Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну (ПН) в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, одним з яких є порядковий номер податкової накладної.
Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами) (далі – Порядок № 1307) порядковий номер податкової накладної містить лише цифрові значення (не повинен містити літер чи інших символів) та складається з двох частин:
- у першій частині (до знака дробу) проставляється порядковий номер;
- у другій частині (після знака дробу) проставляється код, що передбачає складання податкової накладної оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції, або код, що передбачає здійснення операцій з постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, або код, що передбачає здійснення платником ПДВ, який відповідає вимогам, визначеним п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів.
У першій частині порядкового номера податкової накладної зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду.
Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться платником ПДВ у довільних формі та порядку.
Не допускається складання платником податку на додану вартість за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.
Порядковий номер податкової накладної не може починатись на «0».
Отже, порушення послідовності присвоєння номерів податкових накладних протягом певного періоду (доби) не є порушенням Порядку № 1307. У разі, якщо платник ПДВ протягом однієї доби склав дві або більше податкових накладних з однаковим номером, друга та наступні податкові накладні з таким номером не можуть бути зареєстровані в ЄРПН.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).
При цьому відповідно до п. 11 розд. ІІІ Порядку № 21 додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.
Форма декларації передбачає, зокрема при заповненні рядків 4.1, 4.2, 4.3 подання додатків:
- відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) (додаток 1);
- Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5) (додаток 5).
При цьому, додаток 1 подається у разі нарахування у звітному період податкових зобов’язань, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) не зареєстровано податкові накладні.
Подання додатку 5 до декларації, за наявності підстав для застосування ст. 199 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), є обов’язковим:
- в першому звітному періоді року;
- в останньому звітному періоді року (періоді зняття з обліку платника податку);
- в звітному періоді, в якому вперше декларуються оподатковувані та неоподатковувані операції.
У разі нарахування податкових зобов’язань тільки відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 ПКУ додаток 5 не подається.
Рядки 6.1 та 6.2 декларації передбачають подання додатка 1 якщо на дату подання декларації в ЄРПН не зареєстровано:
- податкові накладні, складені за операціями з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою або 7 відсотків;
- або розрахунки коригування (складені у разі збільшення суми компенсації) до таких податкових накладних.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що
29 жовтня 2024 року вівторок, останній день сплати юридичними особами за IІІ квартал 2024 року:
- авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- авансового внеску з транспортного податку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Збір за місця для паркування транспортних засобів: від юридичних осіб надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 26,1 млн гривень
У січні – вересні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 26,1 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів.
Нагадуємо, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Понад 26,4 млрд грн єдиного внеску – надходження
до державних цільових фондів від роботодавців Дніпропетровщини
З початку поточного року до державних цільових фондів платники Дніпропетровщини спрямували понад 26,4 млрд грн єдиного внеску. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, це на понад 3,5 млрд грн, або на 15,5 відс., більше ніж за підсумками січня – вересня 2023 року.
Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за сумлінну сплату податків та звернула увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, а також впровадження нових підходів до управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС.
Метою експериментального проекту є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До Дня української писемності та мови уже традиційно відбувся Всеукраїнський радіодиктант національної єдності (радіодиктант). Цю акцію започатковано з 2000 року задля єднання навколо мови.
Щорічне проведення радіодиктанту перетворило його на найбільший україномовний флешмоб, який об’єднує українців і знавців української мови по усьому світові.
А тому, де б ви не були, ви завжди можете долучитися до цієї традиції та відчути себе частиною великої спільноти.
У цьому році до радіодиктанту приєднався колектив податкової служби Дніпропетровщини та продемонстрував єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.
«Магія голосу» – тема цьогорічного радіодиктанту.
Українська мова пройшла великий шлях становлення та подолала усі заборони. Тож, спілкуємося українською і пам’ятаємо, що слово має велику силу.
З Днем української писемності та мови усіх нас!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників податків! Відповідальність за недотримання вимог законодавства щодо надання звітності з трансфертного ціноутворення
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/835205.html з метою дотримання платниками податків вимог щодо подання звітності з трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) звернула увагу на те, що статтею 120 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено відповідальність за неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції (далі – КО), документації з ТЦ, глобальної документації з ТЦ (майстер - файлу), звіту у розрізі країн міжнародних груп компаній (далі – МГК), повідомлення МГК, не включення всієї інформації до поданого звіту про КО, звіту в розрізі країн МГК, надання недостовірної інформації в повідомленні про участь у МГК та у звіті в розрізі країн МГК.
З більш детальною інформацією щодо умов застосування та розмірів штрафних санкцій, встановлених за недотримання вимог статті 39 Кодексу, можна ознайомитися за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/transfertne-tsinoutvorennya-ta-mijnarodne-opodatkuvannya/transfertne-tsinoutvorennya/79168.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Представники Державної податкової служби України на запрошення Громадської організації «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» взяли участь у конференції на тему: «ТЦ та КІК: Міжнародна прозорість чи тотальний податковий контроль?», під час якої були обговорені актуальні питання щодо трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) та контрольованих іноземних компаній (далі – КІК).
Представники ДПС презентували останні зміни до Податкового кодексу України, які внесені протягом 2024 року, а також висвітлили питання щодо звітності та результатів кампанії декларування з ТЦ, звітування міжнародних груп компаній в розрізі країн.
Йшла мова і про започаткування процесів здійснення контролю за поданням платниками податків – резидентами України (материнськими компаніями) звітів у розрізі країн (CbС) у рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (CbС) (набула чинності 4 липня 2024 року).
Особливо цікавою була дискусія щодо міжнародних практик оподаткування. Адже контроль за ТЦ, КІК, оподаткуванням доходів нерезидентів, діяльністю нерезидентів (у тому числі постійних представництв) та здійснення обміну з іноземними компетентними органами є важливим і дієвим інструментом захисту економічних інтересів нашої держави, а також засобом блокування подвійного чи дискримінаційного оподаткування.
Під час конференції учасники обговорили результати кампанії декларування контрольованих операцій, аналізу поданих Повідомлень та Звітів про КІК, напрацювання ризиків, застосування штрафних санкцій.
Також було поінформовано про запровадження сучасних, інноваційних технологій і ефективних рішень, які спрямовані на удосконалення системи оподаткування в Україні та здійснення податкового контролю. Так, створено автоматизовану систему роботи з великими масивами даних для проведення аналізу ризиків з трансфертного ціноутворення (Big Data ТР), яка дозволяє автоматично обробляти мільйони рядків даних, інтегрувати інформацію із різних систем, здійснювати ідентифікацію ризиків і контролювати їх відпрацювання, формувати оперативні дані та збирати системну аналітику.
Акцентовано увагу на застосуванні ДПС комплексного підходу під час дослідження ризиків міжнародного оподаткування та посилення заходів щодо відпрацювання так званої «прихованої пов’язаності», а також виявлення потенційних контролерів КІК.
Крім цього, в режимі «відкритого мікрофону» протягом понад 4-х годин відбулась жвава дискусія, під час якої представники бізнесу отримали відповіді на нагальні питання.
Проведена зустріч була корисною для її учасників та спрямована на покращення відкритого та обґрунтованого діалогу між ДПС і представниками бізнесу, у тому числі щодо самостійного коригування та зміни підходів до формування об’єкту оподаткування шляхом комплаєнсу.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/835150.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Згідно з частиною першою ст. 22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами та доповненнями) (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Частиною другою ст. 22 ЗКУ встановлено, що до земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Частинами другою та четвертою ст. 59 ЗКУ, зокрема, визначено, що юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.
Зокрема, юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.
Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних підставах.
При цьому відповідно до абзаців першого-третього п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за період, зокрема, з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – Перелік територій), та які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди юридичних осіб.
Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, плата за землю не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до Переліку територій.
Крім того, ст. 283 прим. 1 ПКУ передбачено особливості визначення земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2024 № 854.
Координатор експериментального проекту – Міністерство фінансів України
Уповноважений орган з реалізації експериментального проекту – ДПС України та її територіальні органи
Мета запровадження:
- підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків
- визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків
- ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування)
- впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику
Податковий ризик – ймовірність настання певних подій, що призведе до невиконання платником податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи
Основні види ризиків:
- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).
Заходи впливу (способи реагування) ДПС на податкові ризики:
- проактивні заходи – сприятливі заходи впливу, спрямовані на допомогу платникам податків у розумінні та виконанні своїх податкових обов’язків. Реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників;
- реактивні заходи – коригувальні заходи впливу, які є примусовими діями, спрямованими на мінімізацію попередніх випадків і запобігання майбутнім випадкам недотримання податкових обов’язків щодо реєстрації, подання звітності, декларування та сплати зобов’язань платниками податків. Включають широкий спектр заходів із здійснення податкового контролю та погашення податкового боргу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар