Блог

Федоренко

Чи застосовуються штрафні санкції до покупця за несвоєчасну реєстрацію РК на зменшення суми компенсації...

18.07.2024 09:42

Чи застосовуються штрафні санкції до покупця за несвоєчасну реєстрацію РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику у зв’язку з тим, що реєстрація такої ПН була зупинена?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Правила складання податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних та їх реєстрація в ЄРПН регулюються ст. 201 ПКУ, Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами, та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, зі змінами (далі – Порядок № 1246).
Згідно з положеннями п. 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування до податкової накладної приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог встановлених п. 192.1 ст. 192, п. 200 прим.1.3, 200 прим.1.9 ст. 200 прим.1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ, а також з урахуванням законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами), від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 № 959/30827 (зі змінами).
Реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН може бути здійснена тільки після реєстрації в ЄРПН податкових накладних.
Абзацом другим п. 192.1 ст. 192 ПКУ визначено термін, протягом якого розрахунок коригування до податкової накладної має бути зареєстрований в ЄРПН. Так, розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
На період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19), зупинявся перебіг строків, встановлених п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
На період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ тимчасово до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН.
При цьому нормами ПКУ не передбачено виключень щодо можливості реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування, незалежно від обставин, за яких такий розрахунок коригування складається.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем).
При цьому тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців, після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано; реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з 08.02.2023 (дата набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування»), тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року, здійснюється з урахуванням граничних строків, визначених п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зокрема для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
За порушення граничних термінів встановлених для реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірах визначених ст. 120 прим.1 та п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені ст. 120 прим. 1 та п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, податкова накладна реєструється в ЄРПН тією датою, за якою її було надіслано до ДПС з метою реєстрації в ЄРПН, що зафіксовано у квитанції.
Отже, за наявності підстав для проведення коригування податкової накладної, яке передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, постачальник зобов’язаний скласти розрахунок коригування та направити його покупцю для реєстрації в ЄРПН у терміни встановлені для реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних.
У разі, своєчасної реєстрації в ЄРПН покупцем розрахунку коригування до податкової накладної, після відновлення її реєстрації в ЄРПН, штрафні санкції за порушення граничних термінів встановлених для реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних до покупця застосовуватись не будуть.
Якщо розрахунок коригування до податкової накладної реєстрацію в ЄРПН якої відновлено, покупцем буде зареєстровано з порушенням граничного терміну встановленого для реєстрації в ЄРПН, зокрема розрахунку коригування, до такого покупця буде застосовано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН.
Водночас для забезпечення можливості обміну між контрагентами (продавцем та покупцем) розрахунками коригування до податкових накладних, якими передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, ДПС розроблено електронний сервіс Single Window of Electronic Documents (SWinED), API якого знаходиться за посиланням: http://obmen.tax.gov.ua.
Розроблений функціонал системи SWinED передбачає підтвердження отримання електронного документа отримувачем, тобто фіксацію дати отримання покупцем (отримувачем) розрахунків коригування до податкових накладних, якими передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Майже 20,8 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

18.07.2024 09:41

Упродовж першого півріччя 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платниками спрямовано майже 20,8 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Надходження виросли порівняно з першим півріччям 2023 року на понад 1,7 млн грн, або на 9,3 відсотки.
Нагадуємо, що для зручності та допомоги платникам податків при складанні податкової звітності Державна податкова служба України розробила відеоролик «Заповнення податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів».
З відеороликом можна ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/10717.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники Дніпропетровщини забезпечують системне наповнення дохідної частини державного бюджету

18.07.2024 09:40

У січні – червні 2024 року до Державного бюджету України від платників Дніпропетровщини надійшло понад 24,2 млрд грн податків, зборів і платежів. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на понад 4,9 млрд грн, або на 25,4 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
«Дніпропетровщина залишається важливим регіоном для нашої країни. Попри все, провідні галузі промисловості області працюють. Тому, підтримка бізнесу – пріоритет у роботі податкової служби. Адже, крім позитивної динаміки надходжень до бюджетів, бізнес забезпечує роботою мешканців Дніпропетровщини. Це сприяє стабільній життєдіяльності громад, люди мають мотивацію не виїжджати з рідного регіону. Дякую всім за працю і відповідальне ставлення до своїх обов’язків!» – зазначила керівниця обласної податкової.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Комунікаційна податкова платформа: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – тематика спілкування

18.07.2024 09:38

За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у форматі онлайн проведено зустріч за участі керівництва та фахівців податкової служби регіону.
Порядок нарахування та строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – акцент спілкування.
Окрему увагу під час комунікації податківці приділили перевагам електронних сервісів ДПС України.
Продовжуємо практику відкритого діалогу для оперативного розгляду актуальних питань.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Триває робота із визначення критично важливих підприємств

18.07.2024 09:37

У Дніпропетровській обласній державній адміністрації продовжує працювати комісія із визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровської області в особливий період (далі - комісія).
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш прийняла участь у черговому засіданні комісії на чолі з першим заступником Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Володимиром Орловим.
Розглянуто пропозиції підприємств, установ, організацій щодо присвоєння їм статусу критично важливих відповідно до критеріїв, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо необхідності дотримання вимог законодавства при наданні послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом

18.07.2024 09:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
ДПС у тісній співпраці з Державною митною службою України, Державною прикордонною службою України, Державною службою України з питань праці, Державною службою України з безпеки на транспорті та їх регіональними підрозділами у рамках системного контролю було відпрацьовано низку суб’єктів господарювання та здійснено фактичні перевірки.
За результатами таких перевірок встановлено, зокрема:
– суб’єкта господарювання 1, у якого при наданні послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом по одному із міжнародних маршрутів, водії автобусів систематично здійснювали розрахунки в готівковій формі без застосування реєстратора розрахункових операцій/програмного реєстратора розрахункових операцій/ книги обліку розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО/КОРО) та без надання пасажирам відповідних розрахункових документів.
Проведеною перевіркою встановлено перевезення в такий спосіб майже 6,3 тис. пасажирів за період із 01.10.2023 по 31.05.2024.
Очікувана сума фінансових санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закону № 265) за результатами перевірки становить більше ніж 1,2 млн гривень.
– суб’єкта господарювання 2, у якого при наданні послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом по іншому міжнародному маршруту водії автобусів систематично здійснювали розрахунки в готівковій формі без застосування РРО/ПРРО/КОРО та без надання пасажирам відповідних розрахункових документів.
Проведеною перевіркою встановлено перевезення в такий спосіб майже 1, 65 тис. пасажирів за період із 01.10.2023 по 31.05.2024.
Очікувана сума фінансових санкцій за порушення вимог Закону № 265 за результатами перевірки становить майже 0,5 млн гривень.
З наведених питань з початку року проведено всього більше 400 перевірок суб’єктів господарювання.
ДПС вкотре наголошує, що дотримання вимог Закону № 265 при наданні послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом, а також офіційне оформлення трудових відносин з найманими працівниками – це позитивна репутація платника податків та гарантоване уникнення штрафних (фінансових) санкцій.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/803185.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Виправлення помилки у поданій Заяві про взяття на облік підзвітних фінансових установ для цілей багатосторонньої угоди CRS

17.07.2024 09:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Механізм взяття на облік фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами (далі – ПФУ) для цілей «Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки та загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки», зняття їх з обліку та внесення змін до відомостей, отриманих для їх обліку визначається «Порядком взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки та загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.08.2023 № 468 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 вересня 2023 р. за № 1618/40674 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 468).
Взяттю на облік у Державній податковій службі України (далі – ДПС) підлягають усі фінансові установи, які є ПФУ для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (п. 3 розд. І Порядку № 468).
Взяття на облік, зняття з обліку та внесення змін до відомостей ПФУ здійснюється шляхом подання заяви про взяття на облік/зняття з обліку ПФУ / внесення змін до відомостей про ПФУ (далі – Заява), форма якої наведена у додатку 1 до Порядку № 468, в електронній формі через електронний кабінет платника податків або іншими засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (пп. 1, 8 розд. ІІ Порядку № 468).
Заява подається за таким типами:
«про взяття на облік»;
«про внесення змін про ПФУ»;
«про зняття з обліку».
Якщо ПФУ бажає виправити самостійно виявлені помилки у раніше поданій Заяві «Про взяття на облік», то їй необхідно подати Заяву «Про внесення змін до відомостей про ПФУ».
Заміна ПФУ, яка подає звітність за іншу Організацію, яка відповідає визначенню ПФУ, врегульовано п. 20 розд. ІІ Порядку № 468. Так, якщо відповідно до закону чи договору відбувається заміна особи, відповідальної за подання звіту про підзвітні рахунки за зареєстровану Організацію–ПФУ, яка є корпоративним інвестиційним фондом чи іншою Організацією, визначеною у п.п. 2 п. 3 розд. ІІ , переведення відповідної Організації-ПФУ з обліку від однієї ПФУ до іншої (нової) ПФУ здійснюється шляхом внесення змін до Переліку ПФУ у порядку, визначеному розд. III Порядку № 468.
У разі помилкової подачі заяви «Про взяття на облік», ПФУ необхідно подати заяву «Про зняття з обліку» заповнивши її відповідно до правил визначених Порядком № 468. У цьому випадку до заяви «Про зняття з обліку» додаються пояснення щодо допущеної помилки та копії документів що підтверджують факти викладені в заяві. ДПС може запросити додаткові документи у разі необхідності.
ДПС розглядає заяву «Про зняття з обліку» з дотриманням вимог пунктів 16-18 розд. ІІ Порядку № 468.
У разі помилково поданої заяви про внесення змін до облікових даних, то ПФУ подає нову заяву з достовірною інформацією.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Експорт окремих видів товарів: відображення у податковому обліку з ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України

17.07.2024 09:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що запровадження та скасування режиму експортного забезпечення здійснюється на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України, особливості цього режиму регулюються Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами), Податковим кодексом України та Митним кодексом України.
До дати запровадження режиму експортного забезпечення на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України оподаткування ПДВ операцій з експорту окремих видів товарів (в тому числі здійснених після 01.07.2024) складання податкових накладних за такими операціями та їх відображення в декларації з ПДВ здійснюється в загальному порядку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Органами місцевого самоврядування встановлені пільги з податку на нерухоме майно...

17.07.2024 09:26

Органами місцевого самоврядування встановлені пільги з податку на нерухоме майно в розмірі 100 відс. податкового зобов’язання за 2 квартал 2024 року: особливості заповнення додатків до уточнюючої податкової декларації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільські, селищні, міські ради (далі – ради) в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
На період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому ПКУ для рад.
Згідно з повноваженнями, наданими ПКУ п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, ради встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Ради мають право відповідними рішеннями встановлювати пільги з Податку у порядку і строки, передбачені ПКУ, зокрема, пп. 12.3, 12.4, 12.5 ст. 12 ПКУ.
Водночас згідно з п. 69.34 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п.4.5 ст. 4, підпункти 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п.12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (із змінами) , частини четвертої ст. 15 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (із змінами), Закону України від 01 липня 2014 року № 1555-VІІ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (із змінами).
У разі прийняття радою рішення про встановлення пільги зі сплати Податку в розмірі 100 відс. податкового зобов’язання за 2 квартал 2024 року, і таке рішення прийнято та набуло чинності після граничного терміну надання податкової декларації з Податку (20 лютого поточного року), платники Податку мають право на самостійне уточнення узгоджених податкових зобов’язань з Податку шляхом подання уточнюючих розрахунків відповідно до ст. 50 ПКУ.
Форма Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (зі змінами) (далі - Декларація), невід’ємними частинами Декларації є додатки 1 та/або 2: «Розрахунок № _ у частині об’єктів житлової нерухомості» (додаток 1) та «Розрахунок № _ у частині об’єктів нежитлової нерухомості» (додаток 2).
Для уточнення податкового зобов’язання платник Податку подає Декларацію за типом «Уточнююча».
У додатку 1 та/або додатку 2 до Декларації інформація щодо наданої рішенням Ради пільги зазначається шляхом заповнення граф «Податкова пільга» (графи 18-22 у додатку 1, графи 17-21 у додатку 2). При цьому у рядку 8 «Зміст доповнення» Декларації обов’язково вказується причина зменшення податкового зобов’язання – зазначається інформація щодо відповідного рішення Ради.
Розділ І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється наступним чином:
- значення показників граф 1 – 17, 24, 26 та 27 переносяться з раніше поданого додатка 1 до Декларації, що уточнюється;
- у графі 18 – зазначається код пільги відповідно до довідника пільг (примітка 14 до додатка 1);
- у графі 19 – зазначається «100» – розмір пільги у відс. відповідно до рішення ради, згідно з яким надано пільгу;
- у графі 20 – зазначається «01.04.2024» (дата початку користування податковою пільгою);
- у графі 21 – зазначається «30.06.2024» (дата закінчення користування податковою пільгою);
- у графі 22 – зазначається сума пільги (значення графи 25 додатка 1 раніше поданої Декларації);
- у графі 23 зазначається сума податкового зобов’язання до сплати (усього), обчислена за арифметичним методом: графа 17 «річна сума податку» – графа 22 «сума пільги»;
- графа 25 – не заповнюється або зазначається «0» (нуль) (пільга на 2 квартал у розмірі 100 відс.);
- у рядку 3 у графах 23, 24, 25, 26, 27 – зазначається підсумок даних усіх рядків 2.1 – 2.n додатка 1.
Обов’язково заповнюються рядки 4, 6 розділу ІІ «Уточнення податкового зобов’язання».
В аналогічному порядку заповнюється розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 2 до Декларації з типом «Уточнююча», де:
- значення показників граф 1 – 16, 23, 25 та 26 переносяться з раніше поданого додатка 2 до Декларації, що уточнюється;
- у графі 17 – зазначається код пільги відповідно до довідника пільг (примітка 13 до додатка 2);
- у графі 18 – зазначається «100» (розмір пільги у відсотках відповідно до рішення ради, згідно з яким надано пільгу);
- графі 19 – зазначається 01.04.2024 (дата початку користування податковою пільгою);
- у графі 20 – зазначається 30.06.2024 (дата закінчення користування податковою пільгою);
- у графі 21 – зазначається сума пільги (значення графи 24 додатка 2 раніше поданої Декларації);
- у графі 22 зазначається сума податкового зобов’язання до сплати (усього), обчислена за арифметичним методом: графа 16 «річна сума податку» – графа 21 «сума пільги»;
- графа 24 не заповнюється або зазначається «0» (нуль) (пільга на 2 квартал у розмірі 100 відс.);
- у рядку 3 в графах 22, 23, 24 25 та 26 – зазначається підсумок даних усіх рядків 2.1 – 2.n додатка 2.
Обов’язково заповнюються рядки 4, 6 розд. ІІ «Уточнення податкового зобов’язання».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ суми, визначені за ППР за формою «В1» або «В3»?

17.07.2024 09:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Пунктом 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що у строк, передбачений абзацом першим п. 76.3 ст. 76 ПКУ, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку на додану вартість (податок), які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше – за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених ст. 76 ПКУ, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до ПКУ.
Згідно з п. 200.11 ст. 200 ПКУ контролюючий орган має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку згідно з п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПКУ якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
- у разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Якщо протягом періоду проведення контролюючим органом камеральної або документальної перевірки прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» (із змінами), такий контролюючий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначається відмова в наданні бюджетного відшкодування. Таке податкове повідомлення-рішення не підлягає оскарженню (п. 200.14 прим. 1 ст. 200 ПКУ).
Згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, у разі якщо за результатами перевірок виявлено завищення суми бюджетного відшкодування або відсутність права на отримання платником податку бюджетного відшкодування, то відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:
«В1» – у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку;
«В3» – у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Протягом десяти робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення за формою «В1» (при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження – протягом десяти робочих днів, наступних за днем її закінчення) заявлена та невідшкодована сума бюджетного відшкодування за декларацією, на яку складено повідомлення-рішення, зменшується в інтегрованій картці платника податків, що ведеться в контролюючому органі. При цьому, така сума не підлягає відображенню у податковій декларації з ПДВ.
Протягом десяти робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення за формою «В3» (при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження – протягом десяти робочих днів, наступних за днем її закінчення), завищена сума, на яку складено повідомлення-рішення, зменшується в інтегрованій картці платника податків, що ведеться у контролюючому органі. За умови відсутності порушень норм ст.ст. 197 – 199 ПКУ сума заявленого бюджетного відшкодування, у якій відмовлено, може бути врахована платником зі знаком «+» у рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження цього податкового повідомлення-рішення із обов’язковим заповненням спеціального поля в податковій декларації з ПДВ, де вказується дата, номер податкового повідомлення-рішення та сума, на яку відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ, зазначеної у такому податковому повідомленні-рішенні.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18640. Попередня cторінка | Сторінка 809 з 1864 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua