11:24
Плата за суборенду земельної ділянки є вищою за орендну плату такої земельної ділянки: чи застосовується органом ДПС штрафна сан
27.07.2026 13:30
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Орендна плата для цілей розд. XII «Податок на майно» ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Частиною другою ст. 8 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами та доповненням) (далі – Закон № 161) визначено, що умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Плата за суборенду земельних ділянок державної та комунальної власності не може перевищувати орендної плати, крім випадків передачі в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, яка перебуває в оренді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відс. акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства, на конкурентних засадах (частина третя ст. 8 Закону № 161).
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (із змінами), та форма податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120 прим. 1 глави 19 розділу IV Земельного кодексу України, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2025 № 154 (із змінами), не передбачають наявність інформації щодо плати за суборенду земельних ділянок.
При цьому положеннями ПКУ не передбачено застосування штрафної санкції до орендаря земельної ділянки державної та комунальної власності за передачу земельної ділянки в суборенду, якщо плата за суборенду є вищою за орендну плату.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Постачання товарів/послуг здійснюється в одному звітному періоді, а оплата за рахунок бюджетних коштів - у наступних: визначенн
27.07.2026 13:29
Постачання товарів/послуг здійснюється в одному звітному періоді, а оплата за рахунок бюджетних коштів - у наступних:
визначення дати, на яку складається ПН з типом причини «15»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.
На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну (ПН) в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).
Відповідно до п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1307), у разі постачання товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:
одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання,
іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною,
або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.
У ПН (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до п. 8 Порядку № 1307 (15 – Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання). Така ПН отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої ПН, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
Отже, у разі якщо постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, здійснюється в одному звітному (податковому) періоді, а оплата за такі товари/послуги здійснюється за рахунок бюджетних коштів у наступних звітних (податкових) періодах, то податкові накладні з типом причини «15» складаються на дату надходження бюджетних коштів (дату виникнення податкових зобов’язань) або, у разі складання зведеної податкової накладної, – не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено зарахування таких коштів.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Подання заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені: що зі строком давності?
27.07.2026 13:29
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до 43.3 статті 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Пунктом 102.5 ст. 102 ПКУ встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Пунктом 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236» режим надзвичайної ситуації, пов’язаний з карантином, продовжено до 30 червня 2023 року.
При цьому, п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності 17.03.2022) дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану.
Водночас, на виконання п. 1 розд. І Закону України від 03березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (набрав чинності 07.03.2022) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 69.
Відповідно до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Зокрема, п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім визначених випадків.
Враховуючи викладене, під час визначення 1095 – денного терміну, протягом якого платник податків має право подати заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, не враховується період часу з 18.03.2020 по 31.07.2023 включно.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41241
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Податковий агент нарахував дохід, але не виплатив платнику: в який термін необхідно сплатити (перерахувати) до бюджету ПДФО?
27.07.2026 13:28
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Строки сплати податкового зобов’язання визначено ст. 57 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п. 57.1 якої, зокрема, встановлено, що податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 розд. IV ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох операційних днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Разом з тим, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ встановлено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Враховуючи викладене, податковий агент повинен сплатити (перерахувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб, у разі нарахування оподатковуваного доходу, але не виплаченого (не наданого) платнику податку, в термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
При цьому, у разі якщо останній день строку сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб припадає на вихідний або святковий день, то граничний строк його сплати (перерахування) переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Податковий календар на 28 липня 2026 року
27.07.2026 13:28
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що
28 липня 2026 року, вівторок, останній день сплати за червень п. р.:
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) гірничими підприємствами за найманих працівників
Нагадуємо, що роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Гірничі підприємства, які є платниками єдиного внеску, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Довідково: частина восьма ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Дніпропетровщина: платники рентної плати за видобування корисних копалин місцевого значення сплатили до бюджетів громад майже 5,
27.07.2026 13:27
Дніпропетровщина: платники рентної плати за видобування корисних копалин місцевого значення сплатили до бюджетів громад майже 5,3 млн гривень
Протягом січня – червня 2026 року місцеві бюджети Дніпропетровщини за видобування корисних копалин місцевого значення отримали від платників майже 5,3 млн грн рентної плати. У порівнянні з минулим роком це на понад 1,7 млн грн, або на 48,1 відс., більше.
Повідомляємо, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за винятком рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану (далі – рентна плата за користування надрами для видобування вуглеводної сировини)) дорівнює календарному кварталу.
Платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Слід зазначити, що у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Податок на нерухомість: майже 604,8 млн грн – внесок платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів
27.07.2026 13:27
Упродовж двох кварталів поточного року місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, отримали майже 604,8 млн гривень. У порівнянні з січнем – червнем 2025 року надходження зросли на понад 46,3 млн грн, або на 8,3 відсотка.
Нагадуємо, що пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено: платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).
Фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Понад 29,3 млрд грн податків, зборів та платежів спрямували платники Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету
27.07.2026 13:26
Упродовж перших двох кварталів 2026 року платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду державного бюджету понад 29,3 млрд грн податків, зборів та платежів. Як підкреслив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, це більше ніж за підсумками січня – червня минулого року на понад 3,5 млрд грн, або на 13,7 відсотка.
«Відкритий конструктивний діалог з бізнесом і консультаційно-роз’яснювальна робота податківців забезпечують інформаційну підтримку і обізнаність платників в податкових питаннях. В свою чергу маємо позитивну динаміку надходжень до бюджетів. Висловлюємо вдячність платникам за роботу і фінансову відповідальність», – зазначив Юрій Павлютін.
Звертаємо увагу, що для отримання в електронній формі Витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, контроль за справлянням яких покладено на ДПС (далі – Витяг), з показниками у розрізі платежів, які обліковуються в ІКС ДПС, платнику або його відокремленому підрозділу необхідно подати через приватну частину Електронного кабінету до територіального органу ДПС (далі – ТО ДПС) за їх основним місцем обліку Запит щодо отримання Витягу.
При формуванні Витягу до нього включаються показники, які обліковуються в ІКС ДПС, як за основним, так і неосновним (неосновними) місцями обліку платника або його відокремленого підрозділу в ТО ДПС.
Витяг отримується через Електронний кабінет не пізніше другого робочого дня після дати прийняття Запиту ТО ДПС.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Сумлінна сплата податків - запорука фінансової стійкості держави: на Дніпропетровщині обговорили питання протидії схемам штучно
27.07.2026 13:26
Питання протидії схемам штучного «дроблення бізнесу» та їх впливу на наповнення бюджетів стали ключовою темою зустрічі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Миколи Бородюка з представниками бізнес-спільноти Дніпропетровщини.
«Дроблення бізнесу» – це свідоме ухилення від сплати податків шляхом штучного поділу єдиної господарської діяльності на кілька формально самостійних суб’єктів господарювання, переважно фізичних осіб – підприємців, які фактично перебувають під спільним контролем. Такий механізм застосовується з метою мінімізації податкового навантаження, що призводить до суттєвих втрат бюджетних надходжень.
«Сумлінна сплата податків – це не лише виконання законодавчих вимог, а й внесок кожного платника у фінансову стійкість країни, розвиток громад та забезпечення обороноздатності держави. Водночас використання схем штучного «дроблення бізнесу» суперечить принципам чесної конкуренції та позбавляє бюджети необхідних ресурсів. Саме тому податкова служба системно працює над виявленням та припиненням таких практик», – зазначив Микола Бородюк.
Так, у червні поточного року фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) організовано та проведено 8 фактичних перевірок магазинів, які здійснювали діяльність під однією торговельною маркою та реалізовували однаковий асортимент товарів широкого вжитку, зокрема одяг, взуття, дитячі іграшки та інші товари.
Виявлено, що всі торговельні об'єкти використовували єдиний інтернет-сайт, за допомогою якого покупці могли оформити замовлення товарів або здійснити їх переадресацію між магазинами. Господарську діяльність здійснювали декілька фізичних осіб – підприємців, які перебували на спрощеній системі оподаткування. Листування з контролюючим органом здійснювалося від імені різних фізичних осіб – підприємців на офіційну електронну адресу ГУ ДПС з однієї електронної адреси та фактично однією особою.
За даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС зазначені фізичні особи – підприємці на постійній основі отримували доходи від одного суб'єкта господарювання. На розрахункові рахунки фізичних осіб – підприємців щомісячно надходили кошти від цього ж суб'єкта господарювання за реалізований товар відповідно до укладених договорів комісії.
Сукупність встановлених обставин свідчить про наявність ознак штучного розподілу єдиної господарської діяльності («дроблення бізнесу») та застосування схем мінімізації податкових зобов'язань.
Також, за результатами фактичних перевірок зафіксовано порушення вимог пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами).
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області закликають бізнес здійснювати господарську діяльність відкрито, відповідально та дотримуватися вимог податкового законодавства.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Податківці Дніпропетровщини роз’яснили особливості оподаткування екологічного податку в Україні для суб’єктів господарювання
27.07.2026 13:26
Відбулася чергова онлайн-зустріч із суб’єктами господарювання Дніпропетровської області, присвячена актуальним аспектам оподаткування екологічного податку.
Учасникам зустрічі розповіли хто є платниками екологічного податку, об’єкти та бази оподаткування, а також ставки податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та розміщення відходів.
Податківці наголосили, що суми екологічного податку платники визначають самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів викидів та ставок податку, встановлених Податковим кодексом України.
Окрему увагу приділено правилам заповнення податкової декларації з екологічного податку та дотриманню граничних строків її подання. Податкова декларація з екологічного податку подається платниками протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем календарного кварталу. Сплатити екологічний податок потрібно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації.
Податкова служба регіону залишається надійним партнером для платників, надаючи всебічну консультативну допомогу та сприяючи успішному веденню підприємницької діяльності.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
