Блог

Федоренко

Майже 5,1 млрд грн податку на прибуток підприємств – внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

16.12.2024 11:36

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у січні – листопаді поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 5,1 млрд грн податку на прибуток підприємств. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження виросли на понад 1,8 млрд грн, темп росту склав 157,0 відсотків.
Очільниця обласної податкової подякувала платникам за своєчасно виконані податкові зобов’язання та звернула увагу, що комплаєнс-ризики в системі податкового адміністрування – це ризики, які призводять до втрати доходів, у разі якщо платники не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством, а саме: належної реєстрації в податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та своєчасної сплати податкового зобов’язання в установлені терміни.
«Стратегічною метою управління комплаєнс-ризиками є постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків», – підкреслила Наталя Федаш.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковий комплаєнс: відкритий діалог з бізнесом

16.12.2024 11:36

Сьогодні відбувся круглий стіл на тему «Територія високого рівня податкової довіри: новий формат комунікацій бізнесу та держави», що зібрав податківців та бізнесменів Дніпропетровщини.
Мова йшла про податкові новації, запроваджені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства». У заході прийняла участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
В центрі уваги - запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, а також презентація проєкту «Територія високого рівня податкової довіри», запровадженого ДПС України у листопаді поточного року.
Окремо зупинились на функціях комплаєнс-менеджера, його головна місія – допомагати бізнесу дотримуватися податкових норм і знижувати ризики, пов’язані з можливими порушеннями.
Представники бізнесу мали змогу поспілкуватися з комплаєнс-менеджерами та отримати відповіді на свої запитання.
Спільна мета – створення простору, де податкова довіра є ключовим фактором для розвитку економіки.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Закон № 3813: податкова служба змінює комунікації з бізнесом

16.12.2024 11:35

У рамках проведення інформаційно-розʼяснювальної кампанії відбулася онлайн зустріч податківців Дніпропетровщини з представниками Спілки «Асоціація виробників і споживачів ринку полімерної індустрії».
Обговорювали новації податкового законодавства, передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813).
Основна мета впровадження норм Закону № 3813 – ефективне запровадження особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Прозорість процесів адміністрування, забезпечення рівних умов для всіх платників податків, уникнення податкових ризиків – основні меседжі заходу.
Для імплементації норм Закону № 3813 Державною податковою службою України (ДПС) започаткований новий механізм підтримки бізнесу в умовах воєнного стану – проєкт «Територія високого рівня податкової довіри». Головна мета ініціативи – забезпечити якісну комунікацію із суб’єктами господарювання та стимулювати добровільне дотримання податкового законодавства.
Удосконалюємо відносини між податковою і бізнесом!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ДПС підтримує ініціативу НБУ щодо забезпечення прозорості ринку платіжних послуг

16.12.2024 11:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, щ ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/850440.html повідомила
У контексті інтеграції України до Європейського Союзу та посилення фінансової прозорості Надавачі Платіжних Послуг країни ініціювали підписання Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг. На меті – приведення поточної практики роботи ринку під час встановлення ділових відносин та обслуговування клієнтів – фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців до вимог законодавства ЄС.
Що це означає?
Меморандум спрямований на підвищення прозорості роботи з клієнтами, зокрема фізичними особами та фізичними особами – підприємцями, шляхом уніфікації ринкових практик та посилення довіри до фінансової системи. Водночас реалізація цих заходів сприятиме мінімізації розмірів тіньової економіки, що матиме позитивний вплив на загальний економічний розвиток України та її фінансову стабільність.
Основні напрями реалізації:
Меморандумом передбачено низку ключових заходів для підвищення прозорості та безпеки фінансового ринку. Серед них: належна перевірка клієнтів під час встановлення ділових відносин, моніторинг фінансових операцій із застосуванням ризик-орієнтованого підходу для виявлення та запобігання потенційним загрозам, впровадження автоматизованих антифрод-систем для захисту від шахрайства, а також обмін інформацією між учасниками ринку щодо підозрілих операцій.
Принципи, що гарантуються Меморандумом:
базовими принципами цього Меморандуму є забезпечення недоторканості приватної власності, що забезпечує вільний доступ та розпорядження власними коштами та заощадженнями для добросовісних клієнтів, що сприятиме зміцненню довіри населення до фінансової системи, а також дотриманню добросовісної конкуренції між надавачами платіжних послуг.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – листопад 2024 року

16.12.2024 11:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
За січень – листопад 2024 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:
«Переробна промисловість» – 17,2 % від загального збору до Зведеного бюджету України;
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 16,1 %;
«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 11,5 %;
«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – 10 %.
Найбільше зростання сплати за січень – листопад 2024 року відносно січня – листопада 2023 року відбулось у таких галузях:
«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – зростання у 2,5 раза, або +93,5 млрд гривень;
«Переробна промисловість» – зростання на 21,8 %, або +48,1 млрд грн;
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – зростання на 21,6 %, або +44,5 млрд гривень;
«Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська дiяльнiсть» – зростання на 35,8 %, або +24,5 млрд гривень.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/850424.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Якими нормативно-правовими актами керуватися при визначенні показників рядків 101, 102 та 103 заголовної частини Розрахунку за

13.12.2024 11:02

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Визначення показника середньооблікової кількості штатних працівників (рядок 101 заголовної частини Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Розрахунок)), здійснюється платником відповідно до п. 3.2 розд. 3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 286).
Дія Інструкції № 286 розповсюджується на всі підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, а також на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю (лист Державного комітету статистики України від 04.08.2009 № 09/4-7/176).
Показник середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 102 Розрахунку) визначається відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 27.08.2020 № 591 «Про затвердження форми звітності № 10-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» та Інструкції щодо її заповнення» із змінами та доповненнями.
Показник кількості працівників, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (рядок 103), заповнюється відповідно до ст. 14 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VІ «Про зайнятість населення» із змінами і доповненнями.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

З якої суми сплачується військовий збір у випадку застосування ПСП?

13.12.2024 11:00

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Об’єктом оподаткування військовим збором для таких платників є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
При цьому, нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Пунктом 164.6 ст. 164 розд. ІV ПКУ встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору, зокрема, з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ.
Тобто оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, а також податкової соціальної пільги за її наявності.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Імпорт/експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального: чи потріб

13.12.2024 10:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Відповідно до частини першої ст. 15 Закону № 481 імпорт, експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, у тому числі ігристих, газованих, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (частина двадцять третя ст. 15 Закону № 481).
Згідно з частиною вісімнадцятою ст. 15 Закону № 481 імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.
Отже, імпорт та експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах до 31.12.2024 здійснюється без наявності ліцензії на здійснення діяльності з імпорту та експорту такими товарами. Імпорт та експорт пального до 31.12.2024 здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.
Відповідно до частини першої ст. 18 Закону № 3817, яка набирає чинності та вводиться в дію з 01.01.2025, операції з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв з метою збуту здійснюються суб’єктами господарювання за наявності однієї з таких ліцензії: на право оптової торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а також суб’єктами господарювання - виробниками харчових продуктів (крім алкогольних напоїв), за умови внесення місць зберігання таких алкогольних напоїв до Єдиного реєстру місць зберігання та надання митному органу за місцем митного оформлення алкогольних напоїв копії витягу з Єдиного реєстру місць зберігання з датою його надання суб’єкту господарювання не раніше ніж попередній календарний день.
Операції з вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв здійснюються суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, а в разі повернення раніше ввезених на митну територію України товарів (продукції) або поміщення алкогольних напоїв у митний режим реекспорту - за наявності ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (частина друга ст. 18 Закону № 3817, набирає чинності та вводиться в дію з 01.01.2025).
Згідно з частиною четвертою ст. 24 Закону № 3817, яка набирає чинності та вводиться в дію з 01.01.2025, операції з ввезення на митну територію України тютюнових виробів здійснюються суб’єктом господарювання за наявності у нього ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Операції з ввезення на митну територію України рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Частиною п’ятою ст. 24 Закону № 3817 (набирає чинності та вводиться в дію з 01.01.2025) визначено, що операції з вивезення за межі митної території України тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів, на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно, а в разі повернення раніше ввезених на митну територію України товарів (продукції) або поміщення тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у митний режим реекспорту – за наявності ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно.
Відповідно до ст. 30 Закону № 3817, яка набирає чинності та вводиться в дію з 01.01.2025, операції з ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України пального здійснюються за наявності у суб’єкта господарювання, який здійснює відповідні операції, ліцензії на право виробництва пального або на право зберігання пального, або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, або на право оптової торгівлі пальним, або на право роздрібної торгівлі пальним.
Отже, з 01.01.2025 року операції з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв здійснюються суб’єктами господарювання за наявності однієї з таких ліцензії: на право оптової торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Експорт алкогольних напоїв відбувається за наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв.
Імпорт тютюнових виробів здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Ввезення на територію України рідин, що використовуються в електронних сигаретах суб’єкти господарювання можуть здійснювати за наявності ліцензії на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Експорт тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів, на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно.
Імпорт та експорт пального здійснюються за наявності у суб’єкта господарювання, який здійснює відповідні операції, ліцензії на право виробництва пального або на право зберігання пального, або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, або на право оптової торгівлі пальним, або на право роздрібної торгівлі пальним.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Працівники підприємства не мають права тримати/зберігати особисті речі на місці проведення розрахунків

13.12.2024 10:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Пунктом 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 із змінами та доповненнями визначено, що забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб’єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
У зв’язку з тим, що працівникам підприємства заборонено тримати/зберігати особисті речі на місці проведення розрахунку, працівники контролюючих органів не здійснюють їх огляд.
Водночас, будь-які грошові кошти, які знаходяться на місці проведення розрахунків або речі в яких вони зберігаються не можуть вважатися особистими протягом робочої зміни працівника.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До ваги суб’єктів господарювання, які використовують РРО!

13.12.2024 10:58

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Якщо в експлуатаційних документах виробника реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) строк експлуатації становить більше 9 років, то РРО можна буде використовувати протягом вказаного строку без врахування обмежень встановлених абзацом другим п.п. 1.5 п. 1 Порядку доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженого рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30.11.1999 № 11 (далі – Порядок).
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 «Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій» із змінами та доповненнями строк служби – строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Строк служби РРО встановлює виробник цієї продукції.
Після закінчення строку служби апарата виробник не гарантує подальшого функціонування складових частин, а отже РРО в цілому і не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата.
Таким чином, при визначенні строку служби РРО слід керуватися експлуатаційною документацією виробника РРО.
Якщо в експлуатаційній документації строк служби РРО не вказано, то він становить 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску (абзац другий п.п. 1.5 п. 1 Порядку).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19598. Попередня cторінка | Сторінка 760 з 1960 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua