Чи застосовується відповідальність до платника єдиного внеску, який помилково сплатив суму єдиного внеску не на належний рахунок 3556 в законодавчо встановлений термін, та подав заяву на перерахування коштів на відповідний рахунок 3556 з копією розрахункового документа?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначені частиною першою ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у терміни, встановлені частиною восьмою ст. 9 Закону № 2464.
Згідно з п. 2 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, сплачені суми, зокрема, єдиного внеску, рознесені на підставі відповідної інформації Казначейства, відображаються в інтегрованих картках платників датою їх зарахування на небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції та нараховується пеня, передбачені cт. 25 Закону № 2464, розрахунок яких здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
Відповідно до п.п. 2 п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, із змінами) (далі – Порядок № 417), у випадку помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556 та виникнення недоїмки, здійснюється повернення коштів.
Для повернення сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій, помилково сплачених не на належний рахунок 3556, платник має подати до контролюючого органу за місцем обліку заяву про повернення помилково сплачених коштів з рахунків 3556 (далі – Заява) за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 417 разом з копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (п. 6 Порядку № 417).
Контролюючий орган у строк не більше ніж десять робочих днів з дати надходження Заяви перевіряє надану платником інформацію та формує висновок про повернення коштів з рахунків 3556 за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 417. Розрахунковий документ на перерахування коштів на відповідний рахунок 3556 орган ДПС формує на підставі такого висновку у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його отримання (пп. 9, 13 Порядку № 417).
При цьому у разі підтвердження помилкової сплати сум єдиного внеску не на належний рахунок 3556 із дотриманням граничних строків сплати єдиного внеску та здійснення платником єдиного внеску дій, передбачених п. 6 Порядку № 417 (подання Заяви разом з копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556, із обов’язковим зазначенням напряму перерахування таких коштів («Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань»), підстави для притягнення платника до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску відсутні.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Згідно з абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть платники податків, а також їх посадові особи (ст. 47 ПКУ).
Пунктом 120.1 ст. 120 ПКУ встановлено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ,
– тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання; ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Слід зазначити, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Згідно з абзацом восьмим п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ платники, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання обов’язку щодо подання звітності, у тому числі передбаченої п. 46.2 ПКУ, за 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період, починаючи з 24.02.2022 до 01.06.2022, за І квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період), та звітності за лютий – травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20.07.2022.
Звільнення від відповідальності не розповсюджується на річну Декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка подається за поточний звітний період не пізніше 20 лютого поточного року.
Зазначений висновок базується на тому, що граничний термін подання податкової звітності за 2022 рік не припадає на період, визначений п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (з 24.02.2022 до 01.06.2022), а граничний термін подання податкової звітності за 2021 рік не припадає на період дії воєнного стану на території України, тому строки подання податкової звітності, визначені п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, не стосуються подання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за річний звітний період.
Враховуючи викладене, до платників, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, за неподання (несвоєчасне подання) платником Декларації протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт оподаткування, в тому числі при переході права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого, що призвело до збільшення або зменшення податкового зобов’язання, передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:
- в розмірі 340 грн, за кожне неподання (несвоєчасне подання) Декларації;
- в розмірі 1020 грн при повторному порушенні за несвоєчасне подання Декларації платником, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) Декларації.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи може платник повторно подати таблицю даних платника ПДВ, якщо рішення про її неврахування було оскаржено в адміністративному/судовому порядку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що подання таблиці даних платника ПДВ (далі – Таблиця) передбачено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок зупинення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами) (далі – Постанова № 1165).
Відповідно до п. 15 Порядку зупинення Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після її отримання.
Згідно з п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування Таблиці, про відповідність платника ПДВ (податок) критеріям ризиковості платника (далі – Порядок розгляду скарги), затвердженого Постановою № 1165, протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня платником ПДВ може бути подана скарга на рішення комісії регіонального рівня.
Відповідно до п. 11 прим. 1 Порядку розгляду скарги комісія центрального рівня розглядає скаргу протягом:
- 10 календарних днів з дня, що настає за днем отримання скарги, якщо платник податків, який подав скаргу, не виявив бажання взяти участь у розгляді скарги;
- 30 календарних днів з дня, що настає за днем отримання скарги, якщо платник податку, який подав скаргу, виявив бажання взяти участь у розгляді скарги.
Строк розгляду скарги не може бути продовжено.
Розгляд скарги платника податку, який вияв бажання взяти участь у розгляді скарги, може бути перенесено в межах строку розгляду скарги у разі оповіщення через автоматизовану систему централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, зокрема повітряну тривогу, в межах адміністративної територіальної одиниці, в якій перебувають комісія центрального рівня та/або платник податку в період, визначений для розгляду матеріалів скарги в режимі відеоконференції з таким платником податку. Водночас платнику податку надсилається повідомлення з відміткою «повторно».
За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом строку, зазначеного у п. 11 прим. 1 Порядку розгляду скарги, приймає одне з таких рішень:
- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня;
- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін (п. 12. Порядку розгляду скарги).
При цьому рішення комісії центрального рівня, прийняте за результатами розгляду скарги, стосується конкретної Таблиці з відповідними номером та датою.
Кожна наступна Таблиця, направлена платником податку на реєстрацію до ДПС, отримує власний вхідний реєстраційний номер та приймається комісією регіонального рівня для розгляду як новий документ.
Таким чином платник податку має можливість повторно сформувати нову таблицю, та направити її на розгляд комісії регіонального рівня відповідно до п. 12 Порядку зупинення.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи може особа, якій не вистачає до страхового стажу декілька місяців, заключити договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата, на період менше одного року?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини другої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) особи, зазначені в частині першій ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).
Згідно з абзацом першим частини п’ятої ст. 10 Закону № 2464 договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року).
Підпунктом 4 п. 3 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449), визначено, що за бажанням особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), і у разі отримання від неї заяви про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) після перевірки викладених у заяві відомостей контролюючими органами у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою, наведеною в додатку 5 Інструкції № 449.
При цьому абзацами першим – другим частини п’ятої ст. 10 Закону № 2464 встановлено, що сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2. В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору.
Враховуючи викладене, особа, якій не вистачає до страхового стажу декількох місяців, може заключити договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата єдиного внеску за попередні періоди (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), в яких вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на будь-який період, але не менше одного місяця. Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.
В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ розміщено оновлення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.32.9.0 станом на 29.07.2024 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 23.12.2023 року по 29.07.2024 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.32.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).
Перелік змін та доповнень (версія 1.32.9.0) (станом на 29.07.2024):
Додано нові версії документів:
На виконання наказу Міністерства фінансів України від 07 грудня 2023 року № 673 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27 грудня 2023 року № 725):
J0104707 – Звіт про контрольовані операції;
J0147107 – Додаток до Звіту про контрольовані операції. Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях;
J0147207 – Інформація до додатка до Звіту про контрольовані операції. Інформація про пов'язаність осіб.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Платники Дніпропетровщини з початку поточного року забезпечили позитивну динаміку надходжень до бюджетів та державних цільових фондів
У січні – липні 2024 року від платників Дніпропетровщини надійшло до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) понад 71,0 млрд гривень.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, державний бюджет у січні – липні 2024 року поповнився на понад 27,9 млрд грн, що на понад 5,6 млрд грн, або на 25,5 відс., більше ніж у відповідному періоді минулого року.
Місцеві бюджети протягом семи місяців поточного року отримали понад 23,0 млрд грн, що на понад 3,9 млрд грн більше ніж у січні – липні 2023 року. Темп росту надходжень складає 120,8 відсотків.
До державних цільових фондів у січні – липні 2024 року платниками спрямовано понад 20,1 млрд грн єдиного внеску, що на понад 2,6 млрд грн, або на 15,2 відс., більше ніж за підсумками аналогічного періоду 2023 року.
Дякуємо платникам за роботу і фінансову підтримку держави!
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/808294.html проінформувала про наступне.
Звертаємо увагу платників податків, що з 01.08.2024 подання Звітів про контрольовані операції здійснюється за новою формою.
Електронна форма Звіту про контрольовані операції доступна для завантаження на вебпорталі ДПС у розділі: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Звіт про контрольовані операції (коди форми J014707, J0147107, J0147207).
Нагадуємо, що з 06.02.2024 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.12.2023 № 673 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.12.2023 за № 2223/41279, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2023 № 725, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2023 за № 2281/41337 (далі – Наказ № 673).
Відповідно до Наказу № 673 внесено зміни до:
- форми Звіту про контрольовані операції, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за № 187/28317, зокрема, її викладено в новій редакції;
- Порядку заповнення Звіту про контрольовані операції.
Інформацію про зміну форми Звіту про контрольовані операції розміщено 23 лютого 2024 року на вебпорталі ДПС у розділах:
- Головна/Законодавство/Податкове законодавство/Накази/Наказ Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (із змінами);
- Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Загальнодержавні податки/Податок на прибуток підприємств/Форми звітності/Наказ Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (зі змінами);
- Головна/Законодавство/Електронні форми документів/Податок на прибуток підприємств/Звіт про контрольовані операції.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Ментальне здоров’я – це стан в якому людина може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя.
Фахівцями Дніпропетровського обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Дніпропетровської обласної ради проведено чергову лекцію - навчання з основ ментального здоров’я для групи росту до складу якої входять податківці Дніпропетровського та Донецького регіонів.
Слухачі отримали корисні поради щодо підтримання свого ментального здоров’я.
Рухаємося далі!
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Валерія Леонова.
Розглянули порядок взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Увагу акцентовано на переліку та способах подання документів, необхідних для отримання послуги та строки її виконання.
Крім того, податківці нагадали про переваги електронних сервісів ДПС і мобільного додатку «Моя податкова».
Комунікація з платниками триває!
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (податок) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, гаданого на такі цілі, та процентів за ним.
Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
- об’єкт житлової іпотеки придбавається;
- збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий