05:21
Несплата (несвоєчасна сплата) єдиного внеску: відповідальність роботодавця
13.07.2026 11:54
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частини дванадцятої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою.
Штраф у розмірі 20 відс. несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464);
За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відс. таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення (частина десята ст. 25 Закону № 2464).
Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини першої ст. 26 Закону № 2464).
Згідно зі ст. 165 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
1. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Яким чином подається заява про надання витягу з Єдиного реєстру місць зберігання?
13.07.2026 11:52
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 39 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) за потреби суб’єкт господарювання, відомості про якого містяться у Єдиному реєстрі місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), має право звернутися до органу, визначеного частиною четвертою ст. 39 Закону № 3817, із заявою про надання витягу з Єдиного реєстру (далі – Заява) в паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма Заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2025 № 159 «Про затвердження форми заяви про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання та про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання, порядку її заповнення, форми заяви про надання витягу з Єдиного реєстру місць зберігання, форми витягу з Єдиного реєстру місць зберігання та Кодів і видів товару (продукції)» (із змінами) (далі – Наказ № 159).
Отже, Заява надсилається у паперовій формі поштою, або в електронній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету за формою, затвердженою Наказом № 159.
Витяг з Єдиного реєстру в електронній формі надається суб’єкту господарювання у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, протягом одного робочого дня з дня отримання відповідної Заяви.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Щодо заповнення розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих неплатником ПДВ – отримувачем послуг, що постачаються нерезидента
13.07.2026 11:46
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування та сплату податку на додану вартість (ПДВ) до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених ст. 208 прим. 1 ПКУ.
Пунктом 5 розд. І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (із змінами) (далі – Порядок № 21) визначено, що отримувачі послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України, які відповідно до п. 180.2 ст. 180 ПКУ є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету і не зареєстровані як платники ПДВ, подають розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податків, на митній території України (далі – Розрахунок).
Відповідно до встановленої форми Розрахунку у графах 3 та 4 зазначаються дата, номер договору про надання робіт / послуг.
Згідно з п. 6 Порядку № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Статтею 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (з змінами та доповненнями) визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність підприємства повинні ґрунтуватися, зокрема, на принципі нарахування, за яким доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до частини першої ст. 205 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено в законі.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ст. 639 ЦКУ).
Тобто договір може вважатися укладеним без підписання окремого документа з номером і датою.
Враховуючи вищевикладене, у разі відсутності документа (договору) графи 3 і 4 ( дата, номер договору про надання робіт / послуг) Розрахунку не заповнюються.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електрон
13.07.2026 11:46
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.34.6.0 станом на 25.06.2026 (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/)
Перелік змін та доповнень (версія 1.34.6.0) (станом на 25.06.2026):
Додано нові версії документів:
- на виконання наказу Міністерства фінансів України від 25.03.2026 року № 169:
F/J1391105 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги ФОП – платників єдиного податку першої – третьої груп!
13.07.2026 11:45
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 5073):
благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності;
благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари (частина перша ст. 4 Закону № 5073).
Згідно зі ст. 24 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Статтею 50 ЦКУ визначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Отже благодійником виступає саме фізична особа, а не фізична особа – підприємець (ФОП).
При цьому, благодійна діяльність не може здійснюватись в межах підприємницької діяльності ФОП.
Абзацом першим п. 10 розд. І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (із змінами) (далі – Інструкція № 162), встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Відповідно до абзацу третього п. 24 розд. І Інструкції № 162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб-резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
При цьому нормами законодавства не встановлено обмеження щодо вільного розпорядження фізичною особою, яка зареєстрована як ФОП, коштами, які вона отримує від господарської діяльності та які надходять на її рахунки, відкриті для здійснення підприємницької діяльності.
Враховуючи зазначене, ФОП – платник єдиного податку першої – третьої груп має право перераховувати кошти на благодійність з рахунку, що відкритий для здійснення підприємницької діяльності.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
На підставі яких документів складається податкова накладна на операції з експорту окремих видів товарів?
13.07.2026 11:45
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 запроваджено режим експортного забезпечення за операціями з постачання на митній території України окремих видів товарів, а також за операціями з їх вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту.
Нагадуємо, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи, відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).
При цьому, платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів (підпункти 97.1 та 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Отже, оскільки податкова накладна на операції з експорту окремих видів товарів складається до початку митного оформлення таких товарів, то первинні документи за такою операцією відсутні. Податкова накладна складається на підставі зовнішньоекономічного контракту, реквізити якого зазначаються у верхній табличній частині такої податкової накладної.
Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Дніпропетровщина: на податковому обліку знаходиться майже 305,7 тис. платників
13.07.2026 11:44
Станом на 01.07.2026 в податковій службі Дніпропетровщини на обліку знаходилось 305 694 юридичних осіб, ФОПів, адвокатів та нотаріусів. Порівняно з 2025 роком це на 10 749 платників податків більше (станом на 01.07.2025 – 249 945 осіб).
Так, станом на 01.07.2026 зареєстровано 124 110 юридичних осіб. Кількість таких платників збільшилась у порівнянні з 2025 роком на 2 346 осіб (станом на 01.07.2025 – 121 764 особи).
Крім того, в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області станом на 01.07.2026 перебувало на обліку 181 584 самозайняті особи (ФОПів, адвокатів та нотаріусів). Порівняно з показником минулого року їх кількість збільшилась на 8 403 особи (станом на 01.07.2025 – 173 181 особа).
Звертаємо увагу, що відповідно до пунктів 3.8 в 3.9 розд. ІІI, пунктів 6.4 і 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), взяття на облік платника податків за основним місцем обліку проводиться контролюючим органом у день отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію створення юридичної особи, її відокремленого підрозділу, державну реєстрацію фізичної особи – підприємця або отримання заяви (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) за формою № 1-ОПП (далі – заява за ф. № 1-ОПП) або заяви (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – заява за ф. № 5-ОПП) для платників податків, відомості щодо яких не містяться в ЄДР.
У разі виникнення змін у даних, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до ЄДР платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік (п. 9.2 розд. ІХ Порядку № 1588).
Відповідно, і контролюючі органи опрацьовують такі документи та вносять відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб у такому самому порядку як і при взятті на облік, тобто у день отримання заяв за ф. № 1-ОПП або ф. № 5-ОПП.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Дніпропетровщина: платники рентної плати за видобування кам’яного вугілля спрямували до місцевих бюджетів понад 42,5 млн гривень
13.07.2026 11:44
У січні – червні 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати за видобування кам’яного вугілля надійшло понад 42,5 млн гривень.
Звертаємо увагу, що податкова декларація з рентної плати (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) подається суб’єктом господарювання, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами (в тому числі дозвіл на спеціальне водокористування або інтегрований довкіллєвий дозвіл для здійснення видобування підземних вод) вперше за календарний квартал, у якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).
У разі отримання спеціального дозволу на користування надрами щодо видобування вуглеводної сировини податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, який отримав такий дозвіл вперше за календарний місяць, у якому отримано такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).
Під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл, податкова декларація з рентної плати подається уповноваженою особою, на яку згідно з умовами договору покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, вперше за календарний квартал у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Акцизний податок: платники Дніпропетровщини сплатили до бюджету на 34,3 % більше ніж торік
13.07.2026 11:43
Протягом шести місяців поточного року надходження акцизного податку від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету перевищили 379,6 млн гривень. Як підкреслив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року, це більше на понад 97,0 млн грн, або на 34,3 відсотка.
«Відповідальне виконання платниками своїх податкових зобов’язань щодо сплати податків забезпечує важливий фінансовий ресурс для підтримки економіки країни. Сьогодні це надважливо. Адже своєчасно наповнені бюджети – це реалізація пріоритетних програм: безпекових, соціальних, освітніх та інфраструктурних», – констатував Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що реєстрація в контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.
Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:
- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;
- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.
Довідково: п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Обсяг офіційних розрахунків через РРО та ПРРО цьогоріч вже перевищив 3,1 трлн грн
13.07.2026 11:43
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
За перше півріччя 2026 року сума розрахункових операцій, проведених через РРО та програмні РРО, досягла 3,1 трлн грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року цей показник зріс на 500 млрд грн, або на 18,3 %.
Позитивна динаміка збереглася і в червні. За місяць через РРО та ПРРО проведено розрахункові операції на суму 559,5 млрд грн, а середньоденний виторг становив 18,3 млрд грн. Це на 3,1 млрд грн, або на 20 %, більше, ніж у червні 2025 року. Тоді середньоденний показник складав 15,2 млрд гривень.
Зростає і кількість фіскальних чеків. Лише у червні 2026 року їх сформовано 961,5 млн. У середньому щодня покупці отримували 32,1 млн чеків. Це на 9 % більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли видавалось 29,3 млн чеків на день. Загалом з початку 2026 року було сформовано понад 5,3 млрд чеків.
Такі показники свідчать про подальше зростання рівня фіскалізації та поширення прозорих розрахунків у сфері торгівлі та послуг. Все більше суб’єктів господарювання здійснюють розрахункові операції офіційно, що сприяє формуванню рівних конкурентних умов для бізнесу та наповненню бюджетів усіх рівнів.
Фіскальний чек залишається важливим інструментом захисту прав споживачів і підтвердженням того, що продавець працює відкрито та відповідально.
Закликаємо громадян завжди вимагати фіскальний чек під час покупки товарів або отримання послуг. Це допомагає захистити права споживачів, підтримати сумлінний бізнес та сприяє детінізації економіки.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1029603.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
