Блог

Федоренко

Отримано послугу від нерезидента, місце постачання – митна територія України: що з податковим кредитом, якщо...

15.07.2024 09:15

Отримано послугу від нерезидента, місце постачання – митна територія України: що з податковим кредитом, якщо реєстрація ПН в ЄРПН була зупинена, а рішення про її реєстрацію прийнято в наступному періоді?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відс. для послуг, визначених абзацами четвертим - шостим п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.
При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.
Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Згідно із п. 187.8 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ визначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Згідно з п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Платник податку через електронний кабінет платника податку шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (п. 25 Порядку № 1246).
Пунктом 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216, визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Таким чином, після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, податкова накладна / розрахунок коригування до податкової накладної реєструється в ЄРПН тією датою, якою податкову накладну / розрахунок коригування до податкової накладної було надіслано для реєстрації в ЄРПН, що зафіксована у квитанції.
Платник податку з метою визначення податкового періоду, у якому платник податку має право включити суми ПДВ до податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, використовуючи інформацію, що міститься у електронному кабінеті платника податку, може встановити факт та дату реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Враховуючи викладене, отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної, своєчасно поданої на реєстрацію в ЄРПН, у наступних звітних (податкових) періодах.
Тому, за операцією з отримання послуги від нерезидента, місце постачання якої визначається на митній території України, якщо реєстрація податкової накладної, своєчасно надісланої для реєстрації в ЄРПН, була зупинена, а рішення про її реєстрацію прийнято в наступному періоді, платник податку буде мати право на податковий кредит за такою податковою накладною датою її реєстрації в ЄРПН.
За такою податковою накладною платник податку може включити суми ПДВ до складу податкового кредиту у наступних податкових періодах, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної, або подати уточнюючий розрахунок за податковий період, у якому податкову накладну було складено (за умови своєчасної її реєстрації в ЄРПН).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Оподаткування ПДВ операцій з надання резидентом – неплатником ПДВ транспортно-експедиторських послуг...

15.07.2024 09:13

Оподаткування ПДВ операцій з надання резидентом – неплатником ПДВ транспортно-експедиторських послуг з перевезення по території України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1955-ІV «Про транспортно-експедиторську діяльність», із змінами (далі – Закон № 1955) транспортно-експедиторська діяльність визначена, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
Експедитор (транспортний експедитор) – це суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Клієнт – це споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.
Перевізник – це юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов’язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.
Відповідно до ст. 9 Закону № 1955 за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Порядок оподаткування ПДВ транспортно-експедиторської діяльності визначено Узагальнюючою податковою консультацією, затвердженою наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610.
Базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та, зокрема, вартість послуг з перевезення, за умови, що перевізник є платником ПДВ. Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику.
Враховуючи зазначене, у випадку надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення по території України із залученням перевізника-резидента ‒ неплатника ПДВ, вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора, а податкова накладна складається на вартість транспортно-експедиторських послуг (винагороду експедитора) (якщо експедитор не отримує інших послуг від третіх осіб в межах виконання договору транспортного експедирування).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Про подання субпідрядником Інформаційного підтвердження придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі за кошти...

15.07.2024 09:11

Про подання субпідрядником Інформаційного підтвердження придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі за кошти міжнародної технічної допомоги за проектом (програмою)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок отримання права на звільнення від оподаткування операцій, що здійснюються в рамках проєктів міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги», із змінами (далі – Порядок № 153).
Відповідно до п. 2 Порядку № 153 субпідрядник – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги в рамках проєкту (програми).
Проєкти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України (пп. 11, 12 Порядку № 153).
Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові Державної податкової служби України (далі – ДПС), в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153 (далі – Додаток 8). У разі коли виконавцем є юридична особа – нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Секретаріатові Кабінету Міністрів України.
Отже, субпідрядником Додаток 8 до Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги подається у випадку, коли він самостійно проводить процедури закупівлі за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги в рамках виконання проєкту (програми).
При цьому, у заголовній частині Додатку 8 зазначається назва проекту МТД, дата, номер державної реєстрації такого проекту (державна реєстрація проекту підтверджується реєстраційною карткою проекту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 153), найменування партнера з розвитку, найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ або Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (за наявності), індивідуальний податковий номер платника ПДВ виконавця, та кошторисна вартість проекту МТД (вказується у валюті, що вказана в проекті МТД).
Враховуючи вищенаведене, у випадку, коли субпідрядник самостійно проводить процедури закупівлі за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги в рамках виконання проєкту (програми), то він повинен надати Додаток 8 до Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, в якому у заголовній частині у полях, відведених для заповнення інформації про виконавця (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ або Державним реєстром фізичних осіб - платників податків (за наявності), індивідуальний податковий номер платника ПДВ) зазначаються облікові дані такого субпідрядника.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги, які не є платниками ПДВ!

15.07.2024 09:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 197.11 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ, зокрема, операції із:
- постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
- постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.
Порядок отримання права на звільнення від оподаткування операцій, що здійснюється в рамках проєктів МТД, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153, із змінами «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок № 153).
Відповідно до п. 2 Порядку № 153 виконавцем проєкту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі.
Проєкти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України (пп. 11, 12 Порядку № 153).
Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові Державної податкової служби України (далі – ДПС), в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153 (далі – Додаток 8). У разі коли виконавцем є юридична особа – нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Секретаріатові Кабінету Міністрів України.
При цьому, у заголовній частині Додатка 8 зазначається назва проекту МТД, дата, номер державної реєстрації такого проекту (державна реєстрація проекту підтверджується реєстраційною карткою проекту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 153), найменування партнера з розвитку, найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ або Державним реєстром фізичних осіб - платників податків (за наявності), індивідуальний податковий номер платника ПДВ виконавця та кошторисна вартість проекту МТД (вказується у валюті, що вказана в проекті МТД). При цьому, якщо виконавець проєкту МТД не зареєстрований платником ПДВ, то індивідуальний податковий номер платника ПДВ не зазначається.
Отже, неплатник ПДВ, який є виконавцем проєкту МТД, подає Додаток 8, в заголовній частині якого зазначає передбачену додатком інформацію, крім індивідуального податкового номеру платника ПДВ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Акцизний податок з вироблених товарів:від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету надійшло понад 156,1 млнгрн

15.07.2024 09:06

Упродовж І півріччя 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за операціями з вироблених товарів надійшло понад 156,1 млн грн акцизного податку. Це на понад 32,8 млн грн більше минулорічного показника відповідного періода, темп росту – 126,7 відсотків.
Звертаємо увагу, що відповідно до внесених Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» змін до п. 214.6 ст. 214 Податкового кодексу України, сукупні втрати та відходи ферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування і використання у виробництві тютюнових виробів протягом календарного (звітного) місяця не можуть перевищувати 5 відсотків загального обсягу такої тютюнової сировини, використаної для виробництва тютюнових виробів протягом такого календарного (звітного) місяця. Платник має забезпечити ведення окремого обліку витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів, облік яких ведеться у штуках та кілограмах. У разі відсутності такого обліку дотримання норм середніх витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів здійснюється виходячи з розрахунку витрати ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів, облік яких ведеться в штуках.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Дніпропетровщина: єдиний податок – один з основних джерел наповнення місцевих бюджетів

15.07.2024 09:03

У січні – червні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників єдиного податку надійшло понад 2,9 млрд гривень. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з січнем – червнем 2023 року на понад 665,7 млн грн, або на 29,1 відсотків.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила вдячність представникам бізнесу за сумлінне виконання своїх фінансових обов’язків та нагадала, що 19.07.2024 – останній день сплати авансового внеску з єдиного податку за липень 2024 року платниками єдиного податку першої та другої груп, а 30.07.2024 – останній день сплати єдиного податку платниками єдиного податку четвертої групи за ІІ квартал 2024 року.
Керівниця обласної податкової служби звернула увагу, що згідно з внесеними Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» змінами до Податкового кодексу України, п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 доповнено новим сьомим абзацом.
Відповідно до зазначеного абзацу суб’єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця (ФОП), державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про ФОП, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Засідання галузевого комітету Громадської ради: подання фінансової звітності та новації з питань зупинення реєстрації ПН

15.07.2024 09:02

За участі керівництва та представників податкової служби Дніпропетровщини відбулося чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Професійні послуги» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області
Спілкувались стосовно форм фінансової звітності, що подають неприбуткові підприємства, установи та організації.
Ознайомилися із змінами, внесеними до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Нагадали про роботу антикорупційного сервісу ДПС України «Пульс».
Працюємо далі!

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Завершено першу звітну кампанію з CRS

15.07.2024 09:01

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома.
Відповідно до пункту 2 наказу Міністерства фінансів України від 25.09.2023 № 516 «Про затвердження Порядку заповнення та подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки», перший звіт про підзвітні рахунки за звітний період, що розпочинається 1 липня 2023 року та завершується 31 грудня 2023 року, повинен бути поданий підзвітними фінансовими установами (ПФУ) до контролюючого органу в строк до 1 липня 2024 року.
Так, станом на 1 липня 2024 року ДПС було отримано звіти про підзвітні рахунки від 1652 ПФУ, що складає 91 % від усіх зареєстрованих ПФУ.
Нагадуємо, що відповідно до пункту 118 прим.1.1 статті 118 прим.1 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), неподання ПФУ звіту про підзвітні рахунки відповідно до вимог статті 39 прим.3 Кодексу тягне за собою накладення штрафу у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Сплата такого штрафу не звільняє ПФУ від обов’язку подання звіту про підзвітні рахунки.
Водночас штраф, встановлений пунктом 118 прим.1.3 статті 118 прим.1 Кодексу, за несвоєчасне подання звіту про підзвітні рахунки у 2024 році не застосовується згідно з пунктом 53 прим.1.3 розділу 10 підрозділу ХХ Кодексу.
ДПС наголошує, що ті ПФУ, які своєчасно не подали звіти про підзвітні рахунки, все ще мають змогу подати перший звіт без застосування штрафних санкцій.
Довідково:
Нагадуємо, Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information або Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Загальний стандарт звітності CRS) – це міжнародний стандарт, що вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки власників рахунків та щорічно на автоматичній основі обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами з обміну в рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS).
Впровадження CRS в українське законодавство та практику здійснюється за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/802478.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Представники ДПС та Торгово-промислової палати України розглянули актуальні питання оподаткування

15.07.2024 08:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/802406.html повідомила.
Питання сфери оподаткування, з якими звертаються представники бізнесу – члени Торгово-промислової палати України та профільних асоціацій, стали предметом обговорення під час онлайн-зустрічі в ДПС.
Так, розглядалися особливості проведення документальних планових та позапланових перевірок, скорочення термінів проведення перевірок щодо відшкодування ПДВ, окремі аспекти реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, оскарження рішень контролюючих органів.
Фахівці ДПС розʼяснили інструментарій Електронного кабінету та можливості, які отримують платники податків при користуванні електронними сервісами ДПС та мобільним додатком «Моя податкова».
Під час заходу представники ДПС поінформували про новації законодавства щодо надання можливості платникам взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції під час розгляду матеріалів скарг та матеріалів перевірок відповідно до постанови КМУ № 1165. Фахівці ДПС розʼяснили практичні аспекти новацій та практику реалізації права платника брати участь у такому розгляді, зокрема, особливості подання та заповнення документів.
ДПС відкрита до діалогу з представниками бізнесу та готова до продовження конструктивної взаємодії у різних комунікаційних форматах.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним!

15.07.2024 08:58

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Державна податкова служба України проінформувала, що територіальними підрозділами податкового аудиту ДПС з метою припинення незаконної діяльності у сфері торгівлі паливно-мастильними матеріалами та забезпечення прозорості ведення господарської діяльності на ринку пального і упередження ухилень від оподаткування на постійній основі здійснюється аналіз інформації щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлі пальним.
Станом на 01.07.2024 на території України налічувалося понад 1,3 тис. суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж пального, якими зареєстровано понад 6,7 тис. реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).
ДПС нагадує, що наразі для суб’єктів господарювання, які проводять розрахункові операції при продажу товарів, у тому числі пального, є законодавчо встановлений обов’язок застосовувати РРО та видавати відповідні розрахункові документи (фіскальні чеки).
Підрозділами податкового аудиту ДПС за результатами організованих у 2024 році контрольно-перевірочних заходів, проведених у місцях роздрібного продажу пального (АЗС/АГЗС), встановлено численні порушення порядку проведення розрахунків, за які територіальними органами ДПС застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму понад 54,1 млн гривень.
Лише у червні поточного року територіальними підрозділами податкового аудиту проведено 107 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним. За їх результатами порушникам очікується донарахування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму понад 7,2 млн гривень.
Робота ДПС щодо виявлення суб’єктів господарювання, які не фіксують розрахункові операції та не забезпечують прозорість операцій шляхом реєстрації всіх продажів пального через фіскальні реєстратори, активно триває.
Звертаємо увагу покупців, що на вебпорталі ДПС у розділі «Е-сервіси» функціонує пошуковий сервіс «Пошук фіскального чека», який розміщений за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check. Він дозволяє здійснити пошук чека РРО/ПРРО, перевірити його справжність та припинити незаконну діяльність окремих торгівців.
У випадках виявлення фактів відсутності електронної копії чека на вебпорталі ДПС просимо інформувати податкові органи у чат-бот «StopViolationBot» месенджеру «Telegram» для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/802388.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 18640. Предыдущая cтраница | Страница 812 из 1864 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua