначені п. 201.10 ст. 201 та п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Несвоєчасна реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є підставою для застосування штрафів, передбачених п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 та п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Отже, відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, у зв’язку з технічними проблемами на сервері ДПС не застосовуються за умови, якщо у роботі Електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка чи технічні збої і така помилка/збої визнані технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету, або згідно з повідомленням на вебпорталі ДПС, або її існування підтверджено рішенням суду.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Контролюючим органом під час дії воєнного стану при проведенні документальної перевірки юридичної особи виявлено заниження подат

24.01.2025 09:57

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання визначені п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов’язання, у разі виявлення його заниження – на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
У відповідності до вимог п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ (п. 113.1 ст. 113 ПКУ).
Абзацами першим, другим і четвертим п. 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання, зокрема, податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.
Грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 ПКУ (1095 днів), якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано (п.п. 102.2.1 п. 102.2 ст. 102 ПКУ).
Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ було передбачено на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинення перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Отже, при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання, у разі виявлення його заниження, за результатами документальної перевірки (планової або позапланової) юридичної особи за період, що перевищує 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ), на суму такого заниження за цей період нараховуються штрафні (фінансові) санкції відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ та пеня згідно зі ст. 129 ПКУ.
Водночас, п.п. 69.37 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про введення воєнного стану в Україні», у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового ППР, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.
Сума податкового зобов’язання, сплаченого у порядку, передбаченому п.п. 69.37 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не підлягає оскарженню.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18370. Попередня cторінка | Сторінка 596 з 1837 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua