Блог

Федоренко

Удосконалення системи оподаткування в Україні за напрямом трансфертного ціноутворення – серед пріоритетних заходів НСД до 2030 р

15.10.2024 09:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України в рамках реалізації заходів Національної стратегії доходів до 2030 року (далі – НСД) активно впроваджує сучасні інноваційні, технологічні та ефективні рішення, які спрямовані на удосконалення системи оподаткування в Україні щодо протидії агресивним схемам міжнародного податкового планування, забезпечення ефективного захисту податкової бази від її розмивання та виведення прибутку з-під оподаткування і переміщення капіталу за кордон, у тому числі за напрямом трансфертного ціноутворення.
Зокрема, на виконання Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports), до якої ДПС як компетентний орган України приєдналася 3 листопада 2022 року та яка набула чинності 4 липня 2024 року, впроваджено Підсистему «Автоматичний обмін податковою інформацією» ІКС «Міжнародний автоматичний обмін інформацією» (далі – підсистема «АОПІ»). Вона призначена для автоматизації процесу обміну податковою інформацією між Україною і компетентними органами іноземних юрисдикцій і забезпечує:
формування переліку платників податків, які повинні звітувати за стандартом Country-by-Country (далі – CbC);
приймання та передачу звітів у розрізі країн міжнародних груп компаній за уніфікованим стандартом CbC через платформу CTS у рамках угоди MCAA CbC;
автоматичну обробку звітів CbC, у тому числі перевірку форматів та цілісності файлів, перевірку заповнення на відповідність вимогам ОЕСР;
дотримання конфіденційності інформації.
Впровадження автоматичного обміну податковою інформацією в розрізі країн CbC дозволяє отримувати комплексну інформацію щодо діяльності міжнародних груп компаній (далі – МГК) у розрізі конкретних юрисдикцій, а також здійснювати ефективний аналіз обсягів діяльності, структури операцій та специфіки діяльності МГК для цілей контролю за трансфертним ціноутворенням.
Підсистема є інструментом, який дозволяє здійснювати обмін податковою інформацією з більшістю країн світу за відповідними стандартами звітності, підвищує рівень ефективності податкового контролю, збільшує базу оподаткування та сприяє руйнуванню схем мінімізації податкових зобов’язань.
Ще одним пріоритетним заходом НСД є створення та впровадження принципово нового ІТ-рішення для контролю за ризиками міжнародного оподаткування відповідно до стандартів системи управління ризиками та принципів доброчесності – ІКС «Автоматизована система обробки великих масивів даних для аналізу ризиків трансфертного ціноутворення (ІКС Big data TP)».
ІКС Big Data TP використовує понад 100 алгоритмів обробки даних, а також інформацію світових цінових аналітичних джерел, аналізує та досліджує податкову, фінансову та іншу звітність, інформацію з митних декларацій, визначає структуру контрольованих операцій та зовнішньоекономічної діяльності, розраховує показники фінансової діяльності, рентабельності, платоспроможності, ліквідності, ділової активності тощо, що, в свою чергу, сприяє вирішенню таких завдань:
вдосконалення ризикорієнтованих підходів, у тому числі, щодо розрахунків ризиків невідповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»;
підвищення швидкості, точності та ефективності результатів;
підвищення рівня податкового compliance;
зниження впливу «людського фактору».
У подальшому функціонал ІКС Big Data TP планується розширити додатковими режимами з метою виявлення та аналізу глобальних ризиків по міжнародним операціям (Global Risk of International Operations – GRIO), що сприятиме ефективному управлінню ризиками та підвищенню аналітичної спроможності підрозділів ДПС з питань міжнародного оподаткування.
Виконання комплексу заходів щодо удосконалення системи оподаткування в Україні за напрямом трансфертного ціноутворення, як складової НСД, сприятиме забезпеченню макроекономічної і фінансової стабільності, удосконаленню процесів податкового адміністрування, євроінтеграційним процесам та адаптації національного законодавства України до законодавства ЄС та як наслідок – приведе до створення умов для справедливої податкової політики для всіх учасників податкового процесу.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/831257.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як здійснюється оскарження в адміністративному порядку постанови про накладення адміністративного стягнення...

14.10.2024 10:12

Як здійснюється оскарження в адміністративному порядку постанови про накладення адміністративного стягнення, яку виніс податковий орган, та в які терміни?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 1 розд. IV Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено до вищестоящого податкового органу (уповноваженої посадової особи) в порядку та строки, встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (із змінами) (далі – КУпАП), або до суду в порядку та строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV (із змінами).
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим (частина перша ст. 287 КУпАП).
Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до ст. 288 КУпАП її розглядати (частина третя ст. 288 КУпАП).
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (ст. 289 КУпАП).
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України (ст. 292 КУпАП).
Копія рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено. В той же строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання (ст. 295 КУпАП).
Отже, скарга на постанову про накладення адміністративного стягнення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до ДПС або податкового органу, посадова особа якого винесла постанову.
Скарга, що надійшла до податкового органу, який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, реєструється і протягом трьох діб надсилається разом із справою до ДПС.
Скарга на постанову по справі про накладення адміністративного стягнення розглядається ДПС в десятиденний строк з дня її надходження.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Куди суб’єкту господарювання подавати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію)?

14.10.2024 10:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.
Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Оренда нерухомого/рухомого майна у фізичної особи юридичною особою: чи є базою нарахування...

14.10.2024 10:09

Оренда нерухомого/рухомого майна у фізичної особи юридичною особою: чи є базою нарахування для єдиного внеску сума орендної плати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами та доповненнями), та сума винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з частиною першою ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників ПДВ!

14.10.2024 10:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Яким чином заповнюється інформація про дату та номер договору (контракту) та митної декларації (МД) у верхній табличній частині податкової накладної (ПН)? Чи повинна така інформація вказуватись виключно за операціями з експорту окремих видів товарів чи по всім експортним операціям?
З 01.10.2024 при складанні ПН за операціями з експорту будь-яких видів товарів у верхній лівій її частині повинна заповнюватись інформація про дату та номер зовнішньоекономічного договору (контракту) та МД.
Такі ПН реєструються в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ (ПН, складені з 1 по 15 календарний день (включно) місяця – до 5 календарного дня (включно) наступного місяця, а ПН, складені з 16 по останній день (включно) місяця, – до 18 календарного дня (включно) наступного місяця).
При цьому на товари, вивезення яких здійснюється по кількох МД, не може бути складена одна ПН.
Наприклад, якщо на операцію з вивезення товару № 1 складено МД № 4, а на вивезення товарів № 2 та № 3 – МД № 5, то в одній ПН має бути відображено товар № 1 та вказано дату і номер МД № 4, а в іншій ПН має бути вказано товари № 2 та № 3 та дата і номер МД № 5 (разом з тим, платник може також скласти окремі ПН на товар № 2 і на товар № 3, і в кожній з них вказати дату і номер МД № 5). Але складання однієї ПН на операцію з вивезення товару № 1 (МД № 4, та товарів № 2 та № 3 (МД № 5) неможливе.
с

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковий календар на 15 жовтня 2024 року

14.10.2024 10:05

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що

15 жовтня 2024 року, вівторок, останній день подання за вересень:

● звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1);
● довідки про використані розрахункові книжки.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів

14.10.2024 10:03

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у зв’язку із виданням наказу Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2024 року за № 1343/42688, інформує про окремі уточнення в особливостях складання податкової накладної (далі – ПН), розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – РК) та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Так, для операцій з постачання товарів, які здійснюватимуться в межах режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ), та для інших операцій з постачання товарів/послуг, розроблено окремі коди електронних форм ПН та РК:
- J/F1201016, J/F1201216 – коди електронних форм ПН та РК для операцій з постачання товарів/послуг. В цих формах не може бути відображена інформація щодо операцій з постачання товарів, які здійснюватимуться в межах РЕЗ;
- J/F1211001, J/F1211201 – коди електронних форм ПН та РК для операцій з постачання товарів, які здійснюватимуться в межах РЕЗ. У формах передбачено автозаповнення інформації у заголовній частині ПН щодо типу причини складання ПН – 22, індивідуального податкового номера для блоку «Отримувач (покупець)» – 300000000000, у табличній частині ПН щодо одиниці виміру товару – «кг» у графі 4 та «0301» у графі 5. Ці форми застосовуватимуться з моменту запровадження РЕЗ.
У РК, що подаються на реєстрацію в ЄРПН починаючи з 01.10.2024 до ПН, які були складені відповідно до пункту 8 Порядку з типом причини 13, та які були зареєстровані в ЄРПН до 01.10.2024, у графі 2 зазначається та ж інформація, яка була вказана в зареєстрованій ПН (дати складання та номери ПН, складених постачальниками на платника податку при постачанні йому виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, які такий платник податку використав не в господарській діяльності).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

СГ, які здійснюють розрахункові операції на територіях ринків, зобов’язані дотримуватись норм законодавства

14.10.2024 10:02

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції
на територіях ринків, зобов’язані дотримуватись норм законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що суб’єкти господарювання (далі – СГ), які здійснюють розрахунки при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на територіях ринків, зобов’язані дотримуватись податкового законодавства та іншого законодавства України.
Так, згідно з чинним законодавством обов’язок використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, починаючи з 01 січня 2022 року, покладено майже на всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), крім СГ першої групи єдиного податку.
Впровадження фіскалізації розрахунків для платників податків є не лише ефективним інструментом контролю щодо повноти відображення отриманих доходів, а й забезпечує відкритість на прозорість ведення господарської діяльності, підтверджує бажання суб’єктів господарювання працювати відкрито та чесно.
Наголошуємо на необхідності забезпечення повної фіскалізації розрахунків усіма платниками податків, що здійснюють діяльність на ринках, для яких Законом встановлений обов’язок застосування РРО/ПРРО.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету з початку року надійшло...

14.10.2024 10:01

Від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету з початку року надійшло понад 22,1 млн грн частини чистогого прибутку

У січні – вересні 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 22,1 млн грн частини чистого прибутку.
Звертаємо увагу, що враховуючи те, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності, тобто базовим податковим (звітним) періодом для нарахування та сплати цього платежу є календарний квартал, а для розрахунку авансового внеску платник податку повинен враховувати значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, то авансовий внесок при нарахуванні та сплаті частини чистого прибутку (доходу) за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року розраховується зі всієї суми частини чистого прибутку (доходу), що підлягає виплаті.
Разом з цим, у разі якщо на момент сплати частини чистого прибутку (доходу) за IV квартал звітного року подана декларація з податку на прибуток за такий рік та погашені зобов’язання, нараховані у такій декларації, авансові внески нараховуються на суму перевищення частини чистого прибутку, що підлягає виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3 (пропорційно кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку (доходу))

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За використання лісових ресурсів платники рентної плати поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на 465,1 тис. гривень

14.10.2024 10:00

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за використання лісових ресурсів надійшло 465,1 тис. грн, що на 11,1 тис. грн більше ніж у аналогічному періоді минулого року. Темп росту склав 102,6 відсотки.
Нагадуємо, що платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи – підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18546. Попередня cторінка | Сторінка 716 з 1855 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua