Блог

Федоренко

Щорічне дослідження з оцінки задоволеності бізнесу рівнем обслуговування податковими органами – 2024

12.11.2024 14:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України проводить щорічне дослідження з оцінки задоволеності бізнесу рівнем обслуговування податковими органами.
Допоможіть нам ідентифікувати проблемні питання в роботі органів ДПС, що потребують особливої уваги і втручання з метою їх усунення, а також ті аспекти діяльності, якими ви навпаки задоволені.
Опитування є анонімним та добровільним.
Просимо вас заповнити анкету за посиланням:
https://tax.gov.ua/anketa/?3359509024
Посилання буде активним з 9 листопада 2024 року по 1 грудня 2024 року включно.
У разі виникнення технічних проблем з доступом тощо ви можете звернутись за тел. (044) 2813029.
Результати опитування будуть оприлюднені на вебпорталі ДПС tax.gov.ua одразу після їх опрацювання.
Сподіваємося на ваше розуміння і співпрацю!
Допоможіть нам стати кращими для вас!
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/840104.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо забезпечення можливості розрахунків у безготівковій формі

12.11.2024 14:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/839995.html нагадала, що на виконання вимог частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).
Так, з 1 січня 2025 року вступає в дію підпункт 3 пункту 1 Постанови № 894, який розширює коло суб’єктів господарювання, які в обов’язковому порядку мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги).
Постановою № 894 передбачено поступове запровадження обов’язку торговців забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги) і на сьогодні такий обов’язок уже встановлено для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 5 тисяч жителів, а:
з 1 січня 2025 року – платіжні термінали (POS-термінали) будуть необхідні торговцям у населених пунктах з населенням менше ніж 5 тисяч жителів;
з 1 січня 2026 року – торговцям – фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої групи, торговцям, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Примітка: запровадження з 1 січня 2025 року обов’язку відповідно до кількості населення не стосується торговців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, які повинні будуть встановити POS-термінали з 1 січня 2026 року, незалежно від кількості населення.
Наголошуємо, що відповідно до частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» торговцям забороняється:
у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті;
встановлювати будь-яку додаткову (супровідну) плату під час здійснення оплати за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, у тому числі плату за використання певного електронного платіжного засобу, платіжного застосунку або платіжного пристрою;
встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Електронний кабінет - удосконалення процесів ведення обліку платежів

11.11.2024 13:50

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пункту 421.2 статті 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Електронний кабінет платника податків забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, шляхом:
 перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу;
 подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;
 визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені відповідно до статті 351 «Єдиний рахунок» ПКУ;
 перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;
 проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;
 управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені відповідно до положень цього Кодексу, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені.
Подання платниками Заяв в електронній формі забезпечено засобами приватної частини ІКС «Електронний кабінет» за наступними кодами електронних форм:
J13002002 – для юридичних осіб; F13002002 – для фізичних осіб.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС здійснюється тільки на підставі заяви плат

11.11.2024 13:49

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до статті 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:
- на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;
- на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті платника податків
- для юридичних осіб шаблон «J1302002»,
- для фізичних осіб шаблон «F1302002».
Слід зазначити, що відповідно до зазначеної статті ПКУ передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Також звертаємо увагу, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 1.5 статті 200 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Шановні платники! Запроваджено новий сервіс «Е-повідомлення»

11.11.2024 13:48

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску Державною податковою службою України запроваджено новий сервіс «Е-повідомлення».
Платники податків, користувачі Електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/ Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.
В інформаційному повідомленні про помилкову сплату платежів за формою J/F14900 зазначаються реквізити платіжної інструкції, а саме код територіального органу ДПС, код територіальної громади, код та назва платежу, дата, номер та сума платіжної інструкції, бюджетний або не бюджетний рахунок IBAN.
Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».
Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9.00 годині в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За який період розраховуються галузеві показники, які беруться до уваги при формуванні Переліку платників податків з високим рів

11.11.2024 13:48

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Для розрахунку всіх середніх показників використовуються дані податкової звітності за останні 4 повні квартали (сумарно за 12 місяців). Лише заробітна плата розділяється на чотири квартали.
Відповідна інформація розміщена на вебпорталі ДПС: Головна/Територія високого рівня податкової довіри/Питання-відповіді (https://tpd.tax.gov.ua/).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Порядок заповнення таблиці 1 додатка 2» до податкової декларації з ПДВ

11.11.2024 13:47

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.
Подання додатку 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» є обов’язковим при заповненні рядка 19 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація).
У таблиці 1 додатка 2 здійснюється повна деталізація (розшифровка) від’ємного значення, зазначеного у рядку 19 декларації, а саме:
у графах 2, 3 зазначається звітний податковий період, у якому виникло від’ємне значення (заповнюється у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом). У графі 2 зазначаються дві цифри місяця (наприклад «03»); у графі 3 – чотири цифри року (наприклад «2024»);
у графі 4 вказується індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника залежно від причини формування від’ємного значення, а саме:
у разі формування від’ємного значення за рахунок:
– ввезення товарів на митну територію України – зазначається власний індивідуальний податковий номер платника;
– отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України – зазначається умовний індивідуальний податковий номер «500000000000»;
– коригування податкових зобов’язань на підставі п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – зазначається умовний індивідуальний податковий номер «300000000000»;
– залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 01 липня 2015 року, на яку відповідно до п.п. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. XX ПКУ було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ, та на яку було збільшено суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року/III квартал 2015 року – зазначається умовний індивідуальний податковий номер «900000000000» (при цьому у графі 2 зазначається «07», в графі 3 – «2015», графи 5 та 7 не заповнюються);
– за рахунок коригування (зменшення) податкових зобов’язань попередніх періодів при заповненні графи 4 додатка 2 – зазначається власний індивідуальний податковий номер платника (аналогічно відображенню від’ємного значення при здійсненні імпортних операцій);
у графі 5 вказується період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа;
у графі 6 відображається загальна сума від’ємного значення (з подальшою її деталізацією у графах 8-10);
у графі 7 проставляється ознака (+) від’ємного значення, отриманого правонаступником від реорганізованого платника податку;
у графах 8–10 зазначаються суми від’ємного значення (з графи 6) відповідно до напрямку їх спрямування, а саме:
у графі 8 – сума, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20.1 декларації);
у графі 9 – сума, задекларована до бюджетного відшкодування у декларації за поточний звітний (податковий) період, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (рядок 20.2 декларації).
У разі декларування у графі 9 суми від’ємного значення, яка сформована за рахунок коригування податкових зобов’язань на підставі п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (умовний індивідуальний податковий номер «300000000000»), обов’язковій розшифровці у таблиці 1.1 додатку 2 підлягає сума податку, яка фактично сплачена постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України за операціями з придбання та яку враховано у зменшення податкових зобов’язань, визначених на підставі підпункту «б» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;
у графі 10 – сума, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники в Електронному кабінеті мають можливість отримувати електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів

11.11.2024 13:46

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державною податковою службою України з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску запроваджено новий сервіс «Е-повідомлення».
Платники податків, користувачі Електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/ Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.
У формі Е-повідомлення про помилкову сплату платежів зазначається:
► податковий номер платника;
► назва та код територіального органу ДПС;
► код території;
► отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [ рахунок IBAN].
У разі помилкової сплати просимо подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.
Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».
Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9.00 годині в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи можуть платники бути виключені з Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавс

11.11.2024 13:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У разі якщо контролюючий орган виявив факт невідповідності платника податків критеріям, визначеним п.п. «ж», «з», «и» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, такий платник податків виключається з Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства у день виявлення такого факту.
Відповідна інформація розміщена на вебпорталі ДПС: Головна/Територія високого рівня податкової довіри/Питання-відповіді (https://tpd.tax.gov.ua/).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Орендарем відшкодована сума комунальних платежів: чи включаються ця сума до доходу ФОПа – платника єдиного податку другої/третьо

11.11.2024 13:44

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до частини першої ст. 810 глави 59 розд. III книги п’ятої Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 435-IV (із змінами) (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) житла одна сторона – це власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла (абзац перший частини першої ст. 820 глави 59 розд. III книги п’ятої ЦКУ).
Законом України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (із змінами) (далі – Закон № 2189) визначено, що житлово-комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
При цьому індивідуальний споживач – це, зокрема, фізична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Виконавець комунальної послуги – це суб’єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі –ПКУ).
Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Умови, відповідно до яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, визначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання – фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.
Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп передбачено ст. 292 ПКУ.
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Враховуючи викладене, оскільки отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку доходу у вигляді відшкодування суми комунально-житлових послуг не передбачає надання зазначених послуг таким підприємцем на користь юридичної особи або фізичної особи – підприємця (орендарів), то такий дохід не включається до доходу фізичної особи – підприємця, але оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.
Водночас до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються, зокрема:
- дохід, отриманий таким платником як додаткове бліго (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV Кодексу (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
- інший дохід, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).
Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Так, згідно із п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, визначення якого наведене у п.п. 14.1.180 п. 14.1. ст. 14 ПКУ, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ, і ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Враховуючи зазначене, у разі якщо орендарем (юридичною особою або фізичною особою – підприємцем) виплачується на користь фізичної особи сума відшкодованих комунальних послуг, то така сума включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи з відповідним оподаткуванням.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18500. Попередня cторінка | Сторінка 686 з 1850 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua