У січні – липні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування газового конденсату від платників надійшло понад 1,1 млн грн рентної плати. Порівняно з аналогічним періодом 2023 року сума надходжень виросла на 451,0 тис. грн, або майже на 69 відсотків.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 14.1.35 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вуглеводнева сировина – це нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід), газовий конденсат, що є товарною продукцією.
Розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування вуглеводної сировини (нафти, конденсату, газу природного (будь-якого походження)) встановлено у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 3,7 млрд грн плати за землю. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились на понад 355,3 млн грн, або на 10,5 відс., у порівнянні з січнем – липнем 2023 року.
Звертаємо увагу, що податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) подається до контролюючих органів за місцем розташування об’єктів оподаткування.
У разі розташування об’єктів оподаткування у місті з районним поділом в різних районах такого міста, то якщо всі райони такого міста входять до складу однієї територіальної громади, то Декларація надається до контролюючого органу, який обслуговує таку територіальну громаду.
Звертаємо увагу на особливості подання Декларацій та визначення кодів за КАТОТТГ територіальних громад у м. Києві та м. Кривий Ріг.
Оскільки місцеві податки сплачується до місцевого бюджету, враховуючи те, що у містах з районним поділом – Києві та Кривому Розі для кожного району залишено свої окремі рахунки місцевих бюджетів, тому за об’єкти оподаткування, що знаходяться на території міст Київ та Кривий Ріг, Декларація подається до контролюючого органу, що обслуговує відповідний район зазначеного міста.
При зазначенні у Деклараціях коду за КАТОТТГ території територіальної громади зазначається код за КАТОТТГ району м. Києва та м. Кривий Ріг (відповідно до розташування об’єктів оподаткування).
По всіх інших містах України з районним поділом подається одна Декларація до одного контролюючого органу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Курс лекцій-тренінгів з основ ментального здоров’я для податківців триває.
На зустрічах з фахівцями Дніпропетровського обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Дніпропетровської обласної ради податківці опановують вправи та техніки, які допомагають відновити емоційну рівновагу.
Знання про те, як допомогти собі та рідним віднайти внутрішні ресурси, завжди будуть у нагоді.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України надала Коментар до Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» у частині оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – Коментар).
Так, Верховна Рада України ухвалила Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон).
Редакційні правки окремих положень
Окрім інших, до положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс) внесено правки щодо операцій із нерезидентами, які зареєстровані в державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, або які є резидентами цих держав (територій), а також із нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 прим.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, що є суто редакційними.
Такі зміни стосуються положень підпункту 135.2.1.5, підпункту 135.2.1.9.2, підпункту 135.2.1.13 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135, підпункту 140.4.3 пункту 140.4, підпункту 140.5.4, підпункту 140.5.5-1, підпункту 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Кодексу та пов’язані зі змінами, що внесені до статті 39 Кодексу.
Зауважимо, що ці зміни набирають чинності з 01 січня 2025 року.
«Нова» прискорена амортизація
Важливими змінами, які набрали чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування Закону (тобто з 01.08.2024), є запровадження певних особливостей для прискореної амортизації основних засобів на період дії воєнного стану в Україні та до кінця календарного року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано (пункт 43 прим.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новими абзацами), зокрема, що вимоги стосовно неперебування їх у використанні не застосовуються до основних засобів, введених в експлуатацію після набрання чинності цього Закону.
Крім того, на період дії воєнного стану в Україні та до кінця календарного року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, окремим платникам податку на прибуток, а саме: виробникам / постачальникам товарів оборонного призначення за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, виконавцям робіт та послуг оборонного призначення або підприємствам-співвиконавцям зазначених контрактів (договорів) у розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі», надано право застосовувати прискорену амортизацію і до основних засобів, що були у використанні, введених в експлуатацію в період дії воєнного стану в Україні до дати набрання чинності Законом.
Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію таких об’єктів основних засобів на перше число податкового (звітного) періоду, у якому прийнято рішення про застосування положень цього пункту. Балансова (залишкова) вартість таких основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу III цього Кодексу на перше число такого податкового (звітного) періоду згідно з проведеною інвентаризацією, підлягає амортизації протягом мінімально допустимих строків прискореної амортизації відповідної групи основних засобів.
Більш детальніше з Коментарем та розглянутими деякими питаннями, пов’язаними з оподаткування податком на прибуток підприємств, платники мають можливість ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/815835.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ) – це ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до МРЦ.
МРЦ на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за МРЦ, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Декларація про максимальні роздрібні ціни подається виробником або імпортером підакцизних товарів (продукції) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж 10 та 25 числа місяця (п. 220.4 ст. 220 ПКУ).
Згідно п. 220.11 ст. 220 ПКУ встановлені виробником або імпортером МРЦ на підакцизні товари (продукцію) повинні наноситися на споживчу упаковку таких товарів разом з датою їх виробництва.
За наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні МРЦ, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну (п. 221.3 ст. 221 ПКУ).
Відповідно до ст. 73 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», до суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах, зокрема, у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, за цінами, вищими за МРЦ на такі товари (продукцію), зазначені на відповідних пачках, коробках чи сувенірних коробках тютюнових виробів, ємностях або упаковках рідин, що використовуються в електронних сигаретах, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами (продукцією), – 100 відс. вартості таких тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Отже, у роздрібний мережі тютюнові вироби, тютюн, промислові замінники тютюну та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, реалізуються за цінами, не вищими за МРЦ, що зазначені на відповідних пачках, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Подання уточнюючої звітності, яка зменшує/збільшує податкове зобов’язання звітної податкової декларації, до граничного терміну його сплати: яку суму необхідно сплатити?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ, зокрема надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ або при визначенні бази оподаткування відповідно до п.п. 141.9 1.3 п. 141.9 1 ст. 141 ПКУ у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки», у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним.
Також, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, та пені передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, зазначене звільнення діє для платників податків тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5).
Підпунктом 2 п. 4 розд. IV Порядку № 5 встановлено, що дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками у законодавчо встановлені терміни для такого подання, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, відображається в Інтегровані картці платника (далі – ІКП) датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності.
Дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками, зокрема дані уточнюючих Документів звітності, відображаються в ІКП датою подання таких Документів звітності до податкового органу, якщо інше не визначено в алгоритмі відображення (рознесення) даних первинних показників в ІКП для форми Документа звітності. При цьому за уточнюючими Документами звітності в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданому раніше Документі звітності, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов’язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Документа звітності.
Таким чином, якщо платником податків, самостійно виявлено помилку у раніше поданій ним податковій звітності, граничний строк сплати по якій не настав, в зв’язку з чим платником податків подано уточнюючу звітність, показники якої передбачають зменшення (збільшення) суми податкових зобов’язань, такий платник повинен сплатити до бюджету суму податкових зобов’язань за звітний податковий період з урахуванням поданої уточнюючої звітності, в тому числі:
- у разі зменшення суми податкових зобов’язань – не пізніше граничного строку сплати по нарахованих податкових зобов’язаннях;
- в частині збільшення суми податкових зобов’язань по уточнюючій звітності – до подання уточнюючого документу звітності (з урахуванням штрафних санкцій, визначених в цій звітності);
- податкові зобов’язання, визначені у звітній (новій звітній) податковій декларації за відповідний звітний період, сплачуються платником не пізніше граничних термінів сплати, встановлених п. 57.1 ст. 57 ПКУ.
У випадку, якщо платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) подано уточнюючий розрахунок на зменшення податкових зобов’язань з ПДВ до настання граничного терміну сплати, не сплачених до бюджету, які обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, платнику ПДВ необхідно заповнити рядок 18.2 уточнюючого розрахунку для включення такої суми до коригуючого реєстру.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Земельна ділянка перебуває у спільній власності (спільній частковій власності) кількох юридичних осіб: як обчислюється земельний податок?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до п.п. 2 п. 286.6 ст. 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності, зокрема, кількох юридичних, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності.
Згідно із п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами) (далі – ЗКУ) суб’єктами права приватної власності на землю є, зокрема, юридичні особи.
Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ).
Таким чином, юридичні особи – співвласники земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній власності (спільній частковій власності) самостійно обчислюють земельний податок пропорційно частці належній кожній з них.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).
Фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) , сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464). Тобто граничний термін сплати єдиного внеску для таких платників – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Згідно з п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449) у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 6 розд. ІV Інструкції № 449).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
Підпунктом 2 п. 2 розд. VІІ Інструкції № 449 визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період:
- до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відс. своєчасно не сплачених сум;
- починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини десята та тринадцята ст. 25 Закону № 2464).
Крім того, згідно зі ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, зокрема, фізичними особами – підприємцями у сумі:
- що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- понад трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів. Зокрема, для сплати рентної плати за спеціальне використання води визначено код бюджетної класифікації 13020000, а саме:
13020100 – рентна плата за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення);
13020200 – рентна плата за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення;
13020300 – рентна плата за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб гідроенергетики;
13020400 – надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства;
13020500 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати рентної плати за спеціальне використання води;
13020600 – рентна плата за спеціальне використання води в частині використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкових і службово-допоміжного флотів).
Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає такі позиції:
13020401 – надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства (за платежами, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами;
13020501 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати рентної плати за спеціальне використання води (за платежами, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами).
Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати за спеціальне використання води платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Поряд з цим, платники рентної плати за спеціальне використання води для отримання банківських реквізитів з метою сплати рентної плати за спеціальне використання води можуть звернутися до органу ДПС за місцем взяття на облік платником рентної плати за спеціальне використання води.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) роботодавці:
- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абзац другий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
- фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР) (абзац третій п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (абзац четвертий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
- філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами (абзац п’ятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
- дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України (абзац шостий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
- підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб зазначених у абзацах восьмому – чотирнадцятому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (абзац сьомий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
- інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з ЄДР) (абзац п’ятнадцятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Абзацом першим частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), крім платників, зазначених у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Разом з тим платники, зазначені у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 6 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої, наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
Коментарі: 0
| Залишити коментар