14:04
Дніпропетровщина: про новації податкового законодавства та особливості справляння податку на нерухоме майно під час засідання Гр
24.07.2026 12:27
Відбулося чергове засідання Громадської ради при податковій службі області (Громадська рада) за участі керівника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Юрія Павлютіна та представників структурних підрозділів ГУ ДПС.
Відкриваючи захід очільник ГУ ДПС привітав членів Громадської ради та подякував за активну громадянську позицію, професіоналізм і небайдуже ставлення до розвитку Дніпропетровського регіону та держави.
«Сьогодні Громадська рада є важливим майданчиком для відкритого діалогу між податковою службою, бізнесом і громадськістю. Саме завдяки такій взаємодії ми можемо краще розуміти потреби платників податків, удосконалювати нашу роботу та спільно знаходити ефективні рішення», - зазначив Юрій Павлютін.
Під час засідання учасників ознайомили з актуальними змінами податкового законодавства. Фахівці ГУ ДПС поінформували про ключові законодавчі новації, звернули увагу на практичні аспекти їх застосування, а також надали роз’яснення щодо окремих норм, які набрали чинності та мають важливе значення для платників податків.
Окрему увагу приділено податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб та особливостям його адміністрування у 2026 році. Учасникам засідання роз’яснили порядок обчислення податку, терміни його сплати, особливості визначення об’єктів оподаткування,застосування пільг, а також акцентували увагу на праві платників щодо проведення звірки даних у разі виявлення розбіжностей.
Засідання пройшло у форматі відкритого конструктивного діалогу, що підтвердило ефективність взаємодії між податковою службою області та громадськістю.
За результатами заходу учасники висловили готовність і надалі розвивати співпрацю, спрямовану на підвищення рівня податкової культури, правової обізнаності платників податків та забезпечення прозорості податкової служби.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
167 млн грн транспортного податку: надходження до бюджетів зросли на понад 60%
24.07.2026 12:26
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Власники дороговартісних автомобілів поповнили місцеві бюджети на 166,8 млн грн транспортного податку в І півріччі 2026 року. Це на 61,2 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Тоді надходження становили 103,4 млн гривень.
Найбільші суми транспортного податку традиційно сплатили у столиці – 46,7 млн грн. До четвірки лідерів також увійшли Дніпропетровська область – 15,7 млн грн, Львівська область – 12,6 млн грн та Одеська область – 12,4 млн гривень.
Оподатковуються автомобілі не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Ставка податку є фіксованою і становить 25 тис. грн на рік за кожен автомобіль, що є об'єктом оподаткування.
Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2026 році, оприлюднено на офіційному сайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
Фізичним особам контролюючі органи надсилають податкові повідомлення-рішення із зазначенням суми податку та реквізитів для його сплати. Сплатити визначене податкове зобов'язання необхідно протягом 60 днів з дня отримання такого повідомлення-рішення.
Юридичні особи самостійно обчислюють суму транспортного податку станом на 1 січня звітного року, подають податкову декларацію та сплачують податок авансовими внесками щокварталу.
Транспортний податок є складовою податку на майно та зараховується до місцевих бюджетів. Він є важливим джерелом фінансування потреб територіальних громад. Зростання надходжень свідчить про належний рівень податкової дисципліни та забезпечує громади додатковими ресурсами для реалізації соціально важливих програм і розвитку місцевої інфраструктури.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1033623.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Тестування сплати акцизного податку в «еАкциз»: ДПС та Мінцифри провели вебінар для бізнесу
24.07.2026 12:26
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1033550.html повідомила.
Питанням тестування сплати акцизного податку за унікальні ідентифікатори в Електронній системі обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (еАкциз) був присвячений вебінар, організований ДПС та Мінцифри для понад 100 представників бізнесу.
Податківці представили сервіси, які вже доступні для тестування із використанням функціональних можливостей інформаційно-комунікаційної системи ДПС та еАкциз. Представники бізнесу отримали відповіді на актуальні запитання щодо проходження тестування. А також роз’яснення щодо підготовчих дій – реєстрації в системі та направлення повідомлення про участь у тестуванні.
Також було акцентовано, що тестування сплати акцизного податку проводиться з використанням нових рахунків, відкритих у Казначействі для обліку сплати за унікальні ідентифікатори.
Окрему увагу під час вебінару приділили алгоритмам роботи сервісів зі сплати акцизного податку, порядку нарахування податкових зобов’язань за унікальні ідентифікатори, а також механізмам сплати та повернення коштів під час тестування і після його завершення. Детальний сценарій проходження тестування доступний на вебпорталі ДПС.
Учасникам заходу розробники системи еАкциз також презентували останні зміни до її функціоналу. Зокрема, йшлося про оновлення процесів оформлення, коригування, обробки та перевірки електронних документів, порядку розмитнення, нові версії API, градацію економічних операторів та запровадження обмежень для окремих груп операторів тощо.
Нагадуємо, що тестування сервісів зі сплати акцизного податку проводиться тільки для виробників та імпортерів. Водночас тестувати інший функціонал системи еАкциз можуть усі суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, імпорт, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Державна податкова служба України продовжує активну співпрацю з бізнесом у межах тестування еАкциз для допомоги учасникам ринку завчасно підготуватися до впровадження системи.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
ДПС та Mastercard працюватимуть над новими цифровими рішеннями, щоб зробити сплату податків простішою
24.07.2026 12:25
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України та глобальна технологічна компанія Mastercard уклали Меморандум про взаєморозуміння. Партнери домовилися про спільну роботу над цифровими рішеннями, які покликані зробити оплату податків максимально зручною та технологічною.
Співпраця буде зосереджена на трьох ключових напрямах для стимулювання безготівкових розрахунків та підвищення фінансової грамотності.
Розвиток безготівкових розрахунків задля прозорої економіки: дослідження міжнародного досвіду проведення фіскальних лотерей та можливості використання таких інструментів в Україні для стимулювання безготівкових оплат та розвитку безготівкової економіки.
Розвиток цифрових сервісів для платників податків: напрацювання нових цифрових рішень для Електронного кабінету платника, які зроблять сплату податків, зборів та інших платежів ще швидшою і зручнішою.
Підвищення фінансової та податкової грамотності: розробка освітніх матеріалів для підприємців щодо використання бізнес-рахунків, карток та автоматизації платежів.
«Ми всі вже звикли, що чимало речей можна зробити у смартфоні за пару секунд. І тому податкова, яка прагне бути сучасною та відповідати запитам, робить все, щоб сплата податків перестала бути стресом. Разом із Mastercard ми поєднаємо державні технології з найкращим платіжним досвідом, щоб взаємодія з податковою стала для кожного непомітною та простою», – наголосила очільниця ДПС Леся Карнаух.
«Ми прагнемо, щоби зручні та безпечні безготівкові розрахунки були доступні всюди, де це необхідно користувачу – в торгових точках, міській інфраструктурі, а також у державних сервісах. Ми раді об’єднати зусилля з Державною податковою службою України в розробці сучасних цифрових рішень, які допоможуть сплачувати податки ще більш зручно та технологічно, що сприятиме подальшому розвитку прозорої безготівкової економіки в країні», – додала генеральна директорка Mastercard в Україні та Молдові Інга Андреєва.
Координацію цифрових проєктів у межах Меморандуму здійснюватимуть Заступник Голови ДПС з питань цифровізації (CDTO) Ігор Панченко та директор з розвитку в сфері співпраці з державним сектором Mastercard Костянтин Кошеленко. Реалізація конкретних ініціатив відбуватиметься на основі окремих угод із дотриманням законодавства про захист.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1033447.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Яким чином контролюючий орган повідомляє платника про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки?
23.07.2026 11:59
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.
Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.
Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).
Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.
У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).
При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення (ППР) платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (із змінами та доповненнями).
Отже, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та ППР.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання телекомунікаційних послуг за договором доручення залежить від їх місця постачанн
23.07.2026 11:58
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: який порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання довірителем – резидентом телекомунікаційних послуг через повіреного – резидента для замовника – нерезидента за договором доручення, повідомляє таке.
Згідно із п.п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Підпунктом «д» п.186.3 ст.186 ПКУ визначено, що місцем постачання телекомунікаційних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Відповідно до п.п. «є» п.186.3 ст.186 ПКУ місцем надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю, зокрема, телекомунікаційних послуг, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
Згідно із п.189.4 ст.189 ПКУ базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому ст.188 ПКУ.
Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.187 і ст.198 ПКУ.
Таким чином, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання телекомунікаційних послуг за договором доручення залежить від їх місця постачання.
При цьому, слід зазначити, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин в тому числі і операцій з постачання довірителем – резидентом телекомунікаційних послуг через повіреного – резидента для замовника – нерезидента за договором доручення потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш конкретної відповіді платнику податку необхідно звернутися до контролюючих органів за місцем реєстрації.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи змінено місце провадження господарської діяльності та не подано заяву
23.07.2026 11:58
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 3 п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) включаються відомості про зміну місця провадження господарської діяльності.
У разі зміни, зокрема, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абзац перший п. 298.6 ст. 298 ПКУ).
Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПКУ).
ПКУ не передбачена відповідальність за неподання юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи заяви у разі зміни місця провадження господарської діяльності.
Водночас, згідно з абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку, зокрема, третьої групи вимог, встановлених главою 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Роботодавцем працівнику відшкодована вартість квитка, в якому дата не збігається з датою в наказі про відрядження: чи виникає до
23.07.2026 11:57
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (із змінами та доповненнями) (далі – Інструкція № 59).
При цьому інші підприємства та організації зазначений документ можуть використовувати як допоміжний (довідковий).
Відповідно до п. 7 розд. І Інструкції № 59 днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження – день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0 години і пізніше – наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.
Дата на транспортному квитку (вибуття транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою вибуття працівника у відрядження згідно з наказом про відрядження. Дата на транспортному квитку (прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження.
Якщо дата на транспортному квитку не збігається з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження, з дозволу керівника підприємства береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні у разі, якщо строк перебування працівника поза місцем його постійної роботи не перевищуватиме строку відрядження, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» (із змінами та доповненнями).
За ці дні працівникові не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати (крім витрат на проїзд з місця відрядження до місця постійної роботи).
Разом з тим, п. 10 розд. ІІ Інструкції № 59 з дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні з не залежних від працівника причин за наявності підтвердних документів.
Рішення про продовження терміну відрядження керівник приймає після прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки, яке оформляється відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
За час затримки в місцеперебуванні у відрядженні без поважних причин працівникові не виплачується заробітна плата, не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати.
Крім того, абзацом другим п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що не є доходом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).
Фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
Зазначені в абзаці другому п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат.
При цьому, будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Згідно з п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. ІV ПКУ.
Враховуючи викладене, не є доходом у вигляді додаткового блага платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем, сума відшкодованих у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема, на проїзд, за умови наявності та належним чином оформлених транспортних квитків, що засвідчують вартість цих витрат.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Які розрахунки суб’єкти господарювання мають право проводити в іноземній валюті?
23.07.2026 11:57
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Згідно з частиною першою ст. 3 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2473) відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.
Статтею 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня.
Також частиною першою ст. 5 Закону № 2473 встановлено, що гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою ст. 5 Закону № 2473, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків.
Водночас, частиною другою ст. 5 Закону № 2473 визначено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:
1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;
2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;
3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пп. 1 – 5 частини другої та частиною третьою ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій;
4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);
5) операціями з купівлі-продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;
6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами НБУ.
Розрахунки за операціями, визначеними цією частиною, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).
Перелік валютних операцій на території України, що здійснюються на підставі ліцензій НБУ, визначено ст. 9 Закону № 2473. При цьому ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій видаються лише банкам, небанківським фінансовим установам, а також операторам поштового зв’язку.
Порядок видачі, переоформлення, зупинення, поновлення, відкликання (анулювання) ліцензій на здійснення валютних операцій встановлюється НБУ (частина п’ята ст. 9 Закону № 2473).
Статтею 14 Закону № 2473 передбачено види відповідальності за порушення вимог валютного законодавств, в тому числі і застосування заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб.
Зокрема, частиною четвертою ст. 14 Закону № 2473 визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.
Таким чином, за здійснення розрахунків на території України з порушенням порядку, встановленого ст. 5 Закону № 2473 передбачено застосування штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції.
Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 524 (далі – Порядок № 524).
Пунктом 5 Порядку № 524 визначено, що податкові органи за допущення порушень, зазначених у п. 4 Порядку № 524, застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) штрафні санкції у розмірі 25 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.
Ті самі дії, вчинені повторно юридичною особою (крім уповноважених установ), до якої протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу (штрафної санкції) у розмірі 50 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42278
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
ФОП при проведенні документальних перевірок надає виписки, у тому числі зі своїх рахунків, що відкриті для власних потреб
23.07.2026 11:56
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу першого п. 10 розд. І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 162 (із змінами) (далі – Інструкція № 162) фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Підпунктом 1 п. 28 розд. І Інструкції № 162 визначено, що надавач платіжних послуг зобов’язаний, зокрема, надіслати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття або закриття рахунку користувача – платника податків та проводити видаткові операції за рахунком такого користувача в порядку, визначеному ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Особа, яка відкриває рахунок фізичній особі (власник рахунку/представник власника рахунку/особа, яка відкриває рахунок на користь третьої особи), зобов’язана письмово повідомити надавача платіжних послуг про наявність або відсутність у власника рахунку статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Згідно з абзацом третім п. 24 розд. І Інструкції № 162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Відповідно до абзаців першого – другого п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Контролюючі органи мають право, зокрема, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Абзацом першим п. 85.2 ст. 85 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з абзацом першим п. 62 розд. IV Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (із змінами) (далі – Положення № 75), виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
При цьому відповідно до п. 63. розд. IV Положення № 75 виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити:
1) назву документа (форми);
2) дату складання;
3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи;
4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта;
5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Підпунктом 6 п. 3 розд. I Порядку № 75 визначено, що клієнтські рахунки – рахунки, за якими обліковуються кошти, розпорядником яких є клієнти банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу), розрахункові рахунки.
Отже, оскільки виписки з рахунків є первинними документами, то під час проведення документальної перевірки (у т. ч. у зв’язку з припиненням діяльності) ФОП зобов’язана надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки, у тому числі виписки з своїх рахунків, які відкриті як для здійснення підприємницької діяльності так і для власних потреб.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42047
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
