Блог

Федоренко

Дніпропетровщина: понад 30,4 млрд грн – надходження податків, зборів та платежів від платників до місцевих бюджетів

21.10.2024 09:26

У січні – вересні 2024 року платники забезпечили місцеві бюджети Дніпропетровщини податковими надходженнями на понад 30,4 млрд гривень. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з минулорічним відповідним періодом це на понад 5,5 млрд грн, або на 22,0 відс. більше.
За словами очільниці податкової служби регіону, своєчасно сплачені податки – це важлива підтримка економіки і обороноздатності нашої держави у цей непростий час.
Місцеві податки і збори становлять основну доходну статтю бюджетів територіальних громад міст, селищ, сіл і направляються на підтримку та розвиток місцевої інфраструктури. Вся система фінансування виробничої і соціальної інфраструктури, комунально-побутового обслуговування населення, заходи по благоустрою та ряд інших заходів здійснюється завдяки наповненню місцевих бюджетів.
«Побудова економічно розвиненої держави залежить від кожного з нас, нашої активності і патріотизму в бажанні розвивати країну, виконуючи свій громадянський обов’язок і, зокрема, сумлінно сплачуючи податки. Дякуємо платникам за добросовісне виконання своїх податкових зобов’язань!» - зазначила Наталя Федаш.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До місцевих бюджетів надійшло 109,8 млн гривень транспортного податку з фізичних осіб

21.10.2024 09:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі (далі – Мінекономіки), за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року, виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Мінекономіки на своєму офіційному вебсайті розміщує перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – Перелік об’єктів оподаткування), який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Перелік об’єктів оподаткування поточного податкового (звітного) року розміщено на вебсайті Мінекономіки (www.me.gov.ua), який включає 396 моделей легкових автомобілів, що є об’єктами оподаткування транспортним податком у поточному податковому (звітному) періоді – 2024 році.
Станом на 14 жовтня 2024 року ДПС забезпечено надходжень транспортного податку з фізичних осіб до місцевих бюджетів на суму 109,8 млн гривень.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/832968.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги платників податків!

21.10.2024 09:23

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/832902.html повідомила.
При заповненні звітів за формами № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» та № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», які затверджені наказом № 296[1], слід використовувати відповіді на питання щодо заповнення форм звітів 1-ВП та 1-ОП, які додаються.
Водночас звертаємо увагу суб’єктів господарювання – ліцензіатів на можливість подати уточнені звіти у відповідні терміни, визначені статтею 72 Закону № 3817[2], без застосування штрафів, встановлених пунктами 30 – 33 частини другої статті 73 цього Закону, а саме:
- для ліцензіатів, що подають щомісячний звіт (пункт 3 статті 72 Закону № 3817) – у разі подання уточнених звітів до кінця місяця, наступного за звітним місяцем, за який допущені помилки;
- для малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв пива – якщо у кварталі, наступному за звітним роком, ними самостійно виявлено помилки у поданому ними щорічному звіті, вони зобов'язані подати уточнений звіт до кінця такого кварталу.
Відповіді на питання щодо заповнення форм звітів 1-ВП та 1-ОП розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/832902.html.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків

18.10.2024 09:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пункту 42 прим.1.2 статті 42 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, шляхом:
► перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу;
► подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;
► визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені відповідно до статті 35 1 «Єдиний рахунок» ПКУ;
► перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;
► проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;
► управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені відповідно до положень цього Кодексу, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Для повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платник подає заяву

18.10.2024 09:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС визначено ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:
на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;
на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті платника податків
для юридичних осіб шаблон «J1302001»,
для фізичних осіб шаблон «F1302002».
ДПС не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви формує електронний висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
УВАГА! Відповідно до ст. 43 ПКУ визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги платників!

18.10.2024 09:39

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України продовжує впроваджувати реформи, визначені Національною стратегією доходів на 2024 – 2030 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.
Національна стратегія доходів – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі
Податкова служба забезпечує виконання заходів, спрямованих на підвищення рівня добровільної сплати податків і зборів платниками до бюджету, у тому числі шляхом створення максимально комфортних умов для всіх платників податків
Стратегічні цілі Національної стратегії доходів:
• забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;
• забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобов’язань України в частині податкової політики та адміністрування;
• зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;
• підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;
• створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Підвищення рівня податкової культури у суспільстві – зростання суспільної свідомості

18.10.2024 09:38

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Податкова культура охоплює, як діяльність платників податків, так і діяльність працівників контролюючих органів у сфері оподаткування у тісній взаємодії один з одним.
Податкова культура, як одна з головних ознак громадянського суспільства, є складником загальнонаціональної культури (правової, економічної, політичної і фінансової), а отже, містить:
1) інтелектуальний рівень – знання своїх прав і обов’язків у процесі сплати податків, як складник правової культури, удосконалення знань і розуміння податкових наслідків господарської діяльності, як складник економічної культури;
2) емоційно - психологічний рівень – усвідомлення громадянами всієї важливості для держави сплати податків, як складника політичної культури, оцінювання соціальної корисності податкового законодавства і формування власного ставлення до податкової політики, діяльності податкових органів як представників держави;
3) поведінковий рівень – уміння користуватися правовим інструментарієм у практичній діяльності, своєчасне представлення податкової звітності, як складника фінансової культури, а також дотримання етичних норм у спілкуванні з працівниками контролюючих органів.
Основним економічним мотивом відповідальної поведінки платників податків є уникнення негативних наслідків несплати податків. Для стимулювання мотивації такої поведінки держава, як правило, застосовує відповідні заходи.
Діяльність податкової служби відповідно до Національної стратегії доходів у напрямку підвищення рівня податкової культури у суспільстві сприятиме зростанню суспільної свідомості, створюватиме умови для усвідомлення відповідальності громадян за сплату податків, дозволятиме у перспективі збільшити податкові надходження та компенсувати можливі втрати державного та місцевих бюджетів, а отже – посилюватиме економічну компоненту національної безпеки держави.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи підлягають оподаткуванню акцизним податком з реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів...

18.10.2024 09:37

Чи підлягають оподаткуванню акцизним податком з реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів операції з реалізації виробниками та/або імпортерами «Інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування» (УКТ ЗЕД 2404 91 90 00)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до змін, внесених Законом України від 16 січня 2024 року № 3553-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» (далі – Закон № 3553) до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починаючи з 01 вересня 2024 року підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з ввезення та реалізації на митній території України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», які включено до переліку підакцизних товарів.
Також, змінами, внесеними Законом № 3553 до п.п. 14.1.252 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, уточнено положення щодо визначення «тютюнові вироби», до яких також віднесено інші, відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.
Згідно з п.п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
При цьому, базою оподаткування акцизним податком є вартість за максимальними роздрібними цінами тютюнових виробів, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ (п.п. 214.1.5 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).
Відповідно до п.п. 212.1.17 п. 212.1 ст. 212 ПКУ платником акцизного податку є, зокрема, особа - виробник та/або імпортер тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка здійснює їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою, визначеною п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
Отже, з 01 вересня 2024 року виробники та/або імпортери тютюнових виробів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування» при їх реалізації сплачують акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою, визначеною п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (5%).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи застосовує суб’єкт господарювання РРО/ПРРО у разі відправки товарів будь-яким експедитором...

18.10.2024 09:36

Чи застосовує суб’єкт господарювання РРО/ПРРО у разі відправки товарів будь-яким експедитором, оплата за які здійснюється у небанківського надавача платіжних послуг на платіжний рахунок такого суб’єкта, відкритий в ньому?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та застосування РРО/ПРРО встановлено ст. 3 Закону № 265.
Так, п. 2 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Обов’язок застосування РРО або ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, у тому числі, нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.
Також, частиною одинадцятою ст. 11 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» передбачено, що покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов’язання та інформація про інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.
Крім того, абзацами 2, 3 частини одинадцятої ст. 8 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (із змінами та доповненнями) визначено, що під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу, або відтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.
Розрахунковий документ має бути виданий або створений в електронній формі не пізніше моменту передачі товару (послуги).
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при відправці товарів будь-яким експедитором, оплата за які здійснюється з використанням послуг або у відділенні небанківського надавача платіжних послуг на платіжний рахунок такого суб’єкта, зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО з обов’язковою видачею у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначено форму оплати – безготівкова.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Щодо виправлення помилки, допущеної у додатку (Д1) до податкової декларації з ПДВ, яка...

18.10.2024 09:35

Щодо виправлення помилки, допущеної у додатку (Д1) до податкової декларації з ПДВ, яка вплинула/не вплинула на числові показники податкової декларації з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ (далі – декларація), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розд. VI Порядку № 21).
Додаток 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) (далі – Додаток 1) є складовою декларації, який додається до неї у разі заповнення рядків 1.1, 1.2, 1.3, 4.1, 4.1.1, 4.2, 4.2.1, 4.3, 4.3.1, 6.1, 6.2, 7.1, 7.2.2, 7.2.3, 10.1, 10.2, 10.3, 13.1, 13.2, 14, 15 декларації та за наявності подій, які підлягають відображенню ньому.
Враховуючи те, що подання уточнюючого розрахунку є одним із способів виправлення платником податку самостійно виявлених помилок у показниках раніше поданої декларації та оскільки Додаток 1 є складовою такої декларації, то виправлення помилок, що виникли при його заповненні, здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається Додаток 1 з відміткою «уточнюючий». В такому уточнюючому розрахунку у відповідних рядках:
- до графи 4 переносяться показники декларації, Додаток 1 до якої уточнюється;
- до графи 5 – всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок;
- у графі 6 відображається різниця між значенням графи 5 і графи 4 («+»/«–»). У випадку, якщо значення графи 5 відповідає значенню графи 4, графа 6 не заповнюється.
Додаток 1 з відміткою «уточнюючий» заповнюється наступним чином:
- в першому рядку повторюється помилковий запис, при цьому вартісні показники вказуються зі знаком «–» (тобто сторнуються);
- у другому рядку – вказується правильний запис.
При цьому, якщо помилка, допущена у Додатку 1, не вплинула на числові показники декларації, в «уточнюючому» Додатку 1 підсумкові рядки «Усього за звітний (податковий) період», не заповнюються.
Якщо така помилка вплинула на числові показники декларації, в «уточнюючому» Додатку 1 у підсумкових рядках «Усього за звітний (податковий) період» числові показники відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком та відповідають даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 18521. Предыдущая cтраница | Страница 708 из 1853 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua