Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до норм статей 759 та 762 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами та доповненнями) за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», зокрема, резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) доходу платника податку, включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2ст. 164 ПКУ).
Для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Таким чином, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення», за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Так, п. 163.1 ст. 163 розд. ІV ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. ІV ПКУ (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ).
Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав визначено ст. 174 розд. ІV ПКУ.
Так, згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема, не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).
За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Водночас, п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 розд. ІV ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому п. 10 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.9 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені в пп. 13, 15, 16, 17 і 18 підрозд. І розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.10 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Таким чином, дохід платника податку фізичної особи – резидента, отриманий від фізичної особи – резидента, яка не відноситься до членів її сім’ї першого та другого ступенів споріднення, у вигляді спадщини (дарунку) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 5 відс. від об’єкта оподаткування.
Не підлягає оподаткуванню військовим збором дохід у вигляді вартості майна, успадкованого членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, який оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015).
Законом № 4015, зокрема, п.п. 69.5 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим абзацом, згідно з яким обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) товарної продукції гірничого підприємства із гірських порід, яка класифікується за кодом 2517 згідно з УКТ ЗЕД, що безоплатно передається на користь Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, не є об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами за видобування корисних копалин.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до норм чинного законодавства іноземці та особи без громадянства при поданні Заяви за ф. № 5ДР до відповідного контролюючого органу пред’являють документ, що посвідчує особу, зокрема паспортний документ іноземця, та додають засвідчений в установленому законодавством порядку оригінал перекладу такого паспортного документа українською мовою.
Представники іноземця чи особи без громадянства при поданні Заяви за ф. № 5ДР пред’являють документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також оригінал довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (після пред’явлення повертається).
Стосовно іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, реєстрація або внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків здійснюється з урахуванням законів України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (із змінами та доповненнями) або від 08 липня 2011 року № 3671-VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (із змінами та доповненнями) та з урахуванням вимог Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150 (із змінами) і Порядку обчислення строку тимчасового перебування в Україні іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в’їзду, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2015 року № 884 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2015 року за № 944/27389.
На сьогодні відсутній механізм щодо здійснення електронної перевірки достовірності інформації, поданої іноземцем в електронній формі, зокрема перевірки достовірності перекладу паспортного документа іноземця українською мовою, який повинен бути засвідчений в установленому законодавством порядку, довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, а також перевірки достовірності довіреності, у разі якщо такий документ видано уповноваженим органом іноземної держави. Довіреності, які видані іноземними органами і будуть пред’являтися на території України, мають відповідати вимогам, встановленим чинним законодавством України та міжнародним договорам.
Отже, іноземці та особи без громадянства (їх представники) подати Заяву за ф. № 5ДР в електронному вигляді через Електронний кабінет не можуть, крім іноземців та осіб без громадянства, які мають посвідку на постійне проживання/посвідку на тимчасове проживання, виготовлену у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Форма № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП) та Порядок заповнення форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Порядок заповнення Звіту № 1-ОП) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 із змінами і доповненнями (далі – наказ № 296).
Відповідно до форми Звіту № 1-ОП та Порядку заповнення Звіту № 1-ОП у розділі IV «Залишок продукції/товарів на кінець звітного місяця» (далі – Розділ IV) Звіту № 1-ОП суб’єкт господарювання зазначає показники щодо всіх залишків продукції/товарів, в тому числі отриманих та/або переданих на відповідальне зберігання. Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку заповнення Звіту № 1-ОП при заповненні у розділі IV Звіту № 1-ОП графи 2 та 3 «Ознака передачі/отримання на відповідальне зберігання» заповнюються лише при наявності такої ознаки – передачі / отримання.
Водночас, Порядок заповнення Звіту № 1-ОП не містить виключень для заповнення інформації щодо залишків придбаної продукції/товару, які мають заповнюватися окремими рядками.
При цьому, при відображенні у розділі IV Звіту № 1-ОП інформації про залишки придбаної продукції/товару, що зберігається у власних місцях зберігання (власних складах):
- у графі 1 розділу IV зазначається індивідуальний номер такого місця зберігання продукції/товару відповідно до Єдиного державного реєстру місць зберігання, та місця здійснення діяльності. Окремими рядками здійснюється зазначення обсягу одного коду продукції/товару, облік яких ведеться одночасно у різних одиницях виміру;
- графи 2 та 3 – не заповнюються;
- у графах 4 – 6 зазначаються відповідно код, одиниця виміру та вид продукції / товару згідно з Кодами, одиницями виміру та видами продукції/товару, затвердженими наказом № 296;
- у графі 7 зазначається кількість обсягу залишку продукції / товару на кінець звітного місяця у такому місці зберігання.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Подання звітності ліцензіатами, які мають одночасно ліцензії на право виробництва та на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 жовтня 2024 року запроваджені нові форми звітів: форма № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт форми № 1-ВП), форма № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт форми № 1-ОП), та порядки їх заповнення, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.07.2024 за № 1011/42356.
Пунктом 1 розд. І Порядку заповнення Звіту форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» встановлено, що Звіт форми № 1-ВП подають:
- суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництво спирту етилового (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
- малі виробництва дистилятів, які мають ліцензію на виробництво спиртових дистилятів, ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та ліцензію на оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями;
- малі виробництва виноробної продукції, які отримали ліцензії на виробництво та оптову торгівлю алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими).
Відповідно до п. 1 розд. І Порядку заповнення Звіту форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» Звіт форми № 1-ОП подають суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на оптову торгівлю спиртом (у тому числі біоетанолом), спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, крім виробників зазначеної продукції/товару.
Отже, ліцензіати, які мають одночасно ліцензії на право виробництва та на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, подають лише звіт, передбачений для виробників таких товарів (продукції), а саме Звіт № 1-ВП.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», яким внесено зміни, зокрема, до ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Частиною другою ст. 9 Закону № 265 визначено, що положення ст. 9 Закону № 265 не звільняють від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО під час здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, у тому числі під час прийняття або повернення коштів, внесених прямо або опосередковано для участі в азартних іграх, виплати коштів гравцям, а також продажу та/або обміну ігрових замінників гривні, у тому числі електронних грошових замінників.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015).
Законом № 4015, зокрема, підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 67 прим. 1, яким встановлено, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим.1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовується із значенням 0,057.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 розд. I Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нерезиденти – це іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень ПКУ.
Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ).
Згідно з п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
Відповідно до ст. 15 розд. I ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України (п.п. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 розд. I ПКУ).
Пунктом 64.5 ст. 64 розд. II ПКУ встановлено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України «Про платіжні послуги», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.
Відповідно до 64.1 ст. 64 розд. II ПКУ взяття на облік за основним місцем обліку відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі постійних представництв, як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданих згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у день отримання зазначених відомостей контролюючими органами.
Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов’язані бути зареєстровані як платники ПДВ, визначено у п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ та п. 180.1 ст. 180 розд. V ПКУ.
Так, відповідно до п.п. «г» п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ особою для цілей розд. V ПКУ є постійне представництво.
Відповідно до п. 181.1 ст. 181 розд. V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Згідно з п. 182.1 ст. 182 розд. V ПКУ особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, може добровільно зареєструватися як платник податку.
Отже, нерезидент може вести господарську діяльність на території України через свій відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво.
За наявності підстав визначених п. 64.5 ст. 64 розд. II ПКУ (наприклад, наявність нерухомого майна або відокремленого підрозділу в Україні) взяттю на облік підлягають іноземні компанії, організації. Взяттю на облік в контролюючому органі підлягають всі зареєстровані відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того або іншого податку та збору.
У разі постачання послуг нерезидентом через його постійне представництво, платником ПДВ реєструється постійне представництво, крім випадків встановлених ст. 208 прим. 1 ПКУ.
Отже, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, перевищує загальну суму, визначену п. 181.1 ст. 181 розд. V ПКУ, то постійне представництво зобов’язане зареєструватися платником ПДВ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області приділяє особливу увагу офіційному працевлаштуванню найманих працівників.
Факти використання юридичними особами взаємовідносин з фізичними особами – підприємцями шляхом штучного формування витрат (нарахування та виплата доходів по ознаці 157) мінімізують сплату податків. Це відбувається, зокрема за рахунок найму працівників без офіційного оформлення трудових відносин та заниження фактично виплаченої заробітної плати (зокрема, укладення з ФОП цивільно-правових договорів), що відображається в податковій звітності.
Під час здійснення податківцями моніторингу господарської діяльності суб’єктів господарювання, додатковому аналізу підлягають певні можливі мінімізуючі фактори, а саме:
- фактичне здійснення господарської діяльності, яка не відповідає основному виду (неподання до ДПС заяви про зміну облікових даних);
- забезпеченість трудовими ресурсами (сезонний характер роботи та своєчасність подання/сплати ПДФО, військового збору, єдиного внеску);
- забезпеченість матеріальними ресурсами (наявність земельних ділянок, споруд, техніки та подання звіту за формою № 20-ОПП);
В рамках експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі опрацювання інформації, що здійснюється контролюючим органом – це аналіз господарської діяльності юридичних осіб/фізичних осіб – підприємців, виявлення суб’єктів господарювання, які здійснюють операції, що мають ознаки вдаваних, зокрема, придбавають послуги у економічнопов’язаних осіб, порівняння реальної заробітної плати з даними в інтернет-мережах та кількістю працівників із обсягами виконаних робіт та послуг, та у разі виявлення таких фактів – невідкладне інформування платника.
Коментарі: 0
| Залишити коментар