Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Чт, 25 червня 2026
20:02

БЛОГ

Про перерахунок суми транспортного податку у разі виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у ППР та даними, підтвердженим

13.05.2026 10:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 5 глави 13 розд. ІV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, з транспортного податку податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником транспортного податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Яка застосовується відповідальність за видачу фіскального чека, в якому відсутній реквізит цифрового значення штрихового коду ма

13.05.2026 10:19

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що документ не є розрахунковим у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення.
За порушення вимог до змісту розрахункових документів, а саме видачу фіскального чека, в якому відсутній, зокрема реквізит цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, до суб’єкта господарювання за рішенням контролюючого органу застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
за порушення вчинене вперше – 100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями;
за кожне наступне вчинене порушення – 150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями.
Також, за зазначені порушення посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються до адміністративної відповідальності.

Довідково: ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» (із змінами та доповненнями);
наказ Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами та доповненнями).



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи застосовується ПСП до заробітної плати фізичної особи, яка зареєстрована ФОПом?

13.05.2026 10:19

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 169.2.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб місячного доходу у вигляді заробітної плати (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Підпунктом 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких податкова соціальна пільга не може бути застосована.
Так, до цього переліку відносяться доходи, інші ніж заробітна плата; заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Рієлторам необхідно надсилати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації інформацію про укладені за їх посередництвом ци

13.05.2026 10:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтори), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтор несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим. 1 ПКУ.
Пунктом 119 прим. 1.2 ст. 119 прим. 1 ПКУ визначено, що порушення суб’єктом господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтором), порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 грн. за кожне таке порушення.
Дії, передбачені п. 119 прим. 1.2 ст. 119 прим. 1 ПКУ, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1360 грн. за кожне таке порушення (п. 119 прим. 1.3 ст. 119 прим. 1 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497 затверджено форму «Інформація суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди)» (далі – Інформація), що подається зазначеними суб’єктами господарювання до контролюючих органів за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку.
Згідно з п. 51.1 ст. 51 та підпунктами 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску зобов’язані подавати до контролюючих органів податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску в терміни:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтори), та уклали у звітному періоді цивільно-правові договори про оренду нерухомості, за якими однією із сторін є фізичні особи, зобов’язані надсилати Інформацію за місцем своєї реєстрації, в терміни:
фізичні особи – підприємці – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;
юридичні особи – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
У разі якщо такі договори не укладалися, Інформація не подається.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Які форми фінансової звітності подають платники податку на прибуток, що складають фінансову звітність за національними стандарт

13.05.2026 10:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Платниками податку на прибуток (крім неприбуткових установ та організацій) подається проміжна фінансова звітність, складена за національними стандартами, яка включає Баланс та Звіт про фінансові результати за календарний квартал, півріччя, три квартали разом з відповідною Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація. До річної Декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми №№ 1-5).
Платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з Декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором.
Платниками податку на прибуток – мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, філіями та представництвами юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), подається разом з квартальною або річною Декларацією скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (за формами № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44380




Коментарі: 0 | Залишити коментар


До уваги платників ПДВ!

13.05.2026 10:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
Якою датою складається розрахунок коригування до зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України, у разі якщо до податкової накладної, що була складена постачальником на покупця за операцією з постачання товарів/послуг та включена таким покупцем до такої зведеної податкової накладної, у наступних періодах отримано розрахунок коригування (у тому числі якщо таких розрахунків коригування було декілька)?
Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПКУ нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 ПКУ).
Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ визначено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників (далі – розрахунок коригування) до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.
Враховуючи вищевикладене, у разі якщо до податкової накладної, що була складена постачальником на покупця за операцією з постачання товарів/послуг та включена таким покупцем до зведеної податкової накладної, складеною відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ, у наступних періодах отримано розрахунок коригування (у тому числі якщо таких розрахунків коригування було декілька), розрахунок коригування до такої зведеної податкової накладної складається не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому виникли підстави для коригування податкового кредиту відповідно до отриманого(их) розрахунку(ів) коригування до податкової(их) накладної(их), за якими визначені податкові зобов’язання відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Громадяни можуть один раз на рік продати легковий автомобіль без податкових наслідків

13.05.2026 10:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ст. 173 Податкового кодексу України визначені правила оподаткування операцій із продажу або обміну транспортних засобів.
Зокрема, передбачено, якщо фізична особа протягом року продає або обмінює один легковий автомобіль, мотоцикл чи мопед, такий дохід не оподатковується. У разі відсутності інших доходів, що підлягають обов’язковому оподаткуванню, подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи те потрібно.
Однак у разі продажу другого легкового автотранспорту протягом того ж року, дохід від такої операції вже підлягає оподаткуванню за ставкою – 5%.
Якщо ж особа продає третій і кожний наступний транспортний засіб, застосовується ставка податку – 18%.
Також такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 5%.
Дохід від продажу або обміну легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається на основі ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (або міни), але не нижче середньоринкової вартості такого транспортного засобу або не нижче його оціночної, ринкової вартості (за вибором платника податку).
Отже, фізична особа може один раз на рік продати легковий автомобіль без податкових наслідків, але кожна наступна угода вже підпадає під оподаткування.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Власники вендингових автоматів зобов’язані враховувати норми, встановлені законодавством

13.05.2026 10:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що вендингові автомати стали невід’ємною частиною побуту та бізнесу, вони надають можливість придбати товари і послуги швидко та без черг.
Однак, власники вендингових автоматів повинні враховувати всі обов’язки, встановлені законодавством щодо ведення такої господарської діяльності.
Відповідно до статті 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) автомат з продажу товарів (послуг) – це реєстратор розрахункових операцій (РРО), який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді.
На сьогодні Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій містить моделі РРО (вбудовані електронні контрольно-касові реєстратори) від різних виробників, для яких передбачено сферу застосування – використання в автоматах з продажу товарів (послуг).
Нагадуємо, що інтеграція програмних РРО та автоматів із штучного продажу товарів була запропонована (представлена) на ринку України ще з 2021 року.
Звертаємо увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема Закону № 265, не тільки вбереже суб’єктів господарювання від перевірок та додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а й є обов’язком кожного свідомого громадянина з метою належного та своєчасного фінансування державою військових та соціальних напрямів.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Особливості заповнення звітів за формами №1-ВП/№1-ОП з використанням різних кодів продукції

13.05.2026 10:06

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форми звітності № 1-ВП (місячна, річна) «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу» (далі – Звіт № 1-ВП), звітності № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП), порядок їх заповнення (далі – Порядок) та Коди, одиниці виміру та види продукції/товару/сировини затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.
Як заповнюються звіти за формами №1-ВП/№1-ОП з використанням кодів продукції: 37 вина виноградні (у тому числі за кодами 38, 39); 42 виноматеріали виноградні (у тому числі за кодами 43 - 46); 60 лікеро-горілчані вироби (у тому числі за кодами 61 – 64) та чи вважається порушенням відображення продукції лише за одним кодом?
Відповідно до п. 6 розд. І Порядку у разі відображення показників у розділах Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП за товарами/продукцією/сировиною за кодами згідно Кодів та видів продукції:
38 та/або 39 необхідно зазначати окремим рядком показники за загальним кодом 37 «Вина виноградні»;
з 43 по 46 необхідно зазначати окремим рядком показники за загальним кодом 42 «Виноматеріали виноградні»;
з 61 по 64 необхідно зазначати окремим рядком показники за загальним кодом 60 «Лікеро-горілчані вироби».
Отже, у разі відображення у відповідних розділах Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП показників за товарами/продукцією/сировиною за кодами/кодом згідно Кодів та видів продукції 38, 39, 43 – 46, 61 – 64, у цих розділах також необхідно зазначати окремим рядком узагальнені показники за відповідними кодами 37, 42, 60, а саме, до складу яких такий окремий код та вид віднесено.
У разі подання Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП з порушенням , зокрема п. 6 розд. І Порядку (відображення у відповідних розділах обсягів продукції/товару/сировини по окремих кодах 38, 39, 43-46, 61-64 та одночасним не відображенням загальних показників по відповідних кодах 37, 42, 60, до складу яких такий окремий код та вид віднесено,) то, відповідно пунктів 30-33 частини другої статті 73 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817), таке подання буде вважатися наданням звіту з недостовірними відомостями про обсяги відповідного виду продукції, та до суб’єктів господарювання за вчинене таке правопорушення будуть застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у встановленому Законом № 3817 розмірі.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Витяг з реєстру страхувальників платники єдиного внеску і застраховані особи можуть отримати у зручний спосіб

13.05.2026 10:05

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Для отримання витягу з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – реєстр страхувальників), платником єдиного внеску та/або застрахованою особою подається Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників за формою № 1-ЗРС (додаток 1 до Порядку № 651) (далі – Запит).

Усі розділи Запиту підлягають заповненню. Запит обов’язково має бути підписаний заявником із зазначенням дати.

За Запитом платника єдиного внеску та/або застрахованої особи контролюючий орган надає безоплатно протягом двох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з реєстру страхувальників (далі – Витяг) або довідку про відсутність відомостей в реєстрі страхувальників (п. 2 розд. ІІ Порядку 651).

Залежно від категорії платників формується один з таких витягів:
- Витяг з реєстру страхувальників (щодо юридичної особи або відокремленого підрозділу) за формою № 1-ВРС (додаток 2 до Порядку № 651);
- Витяг з реєстру страхувальників (щодо ФОПа або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) за формою № 2-ВРС (додаток 3 до Порядку № 651);
- Витяг з реєстру страхувальників (щодо фізичної особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування) за формою № 3-ВРС (додаток 4 до Порядку № 651).

Витяг діє до внесення змін до реєстру страхувальників в частині відомостей, що стосуються страхувальника, щодо якого надано Запит.

Якщо за критеріями пошуку, зазначеними у Запиті, в реєстрі страхувальників відсутня інформація, то заявнику видається довідка з реєстру страхувальників за формою № 1-ДРС (додаток 5 до Порядку № 651).

Витяг/довідка видається (направляється) платнику єдиного внеску та/або застрахованій особі у такому порядку:

- у паперовому вигляді у контролюючому органі Витяг/довідка підписується посадовою особою контролюючого органу та скріплюється відповідною печаткою. Особа, яка отримує Витяг/довідку, має пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу. У разі неотримання Витягу/довідки з будь-яких причин Витяг/довідка зберігається у контролюючому органі;

- якщо особа подала запит в електронному вигляді, то контролюючий орган надсилає Витяг/довідку на адресу електронної пошти, з якої надійшов запит, з накладенням електронної печатки відповідного контролюючого органу.

Довідково: Порядок № 651 – Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 року № 651, постановою правління Пенсійного фонду України від 21 липня 2017 року № 16-1.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 18351. Попередня cторінка | Сторінка 64 з 1836 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті