Блог

Федоренко

З 1 січня 2026 року запроваджується нова податкова декларація з орендної плати за сільськогосподарські землі державної власност

05.11.2025 12:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01 січня 2026 року запроваджується нова форма податкової декларації з орендної плати для земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.
Її застосовуватимуть суб’єкти господарювання, які користуються ділянками, переданими в оренду згідно зі статтею 120¹ Земельного кодексу України.
Вищезазначена стаття передбачає, що земельна ділянка державної власності, що належала на праві постійного користування державному підприємству, переходить до акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства і є його правонаступником.
Передача землі відбувається на умовах оренди строком до 50 років, а мінімальний розмір орендної плати становить не менше 12 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Якщо така оцінка ще не проведена – не менше 12 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області.
Орендна плата за такі землі сплачуватиметься за окремим кодом Класифікації доходів бюджету – 18011200. Більшість надходжень (90 %) спрямовуватиметься до загального фонду державного бюджету.

Довідково:
Форма Податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 1201 глави 19 розділу ІV Земельного кодексу України затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14 березня 2025 року № 154, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 березня 2025 року за № 473/43879, зі змінами. внесеними наказом Міністерства фінансів України від 1 квітня 2025 року № 177, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 2 квітня 2025 року за № 504/43910.
Закон України від 08 травня 2024 року № 3683-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України».
Наказ Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію».
Наказ Міністерства фінансів України від 10 липня 2024 року № 335 «Про внесення змін до Класифікації доходів бюджету».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Нарахуванні допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняні) працівникам та гіг-спеціалістам резидента Дія Сіті: в якому

05.11.2025 12:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема:
підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб.
База нарахування єдиного внеску визначена у ст. 7 Закону № 2464, а саме:
для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 108) та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464);
для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5), зокрема, до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці відносяться:
допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах (п. 3.2 розд. 3 Інструкції № 5);
оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації (п. 3.3 розд. III Інструкції № 5).
Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Разом з тим відповідно до абзацу першого частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667) починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464);
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).
Тобто, підприємство, що є резидентом Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), здійснює нарахування єдиного внеску на суми заробітної плати, винагороди за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, які нараховані на користь кожній застрахованій особі, у розмірі мінімального страхового внеску, незалежно від розміру нарахованої заробітної плати.
При цьому мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Разом з тим, оскільки виплати у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами не належать до фонду оплати праці, то такі виплати є базою нарахування єдиного внеску на загальних підставах.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Реєстрацію РК до ПН на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг зупинено: яким чином покупець повинен зменшити податко

05.11.2025 12:05

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (п. 192. ст. 192 ПКУ).
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник (продавець) має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Отримувач (покупець) зобов’язаний зменшити податковий кредит незалежно від факту отримання ним розрахунку коригування на зменшення або факту його реєстрації в ЄРПН, а саме у звітному (податковому) періоді, в якому відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ виникли підстави для складання такого розрахунку коригування.
Підпунктом 4 п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, передбачено, що у рядку 15 податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) відображається коригування податкового кредиту згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ у випадку повернення товару / послуги або суми попередньої оплати за відсутності реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.
При заповненні рядка 15 декларації обов’язковим є подання (Д1) (додаток 1) «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» (далі – додаток 1 (Д1)).
Формою додатку 1 (Д1) передбачено, що у разі коригування податкового кредиту згідно зі ст. 192 ПКУ платнику податку слід заповнювати таблицю 2.2 розд. ІІ додатку «Відомості про коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V ПКУ», яка заповнюється в розрізі контрагентів. Коригування податкового кредиту згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ у випадку повернення товару/послуги або суми попередньої оплати за відсутності реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН на підставі іншого документа зазначається у графі 3.4 таблиці 2.2 додатку 1 (Д1).
Враховуючи зазначене, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, яким передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, платник податку – покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит, сформований на підставі податкової накладної, що коригується, незалежно від факту отримання чи реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН. Зменшення податкового кредиту здійснюється на підставі бухгалтерської довідки (іншого документу) з відображенням відповідного коригування у рядку 15 розд. ІІ податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, в якому відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ виникли підстави для складання такого розрахунку коригування (обов’язкове також заповнення таблиці 2.2 додатка 1 (Д1)).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яку ставку єдиного внеску застосовує резидент Дія Сіті (не має статусу резидента Дефенс Сіті) при обчисленні мінімального страхо

05.11.2025 11:56

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з частиною першою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667) резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка відповідає всім таким вимогам, зокрема:
1) здійснює один або кілька видів діяльності, визначених частиною четвертою цієї статті, що вказано у її статуті та/або відомостях про неї, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
2) розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, кожного календарного місяця становить не менше, ніж еквівалент 1200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця;
3) середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб.
4) сума кваліфікованого доходу юридичної особи, отриманого за перших три календарних місяці, наступні за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менш як 90 відс. суми її загального доходу за такий період, а сума кваліфікованого доходу, отриманого за кожен календарний рік перебування у статусі резидента Дія Сіті, становить не менш як 90 відс. суми загального доходу юридичної особи за той самий період (за наявності загального доходу);
5) щодо юридичної особи відсутні обставини, передбачені частиною другою ст. 5 Закону № 1667.
Відповідно до абзацу першого частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667 починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464);
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).
При цьому мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотка.
Водночас, відповідно до частини тринадцятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.
Враховуючи те, що норми частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464 є імперативними щодо конкретного кола платників єдиного внеску – резидентів Дія Сіті, сплата єдиного внеску у разі дотримання вимог, визначених пунктами 2 та 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667, здійснюються у розмірі мінімального страхового внеску, в тому числі за осіб з інвалідністю, які працюють у резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті). При цьому мінімальний страховий платіж розраховується як добуток мінімального розміру заробітної плати на ставку єдиного внеску у розмірі 22 відсотка.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи має право ФОП – платник єдиного податку здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?

05.11.2025 11:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Частиною першою ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, зокрема, що комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами – підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Відповідно до частини четвертої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться дані, зокрема, про види діяльності фізичних осіб – підприємців (крім електронних резидентів (е-резидентів).
Пунктом 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).
Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється за допомогою електронних комунікацій в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина перша ст. 13 Закону № 755).
Згідно з п. 6 Порядку електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 05.07.2024 № 2040/5/327, технічний адміністратор ЄДР в межах інформаційної взаємодії забезпечує, зокрема:
передачу до інформаційних систем Державної податкової служби України з інтервалом до двох годин інформації з ЄДР про реєстраційні дії у вигляді переліку ідентифікаторів реєстраційних дій, що проведені у такий період;
доступ до відомостей щодо кожної проведеної реєстраційної дії.
Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розд. XIV ПКУ (п. 291.3 ст. 291 ПКУ).
Відповідно до п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів).
Згідно з п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.
Підпунктом 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Слід зазначити, що першоджерелом відомостей щодо фізичних осіб – підприємців є ЄДР. У зв’язку з цим, внесення змін до реєстру платників єдиного податку щодо видів господарської діяльності можливе виключно після внесення таких змін до ЄДР.
Враховуючи те, що здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, є підставою для переходу платника єдиного податку на загальну систему оподаткування, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з яких податків і зборів звільняються ФОП – платники єдиного п

05.11.2025 11:37

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
1) податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених, зокрема, п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;
2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ;
3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;
4) податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.
Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.
У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.
Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податкова вимога: строки, в які надсилається та які відомості вона містить

05.11.2025 11:36

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Звіт Єврокомісії: Україна демонструє прогрес у сфері оподаткування та наближає законодавство до стандартів ЄС

05.11.2025 11:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Україна досягла хорошого прогресу у сфері оподаткування. Про це йдеться у Звіті в межах Пакета розширення Європейського Союзу 2025 року, оприлюдненого сьогодні Європейською Комісією. Це один із ключових документів, що визначають напрям трансформаційних процесів України на шляху до членства в Європейському Союзі.
Цього року держава отримала найвищі за останні три роки оцінки в межах Пакета розширення. У звіті підтверджується стабільний прогрес в імплементації норм і стандартів ЄС.
Зокрема, забезпечено гармонізацію підходів до оподаткування тютюнових виробів акцизним податком. Прийняті зміни до Податкового кодексу України передбачають поступове щорічне підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби. Це дасть змогу до 2028 року досягти рівня ставок, визначених законодавством ЄС.
Крім того, Україна забезпечила виконання Директиви ЄС про адміністративне співробітництво у сфері оподаткування. Для цього було розроблено та подано до Верховної Ради проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи».
Також у Звіті відзначили підвищення операційної спроможності та цифровізації діяльності Державної податкової служби України, що сприятиме підвищенню ефективності адміністрування податків і прозорості податкової системи.
Серед результатів також – затвердження Плану заходів щодо впровадження Моделі стратегічного управління людськими ресурсами на основі компетенцій ДПС на 2025 – 2030 роки. Документ передбачає запровадження сучасних підходів до кадрової політики, формування переліку податкових компетенцій, а також поступове впровадження системи управління людськими ресурсами на основі компетенцій у процеси відбору, оцінки результатів та професійного розвитку працівників з переглядом чинних програм навчання.
Водночас покращено функціональність інформаційно-комунікаційних систем ДПС завдяки підключенню до Системи обміну інформацією про ПДВ (VIES). Це дає змогу перевіряти дійсність ідентифікаційних номерів платників ПДВ, зареєстрованих у країнах Європейського Союзу. Це – важливий крок у напрямі інтеграції України до єдиного цифрового простору ЄС.
Крім того, Єврокомісія відзначила затвердження Плану цифрового розвитку Державної податкової служби України до 2030 року. Наступний етап – розробка дорожньої карти впровадження ІТ-рішень, необхідних для виконання вимог, пов’язаних із вступом України до Європейського Союзу.
Не менш важливим напрямом є посилення антикорупційних заходів. У жовтні 2025 року в рамках розроблення нової антикорупційної програми ДПС на 2026 – 2028 роки проведено оцінку корупційних ризиків, визначено заходи впливу на них та запроваджено дворічний експериментальний проєкт створення єдиного уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції. У межах цього проєкту в структурі ДПС створено єдиний департамент з питань запобігання та виявлення корупції, що підвищить ефективність реагування на корупційні ризики.
Такі кроки є важливими для подальшої інтеграції України до європейського економічного простору та створення стабільної податкової політики, сумісної з нормами ЄС.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/949678.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Леся Карнаух: За 10 місяців місцеві бюджети отримали понад 403,2 млрд гривень

05.11.2025 11:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/949575.html повідомила.
Леся Карнаух: За 10 місяців місцеві бюджети отримали понад 403,2 млрд гривень
Місцеві бюджети отримали понад 403,2 млрд грн за січень – жовтень 2025 року. Ці надходження – фінансова основа громад, яка дозволяє реалізувати важливі для людей соціальні та інфраструктурні проєкти.
Порівняно з минулим роком надходження зросли на 14,5 %, або на 51,2 млрд грн. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«Майже 60 % усіх надходжень до місцевих бюджетів – ПДФО. Загалом платники сплатили 240,8 млрд грн (+16,6 % до показника минулого року)», – зазначила вона.
Також серед лідерів наповнення місцевих бюджетів:
єдиний податок – 65,5 млрд грн (+11,2 % до відповідного періоду минулого року);
податок на майно – 49,2 млрд грн (+16 %);
акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 1,6 млрд грн (+23 %);
екологічний податок – 1,2 млрд грн (+13,5 %);
туристичний збiр – майже 0,3 млрд грн (+35,7 %);
збiр за мiсця для паркування транспортних засобiв – майже 0,2 млрд грн (+23,8 %).
«Стабільні надходження – спільний результат бізнесу та ефективного адміністрування податків з боку ДПС. І йдеться не лише про контроль. Ми розвиваємо цифрові сервіси для зручної сплати і звітування, надаємо консультаційну підтримку бізнесу через Офіси податкових консультантів у 20 регіонах, формуємо прозорі умови для всіх платників», – наголосила в. о. Голови ДПС.
Нагадуємо, що для консультативної підтримки бізнесу у 20 регіонах працюють Офіси податкових консультантів. Фахівці допоможуть розібратися у податкових питаннях, отримати фахову пораду та уникнути порушень податкового законодавства.
Адреси Офісів:
https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Обставини, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника

04.11.2025 11:48

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
▪ платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
▪ фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
▪ відмова від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
▪ відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності РРО/ПРРО, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
▪ відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
▪ відмова від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
▪ платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
▪ відмова від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), коштів (зняття залишків ТМЦ, готівки);
▪ нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Довідково: п. 94.1 та п. 94.2 ст. 94 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 15919. Попередня cторінка | Сторінка 63 з 1592 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua