Блог

Федоренко

Щодо формування відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП

30.08.2024 09:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 11.5 розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами) (далі – Порядок № 1588) визначено, що у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання, зокрема, відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи.
Відповідно до п. 11.10 розд. ХІ Порядку № 1588 до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (у разі наявності грошових зобов’язань та/або заборгованості зі сплати податків і зборів), а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до ЄДР у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Центрального контролюючого органу відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП.
У разі наявності заборгованості зі сплати податків і зборів відомості за формою № 30-ОПП разом із додатками надсилаються (видаються) комісії з припинення (ліквідаційній комісії, ліквідатору) або особі, відповідальній за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу, що є такою згідно з п. 97.4 ст. 97 глави 9 розд. II Податкового кодексу України, за їх зверненням. Додатки до відомостей за формою № 30-ОПП видаються тими контролюючими органами, які їх сформували.
Якщо контролюючим органом до ЄДР передано відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, то після погашення заборгованості контролюючий орган передає до ЄДР відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.
Після погашення заборгованості, направлення до ЄДР відомостей про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів контролюючим органом може бути здійснене після отримання відповідного запиту або звернення, зокрема, від комісії з припинення (ліквідаційної комісії, ліквідатора) або особи, відповідальної за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Такі звернення розглядаються і вирішуються у термін, встановлений Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами), не більше одного місяця від дні їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО компенсована роботодавцем найманому працівникові сума туристичного збору, включена...

30.08.2024 09:14

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО компенсована роботодавцем найманому працівникові сума туристичного збору, включена до вартості його проживання у відрядженні?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок справляння туристичного збору (далі – збір) визначено ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 268.2.1 п. 268.2 якої платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.
Водночас, особи, визначені п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, а саме резиденти – фізичні особи, які мають місце проживання в Україні, які прибули у відрядження, не є платниками туристичного збору (п.п. «б» п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ).
Підтвердженням перебування такої особи у відрядженні згідно з п. 1 розд. IІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 59), є наказ (розпорядження) керівника цього підприємства або його заступника (направлення у відрядження державного службовця здійснюється керівником державної служби), у якому зазначаються мета виїзду, завдання (у разі потреби), пункт призначення (місто або міста призначення, інші населені пункти, найменування підприємства, установи або організації, куди відряджається працівник), строк (дата вибуття у відрядження та дата прибуття з відрядження), джерело фінансового забезпечення витрат на відрядження, а також у разі потреби інші ключові моменти (вид транспорту, інформація про додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження, у разі їх встановлення керівником тощо), після затвердження кошторису витрат. У разі направлення працівника підприємства у службове відрядження за запрошенням подається його копія та за наявності програма заходів.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. ІV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Згідно з абзацом другим п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
Зазначені в абзаці другому п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.
Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Інструкція № 59 є основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів. При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.
Відповідно до п. 5 розд. ІІ Інструкції № 59 підприємство за наявності підтвердних документів відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів», витрати відрядженим працівникам на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат.
Витрати на найм житлового приміщення за час вимушеної зупинки в дорозі, що підтверджуються відповідними документами, відшкодовуються в порядку й розмірах, передбачених п. 5 розд. ІІ Інструкції № 59.
Витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення, відшкодовуються з дозволу керівника згідно з підтвердними документами. Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.
Згідно з п. 8 розд. II Інструкції № 59 відрядженому працівникові понад установлені суми компенсації витрат у зв’язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість, зокрема, за найм житлового приміщення згідно з підтвердними документами в оригіналі.
Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV ПКУ (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі якщо юридичною особою (роботодавцем) здійснюється відшкодування суми збору, сплаченого фізичною особою (працівником) під час відрядження у межах України за найм житлового приміщення, то сума такої компенсації включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Які реквізити зазначаються в РК, що складається після перереєстрації платника ПДВ, пов’язаної зі зміною його найменування (ПІБ)?

30.08.2024 09:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до частини третьої ст. 90 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами) (далі – ЦКУ) найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР).
Згідно із частиною п’ятою ст. 90 ЦКУ юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
При цьому зміни до установчих документів юридичної особи (у тому числі щодо найменування), які стосуються відомостей, включених до ЄДР, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін (частина п’ята ст. 89 ЦКУ).
Порядок реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ регулюється статями 180 – 184 розд. V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (із змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення № 1130).
Особі, що реєструється як платник податку, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку (п. 183.18 ст.183 розд. V ПКУ).
Індивідуальний податковий номер платника ПДВ, код за ЄДРПОУ, податковий номер, який надають контролюючі органи, реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також найменування - для юридичних осіб та прізвище, ім’я, по батькові – для фізичних осіб – підприємців є ідентифікаційними даними, які включаються в реєстр платників ПДВ (п.2.2 розд. ІІ Положення № 1130).
Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ (п.1.6 розд. І Положення № 1130).
Згідно з п. 183.15 ст. 183 розд. V ПКУ у разі перетворення юридичної особи – платника податку або зміни даних про платника податку, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника податку і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника податку, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку проводиться перереєстрація платника податку.
Перереєстрація платника податку здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені ст. 183 розд. V ПКУ для реєстрації платників податку, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників податку.
Для перереєстрації платник податку подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.
Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника податку, який включений до ЄДР, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником податку на підставі відомостей з ЄДР.
Пунктом 4.3 розд. IV Положення № 1130 передбачено, що до дати перереєстрації платник ПДВ використовує попередні реквізити податкової реєстрації.
Якщо зміни у даних платника ПДВ стосуються найменування юридичної особи і такі зміни не пов’язані з реорганізацією юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, а також у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця при використанні попередніх реквізитів податкової реєстрації такий платник ПДВ зазначає одночасно нове та попереднє найменування (прізвище, ім’я, по батькові).
Разом з цим, відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 розд. V ПКУ, на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Пунктом 201.2 ст. 201 розд. V ПКУ визначено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються ст. 201 розд. V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307).
Перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної визначено п. 201.1 ст. 201 розд. V ПКУ. Відповідно до пп. «в», «й» п. 201.1 ст. 201 розд. V ПКУ такими реквізитами, зокрема є повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, - продавця товарів/послуг та індивідуальний податковий номер платника ПДВ.
Водночас, згідно з п. 201.10 ст. 201 розд. V ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Помилки в реквізитах, визначених абзацом 11 п. 201.1 ст. 201 розд. V ПКУ (крім коду товару згідно УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Відповідно до п. 21 Порядку № 1307 порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.
Оскільки при перереєстрації платника у зв’язку із зміною найменування (прізвища, імені та по батькові) не змінюється індивідуальний податковий номер, то зазначені зміни не впливають на ідентифікацію платника, зазначеного у податковій накладній, до якої складається розрахунок коригування.
Таким чином, від дня внесення даних щодо нового найменування юридичної особи у ЄДР і до дня перереєстрації, здійсненої в порядку, затвердженому Положенням № 1130, у зв’язку із зміною найменування (прізвища, імені та по батькові), такий платник ПДВ при складанні податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних повинен зазначати одночасно нове та попереднє найменування (прізвище, ім’я, по батькові). З дати перереєстрації тільки нове.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Платники рентної плати за видобування природного газу спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 18,1 млн гривень

30.08.2024 09:08

У січні – липні поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за видобування природного газу надійшло понад 18,1 млн гривень.
Нагадуємо, що базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року за видобування нафти поповнились рентною платою майже на 1,2 млн гривень

30.08.2024 09:01

Платники рентної плати протягом січня – липня 2024 року за видобування нафти спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 1,2 млн гривень.
Звертаємо увагу, що платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

За спеціальне використання води від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 51,5 млн грн рентної плати

30.08.2024 09:00

У січні – липні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 51,5 млн грн рентної плати за спеціальне використання води.
Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання, який орендує земельну ділянку із свердловиною (орендар) і здійснює видобування підземних вод є платником рентної плати за спеціальне використання води (рентна плата) та повинен отримати всі дозвільні документи передбачені чинним законодавством для спеціального використання підземних водних об’єктів та видобування запасів підземних вод.
При цьому орендар – водокористувач (бюджетна організація) є платником рентної плати у разі використання води для здійснення господарської діяльності, направлено
Слід зазначити, що у разі відсутності у орендаря – водокористувача, у тому числі бюджетної установи, дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води, рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Понад 50,9 млрд грн податків, зборів і платежів спрямували платники Дніпропетровщини до зведеного бюджету

30.08.2024 08:58

За підсумками роботи семи місяців 2024 року платники Дніпропетровщини спрямували до зведеного бюджету понад 50,9 млрд грн податків, зборів і платежів. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 9,6 млрд грн, або на 23,3 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
«Взаємодія і оперативний зворотний зв’язок між податківцями і платниками мають певні результати – значна кількість представників бізнесу працює в правовому полі, забезпечуючи позитивну динаміку надходжень до бюджетів. Дякую платникам за сумлінне і відповідальне ставлення до своїх фінансових зобов’язань перед державою!» – зазначила очільниця обласної податкової.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

З початку року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 624,3 тис. звернень платників

30.08.2024 08:57

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Протягом січня – липня 2024 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на понад 624,3 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 543,9 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 2,9 тис. – електронною поштою та 77,5 тис. чатом в месенджерах.
Найчастіше платники зверталися з питань єдиного податку та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування, податку на додану вартість, стану обробки електронної звітності.
Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).
Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. З початку 2024 року фізичні та юридичні особи здійснили 2,5 млн відвідувань ЗІР.
База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – липня 2024 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 620 уніфікованих запитань-відповідей та внесено 755 у новій редакції.
Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:
- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;
- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/816503.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Удосконалення процесів ведення обліку платежів та створення / удосконалення відповідних сервісів

29.08.2024 09:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пункту 42 прим.1.2 статті 42 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Електронний кабінет платника податків забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, шляхом:
перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу;
подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;
визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені відповідно до статті 35 прим.1 «Єдиний рахунок» ПКУ;
перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;
проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;
управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Порядок повернення платежів з бюджету

29.08.2024 09:44

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до статті 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:
на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;
на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті платника податків
для юридичних осіб шаблон «J1302001»,
для фізичних осіб шаблон «F1302002».
Слід зазначити, що відповідно до зазначеної статті ПКУ передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Також звертаємо увагу, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 прим. 1.5 статті 200 прим.1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
ДПС не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви формує електронний висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 19641. Предыдущая cтраница | Страница 869 из 1965 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua