Блог

Федоренко

Доступ до публічної інформації

10.09.2024 09:17

Впродовж січня – серпня 2024 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 230 (у т. ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2023 року) запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року кількість запитів збільшилась на 27 одиниць (у січні – серпні 2023 року – 199 письмових запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 227 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації, у тому числі 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами та доповненнями, про що запитувачам надані відповідні роз’яснення ;
- 2 – відмовлено та надані відповідні роз’яснення;
- 1 – знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»:
• Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;
• Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
• Інформація із системи обліку публічної інформації;
• Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.
Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс»...

10.09.2024 09:16

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) приділяє особливу увагу розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС.
Протягом січня – серпня 2024 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 241 інформаційна картка зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2024 році зменшилась на 37 одиниць (січень – серпень 2023 року – 278 картки).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 141 звернення (58,5%);
- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 42 звернення (17,43%);
- щодо роботи центрів обслуговування платників – 11 звернення (4,6%);
- щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 2 звернення (1 %).
У січні - серпні 2024 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 94 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» (ічні – серпні 2023 року від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 125 звернень).
Загальна тематика звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 33 (35,1%);
- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 20 (21,3%);
- контрольно-перевірочна робота – 19 (20,2%);
- податкова заборгованість – 2 (2,1%);
- податкова знижка – 2 (2,1%);
- інші питання – 18 (19,2%).
На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 7 звернень. Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» (у січні – серпні 2023 року на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 21 звернення):
- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 3 (42,86%);
- податок на майно – 2 звернення (28,56%)
- отримання довідки про доходи – 1 (14,29%);
- інші питання – 1 (14,29%).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Реалізація громадянами права на звернення – один з пріоритетних напрямків роботи податкової служби Дніпропетровщини

10.09.2024 09:13

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvernennya@tax.gov.ua, «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, у січні – серпні 2024 року до ГУ ДПС надійшло 511 звернень громадян, з них – 511 заяв.
Загальна тематика письмових звернень:
- інформування про ухилення від сплати податків – 254 звернення (49,7%);
- контрольно-перевірочна робота – 76 звернень (14,9%);
- податок на майно – 63 звернення (12,3%);
- аграрна політика та земельні відносини – 26 звернень (5,1%);
- відмова в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків – 14 звернень (2,7%);
- інші питання – 78 звернень (15,3%).
У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків у 2024 році збільшилась на 218 одиниць (січень – серпень 2023 – 293 звернення).
На виконання статей 22 та 23 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.
Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць. /
У січні – серпні 2024 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 6 особистих прийомів громадян.
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Військовий збір: до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 1,5 млрд гривень

10.09.2024 09:09

Впродовж січня – серпня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 1,5 млрд грн військового збору. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились майже на 74,0 млн грн у порівнянні з відповідним періодом 2023 року, темп росту – 104,9 відсотків.
За словами Наталі Федаш, не зважаючи на непрості умови, бізнес Дніпропетровщини ефективно працює, сумлінно сплачує податки, а отже і робить свій внесок в обороноздатність країни.
«Висловлюю щиру вдячність всім платникам, які сьогодні добросовісно виконують свої фінансові обов’язки перед державою. Податкова служба Дніпропетровщини відкрита для діалогу з платниками. Наразі, запроваджені ДПС формати комунікацій спрощують спілкування, скорочують час для зворотного зв’язку, а отже і надають можливість платникам вирішувати нагальні питання в комфортних умовах і в оперативному порядку», - зазначила очільниця обласної податкової.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Особливості проведення камеральної перевірки своєчасної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання

09.09.2024 09:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з абзацами другим – тринадцятим п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) предметом камеральної перевірки також можуть бути:
1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;
4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої та п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами);
5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог ст. 39 прим. 3 ПКУ;
6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;
7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених ст. 39 прим. 3 ПКУ;
8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог п. 44 прим. 1.2 ст. 44 прим. 1 ПКУ;
9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 44 прим. 2 ПКУ;
10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до п. 44 прим. 1.3 ст. 44 прим. 1, підпунктів 6 – 8 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ;
11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до п. 141.13 ст. 141 ПКУ, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Статтею 76 ПКУ визначено порядок проведення камеральної перевірки.
Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п. 76.2 ст. 76 ПКУ).
Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений ст. 200 ПКУ.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Згідно з абзацами першим – третім п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120-ІX). Законом № 2120-ІX ст. 102 ПКУ було доповнено п. 102.9.
Так, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану що вводиться в Україні зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ (п. 102.9 ст. 102 ПКУ у редакції Закону № 2120-ІX).
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Поряд з цим зазначаємо, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності з 01.08.2023, п. 102.9 ст. 102 ПКУ виключено.
Таким чином, камеральна перевірка своєчасної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу.
Контролюючий орган має право провести таку камеральну перевірку протягом 1095 календарних днів з дня фактичної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання (з дня вчинення правопорушення) та після закінчення строку давності (1095 днів), який припадав на період дії карантину та/або воєнного стану (до 01.08.2023), враховуючи період зупинення такого строку давності з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Яке визначення термінів «фінансовий агент» та «підзвітний рахунок» для цілей Багатосторонньої угоди CRS?

09.09.2024 09:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.257 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) фінансовий агент – будь-яка особа (крім фізичної особи), яка відповідає визначенню Звітної фінансової установи України, у значенні, наведеному в Угоді FATCA, та/або Підзвітної фінансової установи відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, та яка відповідно до ПКУ та інших актів законодавства, ухвалених на виконання положень Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS, зобов’язана застосовувати заходи належної комплексної перевірки до фінансових рахунків, подавати звіт про підзвітні рахунки до контролюючого органу, виконувати інші обов’язки та нести відповідальність за порушення цих обов’язків у порядку, встановленому законом.
Для цілей Багатосторонньої угоди CRS особи, які зобов’язані виконувати обов’язки фінансових агентів (є Підзвітними фінансовими установами), визначаються відповідно до правил зазначеної Багатосторонньої угоди CRS, Загального стандарту звітності CRS та нормативно-правових актів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для реалізації Багатосторонньої угоди CRS.
Багатостороння угода CRS – багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS), укладена відповідно до ст. 6 Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (далі – Конвенція) про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (п.п. 14.1.10 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Статтею 39 прим. 3 ПКУ визначено основні вимоги до встановлення фінансовими агентами підзвітних рахунків та подання звітів про підзвітні рахунки для цілей FATCA) та Багатосторонньої угоди CRS.
Для цілей Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS терміни, визначені ПКУ, мають застосовуватися та тлумачитися з урахуванням Угоди FATCA, Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, відповідно у частині, в якій вони не суперечать Угоді FATCA та Загальному стандарту звітності CRS, залежно від того, для цілей якого міжнародного договору застосовується відповідний термін (п.п. 39 прим. 3.1.2 п. 39 прим. 3.1 ст. 39 прим. 3 ПКУ).
Пунктом 1 розд. І Багатосторонньої угоди CRS визначено терміни для цілей Багатосторонньої угоди CRS, зокрема:
● «Підзвітний Рахунок» означає Фінансовий Рахунок, який веде Підзвітна Фінансова Установа та який відповідно до процедур належної перевірки, що відповідають Загальному Стандарту Звітності, був визначений як рахунок належний одній або декільком особам, що є Підзвітними Особами для іншої Юрисдикції, або Пасивній Нефінансовій Організації з однією або декількома Контролюючими Особами, які є Підзвітними Особами для іншої Юрисдикції;
● «Юрисдикція» означає країну або територію, щодо якої набрала чинності й почала діяти Конвенція у результаті підписання та ратифікації відповідно до ст. 28 Конвенції або у зв’язку з територіальним поширенням згідно з ст. 29 Конвенції та яка є стороною, що підписала Багатосторонню угоду CRS;
● «Підзвітна Фінансова Установа» означає Фінансову Установу Юрисдикції, яка не є Непідзвітною Фінансовою Установою;
● «Загальний Стандарт Звітності» означає стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях (що включає Коментарі), розроблений ОЕСР разом з країнами Великої двадцятки.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Власник об’єкта продажу рухомого/нерухомого майна – неповнолітня дитина...

09.09.2024 09:11

Власник об’єкта продажу рухомого/нерухомого майна – неповнолітня дитина: хто вказується у додатку 4ДФ до Розрахунку, якщо кошти отримує опікун?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Статтею 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами (далі – СКУ) визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Якщо дитина не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст. 14 СКУ).
Поряд з цим, ст. 36 ЦКУ передбачені обмеження цивільної дієздатності фізичної особи за рішенням суду. Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування (ст. 37 ЦКУ).
Відповідно до п. 2 ст. 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) на вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.
Частиною третьою ст. 177 СКУ встановлено, що батьки, лише з дозволу органу опіки та піклування, мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою ст. 177 СКУ, зокрема вчиняти правочини щодо:
- об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина (абзац перший п. 3 частини другої cт. 177 СКУ);
- відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина (абзац другий п. 3 частини другої cт. 177 СКУ).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (частина перша ст. 202 ЦКУ).
Згідно з п. 1 ст. 626 ЦКУ домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків є договором.
Договори відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, пожертва, рента, довічне утримання, спадковий договір) нерухомого майна (ст.ст. 657, 715, 719, 729, 732, 745, 1304 ЦКУ), договори про спільну часткову власність на земельну ділянку; купівлю-продаж земельних ділянок, про перехід права власності та про передачу права власності на земельні ділянки; про обмін земельними ділянками, які виділені єдиним масивом у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) статей 88, 128, 132, 142 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, із змінами), ст. 14 Закону України від 05 червня 2003 року № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», із змінами), договори найму транспортних засобів за участю фізичної особи, договори позички транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа (ст.ст. 799, 828 ЦКУ) підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню.
Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів тощо.
Відповідно до п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Враховуючи викладене, якщо згідно договору купівлі-продажу рухомого/нерухомого майна, оренди доходи нараховуються (виплачуються) на користь неповнолітньої дитини – власника об’єкта продажу, оренди, а кошти отримує опікун, то у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями, вказується така неповнолітня дитина із зазначенням реєстраційного номеру її облікової картки.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи вважаються додатковим благом внески в ОСББ фізичної особи, сплачені за рахунок коштів товариства?

09.09.2024 09:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, внески в ОСББ фізичної особи, сплачені за рахунок коштів товариства, вважаються додатковим благом.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги платників акцизного податку, які здійснюють операції з пальним!

09.09.2024 09:06

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 вересня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3878-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку» (далі – Закон).
Зазначений Закон передбачає поступове підвищення ставок акцизного податку на пальне починаючи з 01 вересня 2024 року і до 01 січня 2028 року.
Так, з 01.09.2024 ставки акцизного податку на бензин зростуть з 213,5 євро до 242,6 євро за літр. Ставки на дизельне паливо з 139,5 євро до 177,6 євро за один літр, на скраплений газ з 52 євро до 148 євро за один літр.
Наступне підвищення ставок акцизного податку відбудеться з 01 січня 2025 року.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Щодо відповідальності контролюючої особи у разі порушень, пов’язаних з поданням Звіту про КІК

09.09.2024 09:05

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з абзацами першим – шостим п. 120.7 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання контролюючою особою Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) –
тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Несвоєчасне подання контролюючою особою Звіту –
тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Невідображення контролюючою особою у Звіті відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами «г» – «з» п.п. 39 прим. 2.5.3 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ, щодо наявних контрольованих іноземних компаній –
тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відс. суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відс. скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у Звіті, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми.
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов’язку подання Звіту та підтверджувальних документів, передбачених ст. 39 прим. 2 ПКУ (абзац одинадцятий п. 120.7 ст. 120 ПКУ).
Абзацами дванадцятим – тринадцятим п. 120.7 ст. 120 ПКУ визначено, що неподання Звіту протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), передбачених п. 120.7 ст. 120 ПКУ, –
тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання Звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Водночас, Законом України від 09 травня 2024 року № 3706-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» внесено зміни до підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який доповнено новим п. 72.
Так, відповідно до п. 72 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово, з 01 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано до платників податків не застосовуються штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами, зокрема, першим – шостим п. 120.7 ст. 120 ПКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 19641. Предыдущая cтраница | Страница 861 из 1965 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua