Блог

Федоренко

За видобування залізних руд платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 3,0 млрд грн рентної плат

15.10.2024 09:28

Протягом трьох кварталів поточного року за видобування залізних руд до загального фонду держбюджету платниками Дніпропетровської області спрямовано понад 3,0 млрд грн, що на понад 1,8 млрд грн більше ніж у січні – вересні 2023 року, темп росту надходжень – 254 відсотки.
Повідомляємо, що інформація щодо фактичної ціни реалізації руд заліза розміщується на офіційному вебсайті Міністерства економіки України (http://www.me.gov.ua) за посиланням: Головна/Діяльність/Промислова політика/Фактична ціна реалізації руд заліза.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Сільськогосподарські товаровиробники–платники єдиного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 369,8 млн грн

15.10.2024 09:26

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від сільськогосподарських товаровиробників надійшло понад 369,8 млн грн єдиного податку.
Нагадуємо, що згідно з п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. Норми п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Екологічний податок: з початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 228,1 млн гривень

15.10.2024 09:25

У січні – вересні 2024 року платники екологічного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 228,1 млн гривень. Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з показником відповідного періоду 2023 року надходження виросли майже на 53,0 млн грн, або на 30,3 відсотків.
«Надходження від сплати екологічного податку, відповідно до його функцій, є джерелом фінансування природоохоронних заходів, а його обсяги мають бути достатніми для реалізації заходів з компенсації шкоди, яку нанесли навколишньому природному середовищу забруднювачі. Дякуємо платникам за своєчасно і в повному обсязі сплачені податки і збори!» – зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровської області.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Дніпропетровщина: ефективна співпраця податкової служби та територіальних громад

15.10.2024 09:17

Комунікації податкової служби Дніпропетровщини та територіальних громад регіону продовжуються.
Відбулась онлайн-зустріч з представниками територіальних громад Синельниківського району за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерія Леонова та фахівців податкової служби регіону.
На порядку денному одне з основних питань – стабільне та у повному обсязі наповнення місцевих бюджетів.
Учасників заходу проінформовано про основні аспекти впровадження Національної стратегії доходів (НСД) до 2030 року, спрямовану на підвищення рівня добровільної сплати податків та податкової культури у суспільстві, а також про розробку сучасних практик управління комплаєнс-ризиками (ризиками дотримання податкового законодавства).
Якісна та оперативна комунікація між податковою службою та територіальними громадами – важливий інструмент для досягнення спільних цілей, а це, насамперед, – ефективне наповнення бюджетів тергромад, а отже підвищення фінансової спроможності місцевих громад для розвитку та обороноздатності територій.
Працюємо заради спільної мети – Перемоги!

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Удосконалення системи оподаткування в Україні за напрямом трансфертного ціноутворення – серед пріоритетних заходів НСД до 2030 р

15.10.2024 09:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України в рамках реалізації заходів Національної стратегії доходів до 2030 року (далі – НСД) активно впроваджує сучасні інноваційні, технологічні та ефективні рішення, які спрямовані на удосконалення системи оподаткування в Україні щодо протидії агресивним схемам міжнародного податкового планування, забезпечення ефективного захисту податкової бази від її розмивання та виведення прибутку з-під оподаткування і переміщення капіталу за кордон, у тому числі за напрямом трансфертного ціноутворення.
Зокрема, на виконання Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports), до якої ДПС як компетентний орган України приєдналася 3 листопада 2022 року та яка набула чинності 4 липня 2024 року, впроваджено Підсистему «Автоматичний обмін податковою інформацією» ІКС «Міжнародний автоматичний обмін інформацією» (далі – підсистема «АОПІ»). Вона призначена для автоматизації процесу обміну податковою інформацією між Україною і компетентними органами іноземних юрисдикцій і забезпечує:
формування переліку платників податків, які повинні звітувати за стандартом Country-by-Country (далі – CbC);
приймання та передачу звітів у розрізі країн міжнародних груп компаній за уніфікованим стандартом CbC через платформу CTS у рамках угоди MCAA CbC;
автоматичну обробку звітів CbC, у тому числі перевірку форматів та цілісності файлів, перевірку заповнення на відповідність вимогам ОЕСР;
дотримання конфіденційності інформації.
Впровадження автоматичного обміну податковою інформацією в розрізі країн CbC дозволяє отримувати комплексну інформацію щодо діяльності міжнародних груп компаній (далі – МГК) у розрізі конкретних юрисдикцій, а також здійснювати ефективний аналіз обсягів діяльності, структури операцій та специфіки діяльності МГК для цілей контролю за трансфертним ціноутворенням.
Підсистема є інструментом, який дозволяє здійснювати обмін податковою інформацією з більшістю країн світу за відповідними стандартами звітності, підвищує рівень ефективності податкового контролю, збільшує базу оподаткування та сприяє руйнуванню схем мінімізації податкових зобов’язань.
Ще одним пріоритетним заходом НСД є створення та впровадження принципово нового ІТ-рішення для контролю за ризиками міжнародного оподаткування відповідно до стандартів системи управління ризиками та принципів доброчесності – ІКС «Автоматизована система обробки великих масивів даних для аналізу ризиків трансфертного ціноутворення (ІКС Big data TP)».
ІКС Big Data TP використовує понад 100 алгоритмів обробки даних, а також інформацію світових цінових аналітичних джерел, аналізує та досліджує податкову, фінансову та іншу звітність, інформацію з митних декларацій, визначає структуру контрольованих операцій та зовнішньоекономічної діяльності, розраховує показники фінансової діяльності, рентабельності, платоспроможності, ліквідності, ділової активності тощо, що, в свою чергу, сприяє вирішенню таких завдань:
вдосконалення ризикорієнтованих підходів, у тому числі, щодо розрахунків ризиків невідповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»;
підвищення швидкості, точності та ефективності результатів;
підвищення рівня податкового compliance;
зниження впливу «людського фактору».
У подальшому функціонал ІКС Big Data TP планується розширити додатковими режимами з метою виявлення та аналізу глобальних ризиків по міжнародним операціям (Global Risk of International Operations – GRIO), що сприятиме ефективному управлінню ризиками та підвищенню аналітичної спроможності підрозділів ДПС з питань міжнародного оподаткування.
Виконання комплексу заходів щодо удосконалення системи оподаткування в Україні за напрямом трансфертного ціноутворення, як складової НСД, сприятиме забезпеченню макроекономічної і фінансової стабільності, удосконаленню процесів податкового адміністрування, євроінтеграційним процесам та адаптації національного законодавства України до законодавства ЄС та як наслідок – приведе до створення умов для справедливої податкової політики для всіх учасників податкового процесу.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/831257.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Як здійснюється оскарження в адміністративному порядку постанови про накладення адміністративного стягнення...

14.10.2024 10:12

Як здійснюється оскарження в адміністративному порядку постанови про накладення адміністративного стягнення, яку виніс податковий орган, та в які терміни?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 1 розд. IV Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено до вищестоящого податкового органу (уповноваженої посадової особи) в порядку та строки, встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (із змінами) (далі – КУпАП), або до суду в порядку та строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV (із змінами).
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим (частина перша ст. 287 КУпАП).
Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до ст. 288 КУпАП її розглядати (частина третя ст. 288 КУпАП).
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (ст. 289 КУпАП).
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України (ст. 292 КУпАП).
Копія рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено. В той же строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання (ст. 295 КУпАП).
Отже, скарга на постанову про накладення адміністративного стягнення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до ДПС або податкового органу, посадова особа якого винесла постанову.
Скарга, що надійшла до податкового органу, який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, реєструється і протягом трьох діб надсилається разом із справою до ДПС.
Скарга на постанову по справі про накладення адміністративного стягнення розглядається ДПС в десятиденний строк з дня її надходження.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Куди суб’єкту господарювання подавати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію)?

14.10.2024 10:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.
Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Оренда нерухомого/рухомого майна у фізичної особи юридичною особою: чи є базою нарахування...

14.10.2024 10:09

Оренда нерухомого/рухомого майна у фізичної особи юридичною особою: чи є базою нарахування для єдиного внеску сума орендної плати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами та доповненнями), та сума винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з частиною першою ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги платників ПДВ!

14.10.2024 10:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Яким чином заповнюється інформація про дату та номер договору (контракту) та митної декларації (МД) у верхній табличній частині податкової накладної (ПН)? Чи повинна така інформація вказуватись виключно за операціями з експорту окремих видів товарів чи по всім експортним операціям?
З 01.10.2024 при складанні ПН за операціями з експорту будь-яких видів товарів у верхній лівій її частині повинна заповнюватись інформація про дату та номер зовнішньоекономічного договору (контракту) та МД.
Такі ПН реєструються в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ (ПН, складені з 1 по 15 календарний день (включно) місяця – до 5 календарного дня (включно) наступного місяця, а ПН, складені з 16 по останній день (включно) місяця, – до 18 календарного дня (включно) наступного місяця).
При цьому на товари, вивезення яких здійснюється по кількох МД, не може бути складена одна ПН.
Наприклад, якщо на операцію з вивезення товару № 1 складено МД № 4, а на вивезення товарів № 2 та № 3 – МД № 5, то в одній ПН має бути відображено товар № 1 та вказано дату і номер МД № 4, а в іншій ПН має бути вказано товари № 2 та № 3 та дата і номер МД № 5 (разом з тим, платник може також скласти окремі ПН на товар № 2 і на товар № 3, і в кожній з них вказати дату і номер МД № 5). Але складання однієї ПН на операцію з вивезення товару № 1 (МД № 4, та товарів № 2 та № 3 (МД № 5) неможливе.
с

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Податковий календар на 15 жовтня 2024 року

14.10.2024 10:05

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що

15 жовтня 2024 року, вівторок, останній день подання за вересень:

● звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1);
● довідки про використані розрахункові книжки.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 19610. Предыдущая cтраница | Страница 822 из 1961 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua