14:08
Припинення діяльності юридичної особи (її відокремлених підрозділів): дії ліквідатора для зняття з обліку в контролюючому орган
31.12.2024 12:27
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Зняття з обліку в контролюючих органах юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) визначено: ст. 67 Податкового кодексу України (далі – ПКУ); розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588); ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями; розд. IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162).
Відповідно до п. 11.5 розд. XI Порядку № 1588 у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків датою виникнення підстав для початку проведення контролюючими органами процедур, передбачених розд. XI Порядку № 1588 та розд. IV Порядку № 1162, є дата отримання першого з таких документів (відомостей):
відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;
відомостей з ЄДР про припинення (закриття) відокремленого підрозділу;
відомостей з ЄДР про припинення (закриття) відокремленого підрозділу;
відомостей з ЄДР про прийняте уповноваженим органом управління (уповноваженою особою) юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, рішення про припинення відокремленого підрозділу такої юридичної особи;
судових рішень або відомостей з ЄДР, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.
При проведенні заходів податкового контролю, пов’язаних, зокрема, з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (п. 11.6 розд. XI Порядку № 1588).
Після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених частиною чотирнадцятою ст. 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи: заяви про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації та довідки архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.
Після завершення розрахунків з кредиторами, до зняття з реєстрації в контролюючому органі та скасування реєстрації юридичної особи, враховуючи норми ст. 111 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями, юридична особа, в особі ліквідатора, є платником тих податків та зборів, щодо яких виникає об’єкт оподаткування. При цьому ліквідатор повинен подати податкову декларацію до контролюючого органу за основним місцем обліку або за неосновним місцем обліку за звітний період, на який припадає дата такої ліквідації (у тому числі якщо ліквідація припадає на середину звітного періоду).
Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію (частина третя ст. 13 розд. IV Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями).
До зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов’язкових платежів ліквідатор зобов’язаний здійснювати розрахунок зобов’язань щодо таких податків, зборів, обов’язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність. При цьому ліквідатор складає та подає до контролюючих органів податкову звітність за останній звітний період до затвердження ліквідаційного балансу.
Ліквідатором юридичної особи складається проміжний ліквідаційний баланс та ліквідаційний баланс.
У ліквідаційному балансі, відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, які призвели до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.
Ліквідаційний баланс після його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, подається до контролюючого органу за основним місцем обліку платника.
Оскільки платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку, то у разі їх закриття платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву про об’єкти або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, який закрито, протягом 10 робочих днів після закриття.
Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей з ЄДР про припинення юридичної особи (закриття відокремленого підрозділу) контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). За результатами перевірки щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску платник здійснює остаточні розрахунки (пп. 2, 3 розд. IV Порядку № 1162).
Пунктом 11.9 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що з метою забезпечення закриття рахунків/електронних гаманців юридичних осіб, що ліквідуються, контролюючий орган за основним місцем обліку на звернення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо) надає перелік рахунків/електронних гаманців у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей відповідної юридичної особи та/або її відокремлених підрозділів, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття.
Інформація про відкриті/закриті у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей рахунки/електронні гаманці, які взяті на облік контролюючими органами, може бути переглянута у приватній частині Електронного кабінету.
Згідно з п. 11.10 розд. XI Порядку № 1588 та п. 4 розд. IV Порядку № 1162 відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП (далі – відомості за ф. № 30-ОПП) або відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою № 31-ОПП, а також відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску за ф. № 11-ЄСВ мають бути сформовані, підписані та направлені до ЄДР до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (у разі наявності грошових зобов’язань та/або заборгованості зі сплати податків і зборів), а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації.
Якщо спливає строк, визначений для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у разі отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації достатньою підставою для підписання та направлення до Єдиного державного реєстру відомостей про наявність заборгованості є підтвердження наявності заборгованості хоча б в одному розділі додатка до відомостей за ф. № 30-ОПП.
Якщо контролюючим органом до ЄДР передано відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, то після погашення заборгованості зі сплати податків і зборів контролюючий орган передає до ЄДР відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.
Пунктом 11.11 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що за наявності заборгованості зі сплати податків і зборів додатки до відомостей за ф. № 30-ОПП надсилаються (видаються) комісії з припинення (ліквідаційній комісії, ліквідатору) або особі, відповідальній за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу, що є такою згідно з п. 97.4 ст. 97 ПКУ, за їх зверненням. Додатки до відомостей за ф. № 30-ОПП видаються тими контролюючими органами, які їх сформували.
Дані про зняття з обліку як платника податків та платника єдиного внеску передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку (п. 11.17 розд. XI Порядку № 1588 та п. 6 розд. IV Порядку № 1162).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Який порядок зарахування ФОП авансових внесків при проведенні остаточного розрахунку суми ПДФО згідно з нормами ПКУ?
31.12.2024 12:26
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області
Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
Згідно з п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Для платників податку – фізичних осіб – підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, розраховане за результатами такого остаточного розрахунку за звітний податковий рік, зменшується на суму авансових платежів, сплачених відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, при цьому сума такого зменшення не повинна перевищувати суму розрахованого податкового зобов’язання з цього податку.
Надміру сплачені суми податку (крім випадків, визначених абзацами четвертим та п’ятим п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ) підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ.
У разі якщо сума авансового внеску з податку, попередньо сплачена протягом звітного податкового року відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за такий звітний податковий рік, сума такого перевищення не підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку.
Сума сплачених авансових внесків з податку відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюються положення ст. 43 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З якого періоду встановлюється військовий збір для ФОПів – платників єдиного податку першої – четвертої груп та юридичних осіб т
31.12.2024 12:25
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є зокрема:
фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи (п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів) (п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», встановлюється з 01 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2024 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» (абзац п’ятий п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п.п. 1.15 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ перший податковий (звітний) період новостворених суб’єктів господарювання, що є платниками військового збору, зазначеними у підпунктах 2 і 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», починається з першого числа місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація, але не раніше 1 січня 2025 року.
У разі державної реєстрації припинення платників збору, зазначених у підпунктах 2 і 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
За яким валютним курсом НБУ визначається вартість окремих видів товарів при складанні РК на операції з експорту таких товарів пр
31.12.2024 12:23
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області
У разі, якщо після складання податкової накладної на операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів (далі – ПН_РЕЗ) та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до початку оформлення митної декларації здійснюється перерахунок вартості товару, в тому числі у зв’язку зі зміною курсу іноземної валюти, коригування такої податкової накладної здійснюється шляхом складання розрахунку коригування (далі – РК_1).
Таких розрахунків коригування може бути складено декілька, але тільки до початку митного оформлення операції.
Відповідно до п.п. 97.3 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування для операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів є договірна (контрактна) вартість таких видів товарів, але не менше ніж мінімально допустимі експортні ціни, визначені відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин дня реєстрації податкової накладної.
Таким чином, при розрахунку суми операції у разі складання РК_1 валютний курс визначається з урахуванням положень п.п. 97.3 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ на дату реєстрації такого розрахунку коригування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Порядок зменшення податкових зобов’язань поточного (звітного) податкового періоду на суму податкового кредиту такого (звітного)
31.12.2024 12:23
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
У разі якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит платника перевищує його податкові зобов’язання, у платника формується від’ємне значення ПДВ звітного (податкового) періоду, яке відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПКУ може бути, зокрема, зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).
Відповідно до п.1 розд. ІІІ Порядку № 21 до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки (у разі наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках) (пп. 9, 11 розд. ІІІ Порядку № 21).
При заповненні розд. ІІІ декларації «Розрахунки за звітний період» здійснюється обрахунок різниці між сумою податкових зобов’язань за звітний (податковий) період (рядок 9 декларації) та податкового кредиту (рядок 17 декларації) (підпункти 1, 2 п. 5 розд. V Порядку № 21). При цьому до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду включається від’ємне значення попереднього звітного періоду (рядок 16.1 декларації, у який згідно з п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку № 21 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період).
Таким чином, при розрахунку різниці між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду враховується увесь обсяг податкового кредиту, зазначений у рядку 17 декларації, до складу якого входить, у тому числі, сума від’ємного значення попереднього звітного періоду.
Порядком № 21 при здійсненні такого обрахунку не передбачено вимог щодо черговості врахування від’ємного значення (податкового кредиту) поточного звітного (податкового) періоду в погашення податкових зобов’язань такого звітного (податкового) періоду, водночас доцільно при такому обрахунку враховувати таке від’ємне значення у хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого.
Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов’язань і податкового кредиту отримано від’ємне значення, то таке від’ємне значення звітного (податкового) періоду може бути, зокрема, зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Така сума від’ємного значення відображається у рядку 21 декларації та деталізується, в тому числі у розрізі постачальників, у додатку 2 до декларації «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – Додаток 2).
Звітний (податковий період), у якому виникла сума від’ємного значення ПДВ, вказується у графах 2 та 3 таблиці 1 додатка 2 у такому форматі:
дві цифри місяця (наприклад – 01, 02, 03 тощо);
чотири цифри року (наприклад – 2024 тощо).
Разом з цим у графі 4 зазначається індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника, за рахунок якого було сформоване від’ємне значення.
Період складання податкової накладної, розрахунку коригування, завдяки яким сформоване від’ємне значення, заповнюється у графі 5, а в графі 6 проставляється відповідна сума.
Від’ємне значення ПДВ підлягає відображенню у таблиці 1 додатка 2 до декларації у хронологічному порядку його виникнення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний (податковий) період), та закінчуючи найбільш давнім звітним (податковим) періодом.
Сумарне значення рядка «Усього» графи 10 таблиці 1 додатка 2 до декларації повинно відповідати значенню рядка 21 декларації.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Митна вартість товарів не перевищує еквівалент 150 євро: порядок відображення в податковій декларації з ПДВ операцій з ввезення/
31.12.2024 12:22
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 196.1.16 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не є об’єктом оподаткування.
Пунктом 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21), передбачено, що до розд. II «Податковий кредит», зокрема, включаються обсяги ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів.
Відповідно до форми податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) у рядках 11.1, 11.2 та 11.3 та 11.4 відображаються ввезені на митну територію України товари, необоротні активи за основною ставкою, ставкою 7 відс. , ставкою 14 відс. та без ПДВ (відповідно).
Враховуючи, що при ввезенні на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, ПДВ не сплачувався, то підстав для відображення в розд. II «Податковий кредит» декларації обсягів придбання таких товарів не має.
Згідно з п. 3 розд. V Порядку № 21 у рядку 2.1 розд. I «Податкові зобов’язання» вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п. 195.1.1 п. 195.1 та п. 195.2 ст. 195 ПКУ. У рядку 2.2 вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, які звільнені від оподаткування. У рядку 2.3.1 вказуються обсяги операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У рядках 2.3.2 та 2.3.3 (залежно від ставки оподаткування) вказуються дані операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що оподатковуються за основною ставкою або ставкою 14 відс. відповідно до вимог п.п. «б» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Враховуючи, що вивезення за межі митної території України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, незалежно від обраного митного режиму, не є об’єктом оподаткування, то відображенню у рядках 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.3.2 та 2.3.3 декларації такі операції не підлягають.
Разом з тим, у рядку 5 декларації вказуються, зокрема, обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які відповідно до ст. 196 ПКУ включені до переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування.
Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації обов’язковим є подання додатка 4 (Д4).
Отже в податковій декларації з ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не відображаються, а операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму таких товарів, вказуються у рядку 5 з обов’язковим поданням додатка 4 (Д4).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників ПДВ!
31.12.2024 12:21
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (із змінами) (далі – Порядок № 520) передбачено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі – комісія регіонального рівня).
Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких було зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може подати документи, зазначені у п. 5 Порядку № 520.
У разі, коли у квитанції до податкової накладної/розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).
Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Податкового кодексу України та законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).
Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Відповідно до п. 5 Порядку № 520 подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець).
Виходячи з вищенаведеного, діючим законодавством не передбачено можливості покупцем ініціювати подання письмових пояснень та копій документів до податкових накладних продавця, реєстрацію яких було зупинено в ЄРПН.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Платники Дніпропетровщини поповнюють рентною платою бюджети
31.12.2024 12:21
Протягом одинадцяти місяців поточного року платники Дніпропетровської області спрямували до загального фонду державного бюджету рентної плати, зокрема: за видобування кам’яного вугілля – майже 209,5 млн грн; за видобування нафти – понад 44,4 млн гривень.
Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали з початку року від платників рентної плати, зокрема, за спеціальне використання води – понад 110,7 млн грн; за видобування кам’яного вугілля – понад 89,7 млн грн; за користування надрами – понад 48,7 млн гривень.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Єдиний внесок: з початку року платники Дніпропетровщини спрямували до державних цільових фондів майже 33,0 млрд гривень
31.12.2024 12:20
У січні – листопаді 2024 року до державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло майже 33,0 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Надходження виросли порівняно з січнем – листопадом минулого року на понад 4,5 млрд грн, або на 16,1 відсоток.
Нагадуємо, що згідно з частиною десятою ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки контролюючого органу або на єдиний рахунок – день списання банком, небанківським надавачем платіжних послу або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або іншим учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки контролюючих органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо зміни ДПІ обслуговування платників
31.12.2024 12:20
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Державна податкова служба України повідомила: у зв’язку зі зміною структури ДПС в областях та м. Києві відповідно до адміністративно-територіального устрою України з 01.01.2025 буде проведена зміна ДПІ або коду ДПІ обслуговування платників.
Перелік нових ДПІ у розрізі адміністративних районів кожної області та ДПІ у місті Київ наведено тут.
Також дані про ДПІ за основним та неосновним місцем обліку можна переглянути в Електронному кабінеті платника податку:
- «Дані про взяття на облік платників податку» у відкритій частині;
- «Реєстраційні дані» меню «Облікові дані платника» в приватній частині.
Пропонуємо врахувати зазначену інформацію під час подання звітності та інших електронних документів до контролюючих органів у 2025 році.
Для отримання адміністративних послуг можна звертатися до будь-якого центру обслуговування платників територіальних органів ДПС незалежно від місця реєстрації.
Актуальний перелік ЦОП за посиланням: https://tax.gov.ua/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv/.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/855258.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
