Блог

Федоренко

Мова – цілюще джерело, оберіг народу

04.12.2024 14:16

На сучасному етапі розбудови українського суспільства надзвичайно актуальною є активна громадянська позиція на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей.
Рідна мова – це основа духовного багатства народу та інтелектуального потенціалу, найвагоміше надбання кожної окремої людини і найбільша суспільна цінність.
У податковій службі Дніпропетровщини продовжується спілкування з кандидатом філологічних наук, доцентом, завідувачем кафедри філології та мовної комунікації Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Тараненко Ксенією.
На черговій лекції з української мови податківців ознайомили з морфологічними особливостями ділової комунікації.
Український народ завжди ставився з великою пошаною, вірою і любов’ю до своєї мови. Наш обов’язок цінувати рідну мову, яку ми отримали у спадщину від предків. Адже, сьогодні від нашого покоління в цілому, і кожного з нас зокрема, залежить чи звучатиме гордо і могутньо наша українська мова.
Тож, консолідуємось навколо концепції українського національного відродження – говоримо українською!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Закон № 3813: новації для підтримки доброчесного бізнесу

04.12.2024 14:15

Нововведення податкового законодавства, передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813) податківці регіону обговорювали під час зустрічі з представниками Дніпропетровського територіального відділення ВПГО «Спілка аудиторів України».
Ефективне запровадження особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства – основна мета впровадження норм Закону № 3813.
У фокусі уваги – забезпечення рівних умов для всіх платників податків, прозорість процесів адміністрування, забезпечення справедливості, уникнення корупційних ризиків.
Звернули увагу на започаткований Державною податковою службою України (ДПС) проєкт «Територія високого рівня податкової довіри» (далі – Проєкт), який передбачає зміну підходів у комунікації платників з податковою службою та побудову прозорих відносин між державою і підприємцями.
Будуємо новітні форми комунікації між податковою та платниками!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Стосовно нарахування, утримання та сплати до бюджету військового збору для військовослужбовців

04.12.2024 14:14

Окремо слід наголосити, що для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту ставка військового збору залишається 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 161 підрозділі 10 розділу ХХ Кодексу.
Крім того, додатково зазначаємо, що залишено без змін положення Кодексу, відповідно до яких у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Інформація розміщена
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/847129.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Стосовно нарахування, утримання та сплати до бюджету військового збору податковими агентами

04.12.2024 14:13

Законом передбачене підвищення ставки військового збору з 1,5 до 5 відсотків від об’єкта оподаткування для платників цього збору, визначених пунктом 162.1 статті 162 розділу IV Кодексу:
фізичних осіб – резидентів, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
фізичних осіб – нерезидентів, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні;
податкових агентів.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 розділу ХХ Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1 підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, – 5 відс. від об’єкта оподаткування (підпункт 1.4 пункту 161 підрозділі 10 розділу ХХ Кодексу).
Згідно з підпунктом 1.5 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету з доходів платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 161 підрозділі 10 розділу ХХ Кодексу, є особи, визначені у статті 171 Кодексу, зокрема податкові агенти, в т.ч. роботодавці.
Відповідно до статті 164 розділу IV Кодексу базою оподаткування є загальний оподаткований дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
При цьому підпунктом 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 розділу IV Кодексу встановлені особливості віднесення доходів у вигляді заробітної плати до відповідних податкових періодів.
Так, якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.
При цьому звертаємо увагу, що пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що доходи платників військового збору – осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Кодексом.
Враховуючи викладене, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати, у тому числі за час відпустки, у вигляді виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності (за час перебування платника податку на лікарняному), за податкові періоди до 1 грудня 2024 року застосовується ставка військового збору 1,5 відс. незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).
До зазначених доходів, які будуть нараховані (виплачені, надані) за податкові періоди після 1 грудня 2024 року, застосовується ставка військового збору 5 відсотків.
Також слід наголосити, що відповідно до підпункту 169.4.3 пункту 169.4 статті 164 розділу IV Кодексу роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб/військового збору за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Отже, до доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого за листопад 2024 року, застосовується ставка військового збору 1,5 відс. незалежно від фактичної її виплати у грудні 2024 року.
До виплат (частини виплат), пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності, у разі перебування платника податку на лікарняному в періоді до 1 грудня 2024 року, застосовується ставка військового збору 1,5 відс. незалежно від того, що нарахування (виплата, надання) будуть проведені у грудні 2024 року.
Зазначені виплати (частини виплат) у разі перебування платника податку на лікарняному у періоді після 1 грудня 2024 року оподатковуються за ставкою військового збору у розмірі 5 відсотків.
До доходу (частини доходу) у вигляді заробітної плати за час перебування платника податків у відпустці до 1 грудня 2024 року застосовується ставка військового збору 1,5 відс., а за час перебування платника податків у відпустці після 1 грудня 2024 року застосовується ставка військового збору 5 відс. незалежно від того, коли будуть проведені нарахування (виплата, надання) таких доходів.
При цьому якщо платнику податку були нараховані (виплачені, надані) такі доходи у листопаді 2024 року за період перебування у відпустці як у листопаді, так і в грудні, то роботодавець має провести перерахунок утриманих (перерахованих) сум військового збору в порядку, визначеному пунктом 169.4 статті 164 розділу IV Кодексу.
До усіх інших доходів, які включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податків, у тому числі у вигляді виплат за цивільно-правовими договорами, орендної плати, процентів за депозитами, дивідендів тощо, які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку після 1 грудня 2024 року, застосовується ставка військового збору у розмірі 5 відсотків незалежно від того, що такі доходи нараховуються за виконання робіт (послуг), за користування майном платника податків тощо у податкових періодах до 1 грудня 2024 року, оскільки відповідно до Кодексу такі доходи є доходом звітного періоду, в якому вони безпосередньо були нараховані (надані, виплачені), а не періодів, за які вони були нараховані.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо законодавчих змін у справлянні військового збору податковими агентами (в тому числі роботодавцями)!

04.12.2024 14:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон) набрав чинності з 1 грудня 2024 року, крім окремих його пунктів, для яких встановлено інший порядок набрання ними чинності (пункт 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону).
Законом внесені зміни та доповнення до низки законодавчих актів України, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині підвищення ставки військового збору до 5 відс. від об’єкта оподаткування (крім окремих категорій платників цього збору, для яких ставка залишається на рівні 1,5 відсотка).
Інформаційно: чинним пунктом 161 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору були особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Кодексу (підпункт 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Відповідно до підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, об’єктом оподаткування збором визначались доходи, передбачені статтею 163 Кодексу.
Ставка військового збору до набрання чинності Законом становила 1,5 відс. бази оподаткування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До зведеного бюджету у січні – листопаді 2024 року надійшло 1423,3 млрд гривень

04.12.2024 14:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/847199.html повідомила.
Платники податків продовжують сумлінно підтримувати державу сплаченими податками. Завдяки їх активній громадянській позиції та патріотизму бюджет стабільно отримує такі необхідні кошти для Збройних Сил України та соціальних виплат нашим громадянам.
За оперативними даними надходження (сальдо) до зведеного бюджету у січні – листопаді 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 1 423,3 млрд грн. До державного бюджету надійшло 1 029,7 млрд грн, до місцевих бюджетів – 393,6 млрд грн.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – листопаді 2024 року становили 938,9 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 108 відс. При цьому на рахунки платників відшкодовано 139,9 млрд грн ПДВ.
У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств – у 1,4 раза (+70,2 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 6,3 відс. (+11,9 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – на 3,2 відс. (+3,8 млрд грн).
У розрізі основних платежів у січні – листопаді 2024 року приріст порівняно з аналогічним періодом минулого року становить з податку на прибуток підприємств – у 1,8 раза (+111,6 млрд грн), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – 26,3 відс. (+50,6 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 29,4 відс. (+45,6 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 26,6 відс. (+25,4 млрд грн).
Надходження (сальдо) до зведеного бюджету у листопаді 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 155 млрд грн, у т. ч. до державного бюджету – 113,5 млрд грн, до місцевих бюджетів – 41,5 млрд грн.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у листопаді 2024 року становили 107,7 млрд грн. Перевиконання показників розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету становить 2,4 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 2,5 млрд грн. Платникам на рахунки відшкодовано 15 млрд грн ПДВ.
У повному обсязі виконано показники розпису Міністерства фінансів України з податку на прибуток – 119,5 відс. (+7,2 млрд грн), з податку та збору на доходи фізичних осіб – 105,1 відс. (+1,1 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 101,1 відс. (+0,1 млрд грн).
У розрізі основних платежів у листопаді 2024 року приріст порівняно з листопадом 2023 року становить з податку на прибуток – у 1,4 раза (+13,2 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – у 1,5 раза (+7,7 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – у 1,6 раза (+4,3 млрд грн).
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Виправлення помилок юридичною особою за минулий податковий період: заповнення звітної/звітної нової податкової декларації платни

03.12.2024 12:28

Виправлення помилок юридичною особою за минулий податковий період: заповнення звітної/звітної нової податкової декларації платника єдиного податку третьої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи відповідно до абзацу першого п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з абзацом першим, другим і сьомим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає, зокрема, нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються.
Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами) (далі – Декларація).
У складі звітної або звітної нової Декларації платник має можливість уточнити лише один минулий податковий (звітний) період (квартал, півріччя, три квартали) поточного року або (квартал, півріччя, три квартали, рік) минулих років.
У разі необхідності уточнення показників за декілька податкових (звітних) періодів платник може виправити помилки шляхом подання окремої уточнюючої декларації за кожний податковий (звітний) період, що уточнюється.
При виправленні помилок за минулий податковий (звітний) період у складі звітної або звітної нової Декларації розд. І «Загальні відомості» Декларації заповнюється з урахуванням наступного:
- у п. 1 зазначається відмітка в одній із клітинок: звітна або звітна нова в залежності від типу декларації, яка подається;
- у п. 2 – податковий (звітний) період за який подається звітна або звітна нова декларація – ставиться одна з відміток: І квартал, півріччя, три квартали, рік та зазначається рік;
- у п. 3 – податковий (звітний) період, що уточнюється в складі звітної або нової звітної Декларації – ставиться одна з відміток: І квартал, півріччя, три квартали, рік та зазначається рік;
- у п. 4 – повне найменування згідно з реєстраційними документами, код за ЄДРПОУ, основний код виду економічної діяльності (КВЕД), код організаційно – правової форми господарювання, податкова адреса (місцезнаходження) платника, адреса електронної пошти (за бажанням платника податку);
- у п. 5 – найменування контролюючого органу, до якого подається Декларація.
В розд. ІІ «Дохід, що підлягає оподаткуванню» та розд. ІІІ «Розрахунок податкових зобов’язань з єдиного податку» звітної або звітної нової Декларації платником зазначаються показники податкового (звітного) періоду, за який подається Декларація.
В розд. ІV «Визначення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» звітної або звітної нової Декларації визначається податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий (звітний) період, зазначений у п. 3 розд. І «Загальні відомості» Декларації.
При цьому:
- у рядку 13 зазначається сума єдиного податку за даними раніше поданої Декларації, що уточнюється;
- у рядку 14 – уточнена сума податкових зобов’язань податковий (звітний) період (квартал), у якому виявлена помилка;
- у рядку 15 – сума єдиного податку (недоплата), яка збільшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (рядок 14 - рядок 13 Декларації);
- у рядку 16 – сума єдиного податку, яка зменшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (рядок 13 - рядок 14 Декларації);
- у рядку 18 – зазначається сума штрафу в розмірі 5% від суми недоплати (нараховується платником відповідно до п.п. «б» п. 50.1 ст. 50 ПКУ (рядок 15 Х 5%);
- у рядку 19 – сума пені (нараховується платником самостійно відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу третього п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Водночас, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені (п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Що є об’єктом оподаткування військовим збором для платників єдиного податку третьої групи?

03.12.2024 12:26

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є платники єдиного податку третьої групи.
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (платників єдиного податку третьої групи), є доходи, визначені ст. 292 ПКУ (п.п. 3 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку є:
1) для фізичної особи – підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;
2) для юридичної особи – будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ;
3) для платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) – обсяг коштів, зарахованих на рахунок такого платника податків у банку.
Згідно із п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).
Не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону (п. 292.10 ст. 292 ПКУ).
Згідно з п. 292.11 ст. 292 ПКУ до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються:
1) суми податку на додану вартість;
2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця;
7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;
8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;
9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
10) дивіденди, отримані платником єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ;
11) безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, за умови якщо:
1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та
2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Національна стратегія доходів: вдосконалення процесів дослідження громадської думки – підвищення рівня довіри до податкових орга

03.12.2024 12:24

Національна стратегія доходів: вдосконалення процесів дослідження громадської думки – підвищення рівня довіри до податкових органів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з метою підвищення рівня довіри населення до ДПС процеси дослідження громадської думки також потребують вдосконалення, а саме:
 проведення регулярних (не рідше одного разу на два роки) незалежних опитувань з урахуванням статистично обґрунтованого формування вибірки респондентів у різних ключових групах платників податків та визначенням методології дослідження громадської думки;
 оприлюднення результатів проведеного незалежного опитування та плану заходів, розробленого за результатом такого опитування, з підвищення рівня довіри до ДПС щодо врегулювання виявлених проблем в діяльності податкового органу;
 аналіз результатів двох останніх проведених незалежних опитувань, та коригування заходів спрямованих на підвищення рівня довіри до ДПС при розробці плану заходів за результатом остатнього опитування з метою підвищення ефективності відповідних заходів.
Вирішення проблемних питань, що впливають на рівень довіри до податкових органів, та побудови партнерських відносин платників податків та держави сприятиме:
 підвищенню рівня доброчесності працівників ДПС та довіри платників податків до діяльності ДПС;
 підвищенню загального рівня податкової культури платників податків;
 підвищенню рівня сервісу консультування платників податків податковим органом, в тому числі за категоріями уваги;
 збільшенню рівня податкових надходжень, в тому числі за рахунок добровільної сплати;
 удосконаленню та розширенню податкових сервісів та послуг, що надаються податковим органом.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Юридична особа на початок року була платником єдиного податку третьої групи і перейшла на перейшла загальну систему оподаткуванн

03.12.2024 12:23

Юридична особа на початок року була платником єдиного податку третьої групи і перейшла на перейшла загальну систему оподаткування: чи можна повернутись у цьому році на спрощену систему?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзаців першого та другого п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (абзац перший п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).
При цьому згідно з п. 299.6 ст. 299 ПКУ підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;
2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Враховуючи зазначене, юридична особа, яка на початок року була платником єдиного податку третьої групи та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 квітня (01 липня), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже використала право на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році.
Разом з тим, така юридична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 01 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19610. Попередня cторінка | Сторінка 774 з 1961 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua