Блог

Федоренко

Порядок повернення коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

29.08.2024 09:42

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Повернення коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначено Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок).
Повернення коштів єдиного внеску здійснюється на підставі Заяви платника про повернення коштів, яка подається до територіально органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку. Таку Заяву також можливо надати в розділі «Листування з ДПС» безкоштовного сервісу «Електронний кабінет платника податків».
До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (платіжної інструкції, квитанції), що підтверджує сплату коштів єдиного внеску (до Заяви в електронній формі – електронну копію розрахункового документа). Копія розрахункового документа завіряється платником особисто.
Звертаємо увагу, що формою Заяви, визначеною у Додатку 1 до Порядку, передбачено, що до Заяви додається лише одна копія одного розрахункового документа, тобто на кожну платіжну інструкцію заповнюється окрема Заява.
Згідно з п.10 Порядку, Заява залишається без задоволення у таких випадках:
невідповідність Заяви формі, визначеній у Додатку 1 до Порядку
недостовірність викладеної у Заяві інформації;
подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;
наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій;
ненадання документа, що додається до Заяви згідно з пунктом 6 цього Порядку.
Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів, орган ДПС формує Висновок про повернення коштів та розрахунковий документ на повернення коштів з відповідного небюджетного рахунку за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», на який їх було сплачено, та подає його на виконання до відповідного головного управління Державної казначейської служби України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Новації у законодавстві, пов’язані зі сплатою / поверненням платежів, та їх практичне застосування

29.08.2024 09:42

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 10 серпня 2023 року № 3317-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» внесено зміни до пункту 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме.
Пункт 43.1 ст. 43 «Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені» ПКУ доповнено абзацом другим такого змісту:
 Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов'язань та пені платникам податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку

29.08.2024 09:41

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що реєстрація платника, який використовує єдиний рахунок для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування.
Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 42 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.
Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.
Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.
У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.
Після подання повідомлення про використання платник в електронному кабінеті отримує підтвердження про включення такого платника до реєстру платників єдиного рахунку та реквізити єдиного рахунку для сплати податків.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 35 прим.1.3 статті 35 прим.1 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Заповнення реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних / небюджетних платежів

29.08.2024 09:40

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Міністерством фінансів України затверджено наказ від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення» (із змінами) (далі – Наказ № 148), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584.
Цим наказом передбачено, що платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 01 грудня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Слід також зазначити, що сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі, коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
Зокрема, слід зосередити увагу на особливостях заповнення 3-х реквізитів:
«Код платника»;
«Код фактичного платника»;
«Призначення платежу».
Обов’язковий реквізит «Код платника» заповнюють всі платники, які сплачують податки, збори, інші платежі та єдиний внесок. Юридичні особи у реквізиті «Код платника» зазначають код ЄДРПОУ, фізичні особи – підприємці та громадяни – податковий номер.
Реквізит «Код фактичного платника» заповнюється в наступних випадках:
юридичними особами:
у разі, якщо юридичні особи у своєму складі мають відокремлені підрозділи, представництва та сплачують платежі до бюджету і фондів соціального страхування за відокремлені підрозділи, представництва.
При цьому юридичні особи у реквізиті «Код платника» платіжної інструкції зазначають власний код ЄДРПОУ, а у реквізиті «Код фактичного платника» – код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, представництва;
громадянами:
у разі, якщо громадяни сплачують податкові платежі та єдиний внесок за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) або через каси надавачів платіжних послуг.
При цьому громадяни у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції зазначають власний податковий номер. Разом з цим, надавач платіжних послуг у реквізиті «Код платника» зазначає свій податковий номер.
Приклади заповнення реквізиту поля «Призначення платежу» платіжної інструкції для платників податків розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Новини» та в ЦОПах Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Відкриття Казначейством бюджетних рахунків відповідно до змін у класифікації доходів бюджету та реквізити таких рахунків

29.08.2024 09:37

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік, а також у разі внесення протягом бюджетного періоду змін до законодавства, згідно з якими змінюється перелік видів надходжень державного та місцевих бюджетів, та/або порядок їх зарахування до відповідних бюджетів, у Казначействі формуються рахунки для зарахування податків зборів (Порядок взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2016 року за № 1115/29245 (із змінами та доповненнями)).
Інформація про сформовані рахунки за надходженнями, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, надається в електронному вигляді Казначейством ДПС, для опрацювання. ДПС надає Казначейству інформацію про рахунки за надходженнями, які справляються до державного та місцевих бюджетів, які необхідно відкрити. Казначейство на підставі інформації, отриманої від ДПС, відкриває рахунки за надходженнями. За потреби у додатковому відкритті рахунків за надходженнями ДПС надсилає Казначейству уточнену інформацію.
Органи ДПС доводять платникам податків інформацію про відкриті рахунки шляхом розміщення на субсайтах відповідних органів ДПС та в ЦОПах.
Інформація про відкриті рахунки для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів».
Крім того, в Електронному кабінеті платника наявна інформація про відкриті бюджетні рахунки, відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами

29.08.2024 09:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 травня 2024 року платники можуть отримувати за запитами Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім цього, розроблено окремий функціонал для платників, які мають податковий борг на день подання запиту на отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами стосовно розрахунку пені, яка буде нарахована у разі погашення такого боргу поточною датою.
Порядок отримання Витягу.
1. Платник створює «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі - Запит) за формою «J/Fl300207» в приватній частині електронного кабінету у пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» шляхом зазначення:
Періоду (за кожний рік окремо), здійснюється вибір із переліку дати, місяця та року, за який платник бажає отримати «Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску»;
Якщо у платника є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання запиту, встановлюється позначка розрахунку пені. Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки»;
Для отримання інформації в розрізі всіх своїх платежів передбачено встановлення такої позначки. Якщо платник не встановлює позначку, то отримує узагальнену інформацію, без розрізу платежів;
Для отримання інформацій Витягу з кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу встановлюється відповідна позначка. Разом з цим, встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначено 1-ше число місяця будь - якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.
2. Надсилає Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку.
Отримує Витяг за формою «J/F1400207» в електронному

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платник акцизного податку у звітному періоді не здійснював господарську діяльність: чи подається декларація акцизного податку?

29.08.2024 09:30

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку (далі – Декларація) за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.
При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 2 розд. І Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями за кожний встановлений ПКУ звітний період незалежно від того, чи провадили платники господарську діяльність у звітному періоді та чи виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку, заповнюють та подають відповідні розділи та додатки до Декларації:
- суб’єкти господарювання, які відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ є платниками акцизного податку та мають чинні ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;
- платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.
Інші платники заповнюють та подають розділи і додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.
Таким чином, платник акцизного податку, який протягом звітного періоду не здійснював господарську діяльність, але має чинні ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством або є особою (у тому числі юридичною особою, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійним представництвом, які реалізують пальне або спирт етиловий, зобов’язаний подавати Декларацію із проставленням нулів у клітинках відповідних граф (прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).
Інші платники подають Декларацію тільки у періодах коли проводилась господарська діяльність та заповнюють розділи і додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який порядок складання податкової накладної платником ПДВ при отриманні послуг від нерезидента...

29.08.2024 09:22

Який порядок складання податкової накладної платником ПДВ
при отриманні послуг від нерезидента на митній території України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до вимог п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок, зокрема, за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.
При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.
Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Форму податкової накладної та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).
Згідно з вимогами п. 12 Порядку № 1307 у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України:
- у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000»;
- у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.
У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини 14 – Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента.
Решта реквізитів заповнюються відповідно до норм Порядку № 1307.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

В який строк приймається розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі...

29.08.2024 09:21

В який строк приймається розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на підставі заяви суб’єкта господарювання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 27.07.2024 набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм, зокрема, розділу VІІ «Ліцензування» Закону № 3817, який набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року.
При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Відповідно до ст. 10 Закону України від 6 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» (із змінами) граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом. У разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб’єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.
Отже, розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на підставі заяви суб’єкта господарювання приймається органом ліцензування у термін не пізніше 30 календарних днів із дня її надходження.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Частина чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами сплачується щоквартально...

29.08.2024 09:19

Частина чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами сплачується щоквартально, фінансовий результат має як позитивне так і від’ємне значення: заповнення Додатка АВ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з абзацом першим п. 2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (із змінами), частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Абзацом другим п. 49.19 ст. 49 ПКУ визначено, що для платників частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (крім платників, визначених п.п. 49.18.7 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку» (із змінами) (далі – Розрахунок).
Частина чистого прибутку (доходу)/дивідендів на державну частку, що відраховуються до бюджету за звітний (податковий) період відображається у рядку 11 Розрахунку, а частина чистого прибутку (доходу), нарахована за попередній звітний (податковий) період поточного року з урахуванням уточнень – у рядку 12 Розрахунку.
У рядку 13 Розрахунку відображається частина чистого прибутку (доходу)/дивіденди на державну частку, що нараховується(ються) до сплати, без врахування суми частини чистого прибутку (доходу), нарахованої за попередній звітний (податковий) період поточного року.
Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) відображається у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначений п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.
Відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1. прим. 1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1. прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток підприємств.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.
Підприємства, які виплачують дивіденди і прирівняні до них платежі, заповнюють Додаток АВ до рядка 20 АВ Декларації (далі – Додаток АВ) незалежно від того, сплачують вони авансові внески з податку на прибуток на суму виплачених дивідендів чи ні.
У рядку 1.4 Додатка АВ відображається загальна сума частини чистого прибутку (доходу), сплаченого до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями у звітному (податковому) році. При цьому значення рядка 1.4 Додатка АВ враховується у рядку 1 Додатка АВ. Показник рядка 1.4 Додатка АВ має відповідати сумарному значенню показників рядка 13 Розрахунку за такі звітні періоди, за які сплату частини чистого прибутку здійснено у звітному (податковому) році, тобто за ІV квартал попереднього звітного (податкового) року та за підсумками кварталу, півріччя, три квартали поточного звітного (податкового) року.
Якщо протягом звітного року показник частини чистого прибутку за окремі звітні періоди мав позитивне значення, то у рядку 1.4 Додатка АВ відображається сума позитивних значень рядка 13 Розрахунку за відповідні звітні періоди.
Авансовий внесок при нарахуванні та сплаті частини чистого прибутку (доходу) за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів розраховується зі всієї суми частини чистого прибутку (доходу), що підлягає виплаті.
Якщо на момент сплати частини чистого прибутку (доходу) за ІV квартал звітного року, задекларованого в рядку 13 Розрахунку, Декларацію за такий рік подано та у такій Декларації нараховані податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств погашено, то авансові внески нараховуються на суму перевищення частини чистого прибутку, що підлягає виплаті за ІV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеним на 12 та помноженим на 3 (пропорційно до кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку (доходу)).
У рядку 4 Додатка АВ до Декларації за звітний (податковий) рік відображається сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди (позитивного значення), яка обраховується як підсумок показників:
- суми перевищення частини чистого прибутку (доходу) за ІV квартал попереднього звітного року над значенням об’єкта оподаткування поданої Декларації за попередній звітний рік пропорційно кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку (доходу), оскільки частина чистого прибутку (доходу) за ІV квартал попереднього року сплачується у звітному році;
- суми частини чистого прибутку (доходу), відрахованої до державного бюджету за відповідний звітний період поточного року (квартал, півріччя, три квартали).
У рядку 5 Додатка АВ відображається сума частини чистого прибутку (доходу), з якої має бути сплачено авансовий внесок у звітному (податковому) періоді, але не більше значення рядка 4 Додатка АВ.
У рядку 6 Додатка АВ відображається сума авансового внеску у зв’язку із виплатою частини чистого прибутку (доходу), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді, яка переноситься у рядок 20 АВ Декларації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19641. Попередня cторінка | Сторінка 870 з 1965 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua