Блог

Федоренко

Щодо сплати штрафу за неподання спрощеної декларації з ПДВ особами-нерезидентами, зареєстрованими як платники ПДВ

23.07.2024 08:58

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що особливості оподаткування електронних послуг, що постачаються нерезидентами фізичним особам, місце постачання яких розташоване на митній території України встановлені статтею 208 прим.1 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Абзацом першим пункту 208 прим1.10 статті 208 прим.1 розділу V Кодексу встановлено, що у разі якщо особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку відповідно до пункту 2081.2 цієї статті, у встановлений термін, зокрема не подає спрощену податкову декларацію, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 30 календарних днів після спливу встановлених термінів направляє такому нерезиденту в передбаченому статтею 581 розділу ІІ Кодексу порядку повідомлення про необхідність подання спрощеної податкової декларації та/або сплати податку, а також про суму штрафних санкцій за такі порушення.
Штрафні санкції у разі порушення строків подання спрощеної податкової декларації та/або сплати податку застосовуються згідно з главою 11 розділу II Кодексу (абзац другий пункту 208 прим.1.10 статтею 208 прим.1 розділу V Кодексу).
Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 розділу ІІ Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори. податкових декларацій (розрахунків)., а також іншої звітності. обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено Кодексом, – тягнуть за собою накладення штрафу, у розмірах визначених пунктом 120.1 статті 120 розділу ІІ Кодексу.
Порядок надсилання центральним органом виконавчої влади що реалізує державну податкову політику податкових повідомлень особі-нерезиденту зареєстрованій як платник ПДВ, у разі якщо така особа-нерезидент, зокрема не подає спрощену податкову декларацію у встановлений термін визначено пунктом 58 прим.1.2статті 58 прим.1розділу ІІ Кодексу.
Форма податкового повідомлення особі-нерезиденту і розрахунку грошового зобов’язання встановлені наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2021 № 657 (із змінами), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.12.2021 за № 1679/37301.
Реквізити валютного рахунка, відкритого центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в уповноваженому банку, на який сплачується грошове зобов’язання зазначаються в податковому повідомленні, яке надсилається в електронному вигляді центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику особі-нерезиденту зареєстрованій як платник ПДВ через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на електронну адресу особи-нерезидента, зазначену нею при реєстрації як платника ПДВ відповідно до статті 208 прим.1 розділу V Кодексу, протягом 30 календарних днів після спливу встановлених термінів, зокрема для подання спрощеної податкової декларації.
Також зазначаємо, що Державна казначейська служба України відкрила в АТ «Укрексімбанк» (уповноважений банк) рахунок для зарахування надходжень від осіб-нерезидентів.
Інформація про реквізити валютного рахунку, індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку (далі – ІПН) доступна у вкладці «Стан розрахунків з бюджетом» Кабінету особи-нерезидента-платника ПДВ спеціального портального рішення з дати внесення запису до реєстру платників ПДВ.
При сплаті податкового зобов’язання та/або грошового зобов’язання з ПДВ особою-нерезидентом-платником ПДВ обов’язково зазначається ІПН, присвоєний ДПС у полі 72 «Sender Receiver information» платіжного документу.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини – понад 19,5 млрд грн податків, зборів і платежів

23.07.2024 08:57

У січні – червні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 19,5 млрд грн податків, зборів та платежів. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, порівняно з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 3,3 млрд грн, темп росту склав 120,5 відсотків.
Керівниця обласної податкової подякувала платникам за своєчасне і в повному обсязі наповнення місцевих бюджетів.
«Відповідальне ставлення платників до виконання своїх обов’язків перед державою та громадами – це забезпечення не тільки обороноздатності нашої країни, а й її фінансової стабільності. Сплачені податки, збори і платежі є тим фінансовим ресурсом, який наразі гарантує нашим громадам повноцінну життєдіяльність і безпеку в сьогоднішніх непростих умовах. Продовжуємо працювати задля нашої Перемоги!», – зазначила Наталя Федаш.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Понад 3,2 млрд грн плати за землю спрямували з початку поточного року юридичні особи до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

23.07.2024 08:54

Протягом першого півріччя 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 3,2 млрд грн плати за землю. Надходження збільшились у порівнянні з першим півріччям 2023 року на понад 325,2 млн грн, або на 11,2 відсотки.
Звертаємо увагу, що у разі отримання протягом року нового витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, платник може уточнити показники Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з дати набрання чинності відповідного рішення, затвердженого уповноваженим органом щодо виконаної нормативної грошової оцінки, платник податків повинен уточнити показники декларації з плати за землю у разі отримання протягом року нового витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Особливості обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у разі...

23.07.2024 08:53

Особливості обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у разі піддання обсягів видобутої корисної копалини, податкові зобов’язання за які виконані, іншим видам операцій первинної переробки мінеральної сировини у наступному податковому (звітному) періоді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) є суб’єкти господарювання, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) у межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).
Відповідно до п. 252.3 ст. 252 Кодексу об’єктом оподаткування Рентною платою по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства (далі – Товарна продукція), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, до якої належить, у тому числі, обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною.
Господарська діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу IX Кодексу – діяльність гірничого підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин (п.п. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), де добування корисних копалин визначено як сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини, та спеціальних видів робіт з добування корисних копалин, до яких відноситься підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм (п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини згідно з п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є складовою господарської діяльності гірничого підприємства, яка включає сукупність операцій із: збирання, дроблення або мелення, сушки, сортування за будь-якими фізичними властивостями дроблених або мелених гірських порід або мінеральних утворень із застосуванням будь-яких технологічних процесів сортування, які забезпечують отримання гірничим підприємством товарної продукції, види якої встановлені затвердженими кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр.
Виконання технологічних операцій з добування та технологічних операцій з первинної переробки може виконуватися платником Рентної плати не в одному податковому (звітному) періоді і, відповідно, податкові зобов’язання з Рентної плати можуть виникати (уточнюватися) як після виконання технологічних операцій з добування (якщо добута мінеральна сировина відповідає вимогам стандартів для Товарної продукції, придатної для використання галузями промисловості іншими, ніж видобувна), так і після технологічних операцій з первинної переробки добутої мінеральної речовини.
У разі коли до обсягів Товарної продукції, що взяті на облік після операцій з добування (якщо добута мінеральна сировина відповідає вимогам стандартів для Товарної продукції, придатної для використання галузями промисловості, інших ніж видобувна) із сплатою відповідних податкових зобов’язань, у наступних податкових (звітних) періодах за рішенням платника Рентної плати виконуються операції первинної переробки, результатом якої є нові види Товарної продукції, п. 252.14 ст. 252 Кодексу передбачена можливість уточнення (без застосування санкцій) податкових зобов’язань з Рентної плати з урахуванням раніше виконаних податкових зобов’язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.
Податкові зобов’язання з Рентної плати за кожний податковий (звітний) період, що відповідає календарному кварталу, декларуються у додатку 1 до Податкової декларації з рентної плати, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (далі – Декларація, додаток 1).
У разі взяття на облік у звітному (податковому) періоді одного або декількох нових видів Товарної продукції за результатами виконання операцій з первинної обробки попередньо задекларованої добутої Товарної продукції, для кожного такого виду, що ідентифікується за рядками розділу 8 додатку 1 до Декларації, складається окремий розрахунок (додаток 1 до Декларації).
Розділ 8 «Вид корисної копалини» додатку 1 до Декларації відображає інформацію про види корисної копалини, у тому числі Товарної продукції, зокрема:
«назва корисної копалини за спеціальним дозволом» (ряд. 8.1 додатку 1 до Декларації);
«назва корисної копалини та її код» зазначається згідно з додатком 13 до Декларації (ряд. 8.2 додатку 1 до Декларації);
«назва товарної продукції гірничого підприємства та її код» зазначається згідно з додатком 14 до Декларації (ряд. 8.3 додатку 1 до Декларації);
«назва регламентуючого документа для товарної продукції гірничого підприємства» (ряд. 8.4 додатку 1 до Декларації);
«назва товарної продукції гірничого підприємства (марка, сорт тощо) згідно з документом, що регламентує властивості продукції» (ряд. 8.5 додатку 1 до Декларації).
Перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 (далі – Перелік). При цьому у разі використання корисної копалини у декількох напрямах відповідно до Переліку, напрям використання родовища корисної копалини визначається за рішенням Державної комісії по запасах корисних копалин.
Водночас інструкціями Державної комісії по запасах корисних копалин із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1997 року № 432 (далі – Класифікація), до родовищ окремих видів корисних копалин передбачається також розподіл запасів корисних копалин за собівартістю їх видобутку та переробки на Товарну продукцію, згідно із затвердженими кондиціями на мінеральну сировину як сукупності вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов користування ділянкою надр (далі – Кондиції) з експертним обранням того варіанту техніко-економічних розрахунків, який забезпечує раціональне використання надр, головним чином за ознакою максимізації отримуваної власником надр економічної вигоди (рентного доходу) з метою використання оцінок техніко-економічних та фінансових показників господарської діяльності для цілей інвестиційного планування та оподаткування (абзац сьомий п. 2 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865). Кондиції, зокрема, в частині результативності господарської діяльності гірничого підприємства, базуються на дотриманні цими підприємствами такої обов’язкової вимоги до провадження господарської діяльності гірничого підприємства як перевищення рентабельності діяльності гірничого підприємства із виробництва Товарної продукції, що відповідає установленим стандартам, ставки рефінансування Національного банку (пункти 2-3 Класифікації).
Приклад
Розглянемо порядок обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати на умовному прикладі підданню обсягів добутого каоліну-сирцю операціям з первинної переробки (збагачення).
Гірниче підприємство (далі – Підприємство) у І кварталі 2023 року добуло 2 000 тонн каоліну та об’єктом оподаткування Рентною платою у Декларації визнало взяті на облік 1975 тонн каоліну-сирцю (втрачено в надрах 25 тонн каоліну-сирцю).
Товарна продукція добутого каоліну-сирцю у І кварталі 2023 року була реалізована в обсязі 975 тонн за ціною 50 грн/т, при розрахунковій вартості каоліну-сирцю 43 грн/т, більша з яких – 50 грн/т застосована в якості бази оподаткування Рентною платою у Декларації за І квартал 2023 року. Решта сформувала запаси Товарної продукції Підприємства.
У квітні 2023 року Підприємством введено в експлуатацію цикл збагачення каоліну, де у квітні – травні 2023 року виконано операції із збагачення 1 000 тонн запасів каоліну-сирцю, з отриманням таких видів та кількості Товарної продукції:
– збагачений каолін – 825 тонн;
– кварцовий пісок – 175 тонн.
Вироблена Товарна продукція у повному обсязі реалізована 10 червня 2023 року за фактичною ціною (без ПДВ), а саме:
– 4 000 грн/тонну збагаченого каоліну;
– 200 грн/тонну кварцового піску.
Фактична ціна реалізації кожного виду Товарної продукції перевищила їх розрахункові вартості:
– каолін – 150 грн/тонну;
– кварцовий пісок – 100 грн/тонну.
Оскільки в результаті операцій із збагачення відбулася зміна виду Товарної продукції, то виникає необхідність уточнення податкових зобов’язань з Рентної плати щодо таких видів Товарної продукції, яка реалізується після збагачення каоліну-сирцю.
Розглянемо порядок обчислення Підприємством своїх податкових зобов’язань з Рентної плати, що не порушуватимуть вимоги податкового законодавства.
Підприємство задекларувало податкові зобов’язання з Рентної плати за І квартал 2023 року за 1975 тонн каоліну-сирцю у розмірі 4 937,50 гривень при ставці Рентної плати 5 відсотків:
1 975 т × 50 грн × 5 % = 4 937,50 гривень.
Більш детальніше щодо особливостей обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у разі піддання обсягів видобутої корисної копалини, податкові зобов’язання за які виконані, іншим видам операцій первинної переробки мінеральної сировини у наступному податковому (звітному) періоді – на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/804654.html.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

У ДПС розʼяснили нюанси формування стандартного аудиторського файлу SAF-T UA

23.07.2024 08:50

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/804977.html повідомила.
У рамках Меморандуму про участь в експерименті із запровадження процедури «е-аудит» та з метою обговорення проблемних питань щодо впровадження в діяльність стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA) представники ДПС провели онлайн-зустріч з представниками компанії-великого платника податків, яка здійснює, зокрема, торгівлю зерна.
Учасники обговорили питання опрацювання методів та способів формування, направлення, отримання та опрацювання електронних документів у вигляді стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), які неоднозначно трактувались платником податків та потребували роз’яснення.
Крім того, сторони домовились на постійній основі проводити всебічні та повні консультації.
Звертаємо увагу, що ознайомитись з оновленнями Детального технічного опису елементів SAF-T UA та Додатку до Детального технічного опису елементів SAF-T UA, з можливістю їх вивантаження, можна на вебпорталі ДПС у рубриці «Електронна звітність» за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/xsd-viznachennya-shemi-xml.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Щодо подання заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет

22.07.2024 09:36

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України повідомила наступне.
Листування платників податків з контролюючими органами в електронній формі регулює пункт 42.4 статті 42 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до пункт 42.4 статті 42 Кодексу, платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Листування контролюючих органів з платниками, які подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет (далі – Заява) здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в Електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та є доступним в Електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з Електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в Електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з Електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).
При цьому указаний строк доставки документа в Електронний кабінет не зараховується до строку надіслання документів, визначеного Кодексом.
Платник податків один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через Електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через Електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через Електронний кабінет.
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику) (пункт 42.5 статті 42 Кодексу).
Разом з цим слід звернути увагу, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Згідно з підпунктом 69.2 прим.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу документ, надісланий контролюючим органом до Електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Про особливості оподаткування ПДВ товарів, знищених (втрачених) внаслідок дії обставин непереборної сили...

22.07.2024 09:36

Про особливості оподаткування ПДВ товарів, знищених (втрачених) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного (надзвичайного) стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України проінформувала про особливості оподаткування ПДВ товарів, знищених (втрачених) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного та надзвичайного стану (лист ДПС України від 09.07.2024 № 19744/7/99-00-21-03-02-07).
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Товари – матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Постачанням товарів також вважається ліквідація платником ПДВ за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.
Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.
Основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (підпункт 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).
Пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ визначено, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Норма пункту 189.9 статті 189 розділу V ПКУ не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
В Узагальнюючій податковій консультації щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 №673, зазначено, що у випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства.
Такими документами можуть бути:
сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671);
акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об'єкта, потерпілий;
дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним статтею 349 Цивільного кодексу України;
витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів;
інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.
Пунктом 32 прим.1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, зокрема, визначено, що тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником ПДВ в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.
До наведених у пункті 32 прим.1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ операцій норми пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не застосовуються.
Отже, платник ПДВ податкові зобов'язання з ПДВ (в тому числі відповідно до норм пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ) не нараховує у разі списання товарів, які класифікуються як основні засоби, у зв'язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, якщо факт їх знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.
Крім цього, якщо товари, які класифікуються як запаси (добриво, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали, насіння для посіву тощо), у тому числі готова продукція, придбавалися (виготовлялися) платником ПДВ для цілей використання в оподатковуваних ПДВ операціях, але були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану, то згідно з нормами, визначеними пунктом 32 прим.1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, такі товари не вважаються використаними платником в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю, та, відповідно, обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання і реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, у платника не виникає.
При цьому, як і у випадку з основними засобами, підтвердження псування або знищення таких товарів платника внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів та за наявності сертифіката Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманого відповідно до Закону № 671.
Водночас на придбані з ПДВ послуги норми, визначені пунктом 32 прим.1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, не поширюються.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Щодо отримання фізичною особою відомостей про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) ПДФО та ВЗ

22.07.2024 09:33

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відносини у сфері реєстрації та обліку фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 63.5 ст. 63 ПКУ всі фізичні особи – платники податків реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному ПКУ.
Облік фізичних осіб – платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України без використання РНОКПП (до паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта).
Порядок отримання відомостей з Державного реєстру визначено Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822).
Згідно з п. 1 розд. Х Положення № 822 фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи (представника) щодо отримання відомостей про себе з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі.
Згідно з абзацом першим п. 4 розд. Х Положення № 822 для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу, подає документ, що посвідчує особу, та заяву за формою № 10ДР (додаток 14). Представник додає до заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Пунктом 6 розд. Х Положення № 822 визначено, що контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 15 до Положення № 822.
Отримати відомості про джерела/суми нарахованих доходів з Державного реєстру можна в один із таких способів:
- в паперовій формі – шляхом звернення особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу відповідно до вимог розділу Х Положення № 822;
- в електронній формі – шляхом надсилання запиту через мобільний додаток «Моя податкова» (застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play) або засобами інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua/) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Портал Дія» (https://diia.gov.ua/).
Інформація про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору накопичується у Державному реєстрі відповідно до поданих податковими агентами податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – податковий розрахунок) згідно зі ст. 51 глави 2, п.п. 70.16.1 п. 70.16 ст. 70 глави 6 розд. II ПКУ.
Відображення відомостей про особу у податковому розрахунку здійснюється за РНОКПП або серією (за наявності) та номером паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
Таким чином, відомості щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку акумулюються в Державному реєстрі – за РНОКПП, а в окремому реєстрі Державного реєстру – за серією (за наявності) та номером паспорта.
Запит до Державного реєстру про джерела/суми доходів може бути здійснено з використанням ідентифікатора, за яким особа перебуває на обліку в Державному реєстрі на момент надходження запиту.
Наприклад, фізична особа, яка перебувала на обліку в окремому реєстрі Державного реєстру та змінила свої переконання і почала обліковуватися в Державному реєстрі за РНОКПП, для отримання відомостей про себе з Державного реєстру може подати (надіслати) в один із вищезазначених способів заяву (запит), із зазначенням РНОКПП.
Відомості з Державного реєстру у такому випадку надаються за ідентифікатором «РНОКПП» за період, за який особа бажає отримати відомості, в період перебування особи на обліку в Державному реєстрі – за РНОКПП.
Для отримання відомостей з Державного реєстру за період перебування особи в окремому реєстрі Державного реєстру, яка на момент звернення вже обліковується за РНОКПП, фізична особа має звернутися до контролюючого органу із заявою в довільній формі відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами) (далі – Закон № 393) з викладенням свого прохання щодо отримання інформації про джерела/суми доходів із зазначенням закритого ідентифікатора «серії (за наявності) та номера паспорта», за яким вона раніше перебувала на обліку в окремому реєстрі Державного реєстру.
У разі якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта, раніше була зареєстрована в Державному реєстрі за РНОКПП, після взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру РНОКПП закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта).
При цьому зазначаємо, що у кожному випадку ситуація розглядається окремо. Відомості з Державного реєстру про джерела та суми доходів по закритому ідентифікатору надаються у разі подання особою до контролюючого органу за місцем обліку заяви довільної форми відповідно до вимог Закону № 393 щодо необхідності отримання такої інформації із зазначенням закритого ідентифікатора, за яким особа раніше обліковувалась в Державному реєстрі, вказавши період.
Водночас, відомості про джерела та суми доходів за період перебування особи в окремому реєстрі Державного реєстру фізична особа може отримати шляхом подання заяви (запиту) із зазначенням серії (за наявності) та номера паспорта.
На доповнення інформуємо, що відомості накопичуються у Державному реєстрі, починаючи з 1998 року.
При цьому слід звернути увагу, що до набрання чинності ПКУ діяв Закон України від 22 грудня 1994 року № 320 «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів» (із змінами) (далі – Закон № 320). Згідно з нормами Закону № 320 облік фізичних осіб – платників податків здійснювався за ідентифікаційними номерами (на сьогодні – РНОКПП).
Відповідно до ст. 5 Закону № 320 до Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов’язкових платежів не вносилась інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовились від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

За яким ідентифікатором подається розрахунок платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів?

22.07.2024 09:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Плата за спеціальне використання водних біоресурсів не належить до загальнодержавних або місцевих податків і зборів, перелік яких встановлений статтями 9 – 10 Податкового кодексу України.
Контроль за обчисленням і внесенням збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів п. 13 Порядку справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 449 (далі – Постанова № 449), покладено на органи державної податкової служби та органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства.
Інструкція про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затверджена спільним наказом Державного комітету рибного господарства України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Державної податкової адміністрації України від 24.12.1999 № 167/156/299/300/650 (далі – Інструкція), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 січня 2000 року № 17/4238, що виданий на виконання п. 2 Постанови № 449, включає «Розрахунок платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів» як додаток до п. 2.2 Інструкції, який передбачає надання звітності про обсяги використаних ресурсів до податкових органів (далі – Розрахунок).
Постанова № 449 втратила чинність з набранням чинності Порядком справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 125 (далі – Постанова № 125), яка не передбачала застосування Інструкції та Розрахунку, та зобов’язувала Міністерство аграрної політики та продовольства України привести власні нормативно-правові акти у відповідність з Постановою № 125.
Постанова № 125 втратила чинність після набрання чинності Порядком здійснення спеціального використання водних біоресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1347 (далі – Порядок № 1347).
Зокрема встановлено, що плата за спеціальне використання водних біоресурсів (для здійснення промислового рибальства) нараховується Держрибагенством під час підготовки проєкту договору на право здійснення промислу та відображається у такому договорі (п. 75 Порядку № 1347).
При цьому на податкові контролюючі органи покладено лише обов’язок контролю за справляння плати, а контроль за достовірністю поданих користувачами водних біоресурсів звітних даних про обсяги спеціального використання водних біоресурсів здійснюють територіальні органи Держрибагентства (п. 78 Порядку № 1347).
З огляду на викладене зазначаємо, що чинний Порядок № 1347 не передбачає декларування користувачами водних ресурсів в частині обсягів використання податковим контролюючим органам.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

22.07.2024 09:30

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 05.04.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.03.2024 № 111 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Положеннями п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням цього платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2024 року.
Вищезазначені роз’яснення наведені в листі ДПС від 19.04.2024 № 11568/7/99-00-21-02-01-07.
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації з додатками за ідентифікаторами форм:
J0100126 – для юридичних осіб;
F0100726 – для фізичних осіб;
J0100926 – для інститутів спільного інвестування;
J0100526 – для виробників сільськогосподарської продукції за рік (річний податковий (звітний) період починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 18621. Предыдущая cтраница | Страница 804 из 1863 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua