Блог

Федоренко

У які строки контролюючий орган здійснює реєстрацію ФОП (крім е-резидента), як платника єдиного податку?

14.03.2024 09:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).
У випадках, передбачених п.п. 298.1.2 п. 298.1 та п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до п.п. 298.1.2 п. 298.1 та п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).
Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.
Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників ПДВ!

14.03.2024 09:26

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) на період дії воєнного стану збільшено строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних/розрахунків коригування, які мають поденний строк складання/реєстрації, встановлений пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та зменшено розміри штрафів за їх порушення.
Нові строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених починаючи з 16 січня 2023 року, становлять:
- для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Разом з цим, Кодексом передбачено складання зведених податкових накладних, зокрема в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статті 188 Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (абзац одинадцятий пункту 201.4 статті 201 Кодексу).
Так, у разі постачання товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг (абзац перший пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 (зі змінами)).
Тобто, особливості складання/реєстрації зведених податкових накладних мають відмінності від податкових накладних, що складаються за кожною операцією з постачання товарів/послуг, у зв’язку з чим норми, визначені пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, не охоплюють таку категорію як зведені податкові накладні.
Отже, за несвоєчасну реєстрацію зведеної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, якщо вона складена після 16.01.2023, штрафи застосовуються у розмірах, встановлених пунктом 120 прим.1.1 статті 120 прим.1 Кодексу.
Зокрема, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 Кодексу, для реєстрації зведеної податкової накладної (згідно з пунктом 198.5 статті 198, пунктом 199.1. статті 199, пунктом 201.4 статті 201 Кодексу) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Оновлено порядок повернення податкової знижки

14.03.2024 09:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 11.03.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.02.2024 № 52 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 23.02.2024 за № 274/41619) (далі – Наказ № 52), яким внесено зміни до Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 р. за № 370/33341), із змінами.
Змінами Порядок приведено у відповідність до законів України:
- від 15 серпня 2022 року № 2520-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України»;
- від 10 серпня 2023 року № 3317-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»;
- від 12 січня 2023 року № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».
Наказ № 52 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 11.03.2024 № 23.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Несвоєчасна реєстрація в ЄРПН податкової накладної з нульовою ставкою, складеної після 08.02.2023: чи є відповідальність?

14.03.2024 09:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН визначено підпунктом 201.10 статті 201, пунктом 89 підрозділу 2 та підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.
Відповідальність за порушення строків, визначених Кодексом, для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН передбачена пунктом 120 прим.1.1 статті 120 прим.1 Кодексу та пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 Кодексу, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідно до пункту 120 прим.1.1 статті 120 прим.1 Кодексу у разі порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в ЄРПН, зокрема, податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою.
З 08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», згідно з яким підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу доповнено пунктами 89 та 90.
Так, тимчасово, протягом дії воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, встановлюється у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Проте пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу не визначено відповідних зменшених розмірів штрафів за порушення граничних строків, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, зокрема, які складені на операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою.
При цьому зміни, передбачені пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, не скасовують діючого податкового обов’язку щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які складені на операції з постачання товарів/послуг, за якими не нараховується ПДВ (звільнені від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою), визначеного статтею 201 Кодексу, та не звільняють платника податку від відповідальності за порушення такого обов’язку, визначеного пунктом 120 прим.1.1 статті 120 прим.1 Кодексу.
Таким чином, у разі порушення граничних строків для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які складені на операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою, до платника податку, на якого відповідно до Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, застосовуються штрафні санкції в розмірах, встановлених пунктом 120 прим.1.1 статті 120 прим.1 Кодексу, а сам: штраф у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 гривень.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Протягом двох місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 4,1 млн грн транспортного податку

14.03.2024 09:22

У січні – лютому 2024 рок до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників транспортного податку надійшло понад 4,1 млн гривень, що порівняно з січнем – лютим 2023 року майже на 2,5 млн грн, або на 148,2 відс. більше.
Звертаємо увагу, що у разі передачі юридичною особою у фінансовий лізинг легкового автомобіля, зареєстрованого в Україні, платником транспортного податку є лізингодавець (юридична особа – власник транспортного засобу).
Нагадуємо, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування податкову декларацію з транспортного податку (далі – Декларація).
При цьому, Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Майже 2,6 млрд грн ПДВ спрямували до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини

14.03.2024 09:21

Протягом січня – лютого 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 2,6 млрд грн податку на додану вартість. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода, у порівнянні з відповідним періодом 2023 року платники забезпечили позитивну динаміку надходжень ПДВ, надходження збільшились на понад 591,7 млн грн, або на 29,7 відсотків.
Елеонора Шкода висловила вдячність всім, хто сьогодні самовіддано працює, сумлінно сплачує податки і тим самим здійснює свій внесок у нашу Перемогу.
Керівник податкової служби області нагадала, що у разі придбання товарів у нерезидента за договором комісії, при ввезенні товарів на митну територію України право на податковий кредит за такою операцією виникає лише у комітента на дату сплати податкових зобов’язань згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства.
Податкові зобов’язання щодо комісійної винагороди у комісіонера відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ виникають у загальному порядку за правилом першої події: або за датою отримання винагороди від комітента на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, або за датою підписання акта наданих послуг. При цьому база оподаткування визначається відповідно до вимог п. 188.1 ст. 188 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Комунікаційна податкова платформа: подання податкової декларації про майновий стан і доходи через застосунок «Моя податкова»

14.03.2024 09:15

За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено онлайн зустріч за участі керівництва та фахівців податкової служби регіону.
Фахівцями надані роз’яснення щодо використання мобільного застосунку від ДПС «Моя податкова» для отримання податкової знижки за результатами 2023 року. Податківці звернули увагу на особливість врахування терміну дії договору довгострокового страхування життя при здійсненні розрахунку податкової знижки.
Під час конструктивного діалогу податківці відповіли на усі запитання платника.
Комунікація триває!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Суд підтвердив позицію контролюючого органу щодо неправомірності застосування пільгової ставки при виплаті доходів нерезиденту

14.03.2024 09:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/763784.html повідомила.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду підтримано позицію контролюючого органу щодо збільшення суми грошового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 175 млн грн через встановлення порушення в частині правомірності застосування норм міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.
Судом підтверджено, що платником податків під час виплат процентів за позиками на користь нерезидента не враховані норми Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі – Конвенція) та вимоги Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині застосування зменшеної ставки податку у зв’язку з виплатою доходу не на користь бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу.
Колегія суддів погодилася з доводами контролюючого органу про те, що зменшена ставка оподаткування доходів нерезидента, який отримує дохід, не повинна застосовуватись, оскільки нерезидент не є їх фактичним власником і, як наслідок, підлягає оподаткуванню за ставкою 15 % (п.п. 141.4.2 статті 141 Кодексу), зазначивши, що «передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку, не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу.
Зокрема, не може бути застосовано звільнення від сплати податку або його пільгові ставки у випадку, коли дохід (у рамках угоди або серії угод) з джерелом його походження з України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді, зокрема, процентів, виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому. При визначенні фактичного отримувача доходу слід також враховувати виконання функцій та покладені на нерезидента ризики».
Подібні правові висновки з питань застосування положень пункту 103.3 статті 103 Кодексу наведені у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №803/1005/17, від 24.01.2020 у справі №803/188/17, від 17.02.2021 у справі №808/3837/16.
Суд, надавши правову оцінку змісту укладених кредитних договорів, листам податкового органу Її Величності, матеріалам перевірки та загалом встановленим у ході розгляду справи обставинам у їх сукупності, врахувавши специфіку діяльності Компанії, мету її створення, а також показники оприлюдненої фінансової звітності, зробив висновок, що Компанія безпосередньо підтвердила, що відсотки, які вона отримує за кредитними договорами, фактично йдуть на погашення процентів, нарахованих за облігаціями, у свою чергу, саме за рахунок випущених облігацій й були надані кредитні кошти позивачу; як наслідок, дійшли висновку про «транзитний характер» процентних доходів, тому Компанія не є їх фактичним отримувачем, не визначає економічну долю одержаних доходів, а лише виконує функцію номінального утримувача (номінального власника), посередника щодо таких доходів.
Також судом підтверджено можливість контролюючим органам під час проведення перевірок використовувати інформацію, отриману з офіційних сайтів, зокрема з Реєстраційної палати Великої Британії («Companies House»), щодо діяльності компанії-нерезидента, податкової та фінансової звітності, реєстраційних даних тощо.
«Суди, враховуючи принципи здійснення адміністративного судочинства, встановлені процесуальним законом, його засади, такі як змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні переконливості їх перед судом, виходили з відсутності будь-яких документів, які б спростовували наведені у акті перевірки та встановлені у ході розгляду справи обставини, свідчили б про зворотнє й підтверджували, що згаданий нерезидент – отримувач доходу дійсно є бенефіціарним (фактичним) його отримувачем (власником) у розумінні пунктів 103.2, 103.3 статті 103 ПК України за кредитними договорами, одночасно, визнавши, що Інспекцією доведено свою позицію перед судом належними та допустимими інструментами, представлено інформацію, яка стосується предмету доказування.»
Позиція контролюючого органу також була посилена отриманими матеріалами від іноземних компетентних органів, що вкотре доводить, що обмін податковою інформацією з іноземними державами є важливим інструментом доказування встановлених порушень, у тому числі в судовому порядку.
За таких обставин постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.12.2023 у справі № 804/3765/16 касаційну скаргу платника податку залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 – без змін.
Посилання на Постанову суду: https://reyestr.court.gov.ua/Review/115453856.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як започаткувати власний бізнес: чек-лист від податківців

13.03.2024 10:06

Формування податкової культури серед молоді – один з пріоритетів податкової служби Дніпропетровщини.

За зверненням керівництва Дніпровського технологічного університету «ШАГ» на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області провели мотиваційну зустріч зі студентами вишу.

З чого розпочинати власну справу і які потрібно сплачувати податки – такі питання цікавили студентську молодь.

Обговорили системи оподаткування, передбачені діючим законодавством для підприємців. Також, студенти дізнались про сучасні онлайн-сервіси ДПС, які дозволяють швидко та зручно отримати необхідну інформацію.

Зустріч пройшла в позитивній атмосфері.

«Для нас важливо, щоб сучасне покоління було обізнаним в усіх сферах життя і податкова сфера не вийняток», - зазначив під час зустрічі заступник керівника податкової служби Дніпропетровщини Валерій Леонов.

Працюємо далі. Нові зустрічі незабаром.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги юридичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи!

13.03.2024 09:39

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України повідомила наступне.
У 2023 році платники єдиного податку четвертої групи в рамках п.п. 298.8.7 п. 298.7 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) мали право самостійно відмовитись від спрощеної системи оподаткування, а саме, статусу платника єдиного податку четвертої групи.
Разом з тим, в ході камеральних перевірок податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи контролюючим органом виявляються обставини, які впливають на винесення рішення щодо не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.
Відповідно до п. 297 прим.1. 1 ст. 297 прим.1 Кодексу платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Мінімальне податкове зобов'язання (далі – МПЗ) – це мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ (п.п. 14.1.114 прим.2 ст. 14 Кодексу).
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим.1. 1.4 п. З8 прим.1.1 ст. 38 прим.1 Кодексу).
При цьому з урахуванням п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають, зокрема, не пізніше 20 лютого поточного року:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи).
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Зокрема, додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік» є невід'ємною частиною Декларації (далі – Додаток 3) та подається як до звітної Декларації так і до загальної Декларації.
Згідно з приміткою до розділу Розрахункова частина Декларації та абзаців другого і третього п. 297 прим.1.7 ст. 297 прим.1 Кодексу платник єдиного податку четвертої групи зобов'язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Тобто, Додаток 3 з розрахунком МПЗ за 2022 рік подається сільськогосподарськими товаровиробниками у складі Декларації на 2023 рік, Додаток 3 з розрахунком МПЗ за 2023 рік подається – у складі Декларації на 2024 рік.
Таким чином, якщо сільськогосподарські товаровиробники самостійно відмовляються від статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік (переходять на сплату інших податків і зборів) або контролюючі органи за результатами камеральних перевірок приймають рішення про не підтвердження статусу платника єдиного податку, то такі суб’єкти господарювання мають обов’язок визначити МПЗ за 2023 рік.
На сьогодні, Державною податковою службою України доопрацьовано програмне забезпечення, яке надає можливість платникам єдиного податку четвертої групи (юридичним особам) при подачі Декларації сформувати Додаток 3 за два різних податкових періоди.
Враховуючи особливості декларування єдиного податку четвертої групи щодо подання Декларації на поточний рік, в якому визначається податкове зобов’язання з єдиного податку на поточний рік, а подання Додатку 3 (з розрахунком МПЗ) здійснюється за попередній рік відносно поточного, то рекомендуємо платникам, які самостійно відмовилися від статусу або платникам, яким не підтверджено статус платника контролюючими органами, задекларувати МПЗ шляхом подання уточнюючого Додатку 3 до Декларації на 2023 рік.
При цьому повідомляємо, що відповідно до п.п. 69.38 п.69 підрозд. 10 розд. XX Кодексу, тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18774. Попередня cторінка | Сторінка 933 з 1878 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua