Блог

Федоренко

Чи підлягає оподаткуванню податком на прибуток нерезидента операція з виплати резидентом членських внесків нерезиденту?

27.08.2024 09:33

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нерезиденти – це:
а) іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень ПКУ;
б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
в) фізичні особи, які не є резидентами України.
Згідно з п. 133.2 ст. 133 ПКУ до платників податку на прибуток з числа нерезидентів належать:
- юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 ПКУ);
- нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ).
Відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.
Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Враховуючи те, що членські внески не виокремлені як окремий вид доходу, що отримується нерезидентом з джерелом походження з України, то такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України (п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України (абзац перший п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Якщо виплата доходу з джерелом його походження з України здійснюється на користь міжнародної організації, яка має імунітет згідно з міжнародними договорами, то такий дохід не підлягає оподаткуванню в Україні.
Отже, у разі виплати резидентом членських внесків на користь нерезидента утримується податок у розмірі 15 відс. їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків, якщо інше не передбачено положеннями чинних міжнародних договорів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Визначення резидентом Дія Сіті ставки єдиного внеску...

27.08.2024 09:32

Визначення резидентом Дія Сіті ставки єдиного внеску працюючим особам з інвалідністю за трудовим договором та гіг-спеціалісту у деяких випадках

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу сьомого частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінам) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема, для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Разом з тим, згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.
При цьому відповідно до частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним п. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами) (далі – Закон № 1667), встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, – у розмірі мінімального страхового внеску;
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску.
Відповідно до частини першої ст. 1 Закону № 1667:
- гіг-контракт – цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов’язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг, а також соціальні гарантії, передбачені розд. V Закону № 1667;
- гіг-спеціаліст – фізична особа, яка за гіг-контрактом є підрядником та/або виконавцем.
При цьому відповідно до частини восьмої ст. 17 Закону № 1667 за відсутності підтверджень, що резидент Дія Сіті ввів фізичну особу в оману щодо правової природи вчиненого правочину, укладення та/або виконання гіг-контракту не може вважатися вступом у трудові відносини.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5 (далі – Інструкція № 5).
Згідно з пп. 3.2 та 3.3 розд. 3 Інструкції № 5 допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах, відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Водночас частиною першою ст. 22 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105) визначено, що страхова виплата у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).
Оскільки виплати у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами є страховими виплатами, та, як наслідок, не належать до фонду оплати праці та та не є складовою винагороди гіг-спеціаліста за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактом, то єдиний внесок на такі виплати нараховується на загальних підставах.
Враховуючи зазначене, при нарахуванні суми допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняні) та суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами працівникам, яким встановлено групу інвалідності, резидент Дія Сіті застосовує ставку:
22 відс. – на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняні) та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами гіг-спеціалісту (загальні підстави нарахування єдиного внеску за цивільно-правовим договором, у тому числі для осіб з інвалідністю);
8,41 відс. – на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняні) та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами працівнику, з яким укладено трудовий договір (загальні підстави нарахування єдиного внеску за трудовим договором для працівників, які мають статус осіб з інвалідністю).
Окрім цього, у разі необхідності отримання консультацій щодо особливостей виплати резидентами Дія Сіті допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняні) та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, або з питань відображення такої допомоги в складі звітності, що містить персоніфіковані відомості, такі консультації відповідно до приписів Законів України №№ 1105, 1667 надаються Пенсійним фондом України та його територіальними органами.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Особливості оподаткування страхової діяльності юридичних осіб – резидентів

27.08.2024 09:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 136.2 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
- 3 відс. за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);
- 0 відс. за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).
Згідно з п. 137.2 ст. 137 ПКУ податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1 ст. 141 ПКУ.
Зокрема, п.п. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 ПКУ встановлено, що страховики сплачують податок на прибуток підприємств за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 ПКУ, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ.
Нарахований страховиком податок на дохід за ставкою, визначеною в п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого страховика.
Підпунктом 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ визначено, що об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.
Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, не включаються.
Відповідно до п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:
- на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах);
- на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:
- на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах) (п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 ПКУ).
Відповідно до п.п. 141.1.5 п. 141.1 ст. 141 ПКУ коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням страховиками інших резервів (забезпечень), ніж зазначені у п. 141.1 ст. 141 ПКУ, здійснюється у порядку, встановленому п. 139.1 ст. 139 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

27.08.2024 09:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (абзац перший п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Зокрема, згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.
Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначає Закон України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (далі – Закон № 1192).
Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону № 1192 гуманітарна допомога – цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Отримувачами гуманітарної допомоги є юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги та зазначені у переліку згідно з п. 5 ст. 1 Закону № 1192.
Набувачами гуманітарної допомоги є фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» п. 5 ст. 1 Закону № 1192 (п. 6 ст. 1 Закону № 1192).
Отже, положення п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період до припинення або скасування воєнного стану на території України щодо непроведення коригувань фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не поширюються на операції з добровільного перерахування коштів (або передання товарів, визначених у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ) неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету, крім закладів охорони здоров’я державної та комунальної власності, для потреб забезпечення оборони держави.
Якщо платник податку на прибуток добровільно перерахував кошти, передав товари, що визначені у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету, за виключенням закладів охорони здоров’я державної та комунальної власності, для потреб забезпечення оборони держави, то такий платник згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму таких коштів (вартість товарів) у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
При цьому положення п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період до припинення або скасування воєнного стану на території України щодо непроведення коригувань фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ поширюються на операції з надання гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату надання такої допомоги та які є отримувачами (набувачами) гуманітарної допомоги згідно з вимогами Закону № 1192, у тому числі, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету.
Тому, у разі надання платником податку на прибуток гуманітарної допомоги для потреб забезпечення оборони держави з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату надання такої гуманітарної допомоги та які є отримувачами (набувачами) гуманітарної допомоги згідно з вимогами Закону № 1192, коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст.140 ПКУ, не проводяться щодо сум такої гуманітарної допомоги за умови, що зазначена гуманітарна допомога використана для потреб забезпечення оборони держави у зв’язку з російською військовою агресією.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Рентна плата за користування надрами: платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 51,0 млн грн

27.08.2024 09:25

Впродовж січня – липня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за користування надрами надійшло понад 51,0 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) на підставі спеціального дозволу на користування надрами, в якому зазначається вид корисної копалини (мінеральної сировини) та умови її видобування, платником самостійно вибирається відповідний коригуючий коефіцієнт, що відповідає таким критеріям:
- видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ – 0,5;
- видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов’язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок) – 2,0;
- видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами – 0,85;
- видобування запасів з родовищ, які в установленому законодавством порядку визнані як дотаційні запаси – 0,01;
- видобування руд заліза – 0,90.
У разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником Рентної плати за рахунок власних коштів не раніше ніж за 5 років до звітного податкового періоду, крім вуглеводневої сировини, до ставок Рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт – 0,95.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Фізичні особи сумлінно сплачують транспортний податок до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

27.08.2024 09:24

Протягом семи місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області фізичні особи спрямували понад 8,4 млн грн транспортного податку, що на понад 5,2 млн грн більше ніж у січні – липні 2023 року. Темп росту – 261,7 відсотків.
Нагадуємо, що обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування (п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Згідно з абзацом першим п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення про сплату суми/cум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити фізичній особі – нерезиденту за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування – легковий автомобіль, що перебуває у власності такого нерезидента.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 23,0 млрд грн податків, зборів і платежів – внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року

27.08.2024 09:23

Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у січні – липні 2024 року від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 23,0 млрд грн податків, зборів і платежів. Надходження виросли порівняно з січнем – липнем 2023 року на понад 3,9 млрд грн, або на 20,8 відсотків.
Взаємодія з платниками є важливим напрямком роботи податкової служби. Податківцями області проводиться активна робота з надання платникам консультацій і роз’яснень законодавства, здійснюється оперативний зворотний зв’язок з вирішення питань, які виникають в ході виконання платниками податкових зобов’язань. Розвиваються електронні сервіси ДПС, за допомогою яких платники мають можливість у форматі онлайн отримати необхідні послуги.
Наталя Федаш зазначила, що результатом нашої роботи є зміцнення партнерських відносин між платниками та податковою службою, посилення податкової дисципліни платників, а отже і збільшення обсягів надходжень до бюджетів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податківці Дніпропетровщини у діалозі з громадськістю

27.08.2024 09:21

Проведено чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Невиробнича сфера в тому числі ЖКГ» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участі керівного складу та фахівців податкової Дніпропетровщини.
Питання для обговорення – право платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій та порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відбувся конструктивний діалог.
Працюємо далі!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковий календар на 28 серпня 2024 року

27.08.2024 09:21

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що

28 серпня 2024 року, середа, останній день сплати

єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за найманих працівників за липень 2024 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ДПС розроблено відеоролик «Порядок повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та

27.08.2024 09:19

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/anonsi/35927.html для обізнаності платників податків щодо процедури повернення платникам помилково або надміру сплачених податкових платежів Державна податкова служба України розміщено навчальний відеоролик з питання заповнення та подання платниками «Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені» через сервіс «Електронний кабінет».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18568. Попередня cторінка | Сторінка 766 з 1857 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua