З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб – платників туристичного збору надійшло понад 8,6 млн грн, що на понад 2,0 млн грн, або на 30,4 відс., більше ніж у січні – листопаді 2023 року.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 14.1.277 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей розділу XII ПКУ:
- внутрішній туризм – це переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях;
- в’їзний туризм – це прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – листопаді 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровського регіону спрямували понад 4,9 млрд гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились майже на 2,1 млрд грн, або на 74,2 відсотки.
Звертаємо увагу, якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та платник рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня – листопада поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 6,6 млрд грн плати за землю. Надходження збільшились у порівнянні з січнем – листопадом 2023 року на понад 797,1 млн грн, темп росту склав 113,5 відсотків. Про це повідомила очільниця податкової служби Дніпропетровської області Наталя Федаш.
За словами керівника обласної податкової, плата за землю є одним із економічних чинників забезпечення розвитку сільських територій регіону.
«Дякуємо платникам за сумлінне виконання податкових зобов’язань! Працюємо спільно над підвищенням рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства», – наголосила Наталя Федаш.
Нагадуємо, що на окремому ресурсі Державної податкової служби України (ДПС) – субсайті «Територія високого рівня податкової довіри» (https://tpd.tax.gov.ua/) можна ознайомитися зі всією інформацією щодо проєкту ДПС «Територія високого рівня податкової довіри». Зокрема, платники можуть дізнатися, як стати учасником проєкту, яким вимогам треба відповідати, які можна отримати переваги, перевірити власні показники, проаналізувати свою галузь.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Територія високого рівня податкової довіри: переваги та можливості для бізнесу – тематика обох зустрічей, проведених податківцями Дніпропетровщини за участі керівництва Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з платниками.
Презентуючи новий проєкт «Територія високого рівня податкової довіри», податківці акцентували увагу на побудові продуктивної співпраці з представниками бізнесу.
Під час спілкування учасники зустрічей обговорили головні аспекти Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
Ефективно налагоджений діалог податківців з бізнесом мотивує дотримуватися всіх правил, які сприяють отриманню додаткових преференцій податкового адміністрування.
Задіяні нові формати комунікацій з платниками створюють умови для роботи легального бізнесу, підвищують взаємну довіру та є запорукою збільшення надходжень до бюджетів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Важливий крок у формуванні податкової культури молоді – зустріч зі слухачами Навчально-наукового центру «Школа Бізнесу» Національного технічного університету «Дніпровська політехніка».
Онлайн захід присвячений новаціям Закону України 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813).
Розглянули ключові зміни, які впроваджує Закон № 3813, вплив цих змін на податкові процеси.
Особливу увагу приділили таким напрямкам:
- вимоги та критерії, яким повинні відповідати суб’єкти господарювання для включення їх до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства;
- переваги, які надає держава для доброчесного бізнесу на період дії воєнного стану;
- функції комплаєнс-менеджера;
- запровадження проєкту «Територія високого рівня податкової довіри».
Запрошуємо студентську молодь до подальших дискусій щодо розвитку економіки нашої країни, адже майбутнє держави – у наших спільних руках!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про таке.
Відбулось останнє у цьому році засідання Керівного комітету проєкту «Реформування Державної податкової служби України протягом 2024 – 2030 років» за участі Першого заступника Міністра фінансів України Дениса Улютіна та представників Міністерства фінансів України.
Члени Керівного Комітету обговорили результати реалізації проєкту за підсумками 11 місяців року.
«ДПС наразі працює над низкою проєктів з реформування у сфері податкового адміністрування. Державна податкова служба докладає максимум зусиль для забезпечення ефективного впровадження запланованого щодо податкового адміністрування в контексті Національної стратегії доходів. Незважаючи на те, що виконання заходів у 2024 році ще триває, ми вже бачимо результати роботи, які мотивують і надалі наполегливо втілювати задумане», – наголосила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко.
Учасники також обговорили подальші кроки з виконання запланованих заходів у напрямі впровадження реформ.
Інформація розміщена на вебпорталі за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/851828.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Очільниця ДПС Тетяна Кірієнко разом з представниками Міністерства фінансів України та керівництвом Державного податкового університету взяла участь у стратегічній сесії щодо розвитку Державного податкового університету до 2035 року.
Учасники обговорили стратегічні пріоритети до 2035 року та створення дорожньої мапи ключових проектів для реалізації бачення розвитку університету.
«ДПС успішно впроваджує заходи Національної стратегії доходів і для досягнення високих показників зацікавлена у нових фахівцях з професійними знаннями та навичками, які здатні генерувати ідеї для реформування податкової системи, впроваджувати електронні платформи для управління фінансами, розробляти стратегії для оптимізації доходів і витрат державного бюджету, застосовувати сучасні ІТ-інструменти. Тому ми з радістю вітатимемо у наших лавах фахових випускників податкового університету», – зазначила Тетяна Кірієнко.
Вона також підкреслила, що ДПС потребує молодих фахівців з відповідним розумінням правил європейського оподаткування та завжди відкрита до всіх заходів, ініційованих Державним податковим університетом, підтримує активну комунікацію з викладачами та студентами цього навчального закладу.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/851582.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/851509.html повідомила.
У січні – листопаді 2024 року Державною податковою службою України опрацьовано 2239 запитів на отримання публічної інформації.
Із загальної кількості 1957 запитів надійшло електронною поштою, 263 –поштою, 16 – особисто від запитувача, 3 – телефоном.
Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 1254 запити. Від юридичних осіб з початку року надійшло 822 запити на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 5, від представників медіа – 158.
За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 1097, відмовлено відповідно до статті 22 Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 705, надіслано належним розпорядникам інформації – 409.
Переважну більшість запитувачів цікавила податкова інформація – 80,4 відс. від загальної кількості запитів.
Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі, якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає у податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
При цьому п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами) (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).
До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).
Відповідно до п. 5 ст. 719 ЦКУ договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до п. 1 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (п. 1 ст. 640 ЦКУ).
Таким чином, лише у разі декларування права на податкову знижку на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву. При здійсненні благодійних внесків неприбутковим організаціям такої вимоги законодавством не передбачено.
Нагадуємо, що за наслідками 2023 року платники мають право скористатись податковою знижкою по 31.12.2024 (включно).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Згідно з п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками військового збору є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п.п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету з доходів платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є особи, визначені у ст. 171 ПКУ, зокрема, податкові агенти, в т.ч. роботодавці.
Відповідно до ст. 164 розд. IV ПКУ базою оподаткування є загальний оподаткований дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Пунктом 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), який набрав чинності 01.12.2024, встановлено, що доходи платників військового збору – осіб, визначених п. 162.1 ст. 162 ПКУ, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом № 4015, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності Законом № 4015, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених ПКУ.
Враховуючи викладене, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати, у тому числі за час відпустки, у вигляді виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності (за час перебування платника податку на лікарняному), за податкові періоди до 1 грудня 2024 року застосовується ставка військового збору 1,5 відс. незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).
При цьому, до зазначених доходів, які будуть нараховані (виплачені, надані) за податкові періоди після 1 грудня 2024 року, застосовується ставка військового збору 5 відсотків.
До усіх інших доходів, які включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податків, у тому числі у вигляді виплат за цивільно-правовими договорами, орендної плати, процентів за депозитами, дивідендів тощо, які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку після 1 грудня 2024 року, застосовується ставка військового збору у розмірі 5 відс. незалежно від того, що такі доходи нараховуються за виконання робіт (послуг), за користування майном платника податків тощо у податкових періодах до 1 грудня 2024 року, оскільки відповідно до ПКУ такі доходи є доходом звітного періоду, в якому вони безпосередньо були нараховані (надані, виплачені), а не періодів, за які вони були нараховані.
Коментарі: 0
| Залишити коментар