Блог

Федоренко

Платники мають можливість за запитами отримати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами

31.07.2024 09:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 травня 2024 року платники можуть отримувати за запитами Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім цього, розроблено окремий функціонал для платників, які мають податковий борг на день подання запиту на отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами стосовно розрахунку пені, яка буде нарахована у разі погашення такого боргу поточною датою.
Порядок отримання Витягу.
1. Платник створює «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі - Запит) за формою «J/Fl300207» в приватній частині електронного кабінету у пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» шляхом зазначення:
Періоду (за кожний рік окремо), здійснюється вибір із переліку дати, місяця та року, за який платник бажає отримати «Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску»;
Якщо у платника є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання запиту, встановлюється позначка розрахунку пені. Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки»;
Для отримання інформації в розрізі всіх своїх платежів передбачено встановлення такої позначки. Якщо платник не встановлює позначку, то отримує узагальнену інформацію, без розрізу платежів;
Для отримання інформацій Витягу з кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу встановлюється відповідна позначка. Разом з цим, встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначено 1-ше число місяця будь - якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.
2. Надсилає Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку.
3. Отримує Витяг за формою «J/F1400207» в електронному кабінеті.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Затверджено порядок електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами...

31.07.2024 09:16

Затверджено порядок електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами ДПС та Державної судової адміністрації України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 26.07.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України та Державної судової адміністрації України від 24.06.2024 № 304/262 (далі – Наказ) «Про затвердження Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами Державної податкової служби України та Державної судової адміністрації України» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.2024 за № 1020/42365) (далі – Порядок).
Порядок затверджено відповідно до статті 70 глави 6 розділу II Податкового кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», «Про виконавче провадження», «Про захист персональних даних», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», частини другої статті 56 розділу IX Закону України «Про запобігання корупції», Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 січня 2019 року № 141/0/15-19, підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 лютого 2015 року № 210, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2015 року за № 278/26723, та з метою удосконалення інформаційної взаємодії Державної податкової служби України та Державної судової адміністрації України
Наказом визначено адміністраторами обміну інформацією, які забезпечують та здійснюють технічне супроводження процедури подання запитів та отримання відповідей, Державне підприємство «Інформаційні судові системи» та Державну податкову службу України.
Наказ опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 26.07.2024 № 65.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Де на офіційному вебпорталі ДПС розміщено реєстр платників, які використовують єдиний рахунок, та яка інформація наявна в даному

31.07.2024 09:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 зі змінами та доповненнями (далі – Постанова № 321).
Інформація за визначеним платником з реєстру платників, які використовують єдиний рахунок (крім реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта фізичної особи), є доступною на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Інформація з реєстрів https://cabinet.tax.gov.ua/registers.
Відповідно до п. 7 Постанови № 321 у реєстрі платників, які використовують єдиний рахунок, зазначається:
- найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника;
- податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті);
- дата включення платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
- дата виключення платника з реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
При цьому відповідно до п.п. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» (із змінами) на період дії воєнного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, володільцями (держателями) та/або адміністраторами яких вони є, та захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів, можуть зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Збір за місця для паркування транспортних засобів від фізосіб поповнив місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 3,3 млн грн

31.07.2024 09:09

Протягом січня – червня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 3,3 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Це майже на 572,0 тис. грн, або на 20,5 відс. більше ніж у січні – червні 2023 року.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 268 прим.1.2.2 п. 268 прим.1.2 ст. 268 прим.1 Податкового кодексу України в базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 1 млрд грн рентної плати спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

31.07.2024 09:07

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники спрямували понад 1,0 млрд грн рентної плати. У порівнянні з січнем – червнем 2023 року надходження збільшились майже на 549,6 млн грн, темп росту – 213,4 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як зазначила очільниця податкової служби регіону, зокрема:
- за видобування залізних руд місцеві скарбниці поповнились на понад 893,5 млн грн, що майже на 572,5 млн грн, або на 178,3 відс. більше минулорічного показника відповідного періода;
- за використання рибних ресурсів надходження рентної плати склали понад 2,2 млн грн, це на понад 1,6 млн грн більше ніж у минулому році, темп росту – 385 відсотків;
- видобування газового конденсату: рентної плати надійшло до місцевих бюджетів 706,3 тис. грн, що на 116,3 тис. грн, або на 19,7 відс. більше ніж у січні – червні 2023 року
- за використання лісових ресурсів місцеві кошики поповнились на 444,2 тис. грн, що на 141,6 тис. грн, або на 46,8 відс. більше показника січня – червня 2023 року.
Керівниця обласної податкової подякувала платникам за сумлінне виконання своїх податкових обов’язків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Шеринг копій цифрових документів за допомогою застосунку Дія

31.07.2024 09:05

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Для Державної податкової служби на сьогодні пріоритетом залишається розвиток сервісної складової та цифровізація послуг для платників. Державна податкова служба бере активну участь у цифровій трансформації України. Саме тому всі ініціативи інших органів державної влади, які дозволяють полегшити платникам податків (громадянам) процес отримання послуг, завжди підтримуються.
Починаючи з 01.06.2021 з метою реалізації норм чинного законодавства щодо застосування е-паспорта, а саме:
Закону України від 30 березня 2021 року № 1368-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;
Постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 911 «Про затвердження Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій»;
Наказу Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174 (зі змінами),
Державною податковою службою України було забезпечено підключення інформаційно – комунікаційних систем ДПС до порталу Дія та розроблено програмне забезпечення, за допомогою якого посадовими особами ДПС під час надання адміністративних послуг (зокрема, під час проведення процедур реєстрації, внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, а також під час видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, та відомостей з Державного реєстру) у Центрах обслуговування платників здійснюється отримання (шеринг) електронних копій цифрових документів.
Шеринг документів – це отримання копій цифрових документів у систему державного органу за допомогою застосунку Дія. Такі копії є у форматі pdf-файлів та поля з метаданими.

Користувач Дії може поділитися копіями таких документів:
- Біометричні паспорти: ID-картка, закордонний паспорт.
- Довідка ВПО.
- Свідоцтво про народження дитини.
- Посвідчення водія.
- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Паспорти-книжечки зразка 1994 року та небіометричні закордонні паспорти, видані до 2015 року, не відображаються в Дії.

Юридична сила цифрових документів у Дії визначена такими нормативно-правовими актами:
- Е-паспорти та РНОКПП: Закон України № 1368-IX та Податковий кодекс України;
- Е-свідоцтво про народження: постанова КМУ № 911 від 23 вересня 2020 року;
- Е-довідка ВПО: постанова КМУ № 509 від 1 жовтня 2014 року;
- Е-посвідчення водія та е-свідоцтво про реєстрацію ТЗ: постанова КМУ №1453 від 29 грудня 2021 року.
Під час шерингу копії цифрового паспорта передаються паспортні дані, РНОКПП та місце реєстрації проживання.

Як відбувається шеринг документів у територіальних органах ДПС?
Фізична особа – користувач Дії при особистому відвідуванні центру обслуговування платників ДПС, де отримується адміністративна послуга, може поділитися цифровою копією документа зі смартфона:
- Тисне на цифровий документ у застосунку Дія, щоб згенерувати штрихкод на зворотному боці картки документа.
- Співробітник територіального органу ДПС вносить в інформаційну систему ДПС 13-значний код, указаний під штрихкодом.
- Користувачу у застосунок Дія надходить запит на надання копій цифрових документів.
- Користувач підтверджує передачу копій Дія.Підписом.
- У разі успішного накладення підпису копії документів будуть надіслані в систему ДПС.
- Система ДПС отримує цифрові копії у форматі підписаного pdf та метаданих (json).

Чому це безпечно?
- Дані передаються лише в зашифрованому вигляді та можуть бути розшифровані (отже, прочитані та оброблені) лише тим органом, який їх запитав у користувача.
- Зашифрований пакет з даними надсилається на сервер органу лише після дозволу користувача, який він надає в застосунку Дія безпосередньо перед відправленням.
- Кожна цифрова копія документа містить інформацію про отримувача, його відділення та дату її формування.
- Органом забезпечується дотримання вимог законодавства про захист персональних даних.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/807087.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо забезпечення можливості розрахунків у безготівковій формі

31.07.2024 09:04

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/807133.html нагадала, що на виконання вимог частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).
Так, 1 січня 2025 року вступає в дію підпункт 3 пункту 1 Постанови № 894, який розширює коло суб’єктів господарювання, які в обов’язковому порядку мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги).
Постановою № 894 передбачено поступове запровадження обов’язку торговців забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги) і на сьогодні такий обов’язок уже встановлено для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад
5 тисяч жителів, а:
з 1 січня 2025 року – платіжні термінали (POS-термінали) будуть необхідні торговцям у населених пунктах з населенням менше ніж 5 тисяч жителів;
з 1 січня 2026 року – торговцям – фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої групи, торговцям, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Примітка: запровадження з 1 січня 2025 року обов’язку відповідно до кількості населення не стосується торговців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, які повинні будуть встановити POS-термінали з 1 січня 2026 року, незалежно від кількості населення.
Наголошуємо, що відповідно до частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» торговцям забороняється:
у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті;
встановлювати будь-яку додаткову (супровідну) плату під час здійснення оплати за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, у тому числі плату за використання певного електронного платіжного засобу, платіжного застосунку або платіжного пристрою;
встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими коштами.
Водночас торговці мають право заохочувати покупця до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Особливості декларування податкового кредиту при зменшенні суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг постачальником

30.07.2024 09:43

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Податковий кодекс України (далі – Кодекс) визначає спеціальні правила щодо декларування податкового кредиту в окремих випадках відповідно до підпункту «б» підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу при складанні та реєстрації розрахунку коригування, складеного постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (далі – розрахунок коригування на зменшення), що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) отримувачем (покупцем).
Отримувач (покупець) зобов’язаний зменшити податковий кредит незалежно від факту отримання ним розрахунку коригування на зменшення або факту його реєстрації в ЄРПН, а саме у звітному (податковому) періоді, в якому відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу виникли підстави для складання продавцем такого розрахунку коригування.
Серед платників поширене помилкове зменшення податкового кредиту безпосередньо в періоді отримання та реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування на зменшення, тоді як обов’язок зменшити податковий кредит виникає в періоді зміни операції, а саме: повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.
Таке зменшення призводить до порушення отримувачем – платником податку порядку обчислення та сплати податкових зобов’язань із ПДВ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про погашення податкового боргу згідно з п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України

30.07.2024 09:41

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзаців другого – шостого п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави.
У таких випадках:
- рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;
- рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 із змінами (далі – Порядок № 1244).
Відповідно до абзацу третього п. 2 Порядку № 1244 у випадку, передбаченому п. 95.5 ст. 95 ПКУ, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 1244.
За результатами вилучення готівки складається акт за формою, зокрема, згідно з додатком 4 до Порядку № 1244 (п. 5 Порядку № 1244).
Порядок виконання надавачами платіжних послуг дебетового переказу коштів без згоди платника визначений розд. IV Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, із змінами (далі – Інструкція № 163).
Ініціатором платіжної операції під час дебетового переказу коштів із рахунку платника без його згоди (далі – примусове списання (стягнення) коштів) є орган державної виконавчої служби (державні виконавці)/приватні виконавці та контролюючий орган (далі – стягувач) (п. 60 розд. IV Інструкції № 163).
Стягувач ініціює примусове списання (стягнення) коштів із рахунків платників податків – на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених у п. 95.5 ст. 95 ПКУ) (п.п. 2 п. 62 розд. IV Інструкції № 163).
Таким чином, стягнення готівкових коштів та коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків в рахунок погашення податкового боргу, який виник у результаті несплати грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду за дотримання таких умов:
- податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати;
- відсутнє/наявне у меншій сумі непогашене зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави.
Слід зазначити, що порядок ініціювання та виконання платіжних операцій з електронними грошима регулюється внутрішніми правилами емітента електронних грошей, розробленими з урахуванням вимог Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IХ «Про платіжні послуги» із змінами (п. 3 розд. І Інструкції № 163).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо зберігання первинних документів ФОПами – платниками єдиного податку І, ІІ груп та ІІІ групи – неплатниками ПДВ

30.07.2024 09:40

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності (абзац третій п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (абзац четвертий п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Відповідно до абзаців першого – другого п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:
2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються, зокрема, фізичними особами – підприємцями, у тому числі такими, що обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.3 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1095 днів – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи (п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Строки зберігання документів та інформації, визначені п. 44.3 ст. 44 ПКУ, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії).
У разі ліквідації платника податків, зокрема, документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів, що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.
Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.
Отже, ст. 44 ПКУ встановлено мінімальні строки зберігання документів та інформації, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів із збільшенням цього строку при проведенні процедури оскарження у разі визначення сум зобов’язань контролюючими органами.
Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
Відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
За незберігання первинних документів на підставі яких здійснювався облік доходів, до фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, застосовуються штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
Штрафи, передбачені п. 121.1 ст. 121 ПКУ, не застосовуються до фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, за незберігання первинних документів, які підтверджують витрати на придбання товарів/послуг.
Водночас відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19658. Попередня cторінка | Сторінка 900 з 1966 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua