Блог

Федоренко

Контроль за обігом підакцизної продукції: результати роботи податкової служби Дніпропетровщини у м. Павлограді та Павлоградськом

23.08.2024 09:07

За результатами декларування суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами на території Павлоградського регіону Дніпропетровщини, у січні – липні 2024 року до територіальних громад регіону забезпечено надходження акцизного податку у сумі 38,7 млн грн (аналогічний період 2023 року – 34,8 млн грн, зростання 10,4%).
Зарахування частки акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів до місцевих бюджетів територіальних громад Павлоградського регіону у січні – липні 2024 року склало майже 31,1 млн грн (аналогічний період 2023 року – 26,9 млн грн, зростання на 15,6%).
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з метою здійснення спільних заходів щодо продовження боротьби з тіньовим обігом підакцизної продукції на території м. Павлограда та Павлоградського регіону 22.08.2024 проведено робочу зустріч з представниками Павлоградської районної військової адміністрації, головами територіальних громад регіону, правоохоронними та іншими службами.
У рамках боротьби з тіньовим ринком підакцизних товарів на території Павлоградського регіону ГУ ДПС проведено 32 фактичні перевірки діяльності суб’єктів господарювання.
Під час контрольно-перевірочних заходів встановлені порушення Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), а саме:
– 3 факти реалізації алкогольних напоїв без наявної діючої ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями;
– 19 фактів реалізації підакцизних товарів без марок акцизного податку встановленого зразка;
– 5 фактів реалізації тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшених на суму акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу;
– 4 факти ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів Державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов’язані з предметом перевірки;
– 4 факти проведення розрахункових операції через РРО без використання режиму попереднього програмування товарів (послуг) без зазначення коду товарної підкатегорії УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
До суб’єктів господарювання застосовано фінансові санкції на загальну суму 673,2 тис. грн, анульовано 11 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
За матеріалами правоохоронних органів, які надійшли до ГУ ДПС протягом 2024 року, до суб’єктів господарювання застосовано фінансових санкцій на суму 734,4 тис гривень.
Застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері торгівлі підакцизними товарами, складання адміністративних матеріалів, анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами та вилучення з обігу контрафактної продукції та демонтаж об’єктів – результати проведених спільних заходів щодо легалізації ринку підакцизних товарів.
«Спільна діяльність державних, правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування щодо ліквідації тіньового ринку підакцизних товарів направлена на дотримання бізнесом податкового законодавства, зокрема, що регулює обіг алкогольної продукції, тютюнових виробів та нафтопродуктів з обов’язковим застосуванням у господарській діяльності реєстраторів розрахункових операцій», – зазначив заступник начальника ГУ ДПС Федір Терханов.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як підтримати ментальне здоров’я: поради для податківців

23.08.2024 09:04

Продовжує свою роботу проєкт психологічної підтримки за участі фахівців Дніпропетровського обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Дніпропетровської обласної ради (далі - Центр).
В групах росту податківці відпрацьовують навички протистояння стресу, відновлення від наслідків його впливу. В межах метальної програми вони отримують ефективні методики та рекомендації від фахівців Центру.
Турбота про ментальне здоров’я завжди на часі.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ДПС підписано спільний Меморандум щодо управління земельними ресурсами

23.08.2024 09:03

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України, Мінекономіки, Мінагрополітики, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування: «Асоціація міст України», «Українська асоціація районних та обласних рад», «Всеукраїнська асоціація громад», «Асоціація об’єднаних територіальних громад» уклали Меморандум щодо підвищення ефективності управління земельними ресурсами.
Підписання Меморандуму відбулось 20 серпня 2024 року під час проведення Конгресу місцевих і регіональних влад при Президентові України, участь у якому взяла в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко.
Документом, зокрема, передбачено інвентаризацію земель територіальних громад, нормативну грошову оцінку земель, відновлення державного контролю за використанням та охороною земель.
Серед напрямів співпраці підписантів Меморандуму:
- визначення основних вимог і підходів, що застосовуватимуться при інвентаризації земель територіальних громад;
- вдосконалення нормативно-правової бази з питань нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
- наповнення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру;
- створення умов для конкурентної реалізації земельних ділянок та збільшення дохідної частини місцевих бюджетів від плати за землю та сплати мінімального податкового зобов’язання.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/814465.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Де можна ознайомитись з сервісом «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (ЗІР)?

22.08.2024 09:58

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на офіційному вебпорталі ДПС функціонує Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі – ЗІР) (https://zir.tax.gov.ua).
Нагадуємо, що робота ЗІР направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією у вигляді, зокрема, відповідей на запитання із різних напрямів; нормативними та інформаційними документами; актуальними ставками податків; інформацією щодо останніх змін в податковому законодавстві, щоденною підбіркою відповідей на двадцять актуальних запитань; податковим календарем, який містить систематизовану інформацію про терміни сплати податків і зборів, платежів, подання звітності до органів ДПС.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Трудові відносини: легальна праця зміцнює державу

22.08.2024 09:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що незадекларована праця – це свідоме уникнення роботодавцями і працівниками офіційного оформлення трудових відносин. Ця практика може здатися привабливою, оскільки вона дозволяє обом сторонам отримати певні переваги, такі як зменшення податкового навантаження, уникнення виплат до фондів соціального страхування тощо. Але такий підхід несе в собі серйозні ризики і довгострокові негативні наслідки як для працівників, так і для роботодавців.
Для працівників ризики незадекларованої праці можуть включати відсутність соціального захисту, доступу до системи пенсійного забезпечення, труднощі з отриманням медичної допомоги, а також відсутність гарантій стабільності та безпеки на робочому місці. У випадку непередбачених обставин, таких як хвороба чи травма, працівник може залишитися без засобів до існування та необхідної підтримки.
Роботодавці, які вдаються до використання незадекларованої праці, також наражають себе на негативні наслідки. У разі виявлення таких порушень, вони можуть бути притягнуті до адміністративної та кримінальної відповідальності, зіткнутися зі значними штрафами, зупинкою діяльності підприємства, або з необхідністю виплатити компенсації працівникам. Крім того, компанії, що вдаються до тіньових схем, часто стикаються з труднощами у розвитку бізнесу, мають гіршу репутацію.
Незадекларована праця не тільки підриває соціальну справедливість, але й завдає суттєвої шкоди економіці та обороноздатності нашої країни. Через те, що завдяки незадекларованій праці кошти не спрямовуються до бюджетів, зменшується можливість для фінансування армії, підтримки соціальних програм, модернізації інфраструктури та реалізації інших важливих державних ініціатив.
Наголошуємо, що тільки задекларована праця забезпечує стабільність і захист для працівників і роботодавців, сприяє розвитку економіки та підвищує обороноздатність нашої країни.
Працюючи легально і відповідально, кожен з нас може зробити свій особистий внесок у зміцнення нашої держави, в її незалежність і розвиток!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

У разі отримання доходу із джерелом їх походження з України для звільнення від оподаткування нерезидент...

22.08.2024 09:49

У разі отримання доходу із джерелом їх походження з України для звільнення від оподаткування нерезидент може подати відповідну довідку для підтвердження свого статусу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, нерезидент може подати відповідну довідку для підтвердження свого статусу резидента задля звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку.
Згідно з пунктом 103.2 статті 103 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. У разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України передбачено статтею 103 ПКУ.
Згідно з пунктом 103.4 статті 103 ПКУ підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Відповідно до пункту 103.5 статті 103 ПКУ довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Довідка про податковий статус нерезидента видається компетентним (уповноваженим) органом країни нерезидента. У контексті статті 103 ПКУ, компетентний орган визначається відповідно до положень міжнародних договорів, укладених Україною з іншими країнами. Тобто, такими компетентними (уповноваженими) органами є Міністерство фінансів/податкова служба відповідної договірної держави або уповноваженого представника цих державних органів.
Важливо відзначити, що форма довідки про податковий статус нерезидента не має універсального вигляду, в кожному випадку ця форма затверджується органом відповідної іноземної країни згідно з її законодавством. Тобто, не існує стандартизованої форми для видачі довідки про податковий статус нерезидента, проте, кожна така довідка (сертифікат, тощо) зазвичай містить наступні елементи:
- Назву платника податку.
- Податковий рік, за який видана довідка (сертифікат, тощо).
- Дату видачі документа.
- Підпис уповноваженої особи, яка уповноважена видавати довідку (сертифікат, тощо).
- Повідомлення про те, що вказані платники податку є резидентами у змісті відповідного договору про уникнення подвійного оподаткування.
Звертаємо увагу, що ПКУ не передбачена можливість використання довідки, яка підтверджує податковий статус нерезидента, наданої у електронному вигляді з метою застосування переваг міжнародного договору у частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку.
Для визнання довідки дійсною на території України, вона повинна пройти процедуру легалізації.
Легалізація іноземних документів – це процедура, яка забезпечує визнання законності та автентичності офіційних документів, виданих в іншій країні, на території держави, де вони мають бути використані. Ця процедура регулюється міжнародними та внутрішніми правовими нормами країн. Спосіб легалізації довідки залежить від країни, резидентом якої є особа, що отримує доходи, а саме: консульської легалізації, проставляння апостилю, або без будь-якого підтвердження (тобто без консульської легалізації та без апостилю).
Порядок консульської легалізації офіційних документів установлюється Віденською конвенцією «Про консульські зносини» 1963 року, міжнародними договорами та чинним законодавством України, а також Інструкцією про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженою наказом Міністерства закордонних справ України № 113 від 04.06.2002 (далі – Інструкція).
Так, консульська легалізація офіційних документів, відповідно до Інструкції, це процедура підтвердження дійсності оригіналів офіційних документів або засвідчення справжності підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими скріплено документ.
Консульська легалізація полягає у підтвердженні відповідності документів законодавству держави їхнього походження та є засвідченням достовірності підпису посадової особи, її статусу та печаткою уповноваженого державного органу на документах та актах для їх подальшого використання на території іншої держави. Консульська легалізація документів може бути проведена або на території держави, яка видає цей документ, або на території держави, де використовується цей документ.
З 22 грудня 2003 року для України набула чинності Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року (далі – Гаазька конвенція).
Офіційні документи, які будуть використовуватись на території держав – учасниць Гаазької конвенції, мають бути засвідчені спеціальним штампом «Apostille» (далі – апостиль), проставленим компетентним органом держави, в якій був складений документ та не потребують будь-якого подальшого засвідчення (легалізації).
Країнами-учасницями Гаазької конвенції є більшість держав світу, включаючи країни Європейського Союзу, Сполучені Штати Америки, Австралію, Японію, Індію та багато інших, які визнають процедуру апостилювання для легалізації документів між собою.
У Гаазькій конвенції закріплюється єдиний зразок апостиля, що має стандартизований формат і містить необхідні реквізити для підтвердження автентичності офіційних документів, виданих у країнах-учасницях Гаазької конвенції.
Офіційні документи, на яких проставлено апостиль, не потребують будь-якого подальшого засвідчення (легалізації).
Відповідно до частини другої статті 3 Гаазької конвенції дотримання процедури проставлення апостиля не може вимагатися державами – учасницями Конвенції, якщо існують угоди між двома або декількома державами, які відміняють або спрощують дану процедуру, або звільняють сам документ від легалізації.
До 29.12.2023 року Україна була учасницею Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року (далі - Конвенція 1993 року). Відповідно до висновку Міністерства юстиції України документи податкових установ іноземних держав, які є учасниками договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, на територіях Договірних Сторін повинні були прийматися без будь-якого додаткового засвідчення.
За інформацією Міністерства закордонних справ України дію Конвенції 1993 року та Протоколу до неї для України припинено з 29.12.2023 (лист Міністерства закордонних справ України від 06.01.2023 № 72/14-612-2008)
Таким чином, з дати припинення дії Конвенції 1993 року у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь до документів, виданих на території цих країн, при їх пред’явленні на території України застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року, яка залишається чинною у відносинах України з російською федерацією і республікою білорусь.
У відносинах з Азербайджанською Республікою, Республікою Вірменія, Республікою Казахстан, Киргизькою Республікою, Республікою Таджикистан, Туркменістаном Конвенція 1993 року діяла до дати виходу України, тобто до 29.12.2023 року.
У відносинах з Республікою Молдова, Республікою Узбекистан та Республікою Грузія діють двосторонні міжнародні договори, на підставі яких іноземні офіційні документи можуть прийматися в Україні без додаткового засвідчення.
Відповідно до роз’яснення щодо застосування міжнародних договорів України про правову допомогу в частині, що стосується скасування вимоги легалізації іноземних офіційних документів (лист Мін’юсту від 12.02.2021 № 1326/12.1.1/26-21), наявність відповідних положень не можна тлумачити як такі, що автоматично передбачають прийняття компетентними органами України без будь-якого додаткового засвідчення усіх офіційних документів, складених органами іноземних держав, які є сторонами таких договорів.
Звільнення офіційних документів від вимоги легалізації чи іншого додаткового посвідчення (апостиля) на підставі відповідних положень міжнародних договорів України не скасовує вимоги щодо надання засвідченого перекладу документа на офіційну мову держави, на території якої документ пред’являється чи буде використовуватися.
Отже, довідки про статус податкового резидента, які подаються податковим органам, повинні задовольняти вимогам офіційних документів та бути перекладеними на державну мову. Переклад повинен бути засвідчений нотаріусом. Якщо нотаріус не володіє відповідною мовою, переклад може здійснюватися перекладачем, а підпис перекладача підтверджується нотаріусом (стаття 79 Закону України від «Про нотаріат»)
Проте, переклад нотаріально засвідченої копії довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, не має такої ж юридичної сили, як оригінал. Автентичність копії довідки (достовірність, відповідність її оригіналові) має бути засвідчено.
Відповідно до строку дії довідки, то в законодавстві України визначено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (пункт 103.8 статті 103 ПКУ)
Довідка повинна бути в наявності у податкового агента на момент виплати доходу, оскільки саме вона є однією з підстав для звільнення від оподаткування доходів нерезидента в момент їх виплати.
Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі надання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року. Таким чином, довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.
У разі неподання нерезидентом довідки доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (пункт 103.10 статті 103 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До яких документів застосовуються вимоги щодо 1825-денного мінімального строку їх зберігання, передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ?

22.08.2024 09:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
З 28.04.2023 набрав чинності Закон України від 20 березня 2023 року № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (далі – Закон № 2970), яким, зокрема, у п. 44.3 ст. 44 ПКУ передбачено нові вимоги щодо 1825-денного мінімального строку зберігання документів.
Згідно з п. 44.3 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:
2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними п. 133.1 ст. 133, п.п. 133.2.2 п. 133.2 та п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.3 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1095 днів – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи (абзац перший п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Строки зберігання документів та інформації, визначені п. 44.3 ст. 44 ПКУ, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії) (абзац другий п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву (абзац третій п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ (абзац четвертий п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Пунктом 4 розд. ІІ Закону № 2970 встановлено, що нові вимоги щодо 1825-денного мінімального строку зберігання документів, передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ, застосовуються до документів, які розроблено:
- до дня набрання чинності Законом № 2970, строк зберігання яких не закінчився на день набрання чинності Законом № 2970;
- починаючи з дня набрання чинності Законом № 2970;
- особою, стосовно якої на день набрання чинності Законом № 2970 розпочато, але не завершено процедуру припинення (ліквідації);
- особою, стосовно якої прийнято рішення про ліквідацію після набрання чинності Законом № 2970.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо заповнення рядка «Задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи» в заяві...

22.08.2024 09:43

Щодо заповнення рядка «Задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи» в заяві за формою № 5ДР у деяких випадках

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 розд. IІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822), для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) громадяни України використовують дані документа, що посвідчує особу: паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном), тимчасового посвідчення громадянина України.
До заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822), вноситься зокрема, у рядку «Задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи» інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи.
Заява за ф. № 5ДР може бути подана в електронній формі (з наданням відповідних електронних копій документів за переліком, визначеним Положенням № 822) засобами електронних комунікацій, у тому числі засобами електронного кабінету, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).
При цьому, для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування), громадяни України пред’являють один з таких документів (витяг з реєстру територіальної громади; паспорт, виготовлений у формі книжечки; тимчасове посвідчення громадянина України) (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
Враховуючи викладене, якщо у громадянина України, який постійно проживає за кордоном, в паспорті громадянина України для виїзду за кордон наявна відмітка про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання відсутня інформація про місце проживання в Україні, то у Заяві за ф. № 5ДР при заповненні рядка «Задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи» вказується адреса місця проживання у країні постійного проживання (перебування).
Громадянин України, який має витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) в Україні (далі – Витяг), у рядку «Задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи» зазначає адресу реєстрації місця проживання (перебування) в Україні, вказану у Витягу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Особливості визначення бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах...

22.08.2024 09:40

Особливості визначення бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах при виплаті дивідендів за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.282 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.
Під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ставка податку встановлюється у розмірі 9 відс. бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим. 1.3 і 141.9 прим. 1.4) ст. 141 ПКУ (п. 136.8 ст. 136 ПКУ).
Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135 ПКУ, п. 137.10 ст. 137 ПКУ та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ (п.п. 137.10.1 п. 137.10 ст. 137 ПКУ).
Згідно з п. 135.2 ст. 135 ПКУ базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 ПКУ та п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.8 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.
Підпунктом 141.9 прим. 1.2.1 п.п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є операції, зокрема, з виплати дивідендів власнику корпоративних прав (крім власника корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах) у сумі, визначеній за правилами, встановленими п.п. 135.2.1.1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ.
Так, п.п. 135.2.1.1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ встановлено, що база оподаткування визначається, зокрема, як сума дивідендів, які виплачуються на користь власника корпоративних прав (крім власника корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах) у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі, за винятком дивідендів, які нараховуються на користь акціонера/учасника юридичної особи – емітента у вигляді акцій (часток, паїв), за умови що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів/учасників у статутному капіталі емітента та в результаті якого збільшується статутний капітал емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.
Положення п.п. 135.2.1.1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ не застосовуються до сум, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого – шостого п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Отже, враховуючи викладене вище, базою оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах у разі виплати дивідендів власнику корпоративних прав – фізичній особі за період, коли резидент Дія Сіті був на відповідному режимі оподаткування, є грошове вираження об’єкта оподаткування, який визначається, зокрема, з урахуванням сум дивідендів, які виплачуються на користь власника корпоративних прав – фізичної особи в такому податковому (звітному) періоді, без вирахування суми утриманого з таких дивідендів ПДФО та військового збору.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Додаток ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації...

22.08.2024 09:38

Додаток ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації: хто заповнює?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 2 ст. 1 Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (із змінами) (далі – Закон № 1192) гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Пунктом 5 ст. 1 Закону № 1192 визначено, що отримувачі гуманітарної допомоги – юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги:
а) громадські об’єднання, у тому числі громадські об’єднання ветеранів війни, громадські об’єднання осіб з інвалідністю, підприємства та організації, засновані ними та створені у порядку, визначеному Законом України від 22.03.2012 № 4572-VI «Про громадські об’єднання» (із змінами) – для здійснення їхньої статутної діяльності без мети одержання прибутку;
б) неприбуткові державні та комунальні підприємства, установи, організації та органи місцевого самоврядування;
в) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та/або інший уповноважений центральний орган виконавчої влади – для забезпечення сил цивільного захисту, що підпорядковані таким органам;
г) Товариство Червоного Хреста України та його обласні і місцеві організації із статусом юридичної особи, через які це товариство здійснює свою діяльність відповідно до Статуту Товариства Червоного Хреста України та Закону України від 28.11.2002 № 330-IV «Про Товариство Червоного Хреста України» (із змінами);
ґ) благодійні організації, утворені у порядку, визначеному Законом України від 05.07.2012 № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (із змінами);
д) релігійні організації, зареєстровані у порядку, визначеному Законом України від 23.04.1991 № 987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації» (із змінами);
е) установи, підприємства, заклади незалежно від форми власності, що здійснюють реабілітацію осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації, надавачі соціальних послуг, внесені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;
є) надавачі медичних та/або реабілітаційних послуг незалежно від форми власності, що уклали договір про медичне обслуговування населення з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, заклади охорони здоров’я, що належать до сфери управління суб’єктів сектору безпеки і оборони;
ж) відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, акредитовані в Україні;
з) представництва міжнародних міжурядових організацій в Україні (без створення юридичної особи);
и) дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні;
Набувачі гуманітарної допомоги – фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» п. 5 ст. 1 Закону № 1192 (п. 6 ст. 1 Закону № 1192).
Додаток ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469), подають отримувачі гуманітарної допомоги, зареєстровані в установленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги, та набувачі гуманітарної допомоги зі статусом юридичної особи, визначені у підпунктах «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» п. 5 ст. 1 Закону № 1192.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18568. Попередня cторінка | Сторінка 770 з 1857 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua