Блог

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Державна податкова служба України акцентує увагу контролерів контрольованих іноземних компаній (далі – КІК) на необхідності відображення повної інформації в звітах про КІК.
Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254, зареєстрованим у Мін’юсті 11.10.2022 за № 1219/38555, затверджено форму Звіту про контрольовані іноземні компанії, форму скороченого Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК), Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу.
Пунктом 392.5 статті 392 розділу I Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК, зокрема, визначено, що Звіт про КІК подається до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
В Електронному кабінеті платника податків наявна форма Звіту про КІК з ідентифікатором форми: J0108701 – для юридичних осіб та F0108701 – для фізичних осіб.
Підпунктом 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 розділу І Кодексу визначено перелік інформації, яку необхідно зазначити в звіті про КІК.
Водночас норми пункту 392.4 статті 392 розділу I Кодексу передбачають перелік умов, у разі дотримання яких скоригований прибуток КІК не включається до бази оподаткування контролюючої особи.
При цьому згідно з підпунктом 392.4.3 пункту 392.4 статті 392 розділу I Кодексу у разі якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК.
Звертаємо увагу, що Кодексом не встановлено окремих правил або виключень для платника податку – контролюючої особи щодо невідображення у Звіті про КІК інформації, визначеної, зокрема, підпунктами «е», «є», «ж», «и» підпункту 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 Кодексу, а отже, така інформація підлягає відображенню у відповідних графах Звіту про КІК (графи 29 – 34).
Таким чином, у випадку звільнення від оподаткування прибутку КІК відповідно до вимог пункту 392.4 статті 392 Кодексу, відсутні правові підстави для невідображення у Звіті про КІК інформації, визначеної підпунктами «е», «є», «ж», «и» підпункту 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 Кодексу.
При цьому відповідальність за порушення вимог Кодексу щодо невідображення інформації у Звіті про КІК визначена пунктом 120.7 статті 120 Кодексу.
Окремо зазначаємо, що стаття 50 Кодексу надає право контролюючій особі подати звітний новий або уточнюючий звіт про КІК.
Детальна інформація – на головній сторінці вебпорталу «Державна податкова служба України» за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/774227.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників туристичного збору: чи заповнюється рядок 8.1 уточнюючої податкової декларації?

16.04.2024 10:36

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.
Згідно з абзацом першим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Формою податкової декларації з туристичного збору, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 403) із змінами (далі – Декларація), передбачено заповнення рядка 2 «Податковий період» головної частини Декларації, в якому, зокрема, при поданні Декларації з типом «Уточнююча» платники у рядку 2.2 зазначають звітний квартал, що уточнюється. Аналогічна інформація заповнюється в рядку 1.2 «Податковий період, що уточнюється» додатка «Розрахунок № податкового зобов’язання з туристичного збору» (далі – Додаток) до Декларації.
До рядка 8 табличної частини Декларації з типом «Уточнююча» переносяться значення рядків розд. І Додатка, в якому здійснюється розрахунок уточнення (виправлення) сум туристичного збору при самостійному виявленні помилок, зокрема:
- до рядка 8.2 «податкове зобов’язання, що уточнюється до збільшення» Декларації переноситься значення рядка 6 колонки 13 розд. І Додатка;
- до рядка 8.3 «податкове зобов’язання, що уточнюється до зменшення» Декларації переноситься значення рядка 7 колонки 13.
Водночас, рядок 8.1 «податкове зобов’язання за податковий (звітний) період, усього» табличної частини у Декларації з типом «Уточнююча» не заповнюється, оскільки значення цього рядка повинно відповідати значенню (сумі значень) колонки 13 «Усього нараховано збору за звітний квартал» рядка 3 розд. І Додатка, тобто відображаються поточні нарахування звітного місяця.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Випадки, за яких не справляється авансовий внесок при виплаті дивідендів

16.04.2024 10:36

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:
- на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;
- платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;
- фізичним особам.
Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.4 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розд. IV ПКУ.
Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (п.п. 57.1 прим. 1.6 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).
Підпунктом 57.1 прим. 1.7 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ встановлено, що авансові внески не справляються/не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого – сьомого п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
При цьому абзацами четвертим – сьомим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються зокрема:
- суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.8 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Формування та поповнення діапазону номерів для ПРРО

16.04.2024 10:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що перша порція зарезервованих номерів діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером (далі – Діапазон) для програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) формується фіскальним сервером автоматично на запит ПРРО для отримання резервних номерів, який є службовим документом, створення якого ініціюється відповідною командою ПРРО, або у відповідь на службовий документ з типом «Відкриття зміни».
Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік фіскальних номерів з Діапазону. Відповідь фіскального сервера на службовий документ з типом «Відкриття зміни» містить номер офлайн сесії та перелік фіскальних номерів з Діапазону.
Наступні порції зарезервованих фіскальних номерів для ПРРО формуються фіскальним сервером автоматично у відповідь на запит ПРРО, або у відповідь на отриманий пакет даних офлайн документів.
Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону або номер офлайн сесії та перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону.
Діапазон, який видається для роботи ПРРО в режимі офлайн, складається з переліку конкретних зарезервованих за ПРРО фіскальних номерів.
Зарезервований за ПРРО фіскальний номер, що присвоюється електронним документам, формується як унікальний набір літер і цифр, або цифр, розділених крапками.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Витрати, що мають право врахувати арбітражні керуючі, які здійснюють незалежну професійну діяльність, при визначенні сукупного ч

16.04.2024 10:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII із змінами і доповненнями (далі – Кодекс) арбітражний керуючий – фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Частиною четвертою ст. 10 Кодексу встановлено, що арбітражний керуючий є суб’єктом незалежної професійної діяльності.
Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які провадять незалежну діяльність – арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Отже, при визначені сукупного чистого доходу арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) доцільно враховувати витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами ПКУ, однак, які не пов’язані з виконанням арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у конкретній справі про банкрутство.
До витрат фізичної особи, яка провадить незалежну діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, зокрема:
- орендна плата за користування орендованим приміщенням, або оплата за комунальні послуги, у разі використання власного нежитлового приміщення, де знаходиться контора (офіс) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у тому числі його поточний ремонт обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;
- витрати на технічне забезпечення діяльності робочого місця такої особи та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);
- витрати на ремонт та технічне обслуговування обладнання (комп’ютерів, у тому числі їх програмного забезпечення, принтерів, сканерів, ксероксів, факсів, телефонів тощо);
- витрати на виготовлення печаток, а також їх заміну;
- витрати на відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування;
- витрати на оплату праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників (найманих працівників);
- витрати на проходження підвищення кваліфікації. Придбання та передплата нормативної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);
- витрати на користування електронною базою законодавства;
- витрати на підключення та користування мережею Інтернет;
- придбання канцелярського приладдя;
- суми сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- витрати на страхування професійних ризиків арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
- поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
- витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку для ведення податкового обліку та подання податкової та іншої звітності.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений: право фізичної особи – резидента на отримання податкової знижки у частині

16.04.2024 10:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (абзац третій п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання (п.п. 175.4 ст. 175 ПКУ).
Таким чином, фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 ПКУ.
Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Єдиний внесок – джерело соціальної захищеності громадян

16.04.2024 10:33

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
За рахунок коштів, що надходять від сплати єдиного внеску здійснюється фінансування видатків на виплату, зокрема:
• пенсії;
• допомоги по тимчасовій втраті працездатності;
• допомоги по вагітності і пологах;
• одноразові та щомісячні страхові виплати потерпілим на виробництві, членам їх сімей;
• інші види страхових виплат, встановлені законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464).
Платниками єдиного внеску є, зокрема:
• роботодавці (частина 1 п. 1 ст. 4 Закону № 2464);
• фізичні особи, які сплачуються єдиний внесок самі за себе:
- фізичні особи – підприємці, у т. ч., які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)) (частина 4 п. 1 ст. 4 Закону № 2464);
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність (частина 5 п. 1 ст. 4 Закону № 2464);
- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (частина 51 п. 1 ст. 4 Закону № 2464);
• особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (частина 15 п. 1 ст. 4 Закону № 2464).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина: платники екологічного податку за три місяці поточного року сплатили до місцевих бюджетів понад 55,6 млн гривен

16.04.2024 10:32

Платниками Дніпропетровського регіону у першому кварталі 2024 року до місцевих бюджетів спрямовано понад 55,6 млн грн екологічного податку.
«Це майже на 22,2 млн грн, або на 66,4 відс., більше відповідного періоду минулого року», – повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця податкової акцентувала, що позитивну динаміку надходжень забезпечують платники, які навіть у такий нелегкий для країни воєнний час сумлінно виконують свої податкові зобов’язання.
Наталя Федаш подякувала платникам за їх активну громадянську позицію та патріотизм.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

У першому кварталі 2024 року до місцевих бюджетів платники Дніпропетровщини спрямували майже 468 млн грн рентних платежів

16.04.2024 10:31

Впродовж січня – березня п. р. до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 468 млн грн рентних платежів. Про це повідомила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш та акцентувала, що у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року це майже на 332,6 млн грн, або в 3,5 рази, більше.
В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадала, що рентна плата – це загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України (п.п. 14.1.217 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Дякуємо усім, хто добросовісно сплачує податки та робить важливий внесок у нашу Перемогу!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

16.04.2024 10:31

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?
Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18756. Попередня cторінка | Сторінка 904 з 1876 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua

Федоренко

До уваги контролерів КІК!