Блог

Федоренко

Податок на прибуток: визначення балансової вартості необоротного активу у разі переведення його з невиробничого до виробничого

22.07.2026 12:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
вартість гудвілу;
витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (із змінами та доповненнями) (далі – НП(С)БО 7), Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (із змінами та доповненнями) (далі – НП(С)БО 8), Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи».
Згідно з п. 7 НП(С)БО 7 та п. 10 НП(С)БО 8 придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Відповідно до п. 15 МСБО 16, п. 24 МСБО 38 об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю.
Отже, у разі переведення невиробничого основного засобу (нематеріального активу) до виробничого з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ балансова вартість такого основного засобу (нематеріального активу) визначається на дату такого переведення за правилами бухгалтерського обліку.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Цифрові можливості для громадян України: РНОКПП через «е-Консул» та Е-картка платника

22.07.2026 12:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нещодавно запрацювали два електронних сервіси, які роблять податкові послуги сучасними, цифровими і більш зручними.
Так, для громадян України з’явилися нові можливості отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП, картка) через систему «е-Консул» та в мобільному застосунку «Дія».
Завдяки сервісу оформлення РНОКПП для дітей віком до 18 років через систему «е-Консул» кожен громадянин України, який перебуває за кордоном, може отримати РНОКПП в електронному вигляді.
Раніше для оформлення документу, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за кордоном, громадяни зверталися до закордонних дипломатичних установ. Через них направляли листи із копіями документів до Державної податкової служби, або поверталися тимчасово в Україну, щоб особисто звернутися до Центру обслуговування платників. Отримання картки займало від 2 до 4 тижнів.
Тепер електронну заяву та скани документів можна подати через систему «е-Консул» або особисто звернутися до закордонної дипломатичної установи.
Отримати картку можна протягом 1 – 3 днів. Готову картку платника податків можна легко перевірити в застосунку Дія.
Також завдяки сервісу е-Картка платника податків оформити податковий номер для дитини та замовити електронну картку платника податків можна онлайн у застосунку Дія – без відвідування податкової.
Заява подається всього за кілька хвилин, а готові документи будуть доступні прямо у смартфоні.
Водночас, залишається можливість як і раніше, звернутися за карткою особисто до органів ДПС або оформити її в Електронному кабінеті. Документи мають однакову юридичну силу.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи подається Заява за ф. № 20-ОПП, якщо об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, знаходяться за межами Укр

22.07.2026 12:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
Пунктом 63.3 ст.63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).
Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами, зокрема, за ідентифікаційним кодом юридичної особи (резидента), відокремленого підрозділу юридичної особи (резидента і нерезидента) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі – ЄДРПОУ) (п. 63.6 ст. 63 ПКУ).
Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січні 1996 року № 118, суб’єктами ЄДРПОУ є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що знаходяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства.
Інформація про закордонні відокремлені підрозділи українських юридичних осіб вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань без присвоєння коду ЄДРПОУ.
Отже, відокремлені підрозділи українських юридичних осіб, які мають місцезнаходження на територіях інших країн та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства таких країн, не отримують ідентифікаційних кодів ЄДРПОУ та не підлягають обліку як самостійні платники податків в Україні.
Юридична особа має повідомити про відокремлені підрозділи, які мають місцезнаходження на територіях інших країн як про об’єкти, через які провадиться діяльність, шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – заява за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку 1588.
У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України заява за ф. № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовій формі (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

На яку дату виникають податкові зобов’язання з ПДВ у разі отримання платником послуг від нерезидента, місце постачання яких розт

22.07.2026 12:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання нерезидентом послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, згідно зі ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нараховуються отримувачем таких послуг та визначаються на дату «першої події», визначену відповідно до п. 187.8 ст. 187 ПКУ, а саме на дату фактичного перерахування коштів в оплату таких послуг або на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання цих послуг нерезидентом, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше.
Якщо фактично послуги від нерезидента отримані раніше, чим відбулася оплата цих послуг нерезиденту, і такий факт отримання послуг підтверджується відповідним документом, то датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ буде дата оформлення такого документа.
Питання, чи може інвойс вважатися документом, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом до моменту його оплати, не належить до компетенції ДПС.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

У разі перевищення встановлених граничних строків проведення розрахункових операцій в режимі офлайн ПРРО повинен блокуватися до

22.07.2026 12:23

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 1 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).
ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму суб’єктом господарювання (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця), без наявного невикористаного Діапазону, а також за наявності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.
ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п.п. 2 розд. V Порядку № 317).
Абзацом третім п.п. 3 розд. V Порядку № 317 передбачено, що програмне рішення ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Захистіть свої права – під час розрахунків отримайте фіскальний чек!

22.07.2026 12:22

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).
Видача суб’єктами господарювання розрахункових документів (фіскальних чеків) гарантує захист прав споживачів та підтверджує легітимне походження товару при продажу,зокрема побутової техніки, мобільних пристроїв та інших ґаджетів.
Так, наявність розрахункового документа забезпечує, зокрема, можливість обміну (заміни) у разі придбання неякісного товару та гарантійне обслуговування товарів сервісними центрами.
Наголошуємо, що суб’єкти господарювання зобов’язані видати фіскальний чек покупцю. А споживачам необхідно знати, що отриманий чек – це їх захист як споживача і підтвердження сплати податків. Відмова у видачі фіскального чека – це порушення прав і відсутність захисту покупця.
Повідомити про факти порушень законодавства, зокрема незастосування РРО/ПРРО та невидачу відповідних розрахункових документів, можна в один клік за допомогою цифрового сервісу TAX Control (TAX Control розміщений на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті – необхідно лише натиснути на віджет «TAX Control» і відправити повідомлення).
Така взаємодія допомагає виявляти тіньову діяльність та сприяє формуванню чесного бізнес-середовища.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Помилка в типовій формі, за якою ФОПом на загальній системі оподаткування здійснюється облік доходів і витрат: як виправити?

22.07.2026 12:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Фізичні особи – підприємці (ФОП) зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися у паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами Електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством (п. 2 розд. І Порядку).

У разі ведення обліку доходів і витрат у паперовому вигляді самозайнята особа зобов’язана виконувати записи розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом створення нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи (п. 3 розд. І Порядку).

У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами Електронного кабінету (п. 4 розд. І Порядку).

У Типовій формі, яка ведеться в електронному вигляді, у тому числі засобами Електронного кабінету, допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, у якому відображається від’ємне або позитивне значення (п. 5 розд. І Порядку).

Звертаємо увагу, що Типова форма зберігається у самозайнятої особи протягом 3 років після закінчення звітного періоду, у якому здійснено останній запис (п. 3 розд. ІІ Порядку).

Дані обліку доходів і витрат заповнюються з наростаючим підсумком у гривнях з копійками та використовуються для заповнення річної податкової декларації про майновий стан і доходи (п. 4 розд. ІІ Порядку № 261).

Довідково: п. 177.10 ст. 170 Податкового кодексу України.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги платників екологічного податку!

22.07.2026 12:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Наказом Міністерства фінансів України від 08 червня 2026 року № 300 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 червня 2026 року за № 911/46305 (далі – Наказ № 300), внесено зміни до форми Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 715.
Наказ № 300 набрав чинності з дня його офіційного опублікування – 10 липня 2026 року.
Зазначені зміни розроблено з метою приведення форми Податкової декларації екологічного податку у відповідність до положень Законів України від 16 липня 2025 року № 4536-1Х «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення»» та від 21 серпня 2025 року №4577-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (далі – Закон № 4577), а також удосконалення інформаційного забезпечення адміністрування екологічного податку.
Основними змінами, внесені Наказом № 300, є:
• виключення з основної частини Податкової декларації реквізиту щодо коду адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ за місцем обліку платника податку (місцезнаходження контролюючого органу, до якого подається декларація);
• доповнення титульної частини Податкової декларації та всіх додатків (додатки 1 – 6) новим реквізитом «резидент Дефенс Сіті»;
• доповнення додатків 1 – 6 до Податкової декларації новими реквізитами щодо дозвільних документів або інтегрованих довкіллєвих дозволів, а саме:
найменування органу, який видав відповідний дозвільний документ;
номер та дата видачі дозвільного документа;
строк дії дозвільного документа (інтегрованого довкіллєвого дозволу).
Запровадження реквізита «резидент Дефенс Сіті» обумовлено необхідністю реалізації положень Закону № 4577, яким запроваджено спеціальний правовий режим Дефенс Сіті та внесено зміни до Податкового кодексу України щодо державної підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.
Зокрема, п. 76 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено особливості оподаткування та застосування податкових пільг до платників податків, які є резидентами Дефенс Сіті. Для забезпечення належного адміністрування зазначених особливостей та можливості автоматизованої ідентифікації таких платників у процесі приймання й обробки податкової звітності до титульної частини Податкової декларації екологічного податку, а також до кожного із додатків 1 – 6 введено окремий реквізит «резидент Дефенс Сіті».
Водночас примітками до нової редакції форми Податкової декларації визначено особливості заповнення зазначеного реквізиту. Так, реквізит «резидент Дефенс Сіті» заповнюється платниками екологічного податку, які мають статус резидента Дефенс Сіті та звільняються від слати екологічного податку відповідно до пункту 76.4 статті 76 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (крім платників, які одночасно мають статус резидентів Дія Сіті).
Зазначена особливість обумовлена тим, що правовий режим Дія Сіті, запроваджений Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами та доповненнями), та правовий режим Дефенс Сіті, запроваджений Законом № 4577, є самостійними спеціальними правовими режимами, які регулюють діяльність різних категорій суб'єктів господарювання та передбачають окремі особливості оподаткування. Враховуючи можливість відповідності окремих суб'єктів господарювання критеріям обох спеціальних режимів, у формі декларації встановлено спеціальний порядок заповнення реквізита «резидент Дефенс Сіті», який забезпечує однозначну ідентифікацію платника та правильне застосування положень Кодексу щодо податкових пільг і особливостей адміністрування.
Запровадження нових реквізитів щодо дозвільних документів та інтегрованих довкіллєвих дозволів обумовлено необхідністю забезпечення контролюючих органів інформацією щодо дозвільних документів суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана із здійсненням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти, розміщення відходів, утворення чи зберігання радіоактивних відходів та іншими об'єктами оподаткування екологічним податком.
Зокрема, у додатках 1 – 6 до декларації передбачено зазначення найменування органу, який видав відповідний документ дозвільного характеру, номера та дати його видачі, строку дії дозвільного документа або реквізитів інтегрованого довкіллєвого дозволу. Запровадження зазначених реквізитів сприятиме підвищенню ефективності адміністрування екологічного податку, забезпеченню належного інформаційного обміну між державними органами та реалізації положень законодавства у сфері інтегрованого запобігання та контролю промислового забруднення.
Разом з тим звертаємо увагу, що відповідно до п. 46.6 ст. 46 Кодексу нові форми податкової звітності застосовуються для складання податкової звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх офіційне оприлюднення.
Оскільки Наказ № 300 офіційно оприлюднений 10 липня 2026 року, нова форма Податкової декларації екологічного податку вперше застосовується при складанні податкової звітності за III квартал 2026 року.
Таким чином, за II квартал 2026 року Податкова декларація екологічного податку подається за формою, що діяла до внесення змін Наказом № 300.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

За користування надрами платники рентної плати спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 24,7 млн гривень

22.07.2026 12:17

Упродовж січня – червня 2026 року платники рентної плати за користування надрами спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 24,7 млн гривень. Надходження зросли порівняно з минулорічними на понад 5,0 млн грн, або на 25,4 відсотка.
Звертаємо увагу, що відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона – Україна доручає іншій стороні – інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов’язаних з угодою робіт, а інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції (частина перша ст. 4 Закону України «Про угоди про розподіл продукції»).
Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор (оператор) сплачує, зокрема, рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин.
Особливості справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання угоди про розподіл продукції передбачено ст. 338 розд. XVIII «Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції» Податкового Кодексу України (далі – ПКУ).
Термін «інвестор» для цілей оподаткування відповідно до розд. XVIII «Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції» ПКУ вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про угоди про розподіл продукції».
Порядок обчислення, ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, умови та порядок її сплати та подання звітності під час виконання угод про розподіл продукції визначаються такими угодами.
Ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин не повинні бути меншими, ніж установлені розд. IX «Рентна плата» ПКУ на момент укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Платники Дніпропетровщини за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями сплатили до місцевих бюджетів понад 291,3 мл

22.07.2026 12:15

Протягом першого півріччя поточного року платники Дніпропетровщини за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями спрямували до місцевих бюджетів понад 291,3 млн грн акцизного податку. У порівнянні з першими двома кварталами 2025 року це на 935,8 тис. грн більше. Темп росту – 100,3 відсотка.
Звертаємо увагу, якщо товар зіпсовано, знищено, втрачено або використано для власних потреб, суб’єктом господарювання акцизний податок з реалізації роздрібної торгівлі, зокрема алкогольних напоїв, сплачується, крім випадків, коли:
- платник податку документально зафіксував такі втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;
- підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 19460. Предыдущая cтраница | Страница 76 из 1946 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua