Блог

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Податковим кодексом України (далі – ПКУ) визначено загальні засади встановлення податків і зборів. Під час встановлення податку обов'язково визначається такий елемент як ставка податку.
Відповідно до статті 25 ПКУ ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування.
Згідно зі статтею 26 базовою (основною) ставкою податку визначається ставка, що визначена такою для окремого податку відповідним розділом ПКУ.
У випадках, передбачених ПКУ, під час обчислення одного і того самого податку можуть використовуватися декілька базових (основних) ставок.
Відповідно до статті 27 ПКУ граничною ставкою податку визнається максимальний або мінімальний розмір ставки за певним податком, встановлений ПКУ.
Згідно зі статтею 28 ПКУ абсолютною (специфічною) є ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється як фіксована величина стосовно кожної одиниці виміру бази оподаткування.
Відносною (адвалорною) визнається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування.
Відповідно до пунктів 136.1, 136.7 статті 136 ПКУ базова (основна) ставка з податку на прибуток підприємств становить 18 відсотків до об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 134.1.7 пункту 134.1 статті 134 ПКУ. Разом з тим положенням ПКУ передбачені окремі ставки оподаткування для банків, страхової діяльності, операцій резидентів Дія Сіті, доходів нерезидентів, організацій та проведення азартних ігор, букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей.
Відповідно до статті 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2–167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом. Ставка податку може становити 0 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.
Згідно зі статтею 193 ПКУ ставки податку на додану вартість встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:
- 20 відсотків;
- 0 відсотків;
- 7 відсотків по операціях з:
▪ постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
▪ постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
▪ постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем'єр, культурно-мистецьких заходів;
▪ постачання послуг із показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об'єктів відвідувачами;
▪ постачання послуг із розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху;
▪ постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010);
▪ реалізації квитків на спортивні заходи всеукраїнського та міжнародного рівнів;
- 14 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00.
Відповідно до статті 215 ПКУ встановлено вичерпний перелік підакцизних товарів та ставок акцизного податку до них.
Так пунктом 215.1. статті 215 ПКУ визначено, що до підакцизних товарів належать спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; тютюнова сировина, тютюнові відходи; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
Відповідно до пункту 215.2 статті 215 ПКУ ставки акцизного податку є єдиними на всій території України та встановлюються відповідно до визначень розділу І ПКУ: адвалорні, специфічні, адвалорні та специфічні одночасно.
Специфічні ставки, фіксовані ставки та показники встановлені ПКУ у вартісному вимірі (пункт 29.2 статті 29 ПКУ).
Адвалорною визначається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування (пункт 28.2 статті 28 ПКУ).
Адвалорні та специфічні одночасно застосовуються до тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.
Ставки акцизного податку на тютюнові вироби не є постійними. Пунктом 17 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено тимчасово, з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2024 року включно, ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, а також мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку з тютюнових виробів.
Пунктом 215.3 статті 215 ПКУ встановлено коди товарів (продукції), опис товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД, одиниці виміру та ставки податку згідно з переліком підакцизних товарів, визначених пунктом 215.1 статті 215 ПКУ.
Відповідно до статті 268 ПКУ ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Відповідно до статті 268.3 ставка збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюється за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до статті 274 ПКУ ставка земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження). Ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності).
Відповідно до статті 293 ПКУ ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 1,2 млрд грн єдиного податку спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

18.03.2024 08:54

Протягом січня – лютого 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 1,2 млрд грн єдиного податку. Це майже на 438,9 млн грн, або майже на 54 відс. більше ніж у січні – лютому 2023 року.
Нагадуємо, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування фізична особа – підприємець подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява).
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;
4) державному реєстратору під час державної реєстрації, зокрема, фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Майже 45 млн грн екологічного податку отримав загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини

18.03.2024 08:53

У січні – лютому 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 45,0 млн грн екологічного податку. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились майже на 20,0 млн грн, або на майже на 80 відсотків.
За словами очільниці податкової служби Дніпропетровщини, навколишнє природне середовище знаходиться під безперервним впливом нашої господарської діяльності. Екологічний податок за своєю економічною сутністю є компенсацією за шкоду, заподіяну природі. Отже, сума сплаченого екоподатку повинна покривати витрати на фінансування заходів, необхідних для відновлення навколишнього середовища.
«Дякуємо нашим платникам за відповідальне ставлення до сплати податків і зборів та своєчасно спрямовані до бюджетів кошти!» - зазначила Елеонора Шкода.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей!

18.03.2024 08:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 13.02.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.12.2023 № 698 (далі – наказ № 698), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.12.2023 за № 2276/41332 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 18 серпня 2015 року № 721» зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 04.01.2024 № 5 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 грудня 2023 року № 698» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 .01.2024 за № 43/41388) (далі – наказ № 5), яким внесено зміни до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів.
Згідно з цими змінами та на виконання пунктів 69.2, 69.3 статті 69 Податкового кодексу України розширюється електронний обмін повідомленнями про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків між ДПС та банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг/емітентами електронних грошей.
Розробникам програмного забезпечення для доопрацювання програмного забезпечення, засобами якого здійснюватиметься такий обмін, надаються електронні форми файлів повідомлень, які розміщені за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/programniy-modul/formi-elektronnih-povidomlen/.
Довідково: накази № 698 та № 5 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.02.2024 № 13.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

У лютому 2024 року до загального фонду держбюджету надійшло 8 млрд грн акцизного податку

18.03.2024 08:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/764332.html повідомила.
У лютому 2024 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у сумі 8 млрд грн. Це становить 101,5 відс. показника доходів, доведеного Міністерством фінансів України (додатково надійшло 0,1 млрд грн), та на 0,8 млрд грн, або на 10,9 відс. перевищує надходження лютого минулого року.
Виконання показників доходів досягнуто за рахунок додаткових надходжень акцизного податку:
по вироблених та ввезених в Україну тютюнових виробах – на 0,3 млрд грн, або 105,1 відс. від доведеного завдання (5,2 млрд грн);
по виробленій в Україні електричній енергії – в сумі 0,2 млрд грн, або 131,7 відс. від доведеного завдання (0,6 млрд грн);
по виробленій та ввезеній в Україну лікеро-горілчаній продукції на 0,07 млрд грн, або 111,4 відс. від доведеного завдання (0,6 млрд гривень).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Нарада з територіальними органами ДПС: підбиття підсумків та визначення пріоритетів

18.03.2024 08:49

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Актуальним питанням діяльності територіальних підрозділів ДПС була присвячена нарада під головуванням в. о. Голови ДПС Тетяни Кірієнко з керівним складом ГУ ДПС у Донецькій, Луганській та Херсонській областях.
Ключовими темами заходу стали підсумки роботи за минулий рік, основні пріоритети діяльності та перспективи виконання доведених показників доходів у 2024 році.
У контексті обговорення питань, які потребують першочергового вирішення, Тетяна Кірієнко окреслила основний спектр визначених завдань із забезпечення надходжень до бюджетів з урахуванням поточної ситуації.
Окрему увагу було приділено аспектам взаємодії податкових органів з платниками податків, враховуючи специфіку регіонів, оперативну обстановку в них, та пошуку шляхів вирішення нагальних проблем у забезпеченні належних умов роботи територіальних підрозділів відповідних областей та надання послуг платникам податків.
Удосконалення обслуговування платників та впровадження сервісів, які спрощують взаємодію з податковими органами та сприяють виконанню суб’єктами господарювання податкових обов’язків, – також у центрі уваги ДПС.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/764633.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Зміна видів господарської діяльності у ФОПа – платника єдиного податку третьої групи: подання заяви про внесення змін...

15.03.2024 09:18

Зміна видів господарської діяльності у ФОПа – платника єдиного податку третьої групи: подання заяви про внесення змін до реєстру платників ЄП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
- прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);
- податкова адреса суб’єкта господарювання;
- місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);
- ставка єдиного податку та група платника податку;
- дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
- дата реєстрації;
- види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);
- дата анулювання реєстрації.
Згідно з п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.
Абзацом першим п. 298.6 ст. 298 ПКУ визначено, що у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
Враховуючи зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
Разом з цим, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Також, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку, зокрема, третьої групи вимог, встановлених главою 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (абзац перший п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином проводити через ПРРО розрахункові операції «накладений платіж» та/або «післяплата»?

15.03.2024 09:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у ПРРО від ДПС надано користувачу можливість, після виконання дії «Сформувати чек», обрати відповідну умову оплати за товар (послугу). У вікні «Умови оплати» користувач обирає одну з умов оплати за товар (послугу): передплата, чергова сплата, остаточний розрахунок.
При обранні умови оплати «Передплата» зазначається інформація про суму часткової оплати, яку буде отримано за товар (послугу).
При обранні оплати «Чергова сплата» зазначається інформація про суму раніше отриманих оплат за товар (послугу), суму чергової сплати у гривневому виразі, яку буде отримано за товар (послугу), фіскальний номер чека, за яким було здійснено передплату за товар (послугу).
При обранні умови оплати «Остаточний розрахунок» зазначається інформація про суму раніше отриманих оплат за товар (послугу), суму остаточного розрахунку, фіскальний номер чека, за яким було здійснено передплату за товар (послугу).

Коментарі: 1 | Залишити коментар

Як здійснюється надання ДПС інформації з ДРФО - платників податків на запит органу соціального захисту населення...

15.03.2024 09:15

Як здійснюється надання ДПС інформації з ДРФО - платників податків на запит органу соціального захисту населення про доходи ФО, які звернулись за призначенням державної допомоги, тощо?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 20.1.23 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право надавати відповідно до закону інформацію з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) та реєстру страхувальників органам державної влади, Пенсійному фонду України та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).
Порядок надання Державною податковою службою України відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи (відсутність доходів) фізичних осіб, які звернулись за призначенням державної допомоги затверджений наказом Міністерства соціальної політики України та Міністерства фінансів України від 01.02.2022 № 53/49 (далі – Порядок № 53/49).
Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку № 53/49 інформаційна взаємодія між органами соціального захисту населення та ДПС здійснюється на центральному рівні засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів із використанням інформаційних систем Мінсоцполітики та ДПС.
Органи соціального захисту населення формують запит із використанням інформаційних систем Мінсоцполітики та подають його до ДПС. Запит може стосуватись інформації щодо однієї або декількох фізичних осіб (п. 1 глави 1 розд. ІІІ Порядку № 53/49).
ДПС надає відповідь на запит органу соціального захисту населення, що надіслав запит, у п’ятиденний строк з дня його отримання (п. 1 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49).
Пунктом 2 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49 визначено, що відповідь на запит обов’язково має містити такі відомості:
- реєстраційний номер запиту і дата (число, місяць, рік) відправлення відповіді;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають про це відмітку в паспорті) фізичної особи;
- результати опрацювання запиту.
Якщо фізичну особу ідентифіковано і в Державному реєстрі наявна інформація про її доходи за запитуваний період, у відповіді на запит зазначаються такі відомості:
- сума нарахованого кожній окремій фізичній особі доходу у розрізі джерел та ознак доходу,
- сума доходу, отриманого фізичною особою від здійснення підприємницької або провадження незалежної професійної діяльності, розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб, а також група платника єдиного податку, до якої належить фізична особа – підприємець, що обрала спрощену систему оподаткування;
- період, за який надається інформація.
Відповідь на запит може містити інші відомості, що не стосуються відомостей про особу та визначаються спільно Мінсоцполітики та ДПС відповідно до п. 4 розд. I Порядку № 53/49 (п. 3 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49).
Згідно з п. 4 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49 інформація з ДРФО про доходи окремої фізичної особи не надається, якщо:
- відомості про отримані доходи за вказаний період відсутні у ДРФО;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків закрито або фізичну особу за вказаними у запиті серією (за наявності) та номером паспорта знято з обліку у ДРФО;
- у запиті вказано недійсний (помилковий) реєстраційний номер облікової картки платника податків або за вказаними у запиті серією (за наявності) та номером паспорта фізична особа не перебуває на обліку у ДРФО;
- реквізити, зазначені у запиті, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності),
- не відповідають інформації, яка наявна у ДРФО;
- не заповнені або некоректно заповнені поля;
- неправильно вказано період, за який запитується інформація;
- запит містить більше ніж один запис щодо однієї фізичної особи;
- некоректно заповнені поля про відповідального співробітника, який сформував запит.
Відповідно до п. 5 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49 суб’єкти інформаційного обміну перевіряють отримані запити/відповіді на запити на відповідність вимогам щодо їх наповнення інформацією, установленим п. 2 глави 1/п. 2 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49, вимогам щодо формату і структури, які визначено договорами/протоколами інформаційної взаємодії відповідно до п. 4 розд. I Порядку № 53/49.
Запити і відповіді на запити, які за результатами перевірки, проведеної згідно з абзацом першим п. 5 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49, не відповідають визначеним вимогам, а також запити, подані повторно (після надання на них відповіді), вважаються неприйнятими та не опрацьовуються.
Про виявлені в запиті/відповіді на запит помилки суб’єкти інформаційного обміну протягом одного робочого дня інформують один одного за допомогою електронного повідомлення про неприйняття запиту/відповіді на запит із зазначенням причин.
У разі отримання повідомлення про неприйняття запиту/відповіді на запит до опрацювання суб’єкти інформаційного обміну зобов’язані не пізніше ніж наступного робочого дня подати коректно сформовані запити/відповіді на запити замість раніше поданих (п. 6 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Якими документами підтверджуються фактично понесені фізичною особою витрати на придбання інвестиційного активу...

15.03.2024 09:13

Якими документами підтверджуються фактично понесені фізичною особою витрати на придбання інвестиційного активу (корпоративних прав) з метою визначення його вартості для розрахунку інвестиційного прибутку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ.
Згідно з п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2 ст. 170 ПКУ, відповідно до п.п. 170.2.1 якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.
Пунктом 176.1 ст. 176 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого ПКУ, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Статтею 1 розд. І Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Обов’язкові реквізити, які повинні мати первинні документи передбачено ст. 9 Закону № 996.
Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг затверджена постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163.
Таким чином, фактично понесені фізичною особою витрати на придбання інвестиційного активу (корпоративних прав) підтверджуються документами, що засвідчують факт здійснення розрахункових операцій.
Водночас, фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) та отримує інвестиційний прибуток, повинна включити суму такого прибутку до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну Декларацію у встановленому порядку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18774. Попередня cторінка | Сторінка 931 з 1878 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua

Федоренко

Про ставки оподаткування