Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Пн, 15 грудня 2025
08:15

БЛОГ

Листування з ДПС через Електронний кабінет – сервіс зручної взаємодії з податковими органами

09.12.2025 12:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що меню «Листування з ДПС» дає можливість надіслати довільну кореспонденцію (лист, запит тощо) до відповідного територіального органу ДПС.
Для цього в меню «Листування з ДПС» необхідно обрати:
- регіон, в якому знаходиться орган ДПС;
- орган ДПС, до якого відправляється лист;
- тип документа;
- тематика звернення;
- короткий зміст листа;
- сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ).
Для збереження проєкта листа натиснути кнопку «Зберегти».
Збережену чернетку можна підписати та надіслати до органу ДПС в меню Вхідні/вихідні документи у вкладці «Вихідні документи», натиснувши кнопки «Підписати» та «Відправити»: Підпис та надсилання
Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути у вкладці «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи».




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Помилка, допущена при складанні ПН у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, може бути виправлена шляхом складання та реєстрації в ЄРПН Р

09.12.2025 12:23

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи потрібно платнику змінювати код УКТ ЗЕД у податкових накладних (ПН), складених на операції з реалізації імпортованого товару, у разі внесення митним органом змін до митної декларації внаслідок чого такий код змінено та чи втрачають покупці право на податковий кредит за податковими накладними, у яких зазначено первинний код УКТ ЗЕД, інформує.
Зважаючи на положення п. 44.1 ст. 44, а також п. 187.1 ст. 187, п. 192.1 ст. 192, пп. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, пп. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податку на додану вартість (ПДВ) – покупець товарів / послуг може віднести суми ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства, та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальником (платником ПДВ), не пізніше, ніж через 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної та за умови, що показники такої податкової накладної відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.
Податкова накладна, що містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, є такою, що складена з порушенням норм ПКУ, не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію та не може бути підставою для формування податкового кредиту платником податку – покупцем.
Помилка, допущена при складанні податкової накладної у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, може бути виправлена шляхом складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до такої податкової накладної. Право на податковий кредит у даному випадку виникає у платника податку − покупця на підставі податкової накладної з урахуванням розрахунку коригування до неї у звітному (податковому) періоді, в якому розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи подає ФОП – власник нежитлової нерухомості до контролюючого органу правовстановлюючі документи з метою звільнення від оподат

09.12.2025 12:23

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Згідно з п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД Національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530 та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта / об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Відповідно до п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов’язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій, надає відомості у строки та в порядку, встановлені п.п. 70.16.7 прим. 1 п. 70.16 ст. 70 ПКУ.
У разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем ДПС України, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Визначення належності будівель до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості, згідно з Класифікатором.
Враховуючи зазначене, ФОПом не надаються до контролюючого органу правовстановлюючі документи, які підтверджують належність об’єктів нежитлової нерухомості до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023 Класифікатора, якщо така особа є їх власником.
Такі документи надаються у разі відсутності у базі даних інформаційних систем ДПС відомостей про класифікаційні ознаки та функціональне призначення об’єктів нерухомості.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи!

09.12.2025 12:22

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).
Особливості застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано розд. XIV ПКУ.
Згідно зі ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ.
Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Згідно з п. 292.2 ст. 292 ПКУ при продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.
Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 000 грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 000 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Таким чином, у разі здійснення реалізації юридичною особою – платником єдиного податку квартири, яка обліковувалася на балансі як інвестиційна нерухомість і перебувала в оренді понад 12 місяців, база оподаткування єдиним податком визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Про перевірку застрахованою особою інформації щодо сплати за неї єдиного внеску

09.12.2025 12:21

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частини першої ст. 16 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) для забезпечення ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації, накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування створено Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр).
Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (частина друга ст. 16 Закону № 2464).
ДПС відповідно до покладених завдань формує та веде реєстр страхувальників Державного реєстру.
Реєстр страхувальників – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску – страхувальників (ст. 19 Закону № 2464).
Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру (п. 1 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону № 2464).
Реєстр застрахованих осіб – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (частина перша ст. 20 Закону № 2464).
Водночас відповідно до п. 2 частини четвертої ст. 20 Закону № 2464 персональна електронна облікова картка, яка заводиться на кожну застраховану особу, зберігається в реєстрі застрахованих осіб.
Оскільки ведення реєстру застрахованих осіб покладено на ПФУ, то з питання отримання застрахованою особою інформації щодо сплати роботодавцями за неї єдиного внеску доцільно звернутися до ПФУ або його територіальних органів.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


До уваги платників податку на прибуток підприємств!

09.12.2025 12:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Згідно з абзацом першим п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.
Положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 4 прим. 2 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Для цілей п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ погашеними вважаються суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:
а) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;
б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами) (далі – Декларація).
Показник рядка 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду» Декларації може мати як позитивне так і від’ємне значення.
Зменшення фінансового результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.
Відповідно до п.п. 1 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 та п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ.
Зокрема, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Поряд з цим, п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема для платників податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році.
З урахуванням зазначеного, платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, сплачує податок на прибуток на підставі Декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворений), який для нього починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, та визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток на підставі фінансового результату, відображеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за такий звітний період. Тому, такий платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, не може зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у нього в Декларації до переходу на спрощену систему оподаткування.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Про особливості складання розрахунку коригування до зайво складеної податкової накладної

09.12.2025 12:19

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку на додану вартість (ПДВ) зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
У випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів / послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної. Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування (п. 192.1 ст. 192 ПКУ).
Податкові накладні та розрахунки коригування складаються за формою та у порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).
Загальний порядок складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі коригування кількісних та/або вартісних показників табличної частини податкової накладної визначено п. 23 Порядку № 1307, згідно з яким, зокрема, Державна податкова служба України визначає умовні коди причин коригування, які платники податку зазначають у графі 2.1 табличної частини розділу Б розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному вебпорталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до ПКУ (п. 23 Порядку № 1307).
Пунктом 25 Порядку № 1307 встановлено порядок складання розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію з постачання товарів / послуг, у разі реєстрації в ЄРПН двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів / послуг. Встановлений п. 25 Порядку № 1307 порядок складання розрахунку коригування до такої зайво складеної податкової накладної застосовується, якщо всі показники та реквізити, крім порядкового номера податкової накладної, однакові.
Отже, якщо постачальником товарів / послуг на одну господарську операцію складено та зареєстровано в ЄРПН дві податкові накладні, складені однією датою, то до зайво складеної податкової накладної складається розрахунок коригування з кодом причини коригування 301, якщо різними датами – 103.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


РРО/ПРРО: за нестворення (несвоєчасне створення) фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) передбачена відповідальність

09.12.2025 12:19

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) фіскальний звітний чек (далі – щоденний Z-звіт) – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.
Пунктом 9 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Відповідно до п. 6 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.
При цьому спосіб збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі має забезпечити (у тому числі під час проведення перевірки) можливість візуального перегляду такого Z-звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки та повноти обліку здійснених розрахункових операцій.
Дані наданих для перегляду Z-звітів в паперовій та/або електронній формі мають співпадати з даними електронних копій таких Z-звітів, що містяться у фіскальній пам’яті РРО та/або на фіскальному сервері контролюючого органу.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати книгу обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) (п. 1 глави 1 розд. II Порядку № 547).
За порушення встановленого Законом № 265 порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, нестворення (несвоєчасне створення) щоденних Z-звітів у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій – до платників податку застосовується штраф відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП):
на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
на посадових осіб від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 155 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу:
на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас, застосування відповідальності за незбереження фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) створених РРО або ПРРО не передбачено.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Нові канали комунікації з Контакт-центром ДПС – комфорт і зручність для платників податків

09.12.2025 12:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Для зручності громадян та бізнесу Контакт-центр ДПС працює з номерами мобільних операторів:
• Vodafone – 0 500 501 007
• Київстар – 0 770 501 007
• lifecell – 0 730 501 007
Нові номери забезпечують більш стабільний, швидкий і зручний зв’язок, даючи можливість здійснювати дзвінки у межах власних мобільних тарифів без додаткових витрат. Сучасні технології, зокрема VoLTE та Wi-Fi-дзвінки, роблять комунікацію ще якіснішою.
ДПС продовжує впроваджувати сучасні інструменти сервісного обслуговування та створювати умови, за яких звернення до податкової стає простим, швидким і комфортним.
Після розмови з оператором користувачі можуть залишити фідбек щодо якості обслуговування, що допомагає ДПС удосконалювати обслуговування та покращувати сервіси.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Податковий календар на 10 грудня 2025 року

09.12.2025 12:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що

10 грудня 2025 року, середа, останній день подання за листопад п. р.:

● звіту про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах за формою № 1-ВП (далі – Звіт № 1-ВП);
● звіту про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах за формою № 1-ОП (далі – Звіт № 1-ОП).
Нагадуємо, що форми та порядки заповнення Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП, а також Коди, одиниці виміру та видів продукції/товару затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.07.2024 за № 1011/42356 (із змінами і доповненнями).
На вебпорталі ДПС України у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщено електронні форми (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб):
Звіту № 1-ВП за ідентифікаторами F/J0206409;
Звіту № 1-ОП за ідентифікаторами F/J0206509.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 15772. Попередня cторінка | Сторінка 7 з 1578 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті