Блог

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/855822.html повідомила:
Законом України № 4113-ІХ від 04.12.2024 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який набрав чинності 26.12.2024, внесені зміни щодо застосування штрафних санкцій до контролерів контрольованих іноземних компаній, а саме: абзаци перший – четвертий пункту 72 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено в такій редакції:
«За порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102–ІХ, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано:
до платників податків не застосовуються штрафні санкції – за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим пункту 120.7 статті 120 цього Кодексу, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених статтею 392 цього Кодексу, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану;
до платника податків, його посадових осіб не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність – за порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 392 цього Кодексу.
Інформація та/або документи, отримані контролюючим органом відповідно до статті 392 цього Кодексу у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102–IX, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано».
Таким чином до контролюючої особи не будуть застосовано штрафні санкції за порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених статтею 392 ПКУ, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.
З огляду на зазначене, Державна податкова служба України наголошує на необхідності виконання контролюючими особами правил КІК, які регламентує стаття 392 розділу І ПКУ.
Наразі триває робота щодо встановлення контролерів КІК, якими не виконано обов’язок звітування про КІК.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників податків! Інформація щодо ліцензування з 01 січня 2025 року діяльності, яка регулюється Законом України від 1

02.01.2025 10:39

До уваги платників податків!
Інформація щодо ліцензування з 01 січня 2025 року діяльності, яка регулюється Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/855916.html повідомила.
З 1 січня 2025 року повністю набирає чинності розділ VII Закону № 3817 щодо ліцензування, згідно з яким передбачено, зокрема:
- перелік органів ліцензування та види ліцензій, де на кожний вид господарської діяльності надається окрема ліцензія:
на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним;
на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
При цьому, звертаємо увагу, що вперше запроваджується ліцензування також діяльності з вирощування тютюну та ферментації тютюнової сировини;
- прийняття рішень про надання ліцензії та/або рішень про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності;
- встановлено підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та суттєво розширено їх перелік порівняно із переліком підстав для анулювання ліцензій, що діяв до 1 січня 2025 року;
- встановлено безстрокову дію всіх ліцензій, що видаються з 1 січня 2025 року;
- вартість ліцензій встановлено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
При цьому ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, які були видані відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному цим Законом (пункт 3 розділу ХІІІ Закону № 3817).
Слід врахувати, що з 1 січня 2025 року ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається за умови проходження електронної ідентифікації онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і здійснення листування з контролюючим органом через електронний кабінет відповідно до прийнятої контролюючим органом заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет (стаття 42 Закону № 3817).
Для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Частиною третьою статті 43 розділу VII Закону № 3817 визначено виключний перелік відомостей, що наводиться у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, та документів, що подаються до такої заяви у визначених цим Законом випадках.
Відповідно до частини сьомої статті 34 та частини сьомої статті 35 Закону № 3817 Кабінетом Міністрів України затверджуються:
форми заяв про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та порядок їх заповнення;
форми заяв про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та порядок їх заповнення.
Водночас відповідно до пункту 3 розділу ХІІІ Закону № 3817 до затвердження форми заяв, визначених Законом № 3817, такі заяви подаються в довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених цим Законом.
У зв’язку з цим, до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального» та із урахуванням положення пункту 3 розділу ХІІІ Закону № 3817, до затвердження форми заяв, визначених цим Законом, зокрема, щодо:
- отримання ліцензії;
- внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів;
- внесення чергового платежу за отриману ліцензію;
- припинення дії ліцензії;
- отримання витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів,
такі заяви подаються в довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених цим Законом.
Для зручності суб’єктів господарювання рекомендовані форми відповідних заяв розміщуються на вебпорталі ДПС для їх можливого використання (додаються).
При цьому з 1 січня 2025 року встановлено, що заявник набуває право на провадження виду господарської діяльності з дня внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до відповідного Єдиного реєстру ліцензіатів (або з дня, наступного за днем виникнення безумовного обов’язку внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до зазначених реєстрів), про що органом ліцензування надсилається відповідний витяг з відповідного реєстру.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До зведеного бюджету у січні – грудні 2024 року надійшло 1566,6 млрд гривень

02.01.2025 10:38

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платники податків продовжують сумлінно підтримувати державу сплаченими податками. Завдяки їх активній громадянській позиції та патріотизму бюджет стабільно отримує такі необхідні кошти для Збройних Сил України та соціальних виплат нашим громадянам.
За оперативними даними надходження (сальдо) до зведеного бюджету у січні – грудні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 1 566,6 млрд гривень. До державного бюджету надійшло 1 133,5 млрд грн, до місцевих бюджетів – 433,1 млрд гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – грудні 2024 року становили 1 036,8 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 100,2 відс. При цьому на рахунки платників відшкодовано 157,2 млрд грн ПДВ.
У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств – на 12,8 відс. (+30,8 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – на 3,3 відс. (+4,3 млрд гривень).
У розрізі основних платежів у січні – грудні 2024 року приріст порівняно з аналогічним періодом минулого року становить з податку на прибуток підприємств – у 1,9 раза (+127,3 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 33 відс. (+58,1 млрд грн), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – 25 відс. (+53,7 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 29,2 відс. (+30,2 млрд гривень).
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/855920.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податкова культура відображає рівень знання та дотримання податкового законодавства

01.01.2025 10:22

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Податкова культура – це частина загальнонаціональної культури країни, відображає рівень розвитку суспільства, виражений у чинних нормах системи оподаткування, глибині податкових знань населення, усвідомленні необхідності виконання податкових зобов'язань, виконанні своїх обов'язків як платниками податків, так і державою. Таким чином, податкова культура стосується всього суспільства і включає у себе свідоме ставлення до податкового процесу всіх його учасників. Податкова культура в державі відображає рівень знання та дотримання податкового законодавства, правильність обчислення, повноти і своєчасності сплати до держави податків, зборів та інших обов’язкових платежів, знання своїх прав, виконання своїх обов’язків платниками податків та контролюючими органами, розуміння всіма громадянами важливості сплати податків для держави і суспільства.
Ключовим чинником є розуміння всіма громадянами важливості сплати податків до бюджетів усіх рівнів. Вона тісно пов’язана не лише з відношенням суспільства до сплати податків, а й із відношенням держави в особі її представників до платників податків як особистості, їхніх прав і свобод, честі та гідності. Саме взаємоповага зазначених суб’єктів сприятиме досягненню високого рівня податкової культури у державі. Ураховуючи те, що рівень податкової культури у суспільстві є невід’ємною частиною та обов’язковою умовою забезпечення належного рівня податкової безпеки держави, доцільним є визнання податкової культури одним зі складників податкової безпеки.
Податковий менеджмент як складник податкової безпеки являє собою сукупність норм, методів та правил організації відносин між державою та платниками податків із метою формування бюджетів та державних цільових фондів. Податкова безпека тісно пов'язана з рівнем податкової культури, яка проявляється у дотриманні всіма суб'єктами податкових правовідносин законів та інших нормативно-правових актів, вчасності та правильності сплати податків, знанні законів, своїх прав та обов'язків, довірі до держави та ефективному перерозподілі зібраних податків та зборів.
Розроблення концепції передбачає визначення системи поглядів на загальні засади запровадження нових або скасування тих, що вже існують, податків та зборів, підходів до порядку їх адміністрування, прав та обов’язків платників податків, контролюючих органів та їхніх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також принципів та порядку притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства. Це дасть змогу побудувати систему забезпечення податкової безпеки держави з метою надійного захисту її інтересів від зовнішніх і внутрішніх загроз у сфері справляння податків і зборів, а також забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів.
Одним із етапів концепції розвитку податкової культури є впровадження заходів інформаційно-роз’яснювальної кампанії про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)
З 29.11.2024 в податковій службі запроваджено функціонування комплаєнс-менеджерів, які на постійній основі проводять зустрічі з платниками податків, що включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Вони здійснюють роз’яснення основних аспектів податкового законодавства задля підвищення рівня добровільної сплати податків.
Заходи, які застосовуються податковими органами, повинні забезпечувати доступ платників податків до послуг в електронному вигляді, сприяти підвищенню податкової культури та мотивації платників зі сплати податків і цим самим збільшувати поступлення до державного бюджету.
На постійній основі запроваджено висвітлення актуальних питань щодо змін податкового законодавства, відповідальності за його порушення на субсайті Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та центрах обслуговування платників податків.
Отже, податкова грамотність і формування податкової культури – це одні з найважливіших умов для того, щоб податкова система та власне податкове адміністрування ефективно запрацювали.
Результатом цієї роботи є збільшення надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів. Так, в порівнянні з минулим роком надходження до Державного бюджету України в цілому по області збільшились по податку на прибуток на 1850,2 млн грн; по податку на додану вартість – на 2890,0 млн грн; по рентній платі – на 2096,3 млн грн; до місцевих бюджетів – по рентній платі – на 870,0 млн грн; по платі за землю –779,7 млн грн.
Побудувати економічно розвинену Україну неможливо без участі кожного члена суспільства, який свідомо бере участь у цьому процесі, тобто працює і сплачує податки. А формування податкової культури є важливою складовою фінансової грамотності населення.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Комплаєнс-ризик сплати – випадок, коли платник сплачує податки, збори, платежі із запізненням/сплачує в неповному обсязі/не спла

01.01.2025 10:21

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З метою підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків, в діяльність Державної податкової служби України впроваджуються міжнародні підходи до управління податковими ризиками та новий проект щодо системи управління комплаєнс-ризиками. Координатором нового проекту є Міністерство фінансів України.
Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» набрала чинності 01.08.2024.
Основні новації проекту – розподіл всіх податкових ризиків за основними видами: ризик реєстрації, ризик звітності, ризик сплати та ризик декларування.
Щодо комплаєнс-ризику сплати – це випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують в неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу.
Платникам при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску необхідно ознайомитись з вимогами наказу Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584.
Наказом № 148 передбачено, що платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 01 грудня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку, затвердженим Наказом № 148.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Слід також зазначити, що сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
Зокрема, слід зосередити увагу на особливостях заповнення 3-х реквізитів:
«Код платника»;
«Код фактичного платника»;
«Призначення платежу».
Обов’язковий реквізит «Код платника» заповнюють всі платники, які сплачують податки, збори, інші платежі та єдиний внесок. Юридичні особи у реквізиті «Код платника» зазначають код ЄДРПОУ, фізичні особи – підприємці та громадяни – податковий номер.
Реквізит «Код фактичного платника» заповнюється в наступних випадках:
юридичними особами у разі, якщо юридичні особи у своєму складі мають відокремлені підрозділи, представництва та сплачують платежі до бюджету і фондів соціального страхування за відокремлені підрозділи, представництва.
При цьому юридичні особи у реквізиті «Код платника» платіжної інструкції зазначають власний код ЄДРПОУ, а у реквізиті «Код фактичного платника» – код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, представництва;
громадянами у разі, якщо громадяни сплачують податкові платежі та єдиний внесок за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) або через каси надавачів платіжних послуг.
При цьому громадяни у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції зазначають власний податковий номер. Разом з цим, надавач платіжних послуг у реквізиті «Код платника» зазначає свій податковий номер.
Приклади заповнення реквізиту поля «Призначення платежу» платіжної інструкції для платників податків розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Новини» та в ЦОПах Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи можуть платники бути виключені з Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавс

01.01.2025 10:21

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі якщо контролюючий орган виявив факт невідповідності платника податків критеріям, визначеним підпунктами «ж», «з», «и» підпункту 69.41.1 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, такий платник податків виключається з Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства у день виявлення такого факту.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Система управління податковими ризиками

01.01.2025 10:19

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок здійснення процесів системи управління податковими ризиками затверджений наказом Державної податкової служби України від 30.09.2024 № 707. Порядок визначає єдиний комплексний підхід до управління ризиками дотримання платниками податків податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на ДПС, та основні організаційно-методологічні засади реалізації в ДПС системи управління податковими ризиками.
Податковий ризик – ймовірність настання певних подій, що призведе до невиконання платником податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.
Основними видами податкових ризиків є:
- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).
Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) (далі – СУПР) – частина бізнес-процесів, цілей, стратегії та діяльності ДПС, що передбачає безперервний, циклічний, ітеративний, комплексний, цілісний процес управління, що здійснюється в ДПС на основі податкових ризиків (комплаєнс-ризиків).
СУПР охоплює автоматизовані, неавтоматизовані та комбіновані процеси.
Автоматизовані процеси передбачають використання заздалегідь розроблених автоматизованих алгоритмів ідентифікації, оцінки податкових ризиків та способів реагування на них на основі податкової інформації, що міститься і зберігається в інформаційно-комунікаційних системах ДПС (далі – ІКС ДПС),
Неавтоматизовані процеси передбачають виявлення податкових ризиків на підставі податкової інформації, відібраної з ІКС ДПС за разовими тематичними алгоритмами, та інформації, отриманої із зовнішніх джерел від інших центральних органів виконавчої влади та правоохоронних органів.
Комбіновані процеси передбачають поєднання автоматизованих і неавтоматизованих процесів оброблення інформації про платників податків та їхні податкові ризики.
Впровадження СУПР надасть можливість, зокрема:
- мінімізувати ризики недотримання платниками податків вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;
- підвищити довіру суспільства до національної податкової системи завдяки наданню підтримки платнику податків у виконанні його податкових обов’язків;
- запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування податкових ризиків у ДПС та кінцевого результату – сплати податків та зборів до бюджетів усіх рівнів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку!

01.01.2025 10:19

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України з метою належного адміністрування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку повідомила таке.
Із 24 грудня 2024 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.11.2024 № 549 «Про затвердження Змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.11.2024 за № 1745/43090 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2024 № 609 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 04 листопада 2024 року за № 549», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.11.2024 за № 1796/43141) (далі – наказ № 549), яким внесені зміни до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок).
Наказ № 549 видано з метою реалізації положень законів України:
- від 22 лютого 2024 року № 3587-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного Управління» (далі - Закон №3587);
- від 09 травня 2024 року № 3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3706).
Слід зазначити, що законами №№ 3587, 3706 були внесені зміни до частини п’ятої статті 11 «Особливості управління та обмеження щодо розпорядження об’єктами державної власності» Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (зі змінами) (далі – Закон № 185), якими впроваджуються особливості нарахування та сплати до державного бюджету дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави.
Зокрема, у Законі № 3587 передбачено, що: господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі і які зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до закону, за рішенням загальних зборів, що ухвалюється не пізніше 30 квітня року, що настає за звітним, здійснюють розподіл консолідованого прибутку за відображеними у консолідованій, підтвердженій незалежним аудитором, річній фінансовій звітності результатами фінансово-господарської діяльності. У такому разі сплата дивідендів до державного бюджету здійснюється не пізніше 30 липня року, що настає за звітним, безпосередньо зазначеними господарськими товариствами з урахуванням показників дочірніх підприємств та господарських товариств, що включаються до консолідованої фінансової звітності такого господарського товариства.
Кабінет Міністрів України у визначеному ним порядку приймає рішення про розстрочення платежу зі сплати господарськими товариствами дивідендів, які підлягають сплаті до державного бюджету за результатами фінансово- господарської діяльності товариства у відповідному році. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про розстрочення такого платежу господарські товариства сплачують дивіденди до державного бюджету до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про розстрочення платежу.
Законом № 3706 доповнено частину п’яту статті 11 Закону № 185 новим абзацом шостим такого змісту:
«господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, набуті в результаті примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», та акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують дивіденди безпосередньо до державного бюджету України у строк ке пізніше 01 липня року, що настає за звітним.».
Крім того, у Законі № 3706 викладено в новій редакції абзац дванадцятий статті 11 Закону № 185, відповідно до якого господарськими товариствами енергетичної галузі, єдиним акціонером яких є держава, а також господарськими товариствами енергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, чистий прибуток, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, зменшується на суму коштів, що спрямовуються на виконання інвестиційних та стратегічних планів, затверджених наглядовою радою або загальними зборами господарського товариства, у разі якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим чи наглядова рада є неправомочною, та на обсяг повернення кредитних коштів, що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів.
Із метою приведення форми Розрахунку у відповідність до положень законів №№ 3587, 3706 форма доповнюється додатковими відмітками у полі 10 «Відмітка з платника, на якого поширюється стаття 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» заголовної частини форми Розрахунку, а саме:
«Господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, яке здійснює розподіл консолідованого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності, відображеними у консолідованій річній фінансовій звітності, підтвердженій незалежним аудитом, та сплачує дивіденди з урахуванням показників дочірніх підприємств та господарських товариств, що включаються до такої консолідованої фінансової звітності»;
«Господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, щодо якого Кабінет Міністрів України прийняв рішення про розстрочення сплати до державного бюджету дивідендів, нарахованих за результатами фінансово-господарської діяльності за відповідний звітний рік»;
«Господарське товариство, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, набуті в результаті примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», та акціонером (учасником) якого є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі».
В основній частині форми Розрахунку передбачено такі зміни.
Із метою приведення у відповідність до Закону № 3706 викладається у новій редакції рядок 02 форми Розрахунку: «Сума коштів, що спрямовуються на виконання інвестиційних та стратегічних планів, затверджених наглядовою радою або загальними зборами господарського товариства, у разі якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим чи наглядова рада є неправомочною, та на обсяг повернення кредитних коштів, що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів / сума цільових коштів (обсяг інвестиційної складової), що надійшли у складі тарифу і спрямовуються на виконання інвестиційних проектів, рішення щодо яких приймаються Кабінетом Міністрів України, та на обсяг повернення кредитних коштів (у складі тарифу), запозичених для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів згідно з відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України».
Слід зазначити, що рядок 02 заповнюється не лише господарськими товариствами енергетичної галузі, єдиним акціонером яких є держава, а й господарськими товариствами енергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток) яких перебувають у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також державними унітарними підприємствами енергетичної галузі.
Також основну частину форми Розрахунку доповнено новим рядком 13.1, який є складовою рядка 13 та дає можливість задекларувати розстрочену суму дивідендів на державну частку згідно з рішенням Кабінету Міністрів України, що сплачується до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про розстрочення платежу.
У новому рядку 13.1 відображається сума дивідендів на державну частку, яка підлягає сплаті до державного бюджету за результатами фінансово-господарської . діяльності товариства у відповідному році, та яка згідно з рішенням Кабінету - Міністрів України про розстрочення платежу, прийнятим відповідно до частини п’ятої статті 11 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності», сплачується до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про розстрочення платежу.
Зауважимо, якщо платнику рішенням Уряду надано розстрочку для сплати платежу до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про таке розстрочення, зазначений платник, крім заповнення рядка 13.1, обов’язково:
- проставляє додаткову відмітку «Господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, щодо якого Кабінет Міністрів України прийняв рішення про розстрочення сплати до державного бюджету дивідендів, нарахованих за результатами фінансово- господарської діяльності за відповідний звітний рік» у полі 10 форми Розрахунку;
- зазначає дату, номер, назву рішення Уряду, відповідно до якого здійснюється розстрочення сплати платежу, у таблиці «Інформація щодо законодавчих підстав для застосування зниженого / збільшеного нормативу відрахування (звільнення від сплати, зменшення / збільшення бази відрахування), розстрочення платежу» форми Розрахунку.
У разі заповнення зазначених вище показників у формі Розрахунку штрафи за порушення термінів сплати, визначені у статті 50 глави 2 розділу П Податкового кодексу України (далі – Кодекс), до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про розстрочення платежу, не застосовуються.
Завдяки змінам до форми Розрахунку виправлено технічні неузгодженості у редакції рядка 14 «Частина чистого прибутку (доходу), нарахована за попередній звітний (податковий) період поточного року з урахуванням уточнень, визначена за зміненим у звітному періоді нормативом (рядок 06 х рядок 10/100)» основної частини форми Розрахунку.
Крім того, платникам надано можливість відобразити інформацію стосовно:
- законодавчих підстав щодо застосування збільшеного нормативу, збільшення бази відрахування, розстрочення платежу відповідно до закону або рішення Уряду в оновленій таблиці «Інформація щодо законодавчих підстав для застосування зниженого / збільшеного нормативу відрахування (звільнення від сплати, зменшення / збільшення бази відрахування), розстрочення платежу»;
- поданої консолідованої фінансової звітності у таблиці «Наявність поданих до Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку: додатків - форм фінансової звітності». При цьому слід звернути увагу, що платник, який подає консолідовану фінансову звітність, обов’язково робить
- додаткову відмітку щодо подання такої консолідованої фінансової звітності у полі 10 заголовної частини форми Розрахунку. .
Аналогічні зміни має Додаток ВП до рядків 17 – 20, 22 – 22.1 Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку.
Згідно з пунктом 46.6 статті 46 глави 2 розділу ІІ Кодексу, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їхнє оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Враховуючи наведене та те, що згідно з пунктами 49.18, 49.19 статті 49 глави 2 розділу ІІ Кодексу податковим (звітним) періодом для платників дивідендів, нарахованих на державну частку, є календарний рік, для платників частини чистого прибутку (доходу) - календарний квартал, півріччя, три квартали, . рік, а також із метою забезпечення декларування частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку, Розрахунок за формою, затвердженою наказом № 366, має подаватися за підсумками 2024 року у терміни, встановлені Кодексом.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

З якої дати починається відлік строку для подання платником податків повідомлення про надання пояснення у разі зупинення реєстра

01.01.2025 10:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
При цьому відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номеру.
Отже, датою виникнення податкового зобов’язання є дата складання податкової накладної.
Відповідно до п. 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі – Порядок № 520), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.
Таким чином, відлік строку для подання платником податків повідомлення про надання пояснення та копій документів у разі зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної починається за датою складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платник має право повідомити про використання/відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року

01.01.2025 10:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.
Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.
Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.
У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.
Після подання повідомлення про використання платник в Електронному кабінеті отримує підтвердження про включення такого платника до реєстру платників єдиного рахунку та реквізити єдиного рахунку для сплати податків.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 35 прим.1.3 статті 35 прим. 1 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18425. Попередня cторінка | Сторінка 625 з 1843 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua

Федоренко

До уваги контролерів КІК!