Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Виходь на світло!
Крок 1
Перевірте документи:
- паспорт або свідоцтво про народження
- трудову книжку (за наявності)
- згоду одного з батьків або особи, яка їх замінює (якщо працівнику 14 – 15 років)
Крок 2
Поінформуйте потенційного працівника про умови праці на підприємстві та графік роботи, необхідність попереднього медичного огляду.
Крок 3
Після проходження медогляду укладіть трудовий договір, бажано у письмовій формі.
Крок 4
Видайте наказ (розпорядження) про прийняття на роботу:
- у довільній формі;
- за типовою формою № П-1.
Крок 5
Внесіть відомості про прийняття неповнолітнього до Журналу обліку працівників, які не досягли 18-річного віку, зазначте дату народження.
Крок 6
Повідомте Державну податкову службу України про прийняття працівника на роботу за затвердженою формою в електронному чи паперовому вигляді. Надану інформацію вносять до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.
Крок 7
Пам’ятайте про належний кадровий облік:
- оформіть особову справу
- заповніть особову картку форми № П-2
- зробіть запис до трудової книжки, якщо вона є*.
* Якщо неповнолітній працевлаштовується вперше, роботодавець повинен протягом 5 днів після прийняття на роботу оформити на нього трудову книжку на вимогу працівника. Зараз триває перехід на електронний облік.
Крок 8
Відтепер неповнолітній працівник може розпочати роботу.
ВАЖЛИВО
При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану може встановлюватися умова про випробування неповнолітнього працівника під час прийняття на роботу.
Детальніше – на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/823173.html.
Дізнайся більше на сайтах Держпраці:
www.dsp.gov.ua, www.pratsia.in.ua .
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/824513.html повідомила таке.
Представники Міністерства фінансів України та Державної податкової служби України на запрошення Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) взяли участь у зустрічах з керівництвом Центру податкової політики і адміністрування, а також з експертами ОЕСР.
Зустрічі були спрямовані на обговорення питань щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення, імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування ринку ЄС і України, врахування положень Рекомендацій Ради ОЕСР стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.
Під час заходу також обговорювались напрями подальшої співпраці з ОЕСР у частині приведення елементів податкового законодавства та політики України у відповідність до основних стандартів ОЕСР у сфері міжнародного оподаткування.
Глобальні ініціативи ОЕСР у сфері міжнародного оподаткування Pillar 1 та Pillar 2 насамперед спрямовані на удосконалення наявних механізмів боротьби з розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування.
Крім того, делегація України у межах програми взяла участь у церемонії підписання Багатостороннього інструменту щодо імплементації правила контрольованої ставки оподаткування, що є частиною Pillar Two (Subject to Tax Rule (STTR)). Під час церемонії було повідомлено про наміри завершити всі внутрішньодержавні процедури, необхідні для приєднання до цієї Багатосторонньої угоди, адже впровадження Pillar 2 є пріоритетним напрямом Національної стратегії доходів до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1218-р.
Приєднання України до Багатосторонньої угоди STTR дозволить переглянути міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування в частині доповнення їх окремою статтею «Правило Subject-to-Tax Rule».
Проведені зустрічі були корисними для її учасників та спрямовані на посилення подальшого співробітництва з ОЕСР у частині оподаткування, моніторингу та впровадження Плану дій BEPS, продовження запровадження міжнародних стандартів та кращих світових практик у податкове законодавство України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/824399.html опублікувала дайджест публікацій з роз’ясненнями податкового законодавства, які були розміщені на вебпорталі ДПС протягом тижня.
Щодо різниці між трудовим та цивільно-правовим договорами
Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/822719.html
Судова практика щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень стосовно необладнання рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі та неподання електронного документу, що містить дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального
Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/822771.html
Щодо внесення змін до рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України
Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/823002.html
Щодо подачі звітності суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на відповідний вид діяльності та здійснюють свою діяльність у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів
Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/823160.html
Щодо оформлення неповнолітнього працівника
Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/823173.html
Щодо використання праці неповнолітніх під час дії воєнного стану
Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/823663.html
Щодо граничного терміну подання звітів про контрольовані операції та повідомлень про участь у міжнародній групі компаній за 2023 звітний рік
Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/824304.html
Щодо зберігання пального, призначеного для заправлення електрогенераторних установок
Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/824362.html
Відповіді на актуальні запитання платників
Детальніше: https://zir.tax.gov.ua/main/actual/
Шановні платники податків!
Якщо ви бажаєте оперативно отримувати дайджест публікацій з розʼясненнями податкового законодавства за тиждень та більше актуальних новин від ДПС, підпишіться на офіційну розсилку тут https://tax.gov.ua/registration .
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Верховною Радою України 18 липня 2024 року прийнято Закон України № 3878-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку», підпунктом 1 пункту 3 якого вносяться зміни до пункту 47 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким, зокрема, змінені з 01 вересня 2024 року вимоги щодо не віднесення до акцизного складу і відповідно його не реєстрації – місць зберігання пального, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, що використовується для заправлення електрогенераторних установок, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для цих потреб:
не перевищує 2000 літрів – на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня припинення або скасування дії воєнного стану на території України – й діє на всій території України для всіх суб’єктів господарювання;
понад 2000 літрів до 5000 літрів – з 1 вересня 2024 року до визначеної дати припинення можливих бойових дій або дати завершення бойових дій – й діє на територіях можливих бойових дій (для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій), територіях активних бойових дій (для яких не визначена дата завершення бойових дій), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією для платників, які не здійснюють діяльність з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним, його зберігання (крім зберігання виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки).
Така можливість не реєструвати як акцизний склад місця зберігання пального, призначеного для заправлення електрогенераторних установок, може бути застосована зберігачем за умов дотримання вимог щодо:
забезпечення використання зазначених обсягів пального виключно для заправлення електрогенераторних установок;
ведення окремого обліку пального, яке отримано та використано для їх заправлення;
здійснення розрахунків за придбане для таких потреб пальне виключно у безготівковій формі.
При цьому залишились вимоги щодо отримання ліцензій на право зберігання пального, а у разі відсутності такої ліцензії встановлено норми*, які передбачають, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування у випадку зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі:
до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою – без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання – за умови отримання декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального.
Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту безоплатного подання декларації до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
У разі якщо у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, контролюючим органом буде виявлено факти зберігання суб’єктом господарювання пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії на право зберігання пального та/або за відсутності належним чином поданої декларації, до такого суб’єкта господарювання застосовується відповідальність за зберігання пального без ліцензії на право зберігання пального.
*Відповідно до норм частини 24 Розділу XIII Перехідні положення Закону України № 3817.
Інформація розміщена на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/824362.html .
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
При обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у порядку, визначеному п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовуються, зокрема, витрати, обчислені згідно з пунктами 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ.
Відповідно до п. 252.11 ст. 252 ПКУ у разі обчислення вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період включаються:
- матеріальні витрати, у тому числі витрати, пов’язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов’язаних із:
зберіганням;
транспортуванням;
пакуванням, у тому числі фасуванням (бутелюванням);
проведенням іншого виду підготовки (включаючи передпродажну підготовку), крім операцій, що віднесені до операцій первинної переробки (збагачення) у значенні, наведеному у розд. I ПКУ, для реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
виробництвом і реалізацією інших видів продукції, товарів (робіт, послуг) (п.п. 252.11.1 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);
витрати з оплати праці, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п.п. 252.11.2 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);
витрати з ремонту основних засобів, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов’язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п.п. 252.11.3 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);
інші витрати, що належать до складу витрат, у тому числі витрати, розподілені згідно з принципами облікової політики платника рентної плати, понесені ним в періоди, коли господарська діяльність з видобування корисних копалин не провадилася у зв’язку із сезонними умовами проведення видобувних робіт, крім витрат, не пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі:
• які виникають в результаті формування фінансових резервів;
• на сплату процентів боргових зобов’язань платника рентної плати;
• на внесення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
• на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду (п.п. 252.11.4 п. 252.11 ст. 252 ПКУ).
Пунктом 252.12 ст. 252 ПКУ встановлено, що під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:
- сума нарахованої амортизації, крім суми нарахованої амортизації на основні засоби і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов’язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
- сума амортизації витрат, пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
У разі якщо мають місце державні субвенції для гірничих підприємств, визначення вартості видобутої мінеральної сировини (корисної копалини) здійснюється без урахування субвенції, розміри якої для кожної ділянки надр обчислюються на підставі калькулювання собівартості видобутої корисної копалини за матеріалами бухгалтерського обліку провадження господарської діяльності в межах такої ділянки надр (п. 252.13 ст. 252 ПКУ).
Згідно з п. 252.14 ст. 252 ПКУ сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період.
У разі якщо після виникнення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) платник рентної плати у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини) інших операцій первинної переробки, в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничого підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником рентної плати визнані та виконані відповідні зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник рентної плати у такому податковому (звітному) періоді визначає розмір податкових зобов’язань з рентної плати для нового відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з урахуванням виконаних податкових зобов’язань за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаний на створення нової товарної продукції гірничого підприємства, за вирахуванням сум податкових зобов’язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.
Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді не завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, включається до розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, в якому завершується такий комплекс технологічних операцій (процесів) (п. 252.15 ст. 252 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) визначена ст. 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами) (далі – ЦКУ).
Відповідно до частини п’ятої ст. 32 ЦКУ неповнолітня особа має право самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг (ЕДП).
Отже, для отримання ЕДП неповнолітній особі віком від 14 до 18 років (у тому числі фізичній особі у віці від 16 років, зареєстрованій як фізична особа – підприємець) необхідно надати перелік документів для отримання ЕДП фізичній особі.
З переліком документів, необхідних для отримання ЕДП фізичній особі, можна ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» вебсайту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua/), обравши відповідну категорію. Також можливо надати документи за допомогою сервісу «Шеринг документів» застосунку «Дія».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.
Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.
Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.
В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням суб’єкти господарювання зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені у такому обліку.
Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
Пунктом п. 2 розд. II Положення № 13 передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковим реквізитом у фіскальному чеку є, зокрема, назва товару (послуги).
Тобто, фіскальний касовий чек на товари (послуги) вважається відповідним (у частині ідентифікації товару), якщо в ньому зазначена назва товару (послуги).
Кожна модель і модифікація комп’ютерної техніки має основні частини та складові комп’ютера (комплектуючі), а в технічній документації на таку техніку чітко зазначено назву і характеристики кожної з них.
Частини комплектуючих є технічно складними пристроями, а відповідно продаж таких комплектуючих потребує ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації всіх товарів та відповідно створення субʼєктом господарювання документів у передбачений законодавством спосіб, визначений абзацом першим п. 44.1 ст. 44 та абзацом першим п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, що будуть свідчити про походження таких товарів.
Враховуючи викладене, назва товару у фіскальному чеку реєстратора розрахункових операцій (РРО) та/або програмного РРО (ПРРО) повинна зазначатися так, щоб виконувались одночасно дві умови: назва має відображати споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікувати товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками єдиного податку 4-ї групи з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) транспортно-експедиторської діяльності, затвердженою наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610, визначено, що у випадку надання транспортно-експедиторських послуг, послуг перевезення чи інших допоміжних у транспортній діяльності послуг, нерезидентами України необхідно враховувати правила оподаткування, встановлені ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, ст. 208 ПКУ визначено, що при отриманні послуг на митній території України від нерезидента, їх отримувач повинен нарахувати ПДВ за основною ставкою на базу оподаткування, визначену, зокрема згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ. Сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період.
При цьому, отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в встановленому порядку. Якщо отримувач послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то податкова накладна не виписується. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджена у вигляді додатка до податкової декларації з ПДВ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар