Працівники відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) прийняли участь у проведенні документальної перевірки Автотранспортного підприємства м. Дніпра. За результатами такої перевірки встановлено факти продажу пального без отримання відповідної ліцензії та відсутність рівноміра-лічильника.
За вчиненні порушення на керівника підприємства складено адміністративний протокол за ч.1 ст.164 КУпАП, а також до підприємства застосовані штрафні санкції у сумі 270 тис. грн, які сплачені у повному обсязі.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 1,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталя. Зазначила, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на понад 260,4 млн грн, або на 21,0 відсоток. Акцентувала, що у структурі місцевих бюджетів ПДФО є одним із бюджетоформуючих податків і складає понад 52,2 відсотки від загальних надходжень до скарбниць громад.
Нагадуємо, що платниками ПДФО є:
- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела походження в Україні, так і іноземні доходи.
- фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує) на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання;
- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи із джерела походження в Україні;
- податковий агент.
Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до сплати податків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзаців другого та третього пп. «в» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка ПДВ у розмірі 7 відс. встановлюється на операції з:
постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (далі – ДРЛЗ), а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення (далі – ДРМТВМП) або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
При здійсненні операцій з постачання товарів (у т.ч. лікарських засобів і медичних виробів) платник податку – продавець таких товарів зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ПКУ).
При здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України оформляється митна декларація (п. 8 ст. 257 Митного кодексу України).
З огляду на викладене, операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та виробів медичного призначення підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відс. відповідно до пп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, тобто, за умови, що такі:
лікарські засоби:
- дозволені для виробництва і застосування в Україні;
- внесені до ДРЛЗ;
медичні вироби:
- дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
- внесені до ДРМТВМП або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.
При цьому у разі якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів/медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, передбачених абзацами другим та третім пп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, такі операції оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
Крім того, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства окремі операції із ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лікарських засобів та медичних виробів звільняються від оподаткування ПДВ за умовами, визначеними п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
Декларація подається платником за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, за формою, встановленою на дату подання.
До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Результати здійснених платником податку у звітному (податковому) періоді операцій з постачання/придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів, а також нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у випадках, передбачених ПКУ, що оподатковуються за ставкою 7 відс., відображаються у податковій декларації з ПДВ:
розділ I «Податкові зобов’язання»:
- постачання таких товарів на митній території України – у рядку 1.2, що передбачає подання додатка 1;
- нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ – у рядку 4.2, що передбачає подання додатків 1 та 6;
- коригування за операціями відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ – у рядку 4.2.1, що передбачає подання додатків 1 та 6;
- коригування податкових зобов’язань – у рядку 7, що передбачає подання додатка 1;
- коригування податкових зобов’язань у зв’язку з нецільовим використанням товарів, ввезених із застосуванням звільнення від ПДВ, – у рядку 8, що не передбачає подання додатків;
розділ II «Податковий кредит»:
- придбання таких товарів на митній території України – у рядку 10.2, що передбачає подання додатка 1;
- ввезення на митну територію України – у рядку 11.2, що не передбачає подання додатків;
- коригування податкового кредиту – у рядку 14, що передбачає подання додатка 1;
- коригування податкового кредиту у зв’язку з перерахунком частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях – у рядку 15, що передбачає подання додатка 6.
Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 21).
Операції з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів, які звільняються від оподаткування ПДВ, та коригування обсягів за такими операціями, відповідно до положень ПКУ, відображаються у рядках 5, 5.1 та 5.1.1., що передбачає подання додатка 5.
При цьому порядок визначення сум ПДВ, несплаченого платником податку до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, передбачено розділом V прим.1 Порядку № 21.
Відомості про суми ПДВ, несплаченого платником податку до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховані у порядку, визначеному цим розділом, зазначаються у таблиці 2 додатка 5 за операціями, звільненими від оподаткування податком відповідно до коду пільги, визначеного згідно з довідником пільг.
Згідно з Довідником № 122/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, станом на 30.01.2024, затвердженого ДПС, пільги з ПДВ, передбачені п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, класифікуються за двома кодами 14060512 та 14060513.
Розрахунок несплачених до державного бюджету сум ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування, здійснюється за формулою, визначеною п. 3 розд. V1 Порядку № 21.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Колегією суддів зазначено, що оскільки податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку, коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26.05.2022), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
У той же час, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки зокрема щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.
Оскільки в межах спірних правовідносин податкові накладні позивач склав у період з 14.02.2022 по 15.08.2022, а зареєстрував в ЄРПН у період з 03.08.2022 по 02.09.2022 з порушенням строку, визначеного пунктом 201.1 статті 201 ПК України, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Окрім того, позивач упродовж розгляду справи не доводив наявність обставин його звернення до податкового органу з відповідною заявою на виконання положень Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, будь-яких доказів на підтвердження існування таких обставин не надавав, підставами позову не визначав.
Верховним Судом зауважено, що Закон України від 12.01.2023 № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.
А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.
Також, на переконання Верховного Суду, позивач помилкового тлумачить положення пункту 69.2 статті 69 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, вважаючи, що законодавець дозволив проведення камеральних перевірок лише в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 залишено без змін.
Інформація опублікована на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/757333.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками до місцевих бюджетів регіону у січні 2024 року сплачено понад 3,8 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір).
Позитивна динаміка до відповідного періоду минулого року складає майже 1,1 млн грн, або 38,3 відсотки.
Нагадуємо, що платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках (п.п. 268 прим.1.1.1 ст. 268 прим.1 Податкового кодексу України).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Впродовж січня поточного року місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали понад 514,7 млн грн плати за землю.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталя, у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року надходження зросли на понад 77,6 млн грн, або на 17,8 відсотків.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини подякувала платникам за сумлінну сплату податків.
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Створення комфортних умов для ведення бізнесу, комунікація з платниками податків на принципах партнерства, прозорості та відкритості – у пріоритеті роботи податкової служби Дніпропетровської області.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на постійній основі проводиться розширена роз’яснювальна робота, зокрема, з питань ведення бізнесу суб’єктами господарювання з обов’язковим отриманням дозвільних документів на здійснення господарської діяльності, видачі споживачам відповідних розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій, а також неприпустимості випадків використання праці найманих осіб без належного оформлення.
За результатами проведеного аналізу господарської діяльності кафе у місті Дніпрі виявлені можливі порушення законодавства в частині проведення розрахункових операцій та трудового законодавства.
Фактичною перевіркою підтверджено факти використання найманої праці осіб без належного оформлення, а також порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та ненадання під час проведення перевірки в повному обсязі документів, які належать до предмету перевірки.
За результатами фактичної перевірки зафіксовано порушення на загальну суму 197 тис. гривень.
За встановленими фактами порушення трудового законодавства, матеріали даної перевірки направлені для відповідного реагування до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
З 01.01.2024 діє нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та інструкція щодо її заповнення, оновлена редакція яких затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28 серпня 2023 року № 467 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2023 року за № 1817/40873.
Податкова декларація складається із головної форми і дев'яти додатків: Ф1, Ф2, Ф3, Ф4, ЄСВ 1, ЄСВ 2, ЄСВ 3, МПЗ, КІК.
Фізичній особі – підприємцю на загальній системі оподаткування при звітуванні за результатами звітного 2023 року необхідно подати додатки Ф2 та ЄСВ 1. Крім того, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, які є власниками, орендарями, користувачами, на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільгоспугідь, які здійснюють виробництво власної сільгосппродукції, подають ще додаток МПЗ. Розрахунок загального МПЗ здійснюється відповідно до п. 177.14 ст. 177 Податкового кодексу України (ПКУ) та ст. 38 прим.1 розділу I ПКУ.
Важливо!
У річній податковій декларації фізична особа – підприємець зобов’язана відобразити разом з доходами від підприємницької діяльності також інші доходи з джерелом їх походження з України та іноземні доходи, якщо такі є. Зазначена норма встановлена у п. 177.11 ст. 177 ПКУ.
Контролюючі особи контрольованих іноземних компаній у 2024 році подають разом зі звітом про контрольовані іноземні компанії податкову декларацію з додатком КІК, який заповнюється окремо по кожній контрольованій іноземній компанії. Слід зазначити, що, відповідно до п. 54 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної податкової декларації за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.
При звітуванні про отримані доходи, одержані у 2023 році, необхідно подати податкову декларацію з типом «звітна». Електронний номер форми податкової декларації – F0100214.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/756534.html повідомила наступне.
У разі оскарження в адміністративному порядку рішень територіальних органів ДПС (крім рішень про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), з метою своєчасного отримання прийнятих за результатами розгляду скарг рішень Державної податкової служби України, просимо звертати особливу увагу на зазначення у поданих скаргах актуальних поштових адрес (у тому числі поштових індексів), які вказуються скаржником для інформування про прийняті рішення.
Для зручності та оперативності листування також вказувати адресу електронної пошти скаржника.
Крім того, при поданні скарги через електронний кабінет обов’язково обирати адресата (одержувача) поданої скарги – Державну податкову службу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар