Блог

Федоренко

За якими кодами бюджетної класифікації платник сплачує штрафні (фінансові) санкції та пеню по податках?

20.08.2024 09:37

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 9.3 ст. 9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами і доповненнями (далі – БКУ).
Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до БКУ (п. 10.5 ст. 10 ПКУ).
Контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПКУ та іншими законами України (п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Пунктом 131.3 ст. 131 ПКУ визначено, що суми пені зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.
Згідно з п. 113.7 ст. 113 ПКУ у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (абзац перший п. 58.2 ст. 58 ПКУ).
У п. 2 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, наведено перелік форм за якими структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення.
Встановлені форми податкових повідомлень-рішень містять інформацію щодо реквізитів бюджетних рахунків, на які платник податків здійснює сплату сум штрафних (фінансових) санкцій та/або пені.
Отже, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені сплачуються за кодами бюджетної класифікації, які зазначаються у відповідному податковому повідомленні-рішенні, за якими здійснюється зарахування відповідних податків та зборів.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами) визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів.
Крім того зазначаємо, що реквізити бюджетних рахунків містяться на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який період дії ІПК та чи звільняється від відповідальності платник...

20.08.2024 09:36

Який період дії ІПК та чи звільняється від відповідальності платник за вчинення податкових правопорушень, який діяв відповідно до отриманої ІПК?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 14.1.172 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Зокрема, за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі (п. 52.3 ст. 52 ПКУ).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).
Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси (абзац четвертий п. 52.4 ст. 52 ПКУ).
Пунктом 53.1 ст. 53 ПКУ визначено, що у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.
Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного ПКУ.
Згідно з абзацами першим та другим п. 53.2 ст. 53 ПКУ платник податків може оскаржити до суду, зокрема, надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом, зокрема, індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Отже, індивідуальна податкова консультація, надана платнику податків у паперовій або електронній формі, має індивідуальний характер і може застосовуватись виключно таким платником податків з дня її надання до моменту її зміни або скасування.
Що стосується відповідальності платника податків за вчинення податкових правопорушень, який діяв у відповідності до індивідуальної податкової консультації, то п. 39 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), звільняє платника податків (податкового агента та/або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31 грудня 2017 року (включно).
З 01 січня 2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), не підлягає застосуванню.
Крім того, згідно з п.п. 112.8.2 п. 112.8 ст. 112 ПКУ обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено.
Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації та/або висновку про застосування норми права Верховного Суду України (п.п. 129.9.2 п. 129.9 ст. 129 ПКУ).
Разом з тим, зокрема, звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не звільняє її від виконання податкового обов’язку, а також іншого обов’язку, передбаченого ПКУ, порушення якого стало підставою для притягнення до відповідальності (п. 112.6 ст. 112 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як суб’єкт господарювання визначає клас небезпеки відходів, що розміщуються для застосування ставок екологічного податку?

20.08.2024 09:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок справляння екологічного податку за розміщення відходів регулюється нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Ставки податку за розміщення відходів встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів (п. 246.2 ст. 246 ПКУ).
Закон України від 20 червня 2022 року № 2320-IX «Про управління відходами» (далі – Закон № 2320) набрав чинності 09 липня 2023 року, визнав таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 05.03.1998 № 187/98-ВР «Про відходи» (далі – Закон № 187) та змінив чинний порядок класифікації відходів.
Оскільки Закон № 2320 визнає втрату чинності Закону № 187 та не скасовує всі пов’язані з ним підзаконні нормативно-правові акти, які регулюють питання поводження з відходами, то практичне виконання п. 246.2 ст. 246 ПКУ здійснюється з урахуванням чинних нормативно-правових актів, а саме:
- Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (постанова Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 року № 1360);
- Порядку ведення реєстру місць видалення відходів (постанова Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1998 року № 1216);
- Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів (постанова Кабінету Міністрів України від 01 листопада 1999 року № 2034);
- Рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 15.07.2014 № 33 «Про необхідність усунення Міністерством охорони здоров’я України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;
- Класифікатора відходів ДК 005-96 (затверджений та введений в дію наказом Держстандарту України від 29.02.1996 № 89);
- Порядку створення та адміністрування інформаційної системи управління відходами (постанова Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2023 року № 1279);
- Порядку видачі, відмови у видачі, анулювання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів (постанова Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 року № 1328).
Таким чином платник екологічного податку визначає клас небезпеки відходів, що розміщуються для застосування ставок екологічного податку використовуючи чинні нормативні документи.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру місць зберігання

20.08.2024 09:33

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі – Єдиний реєстр) – перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені Законом № 481 відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Згідно з ст.15 Закону № 481 зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) в місцях зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які внесені до Єдиного реєстру таких місць зберігання.
Суб’єкту господарювання не потрібно додатково вносити до Єдиного реєстру відомості про приміщення, в якому будуть зберігатись алкогольні напої та/або тютюнові вироби/та або рідини, що використовуються в електронних сигаретах, якщо відомості про таке приміщення вже внесено до Єдиного реєстру іншим суб’єктом господарювання.
При цьому зберігання алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів у приміщенні, яке зареєстровано як місце зберігання в Єдиному реєстрі іншим суб’єктом господарювання, має бути оформлене відповідними первинними документами, що надають право на таке зберігання (договір про зберігання товару, договір оренди складського приміщення, товарно – транспортні накладні на переміщення товару тощо).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином орган місцевого самоврядування направляє до контролюючого органу інформацію про нормативну грошову оцінку земель...

20.08.2024 09:32

Яким чином орган місцевого самоврядування направляє до контролюючого органу інформацію про нормативну грошову оцінку земель у разі затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з абзацом десятим – дванадцятим п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, інформацію про нормативну грошову оцінку земель у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Порядок обміну інформацією між органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначається Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Надання ФОПом послуги доступу до мережі Інтернет: що з єдиним податком?

20.08.2024 09:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
З урахуванням вимог абзацу четвертого п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ фізичні особи – підприємці, які надають, зокрема, послуги з надання доступу до мережі Інтернет, належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Водночас, п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Так, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи суб’єкти господарювання, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж (п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Слід зазначити, що заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб’єктів господарювання, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж.
Згідно з п. 80 частини першої ст. 2 Закону України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон № 1089) послуга доступу до мережі Інтернет – електронна комунікаційна послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з’єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується.
Оператор електронних комунікацій (оператор) – суб’єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов’язаними засобами (абзац перший п. 70 частини першої ст. 2 Закону № 1089).
У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг (абзац третій п. 70 частини першої ст. 2 Закону № 1089).
Постачальник електронних комунікаційних послуг – суб’єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг (п. 87 частини першої ст. 2 Закону № 1089).
Діяльність з надання послуг доступу до мережі Інтернет відповідно до норм Методологічних основ та пояснень до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затверджених наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396, не виокремлюється в окремий клас або підклас видів економічної діяльності, а є складовою класів 61.10 – «Діяльність у сфері проводового електрозв’язку», 61.20 – «Діяльність у сфері безпроводового електрозв’язку», 61.30 – «Діяльність у сфері супутникового електрозв’язку» та класу 61.90 – «Інша діяльність у сфері електрозв’язку».
Тобто, фізичні особи ‒ підприємці, які обрали вищевказані КВЕД та надають електронні комунікаційні послуги, у тому числі послуги доступу до мережі Інтернет, не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Слід зазначити, що положеннями п.п. 4 п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ для платників єдиного податку передбачено можливість внесення відомостей до реєстру платників єдиного податку щодо зміни видів господарської діяльності.
Водночас, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу Заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Пунктом 299.10 ст. 299 ПКУ визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ. (Інформація розміщена з посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41880).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який порядок заповнення Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?

20.08.2024 09:30

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт) передбачає, зокрема, заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), чи ні.
Формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.
Дохід визначається відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, витрати визначаються відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.
У рядках 1.1 – 1.11 Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями (сумарне значення рядків 1.1 – 1.11 відображається у рядку 1 Звіту), а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат) (сумарне значення рядків 2.1 – 2.6 відображається у рядку 2 Звіту). При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації, зокрема:
у рядках 1.1 – 1.3 та 2.1 – 2.2 Звіту – показники лише бюджетних установ (організацій);
у рядку 1.4 – дотації (субсидії), фінансування, отримані з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах технічної допомоги;
у рядку 1.5 – вартість отриманих активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), отриманих для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій;
у рядку 1.6 – загальна сума отриманої неприбутковою організацією безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо;
у рядку 1.6.1 – сума отриманої благодійної допомоги (складова рядка 1.6 Звіту). У даному рядку можуть відображатися отримані види благодійної допомоги, передбачені ст.ст. 5, 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації»;
у рядку 1.6.2 ГД – вартість отриманої гуманітарної допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розд. ІІ додатка ГД до Звіту (складова рядка 1.6 Звіту);
у рядку 1.6.3 – суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (складова рядка 1.6 Звіту).
Крім того, у рядку 1.6.3 Звіту відображаються:
суми коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) на користь отримувачів, зазначених у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
надходження для потреб забезпечення оборони країни згідно з п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому у рядку 1.6 Звіту (та відповідно у рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), у т. ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань.
Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.4 та рядки 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 Звіту відповідно). При цьому до рядка 2.4.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розд. ІІІ додатка ГД до Звіту.
Відповідно у рядку 2.3, 2.4 (та рядках 2.4.1, 2.4.2 ГД і 2.4.3) відображається вартість фактично переданих безоплатно (використаних) активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), сум безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань, у т. ч. перерахованих з розрахункового рахунку (або/та виданих з каси).
Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов’язковому порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.
У рядках 1.7 – 11 Звіту зазначаються:
у рядку 1.7 – разові, періодичні, цільові внески та відрахування засновників і членів;
у рядку 1.8 – суми коштів, які надходять до пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення (заповнюють лише пенсійні фонди);
у рядку 1.9 – пасивні доходи, визначені п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
у рядку 1.10 – вартість активів, отриманих у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
у рядку 1.11 – інші доходи, не відображені в рядках 1.1 – 1.10. Наприклад, у цьому рядку зазначають дохід від орендної плати, від продажу основних засобів, запасів тощо.
Частина ІІ Звіту передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
У рядку 5 Звіту відображається розрахований об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств (сума рядків 3 та 4 Звіту).
Об’єкт оподаткування розраховується із суми операції (операцій) нецільового використання активів (рядок 3 Звіту) та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що була розподілена серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (рядок 4 Звіту).
Водночас сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» Звіту (дорівнює значенню рядка «Усього» графи 7 розд. IV додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій» Звіту.
Поряд з цим зазначаємо, що кожний конкретний випадок щодо відображення доходів і витрат у Звіті, який стосується особливостей діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш детальної відповіді пропонуємо Вам звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації в усній або у письмовій формі відповідно до ст. 52 ПКУ з наданням усіх наявних копій документів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи відображається у податковій декларації з ПДВ залишок від’ємного значення податку...

20.08.2024 09:29

Чи відображається у податковій декларації з ПДВ залишок від’ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, до повного його погашення, у разі якщо з дати його виникнення минуло 1095 днів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
У разі якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит перевищує податкові зобов’язання, у платника податку формується від’ємне значення суми ПДВ.
Пунктом 200.4 ст. 200 ПКУ визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.4 прим. 1 ст. 200 ПКУ платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 № 1644-VІІ «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення. Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ), а в разі відсутності податкового боргу – до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 прим. 2 ст. 200 ПКУ визначено, що не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості. Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення податковими зобов’язаннями.
Крім цього, відповідно до п.п. 69.29 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування та зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення.
Також не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, визначеного за відповідний звітний (податковий) період згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, до розрахунку якої включено суми податкового зобов’язання за операціями, що оподатковувалися за ставкою, встановленою в абзаці першому п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податковий) періоду (абзац другий п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 21 податкової декларації з ПДВ та деталізується у додатку 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (Д2)» (далі – додаток 2 (Д2)).
У таблиці 1 додатка 2 (Д2) зазначається, зокрема, звітний (податковий) період, у якому виникла сума від’ємного значення ПДВ.
Водночас нормами ПКУ та Порядку № 21 не встановлено строку, протягом якого сума від’ємного значення з ПДВ може зараховуватись до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Отже, залишок від’ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, з періоду виникнення якого минуло 1095 днів, відображається у податковій декларації з ПДВ до повного його погашення.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Неплатником ПДВ отримано послуги від нерезидента на митній території України: на який рахунок сплачується ПДВ?

20.08.2024 09:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок на додану вартість (податок) за основною ставкою податку або за ставкою 7 відс. для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.
Зарахування надходжень за відповідними податками та зборами здійснюється на реквізити бюджетних рахунків у розрізі кодів класифікації доходів бюджету.
Перелік кодів класифікації доходів бюджету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами) (далі – наказ № 11).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (зі змінами) (далі – Постанова № 106) встановлено, що перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету визначається відповідно до переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, згідно з додатком до постанови.
З урахуванням вимог Постанови № 106 та наказу № 11 в Державній казначейській службі України відкриваються рахунки в розрізі адміністративно-територіальних одиниць та кодів класифікації доходів бюджету, на які платники перераховують відповідні податки, збори, платежі.
Для сплати ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) особами, не зареєстрованими платниками ПДВ при отриманні послуг від нерезидентів на митній території України застосовується код класифікації доходів бюджету 14060100 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».
Актуальні реквізити рахунків, на які мають сплачуватися ПДВ особами, не зареєстрованими платниками ПДВ при отриманні послуг від нерезидентів на митній території України, розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина: надання податкового сервісу платникам у ЦОПах

20.08.2024 09:27

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), станом на 01.08.2024 адміністративні послуги надаються у 33 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при ДПІ, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
ЦОПи державних податкових ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОП забезпечується надання 81 адміністративної послуги, 55 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – липня 2024 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 204 529 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 20 796 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. В т.ч. в електронному вигляді надійшло 88 056 звернень, або 43,1 відс. від загальної кількості, та на 15 490 звернень більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Протягом семи місяців поточного року платниками податків отримано 194 327 адміністративних послуг, що на 22 280 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 78 182 адміністративні послуги, або 40,2 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 16 165 послуг більше ніж у відповідному періоді 2023 року.
З початку року здійснено 1 386 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, в тому числі здійснені 433 адресних виїздів до маломобільної групи населення та 882 до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.08.2024 фахівцями мобільного ЦОПу надано 4 717 адміністративних послуг, в тому числі 658 адміністративних послуг під час адресних виїздів до маломобільних груп населення та 14 384 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 7 241 громадянин, якими отримано 2 079 адміністративних послуг та 6 769 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи, а саме: декларуванню громадянами доходів, популяризації електронних сервісів ДПС, застосуванню РРО/ПРРО, щодо нарахування та сплати земельного податку та щодо порядку визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб тощо.
Серед відвідувачів мобільного ЦОПу розповсюджено понад 14 285 примірників друкованої продукції.
Робота триває.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18568. Попередня cторінка | Сторінка 773 з 1857 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua