13:44
В якому розмірі застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства визначені...
28.08.2024 09:33
В якому розмірі застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства визначені главою 11 «Відповідальність» ПКУ, якщо їх розмір змінився протягом року?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Фінансова відповідальність за вчинення платником податків податкових правопорушень визначена главою 11 розд. II «Відповідальність» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 109.1 ст. 109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПКУ) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 111.2 ст. 111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Пунктом 11 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ФОПи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 2,8 млрд грн єдиного податку
28.08.2024 09:33
Упродовж січня – липня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – підприємців (ФОП) надійшло понад 2,8 млрд грн єдиного податку. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 1,0 млрд грн, або майже на 58 відсотків.
Нагадуємо, що суб’єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу – підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Частина чистого прибутку: від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 7,6 млн гривень
28.08.2024 09:31
Протягом січня – липня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 7,6 млн грн частини чистого прибутку, що порівняно з січнем – липнем 2023 року на 243,6 тис. грн, або на 3,3 відс. більше.
Звертаємо увагу, що податковими (звітними) періодами для державних унітарних підприємств та їх об’єднань (які є платниками частини чистого прибутку (доходу)) є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Термін подання такими платниками до контролюючих органів Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який розраховується наростаючим підсумком за календарні квартал, півріччя, три квартали – 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду та Розрахунку, який розраховується наростаючим підсумком за рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункти 49.18.2, 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).
Для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі податковим (звітним) періодом є календарний рік (незалежно від того, чи є вони платниками дивідендів на державну частку або частини чистого прибутку (доходу)) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Понад 12,7 млрд грн ПДФО отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників
28.08.2024 09:30
З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 12,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), що на понад 1,9 млрд грн, або на 18,1 відс., більше ніж у січні – липні 2023 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
«Збільшення надходжень до місцевих бюджетів є одним з головних напрямків роботи податкової служби регіону. Представники бізнесу, які працюють в законодавчому полі, створюють успішну і заможну громаду, а отже і країну. Це вимагає консолідації зусиль на всіх рівнях. Тому податкова служба на постійній основі взаємодіє з територіальними громадами» – підкреслила Наталя Федаш.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Податковий календар на 29 серпня 2024 року
28.08.2024 09:27
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що
29 серпня 2024 року, четвер, останній день подання
податкової декларації з податку на прибуток підприємств виробниками сільськогосподарської продукції за період з 01.07.2023 по 30.06.2024.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Комунікаційна податкова платформа: аграріям про особливості нарахування МПЗ
28.08.2024 09:26
За зверненням фермерського господарства на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Валерія Леонова.
Обговорили особливості нарахування та сплати мінімального податкового зобов'язання платником єдиного податку 4-ї групи за об’єкти оподаткування, які розташовані на території активних бойових дій.
Також податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС та мобільного додатку «Моя податкова».
Вчасно отримана платниками інформація – це можливість оперативно вирішувати нагальні питання.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо нарахування та сплати дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутних капіталах яких...
28.08.2024 09:24
Щодо нарахування та сплати дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, за результатами фінансово-господарської діяльності з управління активами, які були примусово вилучені відповідно до Закону України від 03 березня 2022 року № 2116-ІХ «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (зі змінами)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України з метою правильного нарахування та сплати дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є акції (частки), що прямо чи опосередковано належать державі, за результатами фінансово-господарської діяльності з управління активами, які були примусово вилучені відповідно до Закону України від 03 березня 2022 року № 2116-ІХ «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (зі змінами) (далі – Закон № 2116), на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/815792.html повідомила наступне.
Відповідно до підпункту 19 прим.1.1.52 пункту 19 прим.1.1 статті 19 прим.1 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків.
Правові основи управління об’єктами державної власності визначає Закон України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (зі змінами) (далі – Закон № 185).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 52 Закону № 185 центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, відповідно до покладених на нього завдань у сфері управління об’єктами державної власності, разом з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, забезпечує формування та реалізацію державної дивідендної політики в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок нарахування та виплати дивідендів господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є акції (частки), що прямо чи опосередковано належать державі, встановлено частиною п’ятою статті 11 Закону № 185.
Відповідно до абзацу першого частини п’ятої статті 11 Закону № 185 рішення про розподіл прибутку і збитків, розмір та порядок виплати дивідендів господарських товариств, у статутному капіталі яких є акції (частки), що прямо чи опосередковано належать державі, приймається вищим органом управління таких господарських товариств у порядку, передбаченому законом.
Згідно із абзацом другим частини п’ятої статті 11 Закону № 185 наглядові ради господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, до 15 березня наступного за звітним року відповідно до Державної дивідендної політики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, надають акціонеру пропозиції щодо визначення розміру частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у відповідному році.
Загальні збори акціонерів (учасників) господарського товариства, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, затверджують розмір частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у відповідному році, відповідно до Державної дивідендної політики, затвердженої Кабінетом Міністрів України (абзац третій частини п’ятої статті 11 Закону № 185).
Господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують до державного бюджету дивіденди не пізніше 1 липня року, що настає за звітним. Вимога щодо терміну сплати дивідендів не застосовується у випадках, передбачених абзацом п’ятим частини п’ятої статті 11 Закону № 185, та у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про розстрочення платежу із сплати господарськими товариствами, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, дивідендів до державного бюджету (абзац четвертий частини п’ятої статті 11 Закону № 185).
При цьому повідомляємо, що Законом України 09 травня 2024 року № 3706-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» доповнено частину п’яту статті 11 Закону № 185 новим абзацом сьомим, яким передбачено, що господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, набуті в результаті примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України від 17 травня 2012 року № 4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (зі змінами), та акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують дивіденди безпосередньо до державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2116 примусово вилучені відповідно до Закону № 2116 об’єкти права власності російської федерації та її резидентів (крім коштів та корпоративних прав держави у статутних капіталах банків, що перебувають у процедурі ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також державних облігацій України та державних деривативів) за рішенням Кабінету Міністрів України передаються:
1) у господарське відання на тимчасовій основі спеціалізованим державним підприємствам, установам, організаціям та/або господарським товариствам, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
2) в управління суб'єктам господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать державі, шляхом укладення договору управління майном у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (зі змінами) (далі – Закон № 772) Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Національне агентство є юридичною особою публічного права (частина сьома статті 2 Закону № 772).
Відповідно до договорів управління активами (майном), укладеними між Національним агентством (Установником управління) та суб’єктами господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать державі (Управитель), Національним агентством передається в управління Управителям об’єкти права власності російської федерації та її резидентів, примусово вилученні в Україні в межах виконання Закону № 2116.
Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать державі (Управителю), яким Національним агентством було передано в управління об’єкти права власності російської федерації та її резидентів, примусово вилучені в Україні в межах виконання Закону № 2116, зобов’язані сплачувати дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Суд підтвердив правомірність ППР щодо нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД
28.08.2024 09:23
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Суд касаційної інстанції дійшов до висновку, що спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України № 2473-VIII від 28.06.2018 «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), і саме норми вказаного Закону № 2473 підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.
Тобто, на переконання Судової палати, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID- 19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було.
Відповідних змін до Закону України «Про валюту і валютні операції» в частині зупинення перебігу строків не вносилось.
Не зупинялись відповідні строки і нормативними документами Національного банку України, який відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473 встановлює граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Однак, як вже було зазначено, Закон України «Про валюту і валютні операції» є спеціальним законом, який регулює не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону «Про валюту і валютні операції», застосовуються положення саме Закону «Про валюту і валютні операції».
Отже, підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема стаття 13, не є конкуруючими нормами, і те, що підпункт 69.9 пункту 69 прийнятий пізніше у часі не є підставою для його застосування до спірних правовідносин.
Враховуючи вищезазначене, Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює такий правовий висновок.
Положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.
Також Верховним Судом зауважено, що введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для не перерахування компанією контрагентом-нерезидентом на рахунки позивача коштів за поставлений товар у межах зовнішньоекономічних контрактів.
Доказів у вигляді відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов`язків за контрактом компанією контрагентом-нерезидентом, матеріали справи не містять.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 – залишено без змін.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/815709.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи затверджена нормативно-правовим актом форма акта, який складається за результатами фактичної перевірки?
27.08.2024 09:35
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Абзацами першим – третім п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені ПКУ, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов’язаний його підписати.
Акт перевірки – документ, який складається у передбачених ПКУ випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Згідно з абзацом першим п. 86.5 ст. 86 ПКУ акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
При цьому норми ПКУ не передбачають положень щодо затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику або центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику встановленої форми акта фактичної перевірки. Тобто, форма акта, який складається за результатами фактичної перевірки, нормативно-правовими актами не затверджена.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як у Додатку 6 до декларації з акцизного податку слід поділяти алкогольні напої?
27.08.2024 09:35
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) слабоалкогольний напій – алкогольний напій з вмістом етилового спирту понад 0,5 відс. об., але не більше 8,5 відс. об., та екстрактивних речовин не більше 14 г на 100 см. куб., вироблений на основі водно-спиртової суміші або алкогольного напою з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичений чи ненасичений діоксидом вуглецю.
Виноробна продукція – вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід (п.п. 14.1.26 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 00 (п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
При цьому пиво безалкогольне, яке зазначено у товарній позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД, не є підакцизним товаром.
Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання (далі – Порядок № 14) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями.
Пунктом 10 розд. V Порядку № 14 передбачено, що Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6 до Декларації) заповнюється під час здійснення роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду території за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3).
Статтею 62 Закону № 3817 визначено, що маркування алкогольних напоїв, які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України від 06 грудня 2018 року № 2639-VIІІ «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 3817, та має містити інформацію щодо, зокрема, загальної назви алкогольного напою або офіційної назви спиртного напою, власної назви товару (продукції), вмісту спирту (відс. об. спирту етилового), вмісту цукру.
Визначення виду алкогольного напою з метою заповнення відповідних рядків Додатка 6 до Декларації здійснюється на підставі інформації, зазначеної на відповідному виробі.
У графі 2 «Вид підакцизних товарів» Додатка 6 до Декларації зазначається назва товару (продукції), який (яку) відповідно до п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ віднесено до підакцизних.
При цьому підакцизні товари підлягають відображенню в Додатку 6 до Декларації наступним чином:
- у рядку 1.1 – «Лікеро-горілчана продукція» зазначається інформація щодо горілки, лікеро-горілчаних напоїв та слабоалкогольних напоїв;
- у рядку 1.2 – «Виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше» – щодо вин виноградних натуральних, вин натуральних кріплених, шампанського, ігристого, газованого, вермуту, бренді, сусла виноградного та інших виноматеріалів, коньяків, інші алкогольних напоїв з винограду, плодів та ягід;
- у рядку 1.3 – «Пиво» – пиво всіх видів, крім безалкогольного.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
