Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зі змінами) (далі – Положення № 13).
Обов’язкові реквізити фіскального чека визначені п. 2 розд. II Положення № 13.
При цьому у фіскальному чеку зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема: назва та адреса господарської одиниці; назва товару (послуги)/спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); ставки та суми ПДВ та акцизного податку.
Крім того, для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), фіскальний чек повинен містити окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Податковим кодексом України. За потреби дозволяється використовувати скорочення.
Разом з тим, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. I Положення № 13).
Пунктом 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) встановлено, що за порушення вимог Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:
100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, – за порушення, вчинене вперше;
150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, – за кожне наступне порушення.
Разом з тим, відповідно до п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
Згідно з п. 14 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265, починаючи з 01.10.2023 суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону № 265 (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:
тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.
Крім того, ст. 26 Закону № 265 визначено, що за порушення вимог Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування і сфери послуг також притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності (згідно зі ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Нагадуємо, що ДПС України запустила новий цифровий сервіс «TAX Control». Віджет «ТAX Control» розміщено на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті.
Ви маєте можливість оперативно повідомити про:
- невидачу фіскального чека;
- торгівлю без ліцензії чи з порушенням реалізації підакцизної продукції;
- відмову прийняти платіжну картку;
- роботу без державної реєстрації;
- неоформлених працівників.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У цифрову епоху електронний ключ став невід'ємним інструментом для бізнесу та громадян.
Електронний ключ або кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) – це цифровий аналог вашого власноручного підпису.
Електронний документ з КЕП має таку ж юридичну силу, як і паперовий документ з власноручним підписом.
КЕП дозволяє підписувати електронні документи, користуватися електронними сервісами, дистанційно спілкуватися з державними органами і не тільки.
Отримати КЕП ви можете у відокремлених пунктах реєстрації (далі –ВПР) – представництвах Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України (далі – КНЕДП ДПС), які розташовані в приміщеннях державних податкових інспекцій Дніпропетровської області, у містах Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське, Самар, Павлоград та Нікополь.
Станом на 01.12.2025 ВПРами Дніпропетровської області сформовано понад 33 тисячі кваліфікованих сертифікатів електронного підпису та печатки.
КЕП КНЕДП ДПС є універсальними. Їх можна використовувати на всіх цифрових платформах в Україні, а також за кордоном, що значно спрощує ведення бізнесу та взаємодію з державними органами
Які ж системи підтримують використання КЕП КНЕДП ДПС?
Відповідь на це питання можемо знайти на вебсайті КНЕДП ДПС (ca.tax.gov.ua) у розділі «Системи, які підтримують використання КНЕДП ДПС».
Серед них такі програмні продукти та онлайн сервіси, як:
- Електронний сервіс «Електронний кабінет»;
- Мобільний застосунок «Моя податкова»;
- Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»;
- Публічні закупівлі «ProZorro»;
- Петиції Президенту України;
- Електронні послуги Мін’юсту;
- Система електронної взаємодії органів виконавчої влади;
- Загальнодержавний портал державних закупівель;
- Електронна звітність Державної служби статистики України;
- Національне агентство з питань запобігання корупції;
- Портал електронних послуг пенсійного фонду України;
- Міністерство соціальної політики, «Послуга призначення допомоги при народженні дитини»
- Державна казначейська служба України, Є-Звітність;
- ЄДЕБО Міністерства освіти та науки України;
- Система відбору арбітражних керуючих;
- Електронні послуги Мінсоцполітики, Призначення житлової субсидії;
- Електронні послуги Державного земельного кадастру;
- Єдиний веб-портал використання публічних коштів;
- Електронний суд;
- ОН-ЛАЙН БУДИНОК ЮСТИЦІЇ;
- Подача боржниками та організаторами аукціонів відомостей про справи про банкрутство;
- TAXER;
- Державна служба України з надзвичайних ситуацій;
- Особистий кабінет для мешканців міста Дніпра;
- M.E.Doc;
- СОТА;
- iFin;
- Соната;
- QD PROFESSIONAL;
- Helsi;
- АРМ «Автошкола» та інші.
Даний перелік не є вичерпним.
Додатково повідомляємо, що за консультаціями щодо використання зазначених сервісів потрібно звертатись до власників сервісів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З початку 2025 року до загального фонду державного бюджету з вироблених товарів платники Дніпропетровщини спрямували понад 295,7 млн грн акцизного податку.
Звертаємо увагу, що у разі повернення покупцем тютюнових виробів (у тому числі якщо повернення такого товару відбулось в іншому податковому періоді), база оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі виробниками зменшується на вартість (з податком на додану вартість та акцизним податком) повернутих товарів, із застосуванням максимальних роздрібних цін та ставок акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов’язання щодо таких товарів (продукції).
Зменшення бази оподаткування здійснюється у податковому періоді, в якому відбулось таке повернення товарів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Станом на 01.12.2025 в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на обліку знаходилось 83 466 реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО), з яких 13 983 – РРО і 69 483 – ПРРО.
Нагадуємо, що відповідно до абзацу чотирнадцятого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 265) державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Державний реєстр РРО) – це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України від 15 січня 2015 року № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (із змінами і доповненнями), а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі РРО дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом № 265.
Пунктом 3 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.
При цьому, на території України у сферах, визначених Законом № 265, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 Закону № 265).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – листопаді 2025 року платники плати за землю поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 6 949,4 млн гривень. Надходження у порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшились на понад 267,5 млн гривень. Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
Як зазначив очільник податкової служби регіону, плата за землю залишається одним з основних джерел наповнення місцевих бюджетів. Ці кошти спрямовуються на розвиток громад, підтримку їх інфраструктури, а також на реалізацію важливих соціальних програм.
«Дякуємо платникам за сумлінне виконання своїх фінансових зобов’язань. Своєчасне наповнення місцевих бюджетів забезпечує стабільний економічний фундамент громадам. Разом працюємо задля стійкості економіки держави», – акцентував Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю)), які надсилають платнику земельного податку до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення (ППР) про внесення податку разом із детальним розрахунком суми земельного податку. Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення ППР.
Юридичними особами податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, сплачується за місцезнаходженням земельної ділянки щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відбулась робоча поїздка до м. Кривий Ріг, під час якої очільник податкової Дніпропетровщини Юрій Павлютін зустрівся з в. о. міського голови, секретарем Криворізької міської ради Юрієм Вілкулом та представниками місцевого самоврядування.
Кривий Ріг посідає ключове місце в економіці не тільки Дніпропетровської області, а й України в цілому. Потужна промислова індустрія міста відіграє провідну роль у наповненні бюджетів усіх рівнів. Окрім того, Криворізький регіон – другий за чисельністю платників у Дніпропетровській області. Понад 52,3 тис. суб’єктів господарювання здійснюють підприємницьку діяльність у різних сферах та галузях. За 11 місяців цього року до місцевого бюджету від платників Криворізької територіальної громади надійшло майже 8,2 млрд гривень.
«Сьогодні наше завдання – узгодити спільні підходи, обговорити ключові питання взаємодії між податковою службою області та органами місцевого самоврядування Кривого Рогу, а також визначити практичні кроки для підвищення ефективності роботи у сфері адміністрування податків та наповнення бюджетів», - зазначив керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
«Кривий Ріг – велике місто, яке має вагомий потенціал. Системна взаємодія всіх гілок влади сприятиме збільшенню надходжень до скарбниці громади, виконанню соціальних програм та реалізації інфраструктурних проєктів», – зауважив в. о. міського голови, секретар Криворізької міської ради Юрій Вілкул.
Під час діалогу йшла мова про підвищення ефективності адміністрування податків, наповнення місцевих бюджетів, погашення податкового боргу.
Також детально проговорено питання сплати ПДФО, акцизного податку, легалізації торгівлі алкоголем і тютюном, а також продажу товарів без РРО та фіскальних чеків.
Очільник податкової Дніпропетровщини акцентував увагу на запровадженні Державною податковою службою України цифрового сервісу «TAX Control». Це новий дієвий інструмент для виявлення порушень у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування та оперативного реагування на звернення. Сервіс у доступі 24/7 з будь-якого пристрою. Повідомлення можна надсилати, у тому числі про торгівлю без ліцензії чи порушення реалізації підакцизної продукції, невидачу розрахункових документів, неоформлених працівників і не тільки.
Підсумовуючи зустріч керівник податкової служби Дніпропетровщини підкреслив важливість конструктивного діалогу між гілками влади, який дозволить посилити взаємодію у питаннях податкової культури та сприятиме стійкості держави і громад.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/961224.html повідомила.
Щоб отримати швидку довідку та консультації телефонуйте в Контакт-центр ДПС. Для зручності користувачів запрацювали додаткові мобільні номери:
Vodafone – 0 500 501 007
Київстар – 0 770 501 007
lifecell – 0 730 501 007
Дзвінки здійснюються в межах вашого тарифу – без зайвих витрат і з максимально швидким з’єднанням.
Також працює традиційний номер Контакт-центру, безкоштовно зі стаціонарних, з мобільних – за тарифом оператора:
0 800 501 007
Після розмови можна залишити відгук: ваша думка допомагає нам покращувати якість сервісу.
Також нагадуємо, що ДПС має багато каналів зв’язку, щоб кожен міг отримати послуги комфортно – особисто, телефоном чи онлайн.
Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/958035.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
► Розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу). У разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
► РРО та/або ПРРО не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок продавця, оскільки така операція не є розрахунковою (продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN)).
► У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.
► У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.
► Фіскальний чек може бути надано, зокрема:
- шляхом відтворювання на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься;
- та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування пільги) (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Також, якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги, передбаченої п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, то згідно з п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ граничний розмір доходу одному з батьків визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування соціальної пільги» визначено, що платник податку подає роботодавцю заяву про застосування пільги за формою встановленою Державною податковою службою України (далі – ДПА України).
Форму заяви про застосування пільги затверджено наказом ДПА України від 30 вересня 2003 року № 461 «Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку» (далі – Наказ № 461), однак він втратив чинність.
Нормами ПКУ не передбачено встановлення форми заяви про застосування пільги.
Для забезпечення реалізації платниками податку права на податкову соціальну пільгу, платником податку може подаватися заява у довільній формі.
При цьому за зразок при оформленні такої заяви може використовуватись форма заяви, що була встановлена Наказом № 461.
Оскільки скористатися підвищеним кратним кількості дітей доходом при реалізації права на податкову соціальну пільгу, може тільки один з батьків – платників податку, то у заяві потрібно зазначити, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні податкової соціальної пільги за місцем роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратного кількості дітей.
Враховуючи викладене, відомості про те, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні податкової соціальної пільги за місцем роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратного кількості дітей відображаються у заяві про застосування пільги, яка надається платником податку роботодавцю на застосування податкової соціальної пільги.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Статтею 7 ПКУ визначено загальні засади встановлення податків і зборів, зокрема під час встановлення податку можуть передбачатися пільги та порядок їх застосування.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).
Органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (абзац перший п. 284.1 ст. 284 ПКУ).
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Разом з цим, відповідно до частини першої та третьої ст. 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Отже, рішення органів місцевого самоврядування (зміни до рішень) щодо встановлених пільг по земельному податку є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами. Право щодо застосування пільг по земельному податку у юридичних осіб виникає з урахуванням строків, визначених таким рішенням органу місцевого самоврядування, а звільнення від сплати земельного податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право.
Коментарі: 0
| Залишити коментар