Блог

Федоренко

Для надання послуг з перевезення нерезидент – перевізник використовує власні транспортні засоби: оподаткування доходів нерезиден

20.05.2024 09:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У разі якщо для надання послуг з перевезення нерезидент – перевізник використовує власні транспортні засоби, то вартість таких послуг підпадає під визначення «фрахт» і підлягає оподаткуванню відповідно до підпункту 141.4.4 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів щодо звільнення від оподаткування або зменшення ставки для оподаткування.
Більше розглянутих окремих запитань платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій у сфері міжнародного оподаткування – в Інформаційному листі ДПС України № 5/2024, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/779224.html.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Заповнення звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв за деякими кодами продукції

20.05.2024 09:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 49) затверджено, зокрема Форму звіту № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту» (далі – Звіт № 1-РС) та порядок її заповнення, Форму звіту № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» (далі – Звіт № 2-РС) та порядок її заповнення, Форму звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» (далі – Звіт № 1-ОА) та порядок її заповнення.
При цьому у Звітах № 1-РС, № 2-РС, № 1-ОА передбачено відображення показників у графах «Вид продукції» та «Код продукції», які заповнюються згідно з додатком до Наказу № 49, відповідно до якого:
- до коду 33 відноситься вид продукції «Вина виноградні», у тому числі коди 34, 37; до коду 40 відноситься вид продукції «Виноматеріали», у тому числі коди 41, 42, 43, 46; до коду 59 відноситься вид продукції «Лікеро-горілчані вироби», у тому числі коди 60-63.
Продукція, яка відноситься до кодів 34, 37, 41, 42, 43, 46, 60-63 відображається у звітах щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв двічі: перший раз як самостійний код та вид продукції (34, 37, 41, 42, 43,46, 60-63) та другий – у складі відповідного коду та виду продукції, до складу якого такий код та вид віднесено (33, 40, 59).
Тобто значення показників продукції:
- за кодом 33 «Вина виноградні» повинно дорівнювати або перевищувати сумарне значення показників за кодами 34, 37;
- за кодом 40 «Виноматеріали» повинно дорівнювати або перевищувати сумарне значення показників за кодами 41, 42, 43, 46;
- за кодом 59 «Лікеро-горілчані вироби» повинно дорівнювати або перевищувати сумарне значення показників за кодами 60 – 63.
Водночас, не відображення у відповідних звітах обсягів продукції у графах «Вид продукції» та «Код продукції», у тому числі, по кодам 34, 37, 41, 42, 43,46, 60-63, вважається наданням звіту з недостовірними даними незалежно від заповнення показників по кодам 33, 40, 59.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До яких груп нематеріальних активів належать витрати на придбання права користування комп’ютерними програмами...

20.05.2024 09:28

До яких груп нематеріальних активів належать витрати на придбання права користування комп’ютерними програмами та кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 із змінами, нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.
Згідно з п.п. 15 п. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами (далі – Закон № 2155) електронний підпис – електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (п.п. 27 п. 1 ст. 1 Закону № 2155);
Засіб електронного підпису чи печатки – апаратно-програмний пристрій чи програмне забезпечення, що використовуються для створення електронного підпису чи печатки (п.п. 18 п. 1 ст. 1 Закону № 2155).
У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, зокрема:
- до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;
- до групи 6 – інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
Отже, згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів – до групи 6 нематеріальних активів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яка відповідальність застосовується до особи, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ...

20.05.2024 09:27

Яка відповідальність застосовується до особи, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, але своєчасно не зареєструвалась як платник ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок реєстрації платників ПДВ регулюється статтями 180 – 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентується розд. III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення № 1130).
Відповідно до п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.
Згідно з п. 183.10 ст. 183 ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
При цьому, з урахуванням п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об’єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню.
Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.6 ст. 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання.
Відповідно до п. 123.2. ст. 123 розд. II ПКУ діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання.
Згідно з п. 123.3 ст. 123 ПКУ діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання.
Враховуючи викладене, якщо особа підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ та не зареєстрована платником ПДВ у порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ (у зв’язку із неподанням реєстраційної заяви), до такої особи застосовується відповідальність, передбачена пп. 123.1 – 123.3 ст. 123 ПКУ (в залежності від характеру порушення).
При цьому, відповідальність за неподання податкової декларації з ПДВ та за відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних до такої особи не застосовується, оскільки з урахуванням вимог п. 46.1 ст. 46 ПКУ та п. 201.8 ст. 201 ПКУ обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ покладається на платника ПДВ та право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До кінця поточного року громадяни мають право скористатись податковою знижкою

20.05.2024 09:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс).
Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.
Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно, наступного за звітним, податкового року.
Так, за результатами 2023 року платники мають право скористатись податковою знижкою та подати річну податкову декларацію по 31 грудня 2024 року (включно).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За користування надрами надходження рентної плати до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини збільшились

20.05.2024 09:23

Упродовж чотирьох місяців поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 37,1 млн грн, що на понад 25,5 млн грн, або на 220 від. більше ніж у січні – квітні 2023 року.
Нагадуємо, що 30.05.2024 – останній день сплати рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за квітень 2024 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ФОПи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини єдиним податком майже на 1,7 млрд гривень

20.05.2024 09:21

Протягом січня – квітня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – підприємців (ФОП) надійшло майже 1,7 млрд грн єдиного податку. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 684,0 млн грн, або на 67,5 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівниця податкової служби області висловила подяку всім, хто сплачуючи своєчасно податки, працює задля нашої Перемоги.
Наталя Федаш звернула увагу, що для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, ФОП – платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду зобов’язана подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників плати за землю, екологічного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки...

20.05.2024 09:20

До уваги платників плати за землю, екологічного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиного податку четвертої групи! Внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/784052.html повідомила.
Державна податкова служба України повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2024 року № 485 внесені зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Постанова набрала чинності з 03.05.2024.
Текст постанови розміщено на Урядовому порталі та вебпорталі ДПС:
1) у розділі «Онлайн-навчання» у підрозділах:
«Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки / Юридичні особи/Особливості справляння податку (збору)»;
«Плата за землю/Юридичні особи/Особливості справляння податку (збору)»;
«Екологічний податок/Особливості справляння податку (збору)»;
«Єдиний податок/Юридичні особи/Єдиний податок для платників четвертої групи»;
2) у розділі «Законодавство/Податки, збори, платежі» у підрозділах:
«Місцеві податки/Плата за землю (у складі податку на майно)/Нормативно-правові акти»;
«Місцеві податки/Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки/Нормативно-правові акти»;
«Місцеві податки/Єдиний податок для юридичних осіб – сільськогосподарські товаровиробники (четверта група)»;
«Загальнодержавні податки/Екологічний податок/Нормативно-правові акти».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Грант надається благодійним фондом або громадською організацією на користь ФОПів: оподаткування

17.05.2024 09:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється відповідно до ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) або глави І розділу XIV Кодексу залежно від обраної системи оподаткування.
Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Відповідно до п. 177.6 ст. 177 Кодексу у разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.
Доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 Кодексу).
Крім того, до складу доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку також не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 Кодексу).
Зауважуємо, що умовами договору про надання гранту, укладеного між фізичною особою – підприємцем та неприбутковою організацією (благодійним фондом або громадською організацією), не передбачається виробництво (виготовлення) та/або реалізація товарів, виконання робіт, надання послуг таким підприємцем на користь зазначених організації, а лише надання фінансової допомоги у реалізації проекту.
Таким чином, оскільки дохід у вигляді гранту не пов’язаний з результатом від здійснення господарської діяльності фізичної особи – підприємця, то такий дохід, незалежно від обраної фізичною особою – підприємцем системи оподаткування, оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Кодексу, відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні доходи – це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Грант – це одноразова безповоротна цільова виплата фізичним і юридичним особам грошової суми або дарування обладнання, приміщення (як правило, з власних коштів та майна) громадянами і юридичними особами, у тому числі іноземцями, а також міжнародними організаціями, для проведення наукових досліджень, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вжиття заходів екологічної безпеки та ліквідації наслідків екологічних катастроф, виконання творчих робіт, видання творів художньої, наукової, освітньої, образотворчої, медичної та іншої літератури тощо (З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції).
Згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу.
Відповідно до п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору 1,5 відс., встановлену в п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Враховуючи викладене, дохід у вигляді гранту, який виплачується благодійним фондом або громадською організацією – резидентами України на користь фізичних осіб – підприємців, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується юридичною особою як податковим агентом податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата платником в повному обсязі відповідних сум податкових зобов'язань...

17.05.2024 09:21

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата платником в повному обсязі відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений строк

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до статті 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів. Кожний з платників податку може бути платником податку за одним або декількома податками та зборами.
Відповідно до статті 16 ПКУ платник податків зобов’язаний, зокрема:
- стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;
- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;
- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи;
- подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством;
- виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки.
Згідно зі статтею 22 ПКУ об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.
База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.
Відповідно до статті 36 ПКУ податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПКУ або законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 37 ПКУ підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються ПКУ або законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
Підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є:
- ліквідація юридичної особи;
- смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою;
- втрата особою ознак платника податку, які визначені ПКУ;
- скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.
Згідно зі статтею 38 ПКУ виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18722. Попередня cторінка | Сторінка 871 з 1873 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua