12:27
Податковий супровід, ветеранська підтримка та цифровізація: діалог податківців Дніпропетровщини з платниками
27.07.2026 13:25
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області продовжують системну комунікацію з платниками податків регіону. Під час чергової робочої зустрічі податківці обговорили актуальні напрями роботи податкової служби, що спрямовані на покращення сервісного обслуговування та ветеранську підтримку.
Зокрема, податківці нагадали, що у вересні минулого року запрацював Офіс податкових консультантів (Офіс). Такий формат взаємодії орієнтований насамперед на комфорт та доступність: кожен відвідувач може розраховувати на фахову допомогу спеціалістів, які нададуть роз’яснення щодо застосування норм податкового законодавства.
Під час діалогу окрему увагу приділили податковому супроводу ветеранського підприємництва. Ця ініціатива спрямована на підтримку ветеранів, які започатковують або розвивають власну справу, допомагаючи уникати поширених помилок та успішно вести бізнес. Крім того, важливим напрямом роботи залишається інтеграція ветеранів війни до професійного середовища шляхом працевлаштування в органах податкової служби, зокрема в Офісах та Центрах обслуговування платників.
Серед важливих тем – цифровізація у Державній податковій службі України. Зокрема, функціонал Електронного кабінету дозволяє платникам дистанційно подавати звітність, перевіряти стан розрахунків із бюджетом, отримувати довідки та здійснювати листування без необхідності відвідувати податкову.
Фахівці податкової служби регіону й надалі відкриті до діалогу з платниками задля надання всебічної підтримки та оперативного вирішення актуальних питань.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Сплата платежів з використанням єдиного рахунку: підсумки зустрічі податківців Дніпропетровщини з платниками
27.07.2026 13:25
Податківці Дніпропетровської області провели зустріч з платниками щодо механізмів сплати платежів з використанням єдиного рахунку. Такий рахунок створено задля оптимізації та спрощення процесу виконання податкових зобов’язань суб’єктами господарювання.
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомили, що єдиний рахунок може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справляння яких покладено на контролюючі органи.
Однак єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.
Податківці роз’яснили необхідні кроки для того, щоб перейти на єдиний рахунок:
- Через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 307001;
- Отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
- Зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.
Використання електронних сервісів забезпечує швидкість та зручність у щоденній діяльності кожного підприємця. Фахівці податкової служби області й надалі продовжують відкритий діалог із бізнесом задля надання всебічної підтримки та роз’яснень.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
24,1 млрд грн плати за землю сплатили платники з початку 2026 року
27.07.2026 13:24
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1033965.html повідомила.
Понад 1 млн платників перерахували до місцевих бюджетів 24,1 млрд грн плати за землю за січень – червень 2026 року. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 13,2 %. За шість місяців 2025 року було сплачено 21,3 млрд грн.
Найбільші суми плати за землю надійшли від платників:
- Дніпропетровської області – 4,5 млрд грн;
- міста Києва – 3,4 млрд грн;
- Одеської області – 2,1 млрд грн;
- Львівської області – 1,8 млрд грн.
Земельний податок нараховується з моменту набуття права власності на земельну ділянку або права користування нею та сплачується до припинення такого права. Тому важливо, щоб інформація про земельні ділянки, їх площу, цільове призначення, пільги та інші дані, які впливають на розрахунок податку, була актуальною.
Перевірити суму нарахованого земельного податку та реквізити для його сплати громадяни можуть самостійно через Електронний кабінет платника або мобільний застосунок «Моя податкова».
У разі незгоди з нарахованими сумами податку платники можуть звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних. Під час звірки уточнюються відомості щодо кількості та площі земельних ділянок, правильності застосування податкових пільг, ставок податку та визначеного розміру податкового зобов’язання.
Звернення на проведення звірки можна подати особисто, надіслати поштою або через Електронний кабінет платника податків із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Якщо під час звірки будуть виявлені розбіжності, контролюючий орган проводить перерахунок нарахованих сум у встановлений строк. За результатами перерахунку платнику надсилається нове податкове повідомлення-рішення, а попереднє втрачає чинність.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ДПС розвиває аналітичні дашборди як сучасний інструмент data-driven управління та підвищення прозорості роботи служби
27.07.2026 13:24
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України активно розвиває цифрові інструменти та перелік аналітичних дашбордів. Наразі на вебпорталі ДПС вже функціонують два дашборди. У найближчій перспективі цей перелік буде збільшено. Про це зазначила очільниця Державної податкової служби Леся Карнаух.
Дашборди – результат спільної роботи ДПС з Fiscal Policy Research Center (FPRC) та Міжнародним фондом «Відродження».
Під час робочого воркшопу команда ДПС разом з експертами Центру досліджень фіскальної політики розібрала практичні сценарії використання аналітики в щоденній управлінській діяльності.
«Всі ми звикли, що важливі дані мають бути зібрані в одному місці. Бо це швидко. Зручно. Зрозуміло. А головне – дозволяє оперативно бачити всі тенденції та ухвалювати важливі та ефективні рішення. Цього прагнемо і ми в Державній податковій службі», – зазначила Леся Карнаух.
На сьогодні на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua вже функціонують два дашборди:
Аналітика РРО/ПРРО в Україні: ключові показники.
Тут інтерактивний доступ до такої інформації:
- використання РРО та ПРРО за даними фіскальних чеків;
- ринкова активність бізнесу;
- масштаби та структура розрахункових операцій;
- фактичний економічний «пульс» держави.
Моніторинг податкових надходжень загального фонду державного бюджету.
Тут наступна інформація:
- загальна картина надходжень та їх структура;
- порівняння сплати за різні періоди (місяць, квартал, півріччя, з початку року);
- аналіз динаміки надходжень у поточному та попередніх роках;
- визначення частки будь-якого платежу в загальній сумі.
«Розвиток інтерактивних дашбордів – це важливий крок у трансформації ДПС у сучасну data-driven інституцію. Бо цей інструмент мають використовувати не лише зовнішні користувачі, а й наші фахівці. Це значно спростить підготовку аналітичних матеріалів і звітів. І якщо раніше для того, щоб зрозуміти ситуацію, потрібно було переглянути десятки сторінок звітів, то сьогодні достатньо одного екрана. Саме так і мають працювати сучасні державні сервіси – просто, зрозуміло та ефективно», – зазначила очільниця ДПС.
Дашборди дозволяють у кілька кліків побачити картину як загалом по країні, так і заглибитися до рівня окремої області, галузі чи групи платників.
«Аналітичні дашборди – це повноцінний управлінський інструмент, який дозволяє бачити не лише цифри, а й тренди, відхилення та фактори, що впливають на зміну показників. Система побудована за чотирма рівнями глибини: аналітика, динаміка, таблиці та карта, що забезпечує комплексний погляд на податкові процеси. Це практичні цифрові панелі, які об'єднують ключову податкову інформацію в єдиний зрозумілий інструмент», – розповів заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Панченко.
Презентуючи зовнішній експертний погляд, Голова Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук наголосив, що такі панелі є не просто зручним робочим інструментом для працівників ДПС, а й важливим елементом формування довіри. Коли аналітика побудована на чітких методологіях та єдиних вимірах, вона стає зрозумілою як для внутрішньої команди, так і для зовнішніх спостерігачів.
«Рішення на основі даних – це єдиний правильний шлях для сучасної інституції. Коли ви маєте зручний та наочний інструмент, це дозволяє не просто фіксувати факти, а й бачити за ними історії, формувати наступні кроки, виявляти аномалії та приймати якісні управлінські рішення як для внутрішньої роботи, так і для прозорої комунікації із суспільством», – зазначив Голова Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук.
Кому це полегшить життя?
Аналітикам та фахівцям: для моделювання гіпотез, відстеження системних відхилень та формування звітності у зручному візуальному форматі.
Експертному середовищу та бізнесу: відкритість даних дозволить говорити мовою фактів і спиратися на єдину аналітичну картину.
Керівникам і профільним департаментам ДПС: для швидкої оцінки ефективності заходів, виявлення ризикових зон і підготовки обґрунтованих рішень без затримок.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1033874.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
24.07.2026 12:37
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Згідно з п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розд. III «Податок на прибуток підприємств» – це сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розд. III ПКУ.
Амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:
на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
Пунктом 138.2 ст. 138 ПКУ визначено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема, витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Тобто, для цілей оподаткування амортизація основних засобів нараховується у разі їх використання в господарській діяльності платника податку.
Отже, ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму залишкової вартості основного засобу у разі його переведення до складу невиробничих основних засобів, якщо таке переведення не пов’язано з його ліквідацією або продажем. При цьому, у зв’язку з таким переведенням, актив перестає використовуватись у господарській діяльності платника податку, що зумовлює припинення нарахування його податкової амортизації.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи можна виплатити заробітну плату із готівки, яка надійшла в результаті отриманої/повернутої фінансової допомоги?
24.07.2026 12:36
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
На виконання ст. 33 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» (із змінами та доповненням) та з метою удосконалення готівкових розрахунків постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами) затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення № 148).
Підпунктом 4 п. 3 розд. I Положення № 148 визначено, що готівкова виручка (готівка) – сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Виплати, пов’язані з оплатою праці – виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (із змінами) (п.п. 1 п. 3 розд. I Положення № 148).
Згідно з п. 17 розд. II Положення № 148 суб’єкти господарювання використовують готівкову виручку (готівку), у тому числі готівку, одержану у надавача платіжних послуг, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами).
Суб’єкти господарювання не мають права накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення витрат до настання строків цих виплат.
При цьому, абзацом третім п. 6 розд. II Положення № 148 визначено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні надавачам платіжних послуг для здійснення заходів належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу (абзац четвертий п. 6 розд. II Положення № 148).
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується (абзац п’ятий п. 6 розд. II Положення № 148).
Зазначені обмеження готівкових розрахунків поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі на отриману/повернуту фінансову допомогу та внески до статутного фонду.
Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки (абзац другий п. 18 розд. II Положення № 148).
Враховуючи викладене, обмежень стосовно використання готівки, яка надійшла в касу, зокрема, в результаті отриманої/повернутої фінансової допомоги, внесків до статутного фонду, для виплати заробітної плати діючим законодавством не встановлено. При цьому, зберігати готівку в касі для виплати заробітної плати понад установлений ліміт каси підприємство має право протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи передбачена відповідальність юридичної особи у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних?
24.07.2026 12:36
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформування.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно – правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» суб’єктами господарювання є, зокрема, господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку.
Частиною третьою ст. 91 ЦКУ визначено, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
Пунктом 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).
Згідно з частиною другою ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться дані, зокрема, про види діяльності юридичних осіб.
Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється за допомогою електронних комунікацій в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина перша ст. 13 Закону № 755).
Зокрема, реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Обмеження щодо перебування на спрощеній системі оподаткування визначено п.п. 291.5.1 п. 291. 5 ст. 291 ПКУ.
Поряд з цим, п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Згідно з п. 111.1 ст. 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються, зокрема, такі види юридичної відповідальності: фінансова та адміністративна.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (абзац перший п. 111.2 ст. 111 ПКУ).
Притягнення, зокрема, юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє посадових (службових) осіб / юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів (абзац перший п. 111.3 ст. 111 ПКУ).
Питання щодо адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Разом з тим, нормами ПКУ та КУпАП не передбачено відповідальності платника податків – юридичної особи у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних, крім тих видів діяльності, які потребують спеціальних дозволів (ліцензій).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Електронний кабінет: чи направляється платнику друга квитанція за результатами розгляду заяви про надання довідки про відсутніст
24.07.2026 12:35
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).
Для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) (додаток 2 до Порядку № 733) (абзац перший п. 3 Порядку № 733).
В Електронному кабінеті платник створює Заяву встановленої форми (код форми F1300306 або F1300307), із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації) до якого (якої) Довідку буде подано платником, підписує з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, керуючись Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами) (далі – Порядок № 557).
Заява подається платником, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155).
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).
Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
У разі, якщо окремі реквізити поданої Заяви заповнені некоректно, Заява не приймається до розгляду, а в Електронний кабінет платнику надсилається друга квитанція з інформацією про помилки.
Відповідно до абзаців першого та третього п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні / вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155. У такому випадку друга квитанція не надсилається.
Довідку або відмову у наданні Довідки у паперовій формі платник може отримати у територіальному органі ДПС за основним місцем його обліку. У такому випадку платнику в Електронний кабінет надсилається друга квитанція про готовність документа.
Друга квитанція за результатами розгляду Заяви направляється платнику:
у разі неприйняття контролюючим органом Заяви (із зазначенням причини) – не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції;
за наявності документа Довідки або відмови за результатами розгляду Заяви – протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем її отримання.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ФОП на загальній системі оподаткування отримала доходи виключно від провадження підприємницької діяльності та скористалася право
24.07.2026 12:34
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо період військової служби демобілізованої фізичної особи – підприємця (ФОП) повністю охоплює звітний (податковий) період (наприклад, військова служба демобілізованої ФОПа проходила протягом усього звітного (податкового) періоду – 2025 рік), то (незалежно від отримання доходу від підприємницької діяльності) у такого платника обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) не виникає.
Водночас, якщо період військової служби демобілізованої ФОП охоплює звітний (податковий) період частково (наприклад, звітний (податковий) період – 2025 рік, а період військової служби охоплює лише листопад – грудень 2025 року), то така ФОП протягом 180 календарних днів з дня її демобілізації (звільнення з військової служби) подає Декларацію з відповідними додатками.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Іноземне представництво може отримати КЕП у КН ЕДП ДПС
24.07.2026 12:34
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частини другої ст. 95 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Зокрема, представництво не є юридичною особою. Воно наділяється майном юридичної особи, що його утворила, і діє на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (частина третя ст. 95 ЦКУ).
Пунктом 1 частини другої ст. 22 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» встановлено, що ідентифікація особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за особистої присутності фізичної особи, фізичної особи – підприємця чи уповноваженого представника юридичної особи – за результатами перевірки відомостей (даних) про особу, отриманими у встановленому законодавством порядку з Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр), за паспортом громадянина України або іншими документами, виданими відповідно до законодавства про Реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
При цьому для отримання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (КНЕДП ДПС) іноземному представництву необхідно надати наступні документи:
заповнена та підписана Реєстраційна картка для юридичної особи встановленого зразка, у двох примірниках;
додаток до Реєстраційної картки (у разі одночасного отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг для більш ніж однієї особи) у двох примірниках;
оригінал свідоцтва про реєстрацію (подається лише для ознайомлення) та його копія, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України або Міністерством фінансів України (якщо представництво зареєстроване до 03.09.2024);
засвідчена копія** довіреності на керівника (керуючого) представництва;
документи, що підтверджують належність заявника до представництва (засвідчена копія** наказу / витягу з наказу про призначення на посаду або трудового договору, виданого керівником юридичної особи (за необхідності, з перекладом на державну мову);
оригінал та засвідчена копія* паспорта громадянина України (копії 1 – 2 сторінок (3 – 6 – за наявності відміток) або копія з обох сторін безконтактного електронного носія (у разі наявності паспорта громадянина України, виготовленого у формі ID-картки), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі. За наявності відображення паспорта громадянина України / паспорта громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «Дія» версії не нижче 2.0 копія одного з документів подається за допомогою функції «Шеринг» застосунку «Дія»;
оригінал та засвідчена копія* посвідчення біженця або посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, або копія, з обох сторін, безконтактного електронного носія (у разі наявності посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, виготовленої у формі ID-картки), або паспорта громадянина іншої країни з нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (для іноземців та осіб без громадянства);
оригінал та засвідчена копія* документа про зміну прізвища заявника, виданого відповідним державним органом (якщо в поданих документах є невідповідність прізвища);
засвідчена копія* реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера). За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків замість копії картки платника податків може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номера облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорта з відміткою про таку відмову. За наявності відображення паспорта громадянина України / паспорта громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «Дія» версії не нижче 2.0 копія облікової картки платника податків подається за допомогою функції «Шеринг» застосунку «Дія».
*– відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії;
**– відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади співробітника відповідального за виготовлення, засвідчення та видавання копій, його особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення та скріплюється відбитком печатки (за наявності).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
