Блог

Терміни зберігання готівки, яка одержана в банку для виплат заробітної плати, пенсій, стипендій та дивідендів

03.05.2024 08:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 18 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами (далі – Положення № 148), установи/підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу) понад установлений ліміт каси протягом п’яти робочих днів, включаючи день одержання готівки в банку.
Готівка для проведення таких виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів може зберігатися в касах таких установ/підприємств понад установлений ліміт каси протягом десяти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, одержана в банку на інші виплати, видається установою/підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених п. 18 розд. II Положення № 148 строків, повертаються установою/підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).
Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки (далі – видаткова відомість) (додаток 1 до Положення № 148).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників ПДВ!

03.05.2024 08:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, яким чином покупець повинен відкоригувати податковий кредит, сформований на підставі податкової накладної, складеної постачальником на дату отримання попередньої оплати, у разі, якщо повернення такої попередньої оплати відбувається після сплину 1095 календарних днів з дати її здійснення, інформує.
Згідно з пунктів 201.1, 201.7 і 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено, що у разі, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Пунктом 198.5 ст. 198 ПКУ визначено порядок нарахування податкових зобов’язань та складання зведеної податкової накладної за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, у тому числі в негосподарській діяльності платника податку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – Порядок № 569).
Починаючи із дати запровадження Системи електронного адміністрування ПДВ на постійній основі, а саме з 01.07.2015, реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах суми, яка обчислюється за формулою, встановленою п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ та п. 9 Порядку № 569 (далі – реєстраційна сума).
Виходячи з положень п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ та п. 9 Порядку № 569 реєстраційна сума, а також складова формули, за якою вона обчислюється, – сума ПДВ за отриманими податковими накладними (∑НаклОтр), обраховується на підставі документів (податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних), складених починаючи з 01.07.2015.
Отже, суми ПДВ, зазначені у складених починаючи з 01.07.2015 на платника податку податкових накладних/розрахунках коригування, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при розрахунку реєстраційної суми такого платника податку.
Таким чином, у разі повернення суми попередньої оплати покупцю постачальник повинен скласти і зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до відповідної податкової накладної. Розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН після сплину 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.
Відсутність зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування на суму попередньої оплати, яка повертається покупцю, не скасовує обов’язок покупця щодо коригування податкового кредиту, який був сформований на підставі податкової накладної, складеної на суму такої попередньої оплати.
Якщо податкова накладна за фактом попередньої оплати була складена до 01.07.2015, то зменшення податкового кредиту здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.
Якщо така податкова накладна була складена починаючи з 01.07.2015, то покупець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання на суму податку, яка була включена до податкового кредиту на підставі такої податкової накладної, з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як оподатковується ПДФО та ВЗ дохід від продажу земельної ділянки із цільовим призначенням...

03.05.2024 08:49

Як оподатковується ПДФО та військовим збором дохід від продажу земельної ділянки із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) більше трьох років, дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну), зокрема, земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником ПДФО у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника ПДФО більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником ПДФО у спадщину.
Главою 19 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами) (далі – ЗКУ) визначено порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами.
Так, ст. 25 ЗКУ визначено, зокрема, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров’я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).
Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно.
Розміри земельних ділянок, що виділяються для працівників державних та комунальних закладів, підприємств і організацій культури, освіти та охорони здоров’я та пенсіонерів з їх числа, які проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, не можуть перевищувати норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого селянського господарства.
Згідно зі ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.
При цьому, згідно з п. 33.1 ст. 33 ЗКУ земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.
Разом з тим, відповідно до п. 37 прим. 1.1 ст. 37 прим. 1 ЗКУ земельні ділянки сільськогосподарського призначення, призначені для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть використовуватися їх власником, землекористувачем також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок.
Водночас відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок, наведеного у додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 до розд. 01 «Земельні ділянки сільськогосподарського призначення (земельні ділянки, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей; земельні ділянки, надані для діяльності у сфері надання послуг у сільському господарстві, та інше)» категорії «Землі сільськогосподарського призначення» належить, зокрема, підрозд. 01.01 «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».
Враховуючи викладене, дохід, отриманий платником ПДФО – фізичною особою – резидентом від першого продажу протягом звітного податкового року земельної ділянки сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», безпосередньо отриманої платником ПДФО у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником ПДФО у спадщину, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Кам’янський регіон: обговорення пріоритетних напрямків роботи

03.05.2024 08:47

В умовах сьогодення існує потреба оперативної взаємодії державних органів, органів місцевого самоврядування та платників податків.
Податкова служба Дніпропетровщини завжди відкрита до співробітництва, нових ідей та конструктивної співпраці.
Сьогодні очільниця податкової служби області Наталя Федаш разом з колегами відвідали Кам’янський регіон. Спілкувалися з представниками територіальних громад регіону, фахівцями Криничанської, П’ятихатської, Жовтоводської, Кам’янської та Верхньодніпровської державних податкових інспекцій.
Обговорювали пріоритетні напрямки роботи – ефективне адміністрування податків, надання платникам якісних та зручних послуг. Важливий пункт зустрічей – основні джерела наповнення місцевих бюджетів: погашення податкового боргу, плату за землю, мінімальне податкове зобов’язання та інше.
Працюємо разом та наближаємо нашу Перемогу!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як оподатковується ПДФО та військовим збором дохід від продажу земельної ділянки із цільовим призначенням...

03.05.2024 08:45

Як оподатковується ПДФО та військовим збором дохід від продажу земельної ділянки із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) більше трьох років, дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну), зокрема, земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником ПДФО у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника ПДФО більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником ПДФО у спадщину.
Главою 19 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами) (далі – ЗКУ) визначено порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами.
Так, ст. 25 ЗКУ визначено, зокрема, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров’я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).
Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно.
Розміри земельних ділянок, що виділяються для працівників державних та комунальних закладів, підприємств і організацій культури, освіти та охорони здоров’я та пенсіонерів з їх числа, які проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, не можуть перевищувати норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого селянського господарства.
Згідно зі ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.
При цьому, згідно з п. 33.1 ст. 33 ЗКУ земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.
Разом з тим, відповідно до п. 37 прим. 1.1 ст. 37 прим. 1 ЗКУ земельні ділянки сільськогосподарського призначення, призначені для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть використовуватися їх власником, землекористувачем також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок.
Водночас відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок, наведеного у додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 до розд. 01 «Земельні ділянки сільськогосподарського призначення (земельні ділянки, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей; земельні ділянки, надані для діяльності у сфері надання послуг у сільському господарстві, та інше)» категорії «Землі сільськогосподарського призначення» належить, зокрема, підрозд. 01.01 «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».
Враховуючи викладене, дохід, отриманий платником ПДФО – фізичною особою – резидентом від першого продажу протягом звітного податкового року земельної ділянки сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», безпосередньо отриманої платником ПДФО у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником ПДФО у спадщину, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ДПС підтримує комунікацію з бухгалтерською бізнес-спільнотою

03.05.2024 08:44

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Актуальні питання сфери оподаткування обговорювалися під час зустрічі представників ДПС та бухгалтерської бізнес-спільноти.
Податківці надали вичерпні відповіді на запитання представників бізнесу, проконсультували з окремих питань оподаткування. По деяким з них було досягнуто домовленості більш детального розгляду та повідомлення представників суб’єктів господарювання про прийняті рішення.
Також під час зустрічі концептуально були окреслені питання, які потребують видання окремих розʼяснень.
Державна податкова служба України використовує всі можливі формати комунікації з бізнесом для оперативного роз’яснення податкових новацій та надання фахової допомоги платникам податків.
Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.
Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/779615.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

В які терміни ФОП на загальній системі оподаткування сплачує задекларовану нею суму податкових зобов’язань з ПДФО?

02.05.2024 09:43

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб. При цьому, податкова декларація за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ)
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Якими документами можна підтвердити, що нерезидент...

02.05.2024 09:39

Якими документами можна підтвердити, що нерезидент, на користь якого була здійснена виплата доходу, є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) цього доходу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Чинне законодавство не встановлює форму єдиного документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, який повинна мати особа на момент виплати.
Документами, які підтверджують статус бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу можуть бути будь-які документи, які підтверджують фактичне право особи на такі доходи (зокрема, але не виключно, ліцензії, патенти, договори, документи або правочини, що підтверджують право власності на активи (цінні папери, інше майно або майнові права), внесення інвестицій (правочини або платіжні документи), офіційні листи компетентних органів).
Більше щодо оподаткування доходів нерезидентів, трансфертного ціноутворення – в Інформаційному листі ДПС № 5/2024 – за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/779224.html.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!

02.05.2024 09:37

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Перелік випадків, за яких за фактичний обсяг використаної платником води рентна плата не справляється визначено п. 255.4 ст. 255 ПКУ, зокрема рентна плата не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку.
Також п. 255.2 ст. 255 ПКУ визначено, що не є платниками рентної плати водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку.
Для цілей ст. 255 ПКУ під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Отже, рентна плата не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб, тому не підлягає обчисленню у п’ятикратному розмірі у разі перевищення річного ліміту, встановленого у дозволі на спеціальне водокористування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи подаються додатки до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств у разі...

02.05.2024 09:35

Чи подаються додатки до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств у разі відсутності операцій (показників) для їх заповнення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.
Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання (п. 48.1 ст. 48 ПКУ).
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 49.3 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів.
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155 (п. 49.4 ст. 49 ПКУ).
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (зі змінами та доповненнями) (далі – Декларація).
У Декларації платник податку повинен зазначити усі передбачені в ній показники.
Якщо будь-який рядок Декларації або додатка до Декларації не заповнюється через відсутність показників, то у разі подання Декларації у паперовому вигляді такий рядок прокреслюється, в електронному вигляді – не заповнюється.
Додатки до окремих рядків Декларації, незаповнені через відсутність показників, контролюючим органам не подаються.
Відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною.
Водночас не вимагається подання фінансової звітності для Декларацій, які подаються суб’єктами господарювання – юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, фізичними особами підприємцями, у тому числі такими, що обрали спрощену систему оподаткування, фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Про наявність додатків, які подаються разом з Декларацією, платник податку зазначає в таблиці «Наявність додатків».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Вхід на gorod.dp.ua

Федоренко