15:18
Підсумки діяльності Офісу податкових консультантів
23.10.2025 11:19
У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі начальника управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, заступника голови робочої групи «Офіс податкових консультантів» Тетяни Литвиненко.
Сучасна Державна податкова служба України прагне стати справжнім партнером для бізнесу та громадян. Тому напрямок надання податкових послуг постійно розвивається.
Так, з вересня цього року в Україні при 20 територіальних органах ДПС розпочали роботу Офіси податкових консультантів – спеціалізовані центри, створені для надання кваліфікованих безоплатних усних консультацій з питань застосування податкового законодавства.
Офіс податкових консультантів – це новий формат взаємодії між ДПС та платниками податків, який гарантує доступність, неупередженість, конфіденційність та якісний сервіс.
Місія Офісу податкових консультантів – допомогти платникам у складних податкових питаннях, уникнути помилок та штрафів, перетворити взаємодію з податковою службою на партнерство.
Консультації охоплюють широкий спектр питань: оподаткування фізичних та юридичних осіб, електронні сервіси та звітність, податкові спори, податковий аудит, фактичні перевірки та законодавство щодо РРО/ПРРО, контроль за обігом підакцизних товарів, зупинення реєстрації ПН/РК, податковий борг, надання кваліфікованих електронних довірчих послуг, трансфертне ціноутворення.
У Дніпропетровській області Офіс податкових консультантів розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25. Прийом здійснюється без попереднього запису – у години вільного прийому (пн-пт з 8.30 по 17.00), за попереднім записом – у зручний для відвідувача час (телефон для запису (056) 374 - 31- 18).
Перші півтора місяця роботи Офісу податкових консультантів у Дніпропетровській області продемонстрував затребуваність у консультаційних послугах та попит на сервіс.
З початку діяльності Офісом надано 804 консультації юридичним та фізичним особам з питань застосування податкового та іншого законодавства.
Більша частина запитів надходить від фізичних осіб – підприємців та громадян. Платники найчастіше потребують допомоги з наступних питань:
- особливості застосування спрощеної системи оподаткування, нарахувань з податку на майно у частині земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку, мінімального податкового законодавства (52 % від загальних звернень);
- надання кваліфікованих електронних довірчих послуг (24,3 %);
- подання документів податкової звітності, сервіси Електронного кабінету та внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (14,9 %);
- виникнення та погашення податкової заборгованості (5,1 %).
Результати роботи Офісу свідчать про зацікавленість бізнесу та громадян в оперативному отриманні якісних і кваліфікованих податкових консультацій та партнерських відносинах з податковою службою.
Тож у разі виникнення питань стосовно податкового законодавства запрошуємо звертатись до Офісу податкових консультантів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Дієва комунікація як інструмент підтримки бізнесу
23.10.2025 11:18
У Самарівській ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулося засідання «круглого столу» з представниками бізнесу району.
На інформаційному майданчику розглянуто широке коло питань.
Податківці у першу чергу поінформували підприємців про зміни та новації податкового законодавства.
На запит учасників зустрічі детально розглянули порядок функціонування єдиного рахунку, розповіли про порядок переходу на єдиний рахунок.
Зупинилися і на нових функціональних можливостях Електронного кабінету (е-Кабінет), зокрема, на листуванні та поданні через е-Кабінет заяв на отримання облікової картки фізичної особи – платника податків (форма № 1ДР) та про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (форма № 5ДР).
Особливу увагу приділено використанню реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інформації про зміни по реквізитах рахунків, відкритих для зарахування податків (наприклад, військовий збір, що сплачується ФОПами, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування) .
Йшла мова про отримання Витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску, а також про електронні довірчі послуги від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (КНЕДП) ДПС України та алгоритм дій щодо їх отримання.
Учасникам засідання «круглого столу» нагадали про інформаційні ресурси ГУ ДПС, які дають змогу вирішити питання дистанційно.
Також, звернули увагу на роботу консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС, який працює для оперативного та якісного надання інформаційної та консультаційної підтримки платників.
Інформаційно-роз’яснювальна робота податківців Дніпропетровщини є важливим інструментом підтримки бізнесу та забезпечення прозорості розрахункових операцій.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Робота за правилами на ринку підакцизних товарів
23.10.2025 11:18
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) провели онлайн зустріч із суб’єктами господарювання, які здійснюють виробництво, реалізацію та зберігання пального.
Під час діалогу говорили про відповідальність та причини припинення діяльності у сфері обігу підакцизних товарів. Значну увагу приділили видам порушень, які найчастіше допускають підприємці у процесі роботи з підакцизними товарами. Надали практичні рекомендації щодо їх недопущення.
Одним із основних питань зустрічі стали підстави для припинення дії ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним. Їх скасування може, зокрема, відбутися через виявлені під час перевірок порушення. Але це крайній захід і його можна уникнути, якщо дотримуватися законодавства, у тому числі у частині вчасної сплати акцизного податку та поданні звітності, наголосили податківці.
Фахівці ГУ ДПС підкреслили готовність у наданні консультацій щодо застосування норм законодавства. Для суб’єктів господарювання – це нагода не тільки уникнути штрафів, але й оптимізувати свою діяльність. Діалог допомагає підприємцям адаптуватися до змін у законодавстві та уникати ризиків припинення дії ліцензії.
Контроль за ринком підакцизних товарів спрямований на неухильне виконання законів під час ведення бізнесу у цій сфері, аби забезпечити своєчасну та у повному обсязі сплату обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів, у тому числі місцевих. Адже регулювання обігу підакцизних товарів відіграє ключову роль у наповненні скарбниць.
Такі інформаційній сесії з бізнесом області проходять систематично, аби забезпечити прозорість та стабільність у сфері обігу підакцизних товарів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Просвітницька місія – стратегічна інвестиція у майбутнє
23.10.2025 11:17
Податкова Дніпропетровщини продовжує формувати міцний фундамент партнерства з освітніми закладами аби зростити нове покоління свідомих платників і компетентних фахівців.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини Теодозія Чернецька зустрілася з ректором Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Олександром Азюковським та керівницею релокованого до Дніпра Державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет» Оленою Хаджиновою. Після окупації Маріуполя саме Дніпровська політехніка запропонувала свій майданчик для відновлення роботи цього вищого навчального закладу.
Під час діалогу йшла мова про поглиблення стратегічного партнерства та подальші кроки взаємодії між Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) та вищими навчальними закладами. Ці провідні виші дають фундаментальні знання, що відповідають реаліям роботи в державних інституціях, а податківці зацікавлені в освіченій молоді, яка може поповнити лави підрозділів служби. Менторська підтримка досвідчених фахівців ГУ ДПС дозволить випускникам бути готовими до реальних викликів ще до початку професійної кар’єри.
Окрім того, під час зустрічі обговорили співпрацю у рамках роботи навчально-наукового центру «Школа бізнесу», який успішно функціонує при Дніпровській політехніці. Цей просвітницький центр став дієвим майданчиком для дискусій з податкових витань. Під час тренінгів, семінарів, вебінарів у тому числі міжнародних податківці діляться практичними кейсами адміністрування податків та детально вивчають новації податкового законодавства, знайомити з сучасними цифровими сервісами податкової служби.
Такі спільні заходи є частиною просвітницької діяльності ГУ ДПС, адже освічена молодь – це запорука економічного розвитку країни.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Леся Карнаух: Обсяги контрольованих операцій за 2024 зросли на третину – задекларовано 3,3 трлн гривень
23.10.2025 11:17
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/945724.html повідомила.
На початок жовтня платники податків направили до ДПС 2 797 звітів про контрольовані операції за 2024 рік. Це на 11 % більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Задекларована сума – 3,3 трлн грн. Вона на 32 % перевищила показник попереднього звітного року. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
Найбільше контрольованих операцій здійснювалося з нерезидентами, які зареєстровані в:
- Австрії – 18 %;
- Швейцарії – 17 %;
- Франції – 11 %;
- Нідерландах – 10 %;
- США – 6 %;
- Німеччині та Кіпрі – по 5 %.
За видами операцій переважають:
- з товарами – 49 % (у т. ч. з сировинними товарами – 19 %);
- банківські послуги – 28 %;
- фінансові послуги – 11 %;
- послуги – 7 %;
- операції з цінними паперами – 4 %;
- інші – 1 %.
«Для перевірки відповідності принципу «витягнутої руки» бізнес найчастіше застосовує метод порівняльної неконтрольованої ціни – 62 %, а також метод чистого прибутку – 35 % та метод ціни перепродажу/витрати плюс/розподілення прибутку – 3 %», – додала вона.
Крім того, 1 754 платники податків подали повідомлення про участь у міжнародних групах компаній.
Найбільше материнських компаній зареєстровано на Кіпрі (20 %), у США (12 %), Німеччині (10 %), Франції (5 %) та Швейцарії (4 %).
Платники також скористалися правом на самостійне коригування цін контрольованих операцій та сум податкових зобовʼязань. Вони подали додатки ТЦ до декларації з податку на прибуток підприємств за 2024 рік на 2,7 млрд грн. Це 60 % усіх коригувань, проведених у 2025 році.
«Продовжуємо системну роботу над підвищенням прозорості, детінізацією та забезпеченням рівних конкурентних умов для бізнесу», – наголосила Леся Карнаух.
Довідково:
З 1 січня 2025 розширено критерії визнання осіб пов’язаними за рахунок так званої економічної пов’язаності відповідно до Закону України від 18.06.2024 № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
Запроваджені нові підходи до формування переліків відповідно до постанов КМУ від 15.11.2024 № 1307 «Про внесення змін до постанови КМУ від 04.07.2017 № 480» та від 27.12.2024 № 1505 «Про внесення змін до постанови КМУ від 27.12.2017 № 1045». Про застосування оновлених переліків для цілей трансфертного ціноутворення з 1 січня звітного 2025 року на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України – за посиланням: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_vazhlivi
_aspekti_zastosuvannia_onovlenogo_pereliku_derzhav_dlia_tsilei_transfertnogo_tsinoutvorennia-5006.
З 1 жовтня 2025 року набрав чинності Закон України від 16.07.2025 № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства», яким уточнено порядок застосування терміну «котирувальні ціни» у трансфертному ціноутворенні. Документ визначає, що цей термін використовується для контролю операцій із сировинними товарами для звітних періодів починаючи з 1 січня 2021 року. Тобто нових правил не запроваджено – йдеться лише про систематизацію вже чинного підходу, запровадженого Законом України № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логістичних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про право ФОПа на використання коштів з поточного рахунку, відкритого для здійснення підприємницької діяльності, для власних пот
22.10.2025 12:07
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Пунктом 10 розд. І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (із змінами) (далі – Інструкція № 162), встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Банк відкриває поточний рахунок для здійснення підприємницької діяльності фізичній особі – підприємцю (ФОП) на підставі пред’явленого паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків та поданої заяви про відкриття поточного рахунку (додаток 4 до Інструкції № 162) (п. 33 розд. ІІ Інструкції № 162).
Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. (п. 24 розд. І Інструкції № 162).
Враховуючи викладене, ФОП на загальній системі оподаткування має право вільно користуватися коштами для власних потреб з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Закон України № 3817: порядок та строки оскарження рішень податкових органів про застосування фінансових санкцій
22.10.2025 12:06
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Частиною першої ст. 73 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами) (Закон України № 3817) встановлено, що за порушення норм Закону України № 3817 щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб’єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.
Для обрахунку штрафних санкцій, передбачених ст. 73 Закону України № 3817, використовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому виявлено порушення.
До суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірах, встановлених частиною другою ст. 73 Закону України № 3817 (абзац перший частини другої ст. 73 Закону України № 3817).
Податкові органи застосовують та стягують фінансові санкції у вигляді штрафів, передбачені частиною другою (крім пунктів 3, 6) ст. 73 Закону України № 3817, у порядку, визначеному Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) (далі – ПКУ). Інші органи виконавчої влади приймають рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів, передбачених пунктами 3, 6 частини другої ст. 73 Закону України № 3817, у межах їхньої компетенції, визначеної законом, а в разі невиконання суб’єктом господарювання таких рішень сума штрафу стягується на підставі рішення суду. Фінансові санкції у вигляді штрафів, передбачені п. 24 частини другої ст. 73 Закону України № 3817, застосовуються: податковими органами – за порушення п. 10 частини другої, частин сьомої, восьмої, десятої ст. 71 Закону України № 3817, іншими органами виконавчої влади – за порушення частини першої, пунктів 1 – 9 частини другої, частин третьої – шостої та дев’ятої статті 71 Закону України № 3817 (частина четверта ст. 73 Закону України № 3817).
Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених частиною другою ст. 73 Закону України № 3817, може бути оскаржено в адміністративному порядку згідно із ст. 56 ПКУ або в судовому порядку (частина п’ята ст. 73 Закону України № 3817).
Процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження визначено Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 (із змінами).
Пунктом 56.1 ст. 56 ПКУ визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).
Згідно з п. 56.12 ст. 56 ПКУ, якщо відповідно до ПКУ контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.
Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 ПКУ (п. 56.14 ст. 56 ПКУ).
Порядок застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 ст. 102 глави 9 розд. ІІ ПКУ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2017 № 861.
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5 ст. 56 ПКУ).
Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує, зокрема, державну податкову політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).
З урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (абзац перший п. 56.18 ст. 56 ПКУ).
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПКУ (п. 56.19 ст. 56 ПКУ).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV (із змінами) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про плату за ліцензії на право оптової торгівлі підакцизними товарами
22.10.2025 12:06
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У ст. 51 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами) (далі – Закон № 3817) зазначено, що річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним встановлено у розмірі:
- спиртом етиловим, спиртовими дистилятами – в сумі 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;
- алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту), – в сумі 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;
- алкогольними напоями власного виробництва, для малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв пива – в сумі 4,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;
- алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими), виробленими з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження, в сумі 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;
- сидром та перрі (без додавання спирту) – в сумі 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;
- тютюновими виробами – в сумі 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;
- рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, – в сумі 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.
Ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах надаються безстроково, а плата за них справляється щорічно. Плата за ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах зараховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням ліцензіата.
Перший платіж за ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817.
Згідно зі ст. 54 Закону № 3817 суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами), із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати за відповідну ліцензію.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Деякі особливості витрат ФОПів на комунальні послуги
22.10.2025 12:05
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначено Законом України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (із змінами) (далі – Закон № 2189).
Разом з тим, відносини власності та порядок реалізації права власності визначають Конституція України та Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами) (далі – ЦКУ).
Учасниками цивільних відносин та суб’єктами права власності є фізичні особи (частина перша ст. 2 та частина перша ст. 318 ЦКУ). Проте ЦКУ окремо не визначає такий суб’єкт права власності, як фізична особа – підприємець.
Крім того, Конституція України та ЦКУ закріпили право приватної власності.
Так, відповідно до ст. 325 ЦКУ суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Таким чином, суб’єктом права власності законодавством визнаються фізичні особи (громадяни), які можуть бути власниками будь-якого майна, крім майна, яке не може знаходитися взагалі у власності фізичних осіб, і, водночас, не відокремлюється такий суб’єкт права власності як фізична особа – підприємець.
Статтею 2 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» передбачено, що суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, якими є, зокрема, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (частина перша ст. 320 ЦКУ).
Отже, незалежно від того, який статус у подальшому фізична особа обере для себе, у тому числі у разі прийняття рішення про здійснення підприємницької діяльності, суб’єктом права власності виступає саме фізична особа (громадянин), а не фізична особа – підприємець.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать, зокрема, інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені у підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п. 177.4.4 п. 177.4. ст. 177 ПКУ).
Разом з тим, відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги те, що суб’єктом права приватної власності нерухомого майна, яке надається в оренду, визнається саме фізична особа, а не фізична особа – підприємець, а також зважаючи на положення Закону № 2189, відповідно до якого договір на надання житлово-комунальних послуг укладається з виконавцем цих послуг безпосередньо фізичною особою як власником майна, то кошти, які сплачуються орендарем на користь фізичної особи – орендодавця у вигляді відшкодування витрат на оплату спожитих комунальних послуг, не включаються до доходу фізичної особи – підприємця. Також до витрат фізичної особи – підприємця не включаються витрати на оплату вказаних послуг, яка здійснюється орендодавцем самостійно.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Випадки, в яких ФОПом – платником єдиного податку не визначається мінімальне податкове зобов’язання
22.10.2025 12:05
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ). Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю (ФОП), є загальним мінімальним податковим зобов’язанням (п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ).
МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами, наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ.
Зокрема, п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ визначено, що МПЗ не визначається для:
- земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
- земель запасу;
- невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
- земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів;
- земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.
Крім того, у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Згідно з п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.
У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.
Поряд з цим, п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Підпунктом 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:
- за 2022 рік – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;
- з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні, зокрема, фізичних осіб – підприємців.
Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.
Платники податків, які до дати набрання чинності Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (набув чинності 06.05.2023) визначили та задекларували в податковій звітності МПЗ за 2022 – 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених абзацом першим п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального МПЗ шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій.
Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2023 року.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (далі – Перелік територій).
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (із змінами), який набрав чинності 20.03.2025, затверджено оновлений Перелік територій, та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
