Блог

Федоренко

Який порядок реєстрації валідатора?

11.06.2024 09:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу п’ятого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій.
Порядок реєстрації РРО визначено нормами глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Згідно з п. 2 глави 2 розд. ІІ Порядку реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО (далі – Реєстр РРО), з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.
Чинним законодавством не передбачено окремого порядку реєстрації валідатора, оскільки, валідатор є частиною програмно-технічного комплексу, за допомогою якого пасажир має можливість віддаленого доступу до даних для використання та/або поповнення електронного квитка через автомати самообслуговування з метою отримання та/або використання права на отримання права на проїзд або перевезень.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Фізична особа після подання декларації про доходи змінила місце проживання

11.06.2024 09:12

Фізична особа після подання декларації про доходи змінила місце проживання та подала заяву за формою № 5ДР: куди сплачується ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Згідно з п. 70.7 ст. 70 ПКУ та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за ф. № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).
Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Відповідно до п. 48.3 ст. 48 ПКУ Декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, про місцезнаходження (місце проживання) платника податків та найменування контролюючого органу, до якого подається звітність.
Відповідно до п.п. 5 п. 1 розд. ІІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, у рядку 5 розд. І «Загальні відомості» Декларації вказується найменування контролюючого органу, до якого подається Декларація.
Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею Декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
Згідно з п.п. «в» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб, сплачує (перераховує) податок до відповідного бюджету за її податковою адресою, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
Відповідно до п. 3 частини першої розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, у разі переведення на обслуговування платника з одного податкового органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку), в інформаційній системі відбувається автоматична передача інтегрованої картки платника (далі – ІКП) з попереднього місця обліку платника до нового місця обліку платника з фіксацією події в реєстрі передачі ІКП між податковими органами у такі строки:
- у день взяття на облік платника податків у податковому органі за новим основним місцем обліку платника (для платників, які після зміни місця обліку не зобов’язані сплачувати податки, збори за попереднім місцезнаходженням);
- після закінчення поточного бюджетного періоду (для великих платників податків та платників податків, які після зміни місцезнаходження зобов’язані сплачувати визначені законодавством податки і збори за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного року).
Разом з тим, згідно з п. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI (із змінами) у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Отже, платниками податків, які після зміни місцезнаходження зобов’язані сплачувати визначені законодавством податки і збори за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного року, є виключно суб’єкти господарювання.
Таким чином, фізична особа, яка після подачі Декларації до контролюючого органу за своєю податковою адресою, змінила місце проживання та подала до контролюючого органу Заяву за ф. № 5ДР, повинна сплатити задекларовану суму податкового зобов’язання до бюджету за новою податковою адресою.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 147,5 млн грн – внесок від платників екологічного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

11.06.2024 09:11

Протягом п’яти місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло від платників понад 147,5 млн грн екологічного податку. Надходження збільшились порівняно з січнем – травнем 2023 року на понад 36,1 млн грн, або на 32,5 відсотки.
Звертаємо увагу, що у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник складає та подає повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування) або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення 20-ОПП) та відповідно до п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення заяву про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.
При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у повідомленні 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники ПДВ Дніпропетровщини сумлінно поповнюють загальний фонд держбюджету

11.06.2024 09:08

Упродовж січня – травня 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 6,2 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ). Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, це на понад 1,2 млрд грн, або на 24,3 відс., більше у порівнянні з січнем – травнем 2023 року.
Керівниця податкової служби регіону зауважила, що наразі відповідальне ставлення платниками до сплати податків та своєчасне наповнення бюджетів є запорукою стабільної роботи економіки країни.
«Висловлюю щиру вдячність нашому бізнесу за роботу та сумлінне виконання своїх податкових зобов’язань! Не зупиняємось, працюємо далі задля нашої Перемоги!» - зазначила Наталя Федаш.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Задекларована праця = трудові і соціальні права

11.06.2024 09:07

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/791356.html повідомила.
Працювати за трудовим договором – вигідно!
З моменту укладення трудового договору ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.
За трудовим договором ви маєте право на щорічні оплачувані відпустки. Мінімальна тривалість такої відпустки − 24 календарних дні за робочий рік. Якщо вам менше 18 років, можете відпочивати 31 день.
Крім основної відпустки вам надаватимуться:
оплачувані навчальні та творчі відпустки (для написання дисертації чи підручника, для участі у всеукраїнських і міжнародних спортивних змаганнях).
Стали донором крові? Відпочиньте наступного дня або додайте цей день до щорічної відпустки. Зарплата при цьому зберігається.
Ви можете взяти відпустку за власний рахунок у разі весілля, народження дитини, похорон, для догляду за хворими родичами.
Також передбачені додаткові відпустки для працівників з дітьми, учасників бойових дій та чорнобильців.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо відображення в податковому обліку з ПДВ продавця/покупця операції...

11.06.2024 09:05

Щодо відображення в податковому обліку з ПДВ продавця/покупця операції з повернення покупцем товарів, кошти за які не зараховуються в рахунок оплати за іншою поставкою товарів та будуть поверненні покупцю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Отже, у разі повернення покупцем товарів, кошти за які не зараховуються в рахунок оплати за іншою поставкою товарів та будуть повернуті покупцю, постачальник (продавець) на дату такого повернення товарів складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів / постачання товарів. Постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі такого розрахунку коригування після його реєстрації в ЄРПН покупцем.
Покупець зобов’язаний зменшити суму податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, у якому відбулося повернення товарів, незалежно від факту реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування.
У випадку, якщо такі кошти повертатися не будуть і зараховуються в рахунок оплати інших товарів/послуг, які будуть постачатися в майбутньому, то платнику необхідно скласти податкову накладну за такою операцією.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/791536.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Коли розпочинається відлік доби проживання для цілей справляння туристичного збору?

10.06.2024 09:38

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 відс. – для внутрішнього туризму та до 5 відс. – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
При цьому базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ).
Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2004 за № 413/9012 із змінами та доповненнями (далі – Правила), регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг розміщення споживачам, і регулюють відносини між споживачами (фізичними особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними послугами) та готелями, виконавцями цих послуг.
Так, п. 1.3 глави 1 Правил визначено, що розрахункова година – це година, яка встановлена в готелі та при настанні якої споживач повинен звільнити номер у день виїзду й після якої здійснюється заселення в готель.
Відповідно до п. 3.8 глави 3 Правил плата за надання готельних послуг стягується у відповідності до єдиної розрахункової години – 12-ї години поточної доби за місцевим часом. Готель з урахуванням місцевих особливостей вправі змінити єдину розрахункову годину. Як правило, розрахункова година зазначається у внутрішніх правилах готелю.
Пунктом 3.7 глави 3 Правил встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, як правило одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12.00 год. дня, наступного за днем прибуття споживача.
Враховуючи вищевикладене, відлік доби проживання розпочинається з 12 години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Розрахунок ефективної ставки податку на прибуток підприємств

10.06.2024 09:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Для цілей статті 39 прим. 2 Податкового кодексу України ефективна ставка податку на прибуток підприємств розраховується діленням суми нарахованих податкових зобов’язань із податку на прибуток контрольованої іноземної компанії, відображеної в податковій звітності контрольованої іноземної компанії за відповідний податковий рік, на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності контрольованої іноземної компанії за відповідний календарний рік і множенням на 100 відсотків.
До цих податкових зобов’язань також додаються суми податків у джерела виплати (за умови, що вони не включені в зазначені вище податкові зобов’язання з податку на прибуток), утримані під час виплати доходів на користь контрольованої іноземної компанії та за її рахунок будь-якою іншою особою, якщо таке утримання передбачено відповідним законодавством.
Відстрочені податкові активи, відстрочені податкові зобов’язання та податкові витрати (дохід) згідно з даними фінансової звітності контрольованої іноземної компанії для цілей розрахунку ефективної ставки не враховуються.
Більше щодо окремих питань запроваджених правил про контрольовані іноземні компанії – в Інформаційному листі ДПС України № 3/2024 за посиланням – https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/775003.html.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Перший звітний (податковий) період для подання податкової декларації з рентної плати у разі...

10.06.2024 09:30

Перший звітний (податковий) період для подання податкової декларації з рентної плати у разі придбання земельної ділянки із свердловиною для видобування підземної води

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування.
Об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр (п. 252.3 ст. 252 ПКУ).
Водночас згідно з п. 255.1 ст. 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води, зокрема є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Тобто, суб’єкт господарювання, який має у власності земельну ділянку із свердловиною для видобування підземної води (у т.ч. якщо свердловина була законсервована), для здійснення спеціального водокористування повинен мати дозвіл на спеціальне водокористування.
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та спеціальне використання води відповідно до п. 257.1 ст. 257 ПК дорівнює календарному кварталу.
Платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додатки:
- з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України (п.п. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
- з рентної плати за спеціальне використання води – за місцезнаходженням водних об’єктів за основним або неосновним місцем обліку (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ, п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив спеціальний дозвіл на користування надрами (п. 252.23 ст. 252 ПКУ).
Таким чином, суб’єкт господарювання, що придбав земельну ділянку із свердловиною для видобування підземної води (у т.ч. якщо свердловина законсервована) є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та спеціальне використання води, порядок справляння яких визначено розд. ІХ «Рентна плата» ПКУ, та повинен подавати податкову декларацію з рентної плати, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив дозвіл на спеціальне водокористування.
Податкова декларація з рентної плати суб’єктом господарювання подається до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта надр.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Єдиний внесок: щодо можливості сплати іншою юрособою, ФОПом або фізособою сплатити грошове зобов’язання за інших осіб

10.06.2024 09:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини четвертої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) визначається Законом № 2464, в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина друга ст. 25 Закону № 2464).
У випадках повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску, сума недоїмки підлягає списанню (частина сьома ст. 25 Закону № 2464).
Згідно з частиною восьмою ст. 25 Закону № 2464 у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:
- ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується;
- юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:
- засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями;
- юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;
- правонаступники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.
Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина дев’ята ст. 25 Закону № 2464).
Таким чином, юридична особа, фізична особа – підприємець (крім електронних резидентів (е-резидентів)) або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання з єдиного внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18696. Попередня cторінка | Сторінка 849 з 1870 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua