Блог

Федоренко

Як складається РК до зведеної ПН, складеної на суму перевищення бази оподаткування...

16.07.2024 09:16

Як складається РК до зведеної ПН, складеної на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, при виправленні помилок у номенклатурі товарів/послуг?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу 11 п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.
Згідно з п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307) у податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 8 Порядку № 1307 (15 – Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
Згідно з п. 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.
Отже, якщо після складання та реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної, складеної виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, платник податку виявляє помилку в описі (номенклатурі) товарів/послуг, він складає розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому у першому рядку зі знаком «–» зазначає показники щодо товарів/послуг, опис (номенклатура) яких виправляється, та другим рядком додає виправлену товарну позицію.
У заголовній частині такого розрахунку коригування у полі «До зведеної податкової накладної» вказується код ознаки «3» та у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зазначається тип причини «15».
У розділі Б табличної частини розрахунку коригування у першому рядку у графі 1 вказується номер за порядком рядка податкової накладної, який коригується. Другим рядком зазначаються виправлені показники, при цьому у графі 1 такого другого рядка вказується новий черговий порядковий номер рядка, якого не було у податковій накладній, що коригується.
У графі 2.1 розрахунку коригування у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку з таким коригуванням, зазначається код причини коригування 203 (коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до абзацу 11 п. 201.4 ст. 201 ПКУ), а у графі 3 – правильна номенклатура. Інші графи заповнюються без будь яких особливостей.
Слід зазначити, що відсутність у графі «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» податкової накладної запису «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання» не потребує виправлення.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи застосовується відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) у касах готівки?

16.07.2024 09:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) (або розрахункових книжок), визначений п. 11 розд. II Положення № 148.
Підпунктом 18 п. 3 розд. I Положення № 148 визначено, що оприбуткування готівки – це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.
Згідно з абзацом другим п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Разом з тим Положенням № 148 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено фінансової відповідальності за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) готівки.
Водночас невиконання норм Положення № 148 в частині готівкових розрахунків за товари (послуги) може призвести до адміністративної відповідальності згідно зі ст.ст. 163 прим. 15 та 164 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х, із змінами.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Податок на нерухоме майно: від платників надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини склали понад 465,3 млн гривень

16.07.2024 09:13

У першому півріччі 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло понад 465,3 млн грн, що на понад 62,7 млн, або на 15,6 відc., більше ніж у першому півріччі 2023 року.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Майже 4,5 млрд грн ПДФО – внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

16.07.2024 09:12

У січні – червні 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 4,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, ці надходження більше ніж у відповідний період 2023 року на понад 548,0 млн грн, або майже на 14 відсотків.
Наталя Федаш висловила вдячність всім платникам, які працюють і забезпечують позитивну динаміку надходжень до бюджетів.
Очільниця податкової служби області зазначила, що легалізація ринку праці – під особливою увагою податківців.
«Для всіх роботодавців порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим. Він включає три основні кроки: укладення трудового договору, оформлення наказу про прийняття працівника на роботу та повідомлення до Державної податкової служби. З моменту укладення трудового договору найманий працівник має трудові права й соціальні гарантії. Заробітна плата виплачується регулярно на рівні, не нижчому за мінімальну зарплату. Отже, працювати за трудовим договором – вигідно!» - констатувала Наталя Федаш.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Послуги, роз’яснення, практична допомога: результати роботи мобільного ЦОПу за І півріччя поточного року

16.07.2024 09:10

Забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів платниками – один з важливих напрямків роботи податкової служби Дніпропетровщини.
З метою надання адміністративних послуг протягом І півріччя 2024 року податківцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, здійснено 1 200 виїздів до мешканців територіальних громад Дніпропетровської області та внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
У тому числі, з початку поточного року мобільний ЦОП здійснив 388 адресних виїздів до маломобільної групи населення та 751 виїзд до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.07.2024 фахівцями мобільного ЦОПу надано 4 026 адміністративних послуг, у т. ч. 573 адміністративні послуги під час адресних виїздів до маломобільних груп населення та 10 036 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровщини до фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось 6 010 громадян, якими отримано 1 761 адміністративна послуга та 5 167 інших послуг.
Мобільний ЦОП – зручний формат податкового сервісу і оперативного надання адміністративних послуг для платників.
Робота триває.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – червень 2024 року

16.07.2024 09:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/802965.html повідомила.
За січень – червень 2024 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 15,3 %;
«Переробна промисловість» – 15,1 %;
«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – 13,7 % від загального збору до Зведеного бюджету України;
«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 10,9 %.
Найбільше зростання сплати за січень – червень 2024 року відносно січня – червня 2023 року відбулось у таких галузях:
«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – зростання у 2,7 раза, або +73,9 млрд гривень;
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – зростання на 23,4 %, або +24,7 млрд гривень;
«Переробна промисловість» – зростання на 18,4 %, або +20 млрд грн;
«Професійна, наукова та технічна діяльність» – зростання на 78,2 %, або +18,8 млрд гривень.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

ДПС та МВФ продовжують співпрацю у сфері податкового адміністрування

16.07.2024 09:07

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 15 липня 2024 року, розпочала роботу чергова місія Податково-бюджетного департаменту Міжнародного валютного фонду, участь у якій беруть представники Державної податкової служби України.
Відповідно до графіка технічних місій Податково-бюджетного департаменту МВФ та попередньо узгоджених з експертами МВФ пріоритетних напрямів взаємодії, робота зосереджуватиметься, зокрема, на оцінці вартості податкових пільг.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/802903.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Опановуємо основи ментального здоров’я

15.07.2024 09:23

Допомогти кожному знайти можливості посилення власної стійкості, навчити, як розвивати її самостійно – мета проєкту психологічної підтримки «Razom з тобою», в якому приймають участь податківці Дніпропетровщини.
Разом з фахівцями Дніпропетровського обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Дніпропетровської обласної ради податківці вчаться керувати власним емоційним станом та ефективно долати стресові ситуації.
Піклування про ментальне здоров’я – на часі для кожного українця.
Налаштовані на плідну роботу!

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Які дії суб’єкта господарювання перед початком використання ПРРО від ДПС для операційної системи iOS (Apple) та Web?

15.07.2024 09:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкти господарювання можуть безкоштовно завантажити відповідне програмне забезпечення (ПЗ) на вебпорталі ДПС України.
Для використання ПРРО від ДПС суб’єкту господарювання потрібно:
1. Завантажити та встановити ПЗ ПРРО відповідне операційній системі пристрою – з AppStore для iOS (версії 15 або новіше), з PlayMarket для Android (версії 8.1 або новіше), з вебпорталу ДПС для Windows (версії 7 SP1 або новіше). Для використання вебверсії перейти за посиланням: https://webrro.tax.gov.ua/account/login?ReturnUrl=/.
2. Переконатись, що суб’єктом господарювання подано через Електронний кабінет або Єдине вікно подання електронної звітності наступні форми:
– повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20–ОПП (ідентифікатор форми F1312005 для фізичних осіб – підприємців, J1312005 для юридичних осіб);
– заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1–ПРРО (ідентифікатор форми F1316605 для фізичних осіб – підприємців, J1316605 для юридичних осіб);
– повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою № 5–ПРРО (ідентифікатор форми F1391802 для фізичних осіб – підприємців, J1391802 для юридичних осіб (далі – Повідомлення за ф. № 5–ПРРО)).
3. Запустити застосунок та авторизуватися за допомогою КЕП, який було вказано в Повідомленні за ф. № 5-ПРРО.
Звертаємо увагу, що ПРРО, яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі, має такі можливості:
– створення та реєстрація фіскальних чеків;
– легке додавання товарів та послуг у фіскальний чек;
– друк та відправка фіскальних чеків покупцям на пошту або у месенджери;
– відкриття/закриття зміни;
– службове внесення/службова видача;
– ведення довідників номенклатури;
– експорт/імпорт довідників номенклатури;
– продаж товарів/послуг, відсутніх в довіднику номенклатури;
– використання сканера штрих-кодів;
– використання різних форм розрахунку (готівкова/безготівкова/комбінована (готівка/картка));
– просте оформлення знижки на окремий товар або всю суму чека;
– оформлення повернення товарів та чеків повернення;
– формування та перегляд X-звіту;
– формування та перегляд Z-звіту;
– автоматичне або ручне закриття зміни та відправка Z-звіту.
Керівництво користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені за посиланням: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Керівництво користувача безкоштовного ПРРО (WEB, Android, iOS, Windows) (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи визнаються КО з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг) резиденту/нерезиденту від нерезидента/резидента?

15.07.2024 09:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованими операціями (КО) є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема:
- господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ (п.п. «а» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ);
- зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів (п.п. «б» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ);
- господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав (п.п. «в» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ);
- господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України (абзац перший п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ);
- господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні (п.п. «ґ» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).
Таким чином, однією з умов визнання операцій контрольованими є можливість впливу таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Абзацами першим – третім п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ передбачено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Крім того, згідно з п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно: операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо, а також операції з придбання (продажу) послуг.
Відповідно до п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги це:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Підпунктом 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Продаж результатів робіт (послуг) – будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (п.п. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, операції з безоплатної передачі товарів, надання робіт (послуг) прирівнюються до продажу таких товарів (робіт, послуг).
Згідно з абзацом першим п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі – НП(С)БО 15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню (абзац перший п. 21 НП(С)БО 15).
Згідно з п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі – НП(С)БО 16) витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.
Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 НП(С)БО 16).
Пунктом 7 НП(С)БО 16 встановлено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
З урахуванням зазначеного, оскільки операції з безоплатного отримання від нерезидента товарів (робіт, послуг) враховуються у складі доходу резидента, а операції з безоплатного надання товарів (робіт, послуг) нерезиденту – у складі витрат резидента згідно з правилами бухгалтерського обліку та впливають на фінансовий результат до оподаткування, і як наслідок на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, то такі операції визнаються контрольованими за умови, якщо вони здійснюються з нерезидентами, визначеними у п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, а також за умови досягнення критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 18640. Предыдущая cтраница | Страница 811 из 1864 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua