Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами та доповненнями) (далі – Декларація).
Підпунктом 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ визначено, що платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
у I кварталі – 10 відсотків;
у II кварталі – 10 відсотків;
у III кварталі – 50 відсотків;
у IV кварталі – 30 відсотків.
Згідно з п. 298.8 ст. 298 ПКУ порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.9 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.
Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву у порядку згідно з п. 298.2 ст. 298 ПКУ, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п.п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Отже, з метою зменшення податкових зобов’язань, платник єдиного податку у разі зміни групи з четвертої на третю має подати уточнюючу Декларацію, розрахувавши єдиний податок виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого перебував на четвертій групі та зменшити до нуля податкові зобов’язання за квартал, починаючи з якого він вважається платником єдиного податку третьої групи.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» внесено зміни, зокрема, до розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 51.1 ст. 51 ПКУ, які набрали чинності з 01.01.2026.
Згідно з п. 51.1 ст. 51, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум, зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Наказ № 4).
Згідно з вимогами абзацу другого п. 46.6 ст. 46 ПКУ до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Відповідно до п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПКУ);
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
На сьогодні проєкт Наказу № 4 проходить процедуру погодження із заінтересованими органами виконавчої влади.
Відповідно до п. 48.1. ст. 48 ПКУ податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.
Слід зазначити, що відповідно до п. 119.1 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.
Оскільки форма Розрахунку для звітного періоду – квартал, на сьогодні не затверджена, то чинною є форма Розрахунку для звітного періоду – місяць.
Таким чином, податкові агенти, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право подавати Розрахунок за чинною формою для звітного періоду – місяць, відповідно до норм ПКУ.
На сьогодні ДПС опрацьовує та завантажує до інформаційних систем подані податковими агентами, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність Розрахунки за січень лютий та березень 2026 року.
При цьому, відповідальність податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, передбачена ст. 119 ПКУ щодо подання, подання з порушенням встановлених строків Розрахунків за звітні періоди 2026 року (січень, лютий, березень 2026 року) буде застосовуватися для звітного періоду – квартал (граничний термін подання Розрахунку за І квартал 2026 року – 11.05.2026).
Інформація розміщена за посиланням – https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44285
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Безбар’єрне середовище створює комфортні умови для всіх громадян. Вільний доступ до послуг, простота у пересуванні та відсутність фізичних і соціальних перешкод дозволяють людям реалізувати свій потенціал, зберігати активність і впевненість у собі.
Розвиваючи безбар’єрність, Україна прагне стати суспільством рівних можливостей, де кожен відчуватиме підтримку, незалежно від обставин.
Податкова, як сервісна служба, безкоштовно надає адміністративні та інші послуги підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, фізичним особам та іншим суб’єктам господарювання.
Нагадуємо, що приймання відвідувачів здійснюється, як за принципом «живої черги», так і за попереднім записом до «електронної черги», а тому кожен відвідувач може спланувати свій візит до податкової в зручний для нього час.
Державна податкова служба України продовжує курс на цифровізацію, активно впроваджуючи сучасні та зручні сервіси для платників податків, забезпечує доступ до онлайн-послуг та інформації для всіх груп населення, включаючи людей з інвалідністю та літніх людей.
За зазначеною тематикою, в приміщеннях Центрів обслуговування платників Кам’янської ДПІ, в тому числі в ЦОПу Верхньодніпровського сектору обслуговування платників та ЦОПу Жовтоводського сектору обслуговування платників на інформаційних стендах, у зручному для огляду місці, розташовано актуальний податковий матеріал. Також інформаційний матеріал розміщено в центрах надання адміністративних послуг територіальних громад, в яких відбувається чергування представників Кам’янської ДПІ, у режимі роботи мобільного ЦОП.
Сьогодні більшість сервісів податкової служби доступні онлайн – без черг, паперів і зайвих відвідувань установ. Завдяки Електронному кабінету та мобільному застосунку «Моя податкова» громадяни й підприємці можуть подавати декларації та звітність, вести листування з податковими органами, переглядати особисті нарахування і сплати, отримувати консультації та довідкову інформацію.
Процедури, які раніше вимагали значного часу та особистого візиту, тепер виконуються у кілька кліків зі смартфона чи комп’ютера – цілодобово.
У цілях створення зручних та доступних умов для отримання адміністративних послуг і сервісів юридичними та фізичними особами, у тому числі особами з інвалідністю та маломобільними групами населення, функціонує мобільний ЦОП.
Мобільний ЦОП – це зручна та швидка податкова допомога для тих, хто немає можливості відвідати стаціонарний ЦОП. Фахівці, задіяні у роботі мобільного ЦОПу надають адміністративні послуги та консультації, інформують про порядок надання адміністративних послуг та про впроваджені електронні сервіси податкової служби, а також переваги Електронного кабінету та мобільного застосунку «Моя податкова».
За період січень – березень 2026 року мобільним ЦОПом за участі фахівців Кам’янської ДПІ здійснено 20 виїздів до територіальних громад Кам’янського району для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких – 20 адресних виїздів до маломобільних груп населення.
Ми всі можемо здійснити свій внесок у створення безбар'єрного суспільства. Наприклад, підтримка ініціатив з доступності, участь у громадських проєктах та підвищення обізнаності про важливість безбар'єрності – це кроки, які може зробити кожен з нас.
Протягом березня 2026 року фахівцями Кам’янської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проводились зустрічі з представниками бізнесу та медіа. На зустрічах податківцями поінформовано про виконання заходів у рамках Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та щодо можливості здійснення листування в електронному вигляді через Електронний кабінет.
Системне усунення бар’єрів відбувається на рівні держави. Ми маємо прагнути до спілкування, в якому відсутні стереотипи, дискримінація та упереджене ставлення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП) (п.п. 169.1 ст. 169 ПКУ).
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи те, що сума виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядається як заробітна плата платника ПДФО, то у разі її неперевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, найманий працівник має право на ПСП.
Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж січня – березня 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку спрямували майже 175,7 млн гривень.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
у I кварталі – 10 відсотків;
у II кварталі – 10 відсотків;
у III кварталі – 50 відсотків;
у IV кварталі – 30 відсотків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З початку 2026 року платники рентної плати поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області на понад 566,2 млн гривень. Надходження у порівнянні з січнем – березнем минулого року збільшились на понад 26,9 млн грн, темп росту – 105,0 відсотків.
Інформуємо, що згідно із п. 253.3 ст. 253 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр:
для зберігання природного газу та газоподібних продуктів – активний об’єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах);
для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів – об’єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер);
для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності – площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Станом на 01.04.2026 на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області знаходилось 12 793 реєстратори розрахункових операцій (РРО) та 71 416 програмних РРО (ПРРО). Загальна кількість зареєстрованої касової техніки, яку використовують суб’єкти господарювання, – 84 209.
Звертаємо увагу, що фіскалізація розрахунків дозволяє автоматизувати облік виторгу. ПРРО є альтернативою класичним касовим апаратам. ПРРО забезпечує мобільність і універсальність (його можна встановити на будь-який гаджет), економію коштів, автоматизацію звітності та видачу чеків в електронному вигляді, відкриття і закриття зміни онлайн, а також роботу в офлайн-режимі.
«Застосування ПРРО – це сучасне, зручне та економічно вигідне рішення, яке наразі є оптимальним вибором для бізнесу», – зазначив очільник обласної податкової служби Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що з метою інформування платників з питань застосування ПРРО ДПС України створено банер «Програмні РРО», що розміщений на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).
Матеріали банеру містять актуальні нормативно-правові акти, які регулюють відносини у сфері реєстрації та застосування РРО/ПРРО, відповіді на поширені питання, що надходять до ДПС від користувачів ПРРО, презентаційні матеріали тощо.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
На запитання платників відповідав заступник начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Роман Дудник.
Питання. При проведенні розрахунків через термінал обов’язково видавати чек з РРО та/або ПРРО, якщо термінал роздруковує свій чек?
Відповідь. Відповідно до п.1 та п.2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами) (Закон № 265) покупцеві необхідно видати розрахунковий документ встановленої форми на паперовому носії або в електронному вигляді на повну суму проведеної розрахункової операції.
Сліп, роздрукований терміналом, – не є розрахунковим документом.
Питання. Чи потрібен РРО, якщо ФОП першої групи продає товари власного виробництва?
Відповідь. Здійснення діяльності без використання РРО/ПРРО можливо за умов, перелічених у ст. 9 Закону № 265.
Одна з них – це здійснення господарської діяльності платниками єдиного податку першої групи.
Потрібно розуміти, що до платників єдиного податку першої групи відносяться ті, які не використовують працю найманих працівників, здійснюють продаж товарів виключно з торговельних місць на ринку або надають побутові послуги населенню.
У разі продажу товарів з інших місць (магазинів, кіосків або через Інтернет) вже виникають питання про законність віднесення до першої групи єдиного податку (п. 291.4 ст. 294 Податкового кодексу України (Кодекс)).
Питання. ФОП, продає косметику. В останньому закупі виявився товар, який в Україні класифікується як лікарській засіб. Чи є якісь особливості обліку такого товару з точки зору саме оподаткування?
Відповідь. У питанні не зазначено ФОП на загальній системі оподаткування або на спрощеній.
У разі, якщо платник є ФОП єдиного податку другої групи, то відповідно до вимог Закону № 265 платники єдиного податку звільняються від обов’язкового ведення обліку ТМЦ, але окрім тих, які здійснюють продаж складної побутової техніки, ювелірних виробів, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Відповідна вимога зазначена у п. 12 ст. 3 цього Закону.
Також потрібно застерегти платників єдиного податку, що у разі наявності вищезазначених груп товарів, облік ТМЦ ведеться на всі товари в цілому, а при проведенні перевірки суб’єкт господарювання зобов'язаний надати первинні документи, підтверджуючі походження товарів.
Відповідальність передбачена як за неведення відповідного обліку, так і за ненадання документів на товар (ст. 20 Закону № 265).
Питання. Чи потрібно встановлювати РРО/ПРРО, якщо дохід за рік не перевищує 1 млн грн? І що робити, якщо перевищує цей ліміт?
Відповідь. Здійснення діяльності без використання РРО/ПРРО можливо за умов, перелічених у ст. 9 Закону № 265.
На сьогоднішній день у законодавстві ліміту суми для платників єдиного податку для можливості роботи без використання РРО/ПРРО не існує.
Навпаки, з 01.01.2022 всі платники єдиного податку, окрім першої групи, при проведенні розрахункових операцій зобов’язані використовувати касову техніку та видавати споживачам фіскальні чеки.
З метою підготовки бізнесу до нових норм, за невикористання касової техніки до 01.10.2023 була відмінена відповідальність за проведення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО, але окрім суб'єктів господарювання, які здійснюють операції з продажу підакцизної групи товарів, у сфері обміну валют та азартних ігор.
Нагадаю, що до платників єдиного податку першої групи відносяться ті, які не використовують працю найманих працівників, здійснюють продаж товарів виключно з торговельних місць на ринку або надають побутові послуги населенню.
У разі продажу товарів з інших місць (магазинів, кіосків або через Інтернет) вже виникають питання про законність віднесення до першої групи єдиного податку (п. 291.4 ст. 294 Кодексу).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) під час зустрічі в онлайн-форматі із суб’єктами господарювання регіону обговорили актуальні питання дотримання законодавства у сфері обігу пального.
У центрі уваги – відповідальність за порушення встановлених норм. Податківці детально роз’яснили, які саме дії вважаються порушеннями, а також ознайомили учасників із розмірами штрафних санкцій, передбачених законодавством.
Під час онлайн-сесії підприємці отримали чіткі відповіді на практичні запитання та роз’яснення щодо застосування фінансових стягнень у сфері обігу пального.
Окремо зупинилися на системному контролі, який здійснюється у тісній взаємодії з правоохоронними органами. Кожен випадок незаконної реалізації пального не залишається без належної правової оцінки. Дотримання законодавства – це запорука прозорого та відповідального ведення бізнесу.
Фахівці ГУ ДПС залишаються відкритими до діалогу та готові надавати професійні консультації з усіх питань, пов’язаних із обігом підакцизних товарів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Добігає кінця кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2025 році. Податківці нагадують про необхідність своєчасного подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та закликають не відкладати цей обов’язок на останні дні.
Так, до Центру обслуговування платників Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з метою подання податкової декларації завітав представник наукової спільноти Заяць Євген Іванович.
Заяць Євген Іванович – у минулому – заступник міського голови міста Дніпра, генеральний директор УДППЗ «УКРПОШТА», на теперішній час – український науковець у галузі будівництва, доктор технічних наук, професор кафедри організації і управління будівництвом будівельного факультету навчально-наукового інституту «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» Українського державного університету науки і технологій, здійснює активну науково-педагогічну діяльність та бере участь у підготовці висококваліфікованих фахівців у сфері будівництва та цивільної інженерії.
Основні напрями його наукової діяльності пов’язані з удосконаленням організації будівельного виробництва, підвищенням ефективності будівельних процесів та забезпечення надійності організаційно-технологічних рішень.
Як доктор технічних наук і професор, Заяць Євген Іванович активно поєднує наукову роботу з викладацькою діяльністю, є автором навчально-методичних розробок та учасником освітніх програм.
Як відома особа у науковому та професійному середовищі міста Дніпра, Заяць Євген Іванович демонструє високий рівень громадянської відповідальності. У межах проведення деклараційної компанії він своєчасно подає податкову декларацію, дотримується вимог податкового законодавства України та підтримує принцип відкритості й прозорості.
Його позиція є прикладом для громадян: відповідальне декларування доходів – це не лише вимога закону, а й внесок у розвиток нашої держави.
Коментарі: 0
| Залишити коментар