Блог

Федоренко

Розширення можливостей податкового контролю: ДПС за підтримки EU4PFM запроваджує інноваційне IT-рішення для обробки великих маси

20.09.2024 13:04

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Основною метою проєкту є автоматизація процедур податкового контролю для забезпечення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки». З огляду на прагнення України до інтеграції в ЄС, дотримання рекомендацій ОЕСР щодо ТЦ для транснаціональних компаній і податкових органів є надзвичайно важливим.
Запровадження ІТ-системи має важливе значення для підвищення ефективності податкового контролю за дотриманням правил ТЦ, оскільки дозволить автоматично аналізувати мільйони рядків даних, які раніше оброблялися вручну, інтегрувати інформацію із різних систем, здійснювати розрахунки ризиків невідповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», у тому числі для проведення заходів комплаєнсу з платниками податків, забезпечити зменшення кількості податкових порушень та судових спорів, мінімізувати вплив «людського фактору».
Нове IT-рішення найближчим часом буде впроваджено в роботу Державної податкової служби України.
EU4PFM продовжує підтримувати ДПС у впровадженні новітніх європейських підходів та ІТ-технологій.
Інформація розміщена на головній сторінці вебпорталу «Державна податкова служба України» за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/823859.html .

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ДПС спільно з EU4PFM продовжують впровадження інноваційних рішень

20.09.2024 13:04

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
ДПС України на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/823883.html) повідомила наступне.
За підтримки Проекту EU4PFM Державна податкова служба активно працює над впровадженням програмного забезпечення, яке надасть можливість поглибленого аналізу даних РРО/ПРРО. Це, у свою чергу, покращить механізм організації та здійснення заходів податкового контролю щодо платників податків, у діяльності яких виявлено ймовірні ризики.
Наразі успішно пройдено один із найбільш складних етапів – підготовлені й затверджені технічні завдання та опис технологічних рішень.
EU4PFM продовжує підтримувати ДПС у впровадженні інноваційних рішень, що допоможе більш ефективно використовувати людський ресурс у процесах податкового контролю, а також створити ефективну податкову систему.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Період, протягом якого юридична особа має право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю

19.09.2024 11:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Порядок застосування контролюючими органами строків давності при проведенні перевірок з місцевих податків і зборів встановлено вимогами ст. 102 ПКУ. Зокрема, згідно з абзацом четвертим п. 102.1 ст. 102 ПКУ з місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1 095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.
Враховуючи зазначене, юридична особа – платник плати за землю у разі виявлення помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), має право самостійно подати уточнюючу податкову декларацію, керуючись ст. 50 ПКУ в частині строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, але не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку її подання, включаючи зупинення перебігу таких строків, встановлених п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Документи, які необхідно надати юридичній особі – нерезиденту для отримання КЕП у Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС

19.09.2024 11:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Для отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (ЕДП ДПС) юридичній особі – нерезиденту необхідно надати наступні документи:
- заповнена та підписана Реєстраційна картка для юридичної особи встановленого зразка у двох примірниках;
- додаток до Реєстраційної картки (в разі одночасного отримання ЕДП для більш ніж однієї особи) у двох примірниках;
- засвідчені копії** документів, що підтверджують належність заявника (окрім керівника) до юридичної особи – нерезидента та його повноваження (наказ/витяг з наказу про призначення на посаду, або трудовий договір (за необхідності із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову);
- оригінал та засвідчена копія* довідки за формою № 34-ОПП про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- витяг з відповідного реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації або оригінал установчого документа такої юридичної особи або копія такого документа, який нотаріально засвідчений відповідно до законодавства. Установчі документи та витяги, складені іноземною мовою подаються з відміткою консульської служби про легалізацію або з проставленим апостилем, якщо інше не передбачено міжнародним договором разом із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову (надаються виключно для ознайомлення);
- оригінал та засвідчена копія* паспорта громадянина України (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток), або копія з обох сторін безконтактного електронного носія (у випадку наявності паспорта громадянина України виготовленого у формі ID-картки), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі. За наявності відображення паспорта громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон в застосунку «Дія», версії не нижче 2.0, копія одного з документів надається за допомогою функції «Шеринг» застосунку «Дія»;
- оригінал та засвідчена копія* посвідчення біженця, або посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, або копія, з обох сторін, безконтактного електронного носія (у випадку наявності посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання виготовленої у формі ID-картки), або паспорта громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;
- оригінал та засвідчена копія* документа про зміну прізвища заявника, виданого відповідним державним органом (якщо в поданих документах є невідповідність прізвища);
- засвідчена копія* реєстраційного номеру облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера). За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість копії картки платника податків, може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорту з відміткою про таку відмову. За наявності відображення паспорта громадянина України/ паспорта громадянина України для виїзду за кордон в застосунку «Дія», версії не нижче 2.0, копія облікової картки платника податків надається за допомогою функції «Шеринг» застосунку «Дія».

* – відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
** – відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади співробітника відповідального за виготовлення, засвідчення та видавання копій, його особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення та скріплюється відбитком печатки (за наявності).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи є платниками туристичного збору фізичні особи – іноземці, які прибули у відрядження?

19.09.2024 11:44

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками туристичного збору (збір) є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.
Відповідно до п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ справляння туристичного збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
Підпунктом 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ визначено, що платниками збору не можуть бути, зокрема, особи визначені п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.
При цьому п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що фізична особа – резидент це – фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого – четвертого п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.
Відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Разом з тим, постійне місце проживання може бути підтверджене паспортом громадянина України або паспортним документом, виданим уповноваженими державними органами України чи іншої держави або статутними організаціями ООН документом, що підтверджує громадянство, посвідчує особу пред’явника, дає право на в’їзд або виїзд з держави і визнаний Україною, (ст. 1 розд. І Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами та доповненнями, ст. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»; із змінами та доповненнями, п. 9 ст. 2 Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», п. 16 частини першої ст. 1 Закону України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» із змінами та доповненнями).
Враховуючи викладене, фізичні особи – іноземці, які прибули у відрядження та не мають статусу резидента, є платниками туристичного збору.
Водночас не можуть бути платниками туристичного збору фізичні особи – іноземці, які мають статус резидента у визначенні п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, та прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Контрольовані господарські операції

19.09.2024 11:43

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Засади визначення операцій контрольованими встановлені п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, вони набирають чинності з 01 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.
Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються неконтрольованими;
ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ під час визначення переліку держав (територій) для цілей п.п. «в» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:
- держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні, або які надають суб’єктам господарювання пільгові режими оподаткування, або в яких особливості розрахунку бази оподаткування фактично дозволяють суб’єктам господарювання не сплачувати податок на прибуток підприємств (корпоративний податок) або сплачувати його за ставкою, на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні;
- держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією;
- держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з 01 січня звітного року, наступного за календарним роком, у якому держави (території) було включено до такого переліку.
Підпунктом 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно:
а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
б) операції з придбання (продажу) послуг;
в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;
д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;
е) операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі) в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалася б без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку.
Відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ якщо в ланцюгу господарських операцій між платником податків та нерезидентом, передбачених п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, право власності на предмет (результат) такої операції перш ніж перейти від платника податків до такого нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від такого нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій) переходить до однієї або декількох осіб і операція між відповідним резидентом та жодною з таких осіб не визнавалася платником податку контрольованою операцією, така операція вважається контрольованою операцією між платником податків та таким нерезидентом, якщо особи, до яких перейшло право власності:
- не виконують у такій сукупності операцій істотних функцій, пов’язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг);
- не використовують у такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг).
Для цілей п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ:
- під істотними функціями розуміються функції, які платник податків та нерезидент – сторони контрольованої операції не могли б виконати самостійно у своїй звичайній діяльності без залучення інших осіб та використання активів таких осіб;
- під істотними активами розуміються активи, використання яких є необхідним під час здійснення таких операцій та які відсутні у платника податків та нерезидента – сторін контрольованої операції;
- під істотними ризиками розуміються ризики, прийняття яких є обов’язковим для ділової практики таких операцій.
Згідно з п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Підпунктом 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи може ФОП, яка одночасно провадить незалежну професійну діяльність, знятись з обліку в контролюючому органі як платник єдиного

19.09.2024 11:43

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно зі ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є, зокрема фізичні особи – підприємці (ФОП) (крім електронних резидентів (е-резидентів) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Взяття на облік платників єдиного внеску – ФОП здійснюється на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, платників єдиного внеску – фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – на підставі заяви, яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
Відповідно до п.п. 4 п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Якщо ФОП, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, припиняє здійснення лише незалежної професійної діяльності та, при цьому, не припиняється державна реєстрація ФОП, то у такому випадку йде мова про зміни в облікових даних платника.
Для внесення змін до облікових даних та зняття ознаки провадження незалежної професійної діяльності, такій фізичній особі необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву та копію документу, який підтверджує припинення (зупинення) незалежної професійної діяльності. Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Новації у законодавстві, пов’язані зі сплатою/поверненням платежів, та їх практичне застосування

19.09.2024 11:42

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 06.05.2024 № 226 «Про внесення змін до Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.05.2024 за № 741/42086) внесено зміни до наказу МФУ від 23.03.2021 № 166 «Про затвердження Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок» (далі – Порядок).
Згідно з п. 3 розділу III Порядку платник може уточнити реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції лише один раз не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення про виявлені помилки чи розбіжності за такими документами.
Внесеними до Порядку змінами встановлено, якщо платник своєчасно не уточнив реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції, то після настання зазначеного терміну таке уточнення неможливе. У такому разі інформація з платіжної інструкції вважається інформацією без визначення належності платежу відповідному отримувачу і суми такого платежу включаються ДПС до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної пунктом 35 прим.1.6 статті 35 прим.1 розділу I, пунктом 89.7 статті 89 та пунктом 131.2 статті 131 розділу II Податкового кодексу України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 23,2 млн грн збору за місця для паркування транспортних

19.09.2024 11:42

У січні – серпні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 23,2 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів.
Нагадуємо, що об’єктом оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених ст. 30 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 875).
Згідно з ст. 30 Закону № 875 органи місцевого самоврядування забезпечують виділення земельних ділянок особам з інвалідністю із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Частина чистого прибутку: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників понад 14,9 млн гривень

19.09.2024 11:38

У січні – серпні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло від платників понад 14,9 млн грн частини чистого прибутку.
Звертаємо увагу, що перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету в розрізі коду бюджетної класифікації, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» зі змінами та доповненнями.
Класифікацію доходів бюджету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями.
Суб’єкти господарювання, у яких в статутному капіталі є частка державної власності сплачують дивіденди з податку на прибуток за такими кодами:
- 21010000 «Частина чистого прибутку (доходу) державних або комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна або комунальна власність»;
- 21010100 «Частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону»;
- 21010200 «Надходження від сплати частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до державного бюджету відповідно до ст. 25 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 році акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»;
- 21010300 «Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного місцевого бюджету»;
- 21010500 «Дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність»;
- 21010600 «Надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), із сплати частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму цього боргу), що склався станом на 01 січня 2018 року, який сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей»;
- 21010700 «Надходження від сплати дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 році акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»;
- 21010800 «Дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майно Автономної Республіки Крим, комунальна власність»;
- 21010900 «Заборгованість за минулі періоди із сплати частини чистого прибутку (доходу) Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та її підприємств».
Що стосується сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна власність, то такі внески сплачуються за кодом бюджетної класифікації, передбаченими для сплати податку на прибуток підприємств.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19610. Попередня cторінка | Сторінка 848 з 1961 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua