Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1008390.html повідомила.
В Україні волонтерська діяльність має чітке правове підґрунтя: вона визначена законом як добровільна, неприбуткова та соціально спрямована.
Держава передбачає податкові пільги для волонтерів – зібрані кошти або отримане майно зазвичай не підлягають оподаткуванню. Однак усе залежить від того, як саме ці кошти використовуються.
Згідно із законодавством, благодійна допомога не оподатковується, якщо її отримує фізична особа-волонтер, яка включена до офіційного Реєстру волонтерів.
Ключова умова – кошти або придбане майно мають бути спрямовані безпосередньо на допомогу визначеним категоріям: військовослужбовцям, правоохоронцям, учасникам бойових дій, постраждалим від війни чи їхнім родинам. Передача може здійснюватися як безпосередньо, так і через державні структури – наприклад, Міноборони, Нацгвардію, СБУ, поліцію та інші військові формування.
Не оподатковується лише та сума, яка фактично використана на благодійність, а також документально підтверджені витрати волонтера, пов’язані з наданням цієї допомоги.
Водночас важливо пам’ятати: якщо волонтер збирає кошти на власний рахунок і спрямовує їх не безпосередньо на користь таких осіб, а, наприклад, перераховує благодійному фонду або купує транспортний засіб і передає його фонду, податкові пільги не застосовуються.
У такому випадку сума зібраних коштів вважається доходом фізичної особи та включається до її загального річного оподатковуваного доходу. Відповідно вона підлягає оподаткуванню на загальних підставах як інший дохід.
Таким чином, для застосування податкових пільг ключовим є цільове використання благодійних коштів – безпосередньо на користь визначених законодавством отримувачів.
Такі законодавчі норми діють протягом усього періоду проведення заходів із забезпечення оборони держави та до кінця року, наступного за роком їх завершення або скасування воєнного чи надзвичайного стану.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Про податкові надходження, цифрові рішення, ПДВ, міжнародні підходи та підтримку підприємництва в умовах війни говорили під час зустрічі в. о. Голови ДПС Леся Карнаух та понад 60 представників бізнес-спільнот.
«Зустрічі з бізнес-асоціаціями – це завжди про діалог. Запит на відкритість роботи ДПС у бізнесу колосальний. Підприємцям важливо розуміти логіку ухвалених рішень, які сервіси впроваджуються і як реагувати на ті чи інші виклики. Нам же важливо розуміти реальні проблеми, які турбують бізнес і чим конкретно ми можемо допомогти», – відзначила Леся Карнаух.
Очільниця ДПС поінформувала про основні зміни, над якими зараз активно працюють у ДПС, та що очікувати бізнесу від реформування податкового адміністрування.
Глобальне опитування платників податків
Опитування щодо витрат на дотримання податкового законодавства проводиться за підтримки Світового банку і реалізується незалежними дослідницькими компаніями.
Леся Карнаух закликала бізнес-асоціації максимально залучати своїх представників, щоб мати повну картину.
Податкові надходження
Попри складну ситуацію в низці галузей через постійну ворожу агресію, ДПС наразі вдається виконувати план надходжень. До бюджету за січень – квітень 2026 року надійшло 663,1 млрд грн. Це +11,4 % або 68 млрд грн до показника минулого року.
Очільниця ДПС подякувала всім платникам за стійкість.
Цифрові інструменти
ДПС розширює перелік цифрових інструментів. Розпочав роботу ще один інтерактивний дашборд «Аналітика РРО/ПРРО в України: ключові показники».
Дашборд вже розміщений на вебпорталі ДПС – https://surl.li/hzmgyp.
Податкова медіація
ДПС вже активно співпрацює з Українською академією медіації над розробкою законопроєкту щодо податкової медіації. Найближчим часом він буде презентований.
Удосконалення реєстрації податкових накладних
ДПС підготовлено пропозиції щодо змін, які передбачають врахування ознаки попередньої оплати при автоматизованому моніторингу ПН/РК. Це має мінімізувати ризики безпідставного зупинення їх реєстрації та зробити систему більш прогнозованою для бізнесу.
Учасники також обговорили питання детінізації економіки, зокрема протидію схемам дроблення бізнесу, маніпулювання з фіскальними чеками та взаємодію ДПС із правоохоронними органами у цьому напрямі.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1008412.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1008157.html повідомила.
Триває звітний період для подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2026 року.
Як звітуємо: Поки що використовуємо чинну місячну форму. Оскільки нову квартальну форму ще не затвердили, подаємо звіти окремо за січень, лютий та березень.
Хто подає: ФОП та самозайняті особи, які мають найманих працівників або виплачували кошти фізособам.
Коли не треба: Якщо виплат чи нарахувань протягом кварталу не було — звіт не подається.
Дедлайн: 11 травня 2026 року.
За неподання або запізнення передбачена відповідальність, тому не відкладайте на останній день.
Звертаємо увагу, оскільки звіт поки що подається за місячною формою може приходити попередження (квитанція № 2) про несвоєчасне подання звіту за січень, лютий та березень 2026 року в термін до 11 травня 2026 року (включно). Таке попередження має інформаційний характер, передбачене для звіту за місячною формою і не передбачає застосування штрафних санкцій.
Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1005925.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ.
Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ (п. 54.1 ст. 54 ПКУ).
Порядок нарахування пені визначено ст. 129 ПКУ.
При нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, розпочинається нарахування пені (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).
Абзацом третім п. 129.4 ст. 129 ПКУ встановлено, що на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо користувач втратив (пошкодив) особистий ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки або забув пароль до нього, йому необхідно звернутись до найближчого представництва Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України, подавши при цьому заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів (для отримання нових кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.56 прим. 3 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) електронна сигарета – це виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин. Електронні сигарети можуть бути одноразовими або багаторазовими.
Рідини, що використовуються в електронних сигаретах, – це рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях (п.п. 14.1.56 прим. 4 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пунктом 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів віднесено, зокрема, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
Згідно п. 226.1 ст. 226 ПКУ у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст. 226 ПКУ).
Пунктом 23 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 (із змінами та доповненнями) для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, передбачено наклеювання марки на ємності (упаковки) з рідиною, що використовуються в електронних сигаретах, у такий спосіб, щоб марки обов’язково розривалися під час відкривання.
Отже, одноразові електронні сигарети підлягають маркуванню марками акцизного податку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Грошове зобов’язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим ПКУ та/або Митним кодексом України (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПКУ строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов’язку платника податків визначається календарною датою.
Пунктом 31.3 ст. 31 ПКУ визначено, що строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Отже, дата виникнення податкового боргу – це гранична дата, до якої включно платник має погасити своє податкове (або грошове) зобов’язання, і саме з цієї дати починається перебіг строку давності, встановлений ст. 102 ПКУ (1095 днів).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) з 01.08.2023 внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо відновлення строків, встановлених ПКУ, для платників податків та контролюючих органів.
Зокрема, Законом № 3219 виключено п. 102.9 ст. 102 ПКУ відповідно до якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупинявся перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.
Також визначено, що п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяв до 01.08.2023.
Тобто, з 01 серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів відновлено перебіг строків, визначених ПКУ та іншими законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 4/2023 «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу», розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзацу другого п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.
Згідно з абзацом другим п. 82.2 ст. 82 ПКУ продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.
Пунктом 82.3 ст. 82 ПКУ, визначено, що тривалість перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб.
Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
Підставами для подовження строку перевірки є:
- заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
- змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів.
Відповідно до п. 82.4. ст. 82 ПКУ проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків – суб’єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Зупинення документальної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику в порядку, визначеному абзацом першим п. 82.4 ст. 82 ПКУ, наказу про зупинення такої перевірки.
При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.
Загальний термін проведення перевірок, визначених у пп. 200.10 та 200.11 ст. 200 ПКУ, з урахуванням установлених п. 82.4 ст. 82 ПКУ строків зупинення не може перевищувати 40 календарних днів.
Отже, продовження строків проведення перевірок та зупинення розпочатої перевірки працівниками контролюючих органів здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу.
Терміни продовження перевірки залежать від виду перевірки та категорії платника податків, встановлених ст. 82 ПКУ.
Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України особливості проведення податкових перевірок передбачено п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Чинним законодавством не заборонено фізичним особам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Водночас кошти за операціями фізичних осіб – підприємців (ФОП) (спрощена або загальна система оподаткування), зокрема, з експорту товарів (послуг) підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.
Слід зазначити, що у разі якщо кошти, отримані від нерезидента на рахунок, відкритий в іноземному банку, не зараховані на рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку в Україні, то такі кошти не включаються до доходу ФОПа (спрощена або загальна система оподаткування), але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків фізичних осіб. Тобто, такі кошти включаються до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40662.
Коментарі: 0
| Залишити коментар