Блог

Федоренко

Платники Дніпропетровщини скерували до загального фонду держбюджету понад 311,1 млн грн акцизного податку за операціями з вироб

18.12.2024 10:42

З початку 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини за операціями з виробленими товарами спрямували понад 311,1 млн грн акцизного податку. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з січнем – листопадом 2023 року на понад 48,6 млн грн, або на 18,5 відсотків.
За словами керівниці податкової служби регіону акцизний податок є одним із ключових інструментів формування доходів, зокрема державного бюджету.
Крім того, сумлінна сплата акцизного податку – це інструмент захисту здоров’я громадян.
«Дякуємо бізнесу за своєчасне наповнення бюджетів. Активно працюємо над тим, щоб платники відчували підтримку у виконанні ними податкових зобов'язань та впевненість, що випадки порушення податкового законодавства будуть відпрацьовані. Реформування податкової служби наразі зосереджено, у тому числі, на розробленні сучасних практик управління комплаєнс-ризиками (ризиками дотримання податкового законодавства), що також закріплено в Національній стратегії доходів до 2030 року. І одна з переваг використання системи управління комплаєнс-ризиками – підвищення довіри платників до справедливості податкової системи», – підкреслила Наталя Федаш.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Боротьба з незаконним обігом підакцизних товарів у Криворізькому регіоні: результати роботи

18.12.2024 10:41

Суб’єктами господарювання Дніпропетровщини до бюджетів територіальних громад Криворізького регіону у січні – листопаді 2024 року забезпечено надходження акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі підакцизними товарами у сумі 138,6 млн грн та акцизного податку з виробників/імпортерів у роздрібній торгівлі тютюном, тютюновими виробами і промисловими замінниками тютюну у сумі 156,3 млн гривень.
За результатами роботи податківців регіону протягом січня – листопада п. р.:
- проведено 163 фактичні перевірки з питань дотримання вимог законодавства суб’єктами господарювання у сфері обігу підакцизної продукції, за результатами яких донараховано штрафні санкції у сумі 2 992,4 тис. грн, у т. ч. 1 201,6 тис. грн – у сфері торгівлі алкогольними напоями, 1 790,8 тис. грн – у сфері торгівлі тютюновими виробами;
- анульовано 217 ліцензій на право роздрібної торгівлі, у т. ч. 118 ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та 99 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з метою здійснення спільних заходів щодо продовження боротьби з тіньовим обігом підакцизної продукції на території м. Кривий Ріг впродовж жовтня – листопада п. р. проведено робочі зустрічі з представниками Криворізької міської ради, головами територіальних громад регіону, правоохоронними органами та іншими службами. У рамках спільної роботи по боротьбі з тіньовим ринком підакцизних товарів на території Криворізького регіону ГУ ДПС на протязі жовтня – листопада п. р. проведено рейдові та контрольно – перевірочні заходи.
Під час контрольно – перевірочних заходів виявлені факти порушення Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями, а саме: встановлено 22 факти реалізації алкогольних напоїв без наявної діючої ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями; реалізації підакцизних товарів без марок акцизного податку встановленого зразка; реалізації тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшених на суму акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу; реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни; торгівля сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах; ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів ДПС у повному обсязі всіх документів, що належать або пов’язані з предметом перевірки та непроведення розрахункових операції через РРО.
До суб’єктів господарювання застосовано фінансові санкції на загальну суму 447,3 тис. грн, анульовано 3 ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
Спільно з працівниками Національної поліції з незаконного обігу вилучено алкогольні напої та тютюнові вироби без марок акцизного податку встановленого зразка .
Застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері торгівлі підакцизними товарами, складання адміністративних матеріалів, анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, вилучення з обігу контрафактної продукції та демонтаж об’єктів – результати проведених спільних заходів щодо легалізації ринку підакцизних товарів.
Спільна діяльність державних, правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування щодо ліквідації тіньового ринку підакцизних товарів направлена на дотримання бізнесом податкового законодавства, що регулює, зокрема, обіг алкогольної продукції, тютюнових виробів та нафтопродуктів з обов’язковим застосуванням у господарській діяльності реєстраторів розрахункових операцій.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Про новий підхід до комунікації та прозорі відносини – на зустрічах податківців Дніпропетровщини з бізнесом

18.12.2024 10:41

Про переваги, які пропонує бізнесу новий проєкт Державної податкової служби України «Територія високого рівня податкової довіри», йшла мова на двох зустрічах податківців Дніпропетровщини із суб’єктами господарювання (СГ) виробничої сфери.
У заході взяв участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Максим Яіцький.
Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, вимоги і критерії для учасників проєкту та преференції для сумлінного бізнесу, комплаєнс-менеджер – помічник для кожного сумлінного платника, який супроводжує усі податкові процеси такого СГ, – основні кейси діалогу.
Продовжуємо практику відкритого спілкування з представниками бізнесу.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Комунікаційна податкова платформа: застосування норм Закону України № 3813-IX

18.12.2024 10:40

За зверненням громадської організації на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у форматі онлайн проведено зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Максима Яіцького.
Спілкувались про застосування норм Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», які забезпечують рівні умови для всіх платників податків.
Відкритість та доступність при комунікації податкової служби та бізнес-спільноти – запорука стабільної роботи економіки країни.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Засідання галузевого комітету Громадської ради: податкові новації

18.12.2024 10:39

За участі керівництва та представників податкової служби Дніпропетровщини відбулося чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
На порядку денному – новації податкового законодавства, запроваджені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», та робота антикорупційного сервісу ДПС України «Пульс».

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Експортне забезпечення сільгосппродукції – перші результати

18.12.2024 10:38

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
В. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур взяв участь у зустрічі щодо нових правил експорту аграрної продукції, яка відбулась в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.
Під час заходу Євгеній Сокур відповів на численні запитання уповноважених представників аграрних підприємств та організацій, зокрема, щодо новацій, режиму експортного забезпечення при здійсненні операцій з експорту сільськогосподарської продукції.
За його словами, за новим механізмом на сьогодні вже зареєстровано 5 038 податкових накладних/розрахунків коригування щодо операцій з експорту сільськогосподарської продукції у кількості 5 100,6 тис. тонн на загальний обсяг 158,5 млрд гривень.
З них зареєстровано 594 ПН/РК з експорту сільськогосподарської продукції у кількості 379 тис. тонн на загальний обсяг 3,8 млрд грн за ставкою ПДВ, відмінною від нуля. При цьому загальна сума ПДВ по таким ПН/РК складає 529,2 млн гривень.
Є окремі кейси, які вже зупинила діюча система, наприклад ТОВ «А» протягом 2024 року вивезено 10,8 тис. тонн без походження на загальну фактурну вартість понад 169,4 млн грн, проте спробувавши зареєструвати податкову накладну для чергової партії експорту на суму 143 млн грн (ПДВ 20 млн грн, який сформовано за рахунок імпорту овочів, фруктів та придбання риби і м’яса) отримав від системи автоматичну зупинку в реєстрації, а отже і відсутність можливості оформлення митної декларації.
Наступний цікавий кейс роботи нового механізму експорту агропродукції: ТОВ «З» та ТОВ «Е», в яких відсутні відомості щодо походження товарів, відсутня сплата податків, відсутні основні засоби, земля та навіть не відкриті рахунки в банках, намагалися зареєструвати експортні податкові накладні на 5,7 млн грн олії соняшникової та шроту. При цьому ТОВ «Е» реєструвало ПН_РЕЗ на 1 тонну шроту.
Як бачимо недоброчесні суб’єкти тестують цю систему і намагаються знайти в ній прогалини. Але ДПС відстежує такі факти та відповідно реагує.
Євгеній Сокур підкреслив, що тимчасово, до 01.01.2025, для сприяння адаптації платників до роботи нової системи зменшено час, необхідний для реєстрації ПН/РК.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/851182.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Внесення змін до Заяви за ф. № 20-ОПП у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, у тому числі зміни його призначення

17.12.2024 11:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Порядок обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначений розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Форму Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) наведено у додатку 10 до Порядку № 1588.
Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
Водночас, у разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Заяві за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється (п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 та п. 2 Пам’ятки для заповнення розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Операції з реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі безалкогольного пива: чи є об’єкт оподаткування акцизним пода

17.12.2024 11:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.5 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно із п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.
Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Згідно із Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-ІХ «Про Митний тариф України» із змінами і доповненнями пиво безалкогольне відноситься до товарної позиції 2202 та класифікується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2202 91 00 00.
Підпунктом 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ на товар за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2202 91 00 00 (пиво безалкогольне) ставка акцизного податку не встановлена.
Отже, пиво безалкогольне (код згідно з УКТ ЗЕД 2202 91 00 00) не є підакцизним товаром, відповідно операції з реалізації пива безалкогольного суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі не є об’єктом оподаткування акцизним податком.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Щодо застосування РРО/ПРРО при продажу авіаквитків через платіжні системи юридичною особою, яка є акредитованим агентством ІАТА

17.12.2024 11:26

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані:
- проводити такі розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – РРО/ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО/ПРРО, чи заповнений вручну.
Відповідно до підстав, визначених ст. 9 Закону № 265, застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, зокрема у наступних випадках:
- надання для оплати за товар (послуги) реквізитів поточного рахунку суб’єкта господарювання у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010 (далі – поточний рахунок у форматі IBAN), де покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) (п. 2 ст. 9 Закону № 265);
- при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю (п. 4 ст. 9 Закону № 265);
- при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (п. 14 ст. 9 Закону № 265).
Звертаємо увагу, оскільки форми електронних квитків на перевезення пасажирів і багажу та вантажів, зокрема, авіаційним транспортом законодавчо не встановлені, вони не можуть вважатись розрахунковими документами у розумінні Закону № 265.
Враховуючи викладене вище, юридична особа, яка є акредитованим агентством ІАТА (Міжнародна асоціація авіаперевізників) та займається бронюванням, продажем авіаквитків на регулярні рейси авіаперевізників при продажу авіаквитків через платіжні системи у готівковій або в безготівковій формі (із застосування електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), може не застосовувати РРО/ПРРО у випадку:
- використання, як можливих способів оплати рахунків-фактур (у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») та/або реквізитів поточного рахунку у форматі IBAN, застосування РРО/ПРРО для такого суб’єкта господарювання не є обов’язковим;
- при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
При цьому, зазначена пільга не може бути поширена на продаж товарів та втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги, у спосіб відмінний від зазначеного в п. 14 ст. 9 Закону № 265.
У будь-якому іншому випадку, приймання готівки, використання POS-терміналів, надання споживачам, як способу оплати, реквізитів платіжних карток, електронних платіжних засобів та/або поєднання різних способів оплати, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО та видати або направляти на абонентський номер та/або електронну адресу споживача, фіскальні касові чеки встановленої форми та змісту.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Про перерахунок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахованого за зверненням фізичної особи, у разі в

17.12.2024 11:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).
Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Згідно з положеннями п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, та нарахованої суми податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
При цьому необхідно врахувати наступне.
Відповідно до п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
Пунктом 2 розд. II Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120), який набрав чинності 17.03.2022, зупинено дію п.п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного, надзвичайного стану.
Водночас Законом № 2120 ст. 102 ПКУ доповнено п. 102.9, яким на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Крім того, 07.03.2022 набрав чинності Закон України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», яким підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ було доповнено п. 69.
Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно із Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, п. 102.9 ст. 102 ПКУ доповнено словами «крім випадків, передбачених ПКУ» та п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ викладено в новій редакції, в частині часткового відновлення перебігу строків.
Отже, за зверненням платника з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою, перерахунок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки проводиться за період, визначений контролюючим органом з урахуванням строків давності – 1095 днів, що продовжуються на період зупинення перебігу строків з 18 березня 2020 року до 27 травня 2022 року.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 19598. Предыдущая cтраница | Страница 757 из 1960 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua