13:21
Про застосування коефіцієнта щодо цільового призначення земельної ділянки
24.07.2026 12:33
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України. При цьому при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
З питань визначення нормативної грошової оцінки та цільового призначення земельних ділянок (в тому числі наданих в оренду) суб’єкту господарювання необхідно звернутися до відповідного територіального органу Держгеокадастру.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38121
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Інформація щодо відкриття об’єкта оподаткування у Заяві за ф. № 20-ОПП не подавалася: дії платника у разі закриття такого об’єк
24.07.2026 12:33
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Про закриття об’єкта оподаткування суб’єкт господарювання інформує контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) з позначкою «6 – закриття об’єкта оподаткування» та з відповідною інформацією про об’єкт оподаткування, що закривається.
Подати Заяву за ф. № 20-ОПП із позначкою про закриття об’єкта оподаткування можливо лише для об’єкта оподаткування, що перебуває на обліку в контролюючому органі.
Отже, поданню Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «6 – закриття об’єкта оподаткування» має передувати подання Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».
Платники податків можуть переглянути інформацію про наявні об’єкти оподаткування в режимі «Облікові дані платника» у приватній частині Електронного кабінету, та у разі необхідності внести відповідні зміни.
Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі передбачена п. 117.1 ст. 117 ПКУ.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).
Порядок подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) встановлений розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).
Відповідно до п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 Заява ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У Заяві за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Під час надання Заяви за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.
Пунктом 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.
При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Заяві за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.
Заява за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до Заяви за ф. № 20-ОПП) (далі – Пам’ятка), що містить опис даних, які зазначаються у відповідних графах цієї заяви. Відповідний стан об’єкта оподаткування (експлуатується, тимчасово не експлуатується, непридатний до експлуатації, об’єкт відчужений/ повернутий власнику тощо) проставляється із дотриманням п. 7 Пам’ятки відповідно до правовстановлювальних документів на момент заповнення Заяви за ф. № 20-ОПП.
Для закриття об’єкта оподаткування платник податків подає Заяву за ф. № 20-ОПП з позначкою «6 – закриття об’єкта оподаткування» та з відповідною інформацією про об’єкт оподаткування, що закривається.
Графа 14 «Стан об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюється із використанням Пам’ятки, згідно з якою обирається стан, який відповідає фактичному стану об’єкта оподаткування на момент подання Заяви за ф. № 20-ОПП, зокрема, 3 – тимчасово не експлуатується, 5 – непридатний до експлуатації, 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику тощо. Про закриття об’єкта оподаткування суб’єкт господарювання інформує контролюючий орган за основним місце обліку шляхом подання Заяви за ф. № 20-ОПП із зазначенням у графі 2 «Код ознаки надання інформації» коду «6 – закриття об’єкта оподаткування», а у графі 14 – відповідного стану об’єкта.
Подати Заяву за ф. № 20-ОПП із позначкою про закриття об’єкта оподаткування можливо лише для об’єкта оподаткування, що перебуває на обліку в контролюючому органі.
Отже, поданню Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «6 – закриття об’єкта оподаткування» має передувати подання Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».
Платники податків можуть переглянути інформацію про наявні об’єкти оподаткування в режимі «Облікові дані платника» у приватній частині Електронного кабінету, та у разі необхідності внести відповідні зміни.
Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі передбачена п. 117.1 ст. 117 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Датою реєстрації ПРРО є дата формування його фіскального номера
24.07.2026 12:32
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 317), який розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.
Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр ПРРО), відповідно до алгоритму його формування.
Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.
Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, за ідентифікатором форми J/F 1316605) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.
У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція) (п. 4 розд. II Порядку № 317).
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).
За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розд. II Порядку № 317).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників!
24.07.2026 12:31
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: які дії суб’єкта господарювання (СГ) у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення податкової, фінансової звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (крім платників податків, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, повідомляє.
У таких випадках СГ зобов’язані у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим п. 44.5 ст. 44 ПКУ, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.5 ст. 44 ПКУ строків, але на строк не більше ніж 120 днів.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44576.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Своєчасне подання до ДПС повідомлення про прийняття працівника на роботу – один з важливих обов’язків роботодавця
24.07.2026 12:31
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Під час оформлення трудових відносин з найманим працівником одним із важливих обов’язків роботодавця є своєчасне подання до органів ДПС повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником (далі – Повідомлення).
Такі вимоги встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (із змінами) (далі – Постанова № 413).
Повідомлення подається до фактичного початку виконання працівником своїх трудових обов’язків після видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, за затвердженою Постановою № 413 формою.
Спосіб подання – засобами електронного зв’язку з використанням КЕП. За відсутності технічної можливості подання Повідомлення засобами електронного зв’язку в електронній формі таке Повідомлення подається у формі документа на папері за встановленою Постановою № 413 формою разом із копією в електронній формі.
Наголошуємо, що несвоєчасне подання Повідомлення або його неподання є порушенням трудового законодавства. У таких випадках до роботодавця застосовується відповідальність у вигляді штрафу відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
В паспорт у формі картки внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за номером паспорта: як отримати РНОКПП?
24.07.2026 12:30
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) у порядку, визначеному ПKУ.
Якщо особа перебуває на обліку в ДРФО за номером паспорта громадянина України у формі картки (до паспорта внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта) та змінила свої релігійні переконання і хоче отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків (PHOKПП), така реєстрація у ДРФО за PHOKПП можлива після анулювання відмітки в паспорті громадянина України у формі картки.
Анулювати відмітку можливо шляхом обміну паспорта із записом «відмова» на новий паспорт, в якому залишене не заповненим поле PHOKПП/RNTRC.
Реєстрація в ДРФО за PHOKПП здійснюється за новим паспортом громадянина України у формі картки, у якому не проставлено слово «відмова», обліковою карткою фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР, заявою в довільній формі з викладеним проханням анулювати попередньо внесену відмітку.
Довідково:
п. 63.5 та п. 63.6 ст. 63, . 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України (ПКУ);
п. 12 розд. VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами та доповненнями);
п.п. 13 п. 126 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (із змінами та доповненнями).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
За користування радіочастотами платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету майже 656,0 тис. грн рентно
24.07.2026 12:30
Протягом січня – червня 2026 року загальний фонд державного бюджету за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України отримав від платників Дніпропетровщини майже 656,0 тис. грн рентної плати. У порівнянні з минулим роком це на 21,5 тис. грн, або на 3,4 відс., більше.
Нагадуємо, що відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами), електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми податкової декларація з рентної плати (місячна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) за ідентифікаторами форм F0800207 (для фізичних осіб) та J0800207 (для юридичних осіб) разом, зокрема, з додатком 4 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України» – за ідентифікатором форми F/J0820407 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Дніпропетровщина: понад 4,0 млн грн сплатили до місцевих бюджетів ФОПи – платники збору за місця для паркування транспортних зас
24.07.2026 12:29
Упродовж двох кварталів поточного року ФОПи – платники збору за місця для паркування транспортних засобів поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на 4 017,9 тис. гривень. У порівнянні з січнем – червнем минулого року надходження збільшились на 627,8 тис. грн, або на 18,5 відсотка.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 268 прим. 1.5.1 п. 268 прим. 1.5 ст. 268 прим. 1 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У першому півріччі за спецвикористання води бюджет отримав від платників Дніпропетровщини майже 49,8 млн грн рентної плати
24.07.2026 12:28
Протягом першого півріччя поточного року від платників Дніпропетровщини за спеціальне використання води до загального фонду державного бюджету надійшло майже 49,8 млн грн рентної плати. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на понад 5,0 млн грн, або на 11,2 відсотка.
Нагадуємо, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), у якому територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, встановлюються річні ліміти забору та використання води (ст. 49 Водного кодексу України).
Порядок справляння, особливості визначення платників податків та об’єкта оподаткування рентною платою за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) регулюються нормами ст. 255 ПКУ.
Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року, виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об'єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування та/або в інтегрованому довкіллєвому дозволі, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Форма податкової декларації з Рентної плати, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) (далі – Декларація).
Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Зокрема, розрахунок Рентної плати здійснюється у додатку 5 до Декларації.
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата за спеціальне використання води обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
У випадках, коли установлений Дозволом річний ліміт розподілений за типом водокористування та/або за напрямом використання води (наприклад, окремо на питні та санітарно-гігієнічні, виробничі, технологічні тощо) обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати здійснюється шляхом складання окремого додатку 5 до звітної Декларації.
Так, у рядку 7 «Установлений річний ліміт використання води» кожного окремого додатку 5 до Декларації зазначається не загальний річний ліміт, а виключно той розмір ліміту, який виділений у Дозволі конкретно під цей напрям використання води.
При цьому сукупне значення річних лімітів використання води, зазначених платником у всіх додатках 5 до Декларації, повинно відповідати загальному установленому річному ліміту використання води, встановленого Дозволом.
Крім того, звертаємо увагу на обов’язковість правильного заповнення рядка 6 «Код водного об’єкта» додатку 5 до Декларації. Зазначений код обирається платником відповідно до довідника кодів водних об’єктів (додаток 16 до Декларації) та повинен чітко відповідати кожному типу водокористування, що визначені у Дозволі.
Повідомляємо, що для надання консультацій платникам податків щодо адміністрування рентної плати, екологічного податку з юридичних осіб на Дніпропетровщині працюють номерами телефонів «гарячої лінії»: 066-424-35-14 та 056-374-31-07.
Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Пресконференція на тему «Податкова безбар’єрність – сучасні сервіси для платників» з журналістами обласної газети «Зоря»
24.07.2026 12:28
Заступник начальника управління – начальник відділу податкових сервісів управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Любов Косенко взяла участь у пресконференції для журналістів обласної газети «Зоря».
Під час зустрічі говорили про те, як податкова служба впроваджує принципи безбар'єрності, розвиває сучасні електронні сервіси та створює комфортні умови для отримання адміністративних послуг усіма категоріями платників.
Журналіст: Отже, сьогодні хочемо детально поговорити як Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) впроваджує у своїй роботі принципи безбар’єрного простору для платників?
Любов Косенко: Безбар'єрність сьогодні – це обов'язковий стандарт якісного державного сервісу. Саме тому Головне управління ДПС у Дніпропетровській області системно впроваджує заходи Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору, щоб кожен мав рівний доступ до податкових послуг та інформації.
Одним із ключових напрямів роботи ДПС є надання якісних адміністративних послуг. Сьогодні в області працюють сім державних податкових інспекцій, до складу яких входять 17 Центрів обслуговування платників (ЦОП).
Усі ЦОП облаштовані відповідно до принципів доступності: входи обладнані пандусами та кнопками виклику персоналу, у приміщеннях достатньо простору для людей, які користуються кріслами колісними, а маршрути пересування оснащені тактильними та візуальними елементами навігації для людей із порушеннями зору. У кожному Центрі працює модератор, який допомагає відвідувачам зорієнтуватися, отримати консультацію та необхідні адміністративні послуги.
Окремий напрям – мобільний Центр обслуговування платників, який працює з липня 2020 року. Він забезпечує надання податкових послуг жителям віддалених громад та маломобільним групам населення без необхідності їхати до податкової інспекції.
Лише з початку цього року мобільний ЦОП здійснив 850 виїздів, із яких 297 – адресно до маломобільних груп населення. Під час цих виїздів надано понад 6 тисяч адміністративних ( 6 015) та більше 3,3 тисячі інших послуг (3 307).
Ще одним важливим кроком стало відкриття торік у вересні Офісу податкових консультантів (Офіс), де платники можуть безоплатно отримати фахову допомогу. В Офісі також дотримуються вимоги інклюзії та безбар’єрного простору для всіх категорій громадян.
Наразі також відкрито онлайн-пункти Офісу на базі Криворізької та Кам’янської Державних податкових інспекцій. Мешканці цих районів можуть отримати експертну податкову допомогу без тривалих поїздок до обласного центру, дистанційно за допомогою відеозв’язку в онлайн-пункті.
Надалі мережу таких пунктів планують розширювати й в інших державних податкових інспекціях області.
Журналіст: Ви вже частково зупинялися, а можете більш детально розповісти, яким чином забезпечується доступ до інформації та послуг в ГУ ДПС для людей з обмеженими можливостями комунікації?
Любов Косенко: Для людей із порушеннями слуху під час отримання адміністративних послуг забезпечена можливість користуватися послугами онлайн-перекладачів української жестової мови.
У Центрах обслуговування платників та Офісі податкових консультантів застосовуються єдині стандарти візуального оформлення інформаційних матеріалів, що допомагає зробити їх більш зрозумілими та комфортними для сприйняття.
Крім того, інформаційні матеріали, консультації та презентації готуються із застосуванням принципів простої мови та формату легкого читання. Такий підхід дозволяє зробити податкову інформацію більш зрозумілою для людей з різними потребами та особливостями сприйняття.
Журналіст: Які ще інструменти пропонує податкова служба для того, щоб маломобільні громадяни та люди з інвалідністю отримували податкові послуги без перешкод?
Любов Косенко: Сьогодні ми активно розвиваємо електронні сервіси, щоб більшість податкових питань люди могли вирішувати дистанційно, у зручний для себе час.
Найпопулярнішим сервісом залишається Електронний кабінет, який дозволяє подавати звітність, листуватися з податковою службою, переглядати податкові повідомлення-рішення, контролювати стан розрахунків із бюджетом, сплачувати податки. Також через Електронний кабінет громадяни можуть подати облікову картку фізичної особи – платника податків для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ф. № 1ДР) або заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ф. № 5ДР).
Все більшої популярності набуває і мобільний застосунок «Моя податкова», який надає фізичним особам можливість отримувати основні податкові послуги в онлайн-режимі: отримання податкових повідомлень-рішень, перевірка наявності податкового боргу, сплата податків, подання податкових декларацій платника єдиного податку 1-3 груп, декларацій про майновий стан і доходів, сплата податків, подання заяви для реєстрації у ДРФО або внесення змін до нього тощо.
Популярністю серед платників користується також сервіс «Електронна черга», який дозволяє попередньо записатися до Центру обслуговування платників на зручний час.
Наша головна мета – зробити податкові послуги максимально простими, зрозумілими та доступними для кожної людини, незалежно від місця проживання чи фізичних можливостей. Саме розвиток цифрових сервісів сьогодні є одним із найважливіших напрямів створення сучасної, відкритої та безбар'єрної податкової служби, максимально комфортної та ефективної у комунікаціях з платниками.
https://zorya.org.ua/obshhestvo/preskonferentsiia-na-temu-podatkova-bezbar-iernist-suchasni-servisy-dlia-platnykiv-z-zhurnalistamy-oblasnoi-hazety-zoria/
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
