Блог

Федоренко

До якого контролюючого органу подається декларація з рентної плати в частині рентної плати за спеціальне використання води...

15.05.2024 08:53

До якого контролюючого органу подається декларація з рентної плати в частині рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту та як сплачується така рентна плата?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є, зокрема, суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб водного транспорту.
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб водного транспорту згідно з п.п. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 ПКУ є час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
Базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) дорівнює календарному кварталу (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).
Згідно з п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додатки з рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).
Водночас, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Тому положення п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ щодо подання податкової звітності з рентної плати необхідно застосовувати з урахуванням п. 63.3 ст. 63 ПКУ, тобто за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням об’єкта оподаткування (водного транспорту).
Підпунктом 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ передбачено, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату щокварталу наростаючим підсумком з початку року.
Податкова декларація з рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається (абзац перший п.п. 255.11.16 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не сплачується (абзац другий п.п. 255.11.16 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту сплачується до бюджету територіальної громади за місцем обліку платника рентної плати.
Реквізити рахунків для територіальних громад для сплати податків, зборів та платежів (в т. ч. рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту), відкритих Державною казначейською службою України, розміщено на субсайтах відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яка застосовується нормативно грошова оцінка земельної ділянки ЮО – платником ЄП...

15.05.2024 08:52

Яка застосовується нормативно грошова оцінка земельної ділянки ЮО – платником ЄП при розрахунку загального МПЗ за звітний рік, якщо протягом такого року нормативна грошова оцінка змінюється?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзаців першого – третього п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок.
Підпунктом 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Розрахунок МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка яка проведена, обчислюється за формулою встановленою п.п.38 прим. 1.1.1 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ.
Згідно з п.п. 38 прим.1.1.1 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГОд х К х М / 12, де:
МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;
НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;
К – коефіцієнт, який становить 0,05;
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Одним із елементів елементом формули МПЗ, встановленої п.п. 38 прим. 1.1.1 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ є нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378).
Частиною другою ст. 20 Закону № 1378-IV визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина третя ст. 23 Закону № 1378).
Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (частина перша ст. 15 Закону № 1378).
Частиною другою ст. 18 Закону № 1378 встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
- розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення – не рідше ніж один раз на 5 – 7 років;
- розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 5 – 7 років, а несільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 7 – 10 років.
Відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року № 3613-VI (далі – Закон № 3613), адміністратором Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) є державне підприємство або державна установа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Кадастрі, розробленні та забезпеченні функціонування програмного забезпечення для публічного моніторингу земельних відносин та інформаційної взаємодії з іншими державними електронними інформаційними ресурсами (частина третя ст. 6 Закону № 3613).
Оскільки складовою відомостей про нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці є відомості з Кадастру (ст. 13 Закону № 3613), то при розрахунку МПЗ платнику податку доцільно використовувати інформацію про нормативну грошову оцінку земель, наявну у Кадастрі.
Таким чином, при затвердженні нової нормативної грошової оцінки землі, розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання здійснюється юридичною особою – платником єдиного податку (третьої або четвертої групи) за податковий (звітний) період із урахуванням довідки (витягу) про розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки з відповідним кумулятивним індексом за період з дати затвердження нормативно грошової оцінки до року її застосування.
При цьому, якщо суб’єкт господарювання – платник єдиного податку з певних причин не може своєчасно отримати витяг (довідку) про змінену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, то для розрахунку загального мінімального податкового зобов’язання такий платник податку самостійно розраховує МПЗ з урахуванням інформації про нормативну грошову оцінку земель, наявну у Кадастрі.
Після отримання довідки (витягу) про зміну розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки суб’єкт господарювання зобов’язаний відповідно до ст. 50 ПКУ уточнити показники податкової декларації платника єдиного податку третьої або четвертої групи.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Своєчасна сплата екологічного податку – важливий компенсатор негативного впливу на навколишнє середовище

15.05.2024 08:50

Упродовж чотирьох місяців поточного року до загального фонду держаного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 49,2 млн грн екологічного податку, що на понад 3,8 млн грн, або на 8,4 відс. більше ніж за відповідний період 2023 року.
Екологічний податок є одним із важливих компенсаторів негативного впливу на природу різного роду шкідливих та небезпечних факторів, які виникають у процесі господарської діяльності платників. Своєчасно сплачені податкові зобов’язання з екологічного податку забезпечують фінансування природоохоронних заходів.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
- обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Плата за землю: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 2,1 млрд гривень

15.05.2024 08:49

У січні – квітні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 2,1 млрд грн плати за землю. Надходження виросли у порівнянні з січнем – квітнем 2023 року на понад 101,4 млн грн, або на 5 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівниця податкової служби регіону подякувала платникам за сумлінне виконання своїх податкових обов’язків та нагадала, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Державна реєстрація укладення договорів оренди земельних ділянок під час воєнного стану покладається на районні військові адміністрації (без потреби внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Кампанія декларування доходів громадян

15.05.2024 08:48

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Одним із пріоритетних напрямів Державної податкової служби України є створення умов для добровільної сплати податків (зборів) до бюджету. Результати кампанії декларування доходів громадян свідчать про підвищення рівня свідомості громадян стосовно важливості декларування своїх доходів та сплати податків до бюджету та є вагомою складовою партнерських взаємовідносин між платниками податків та державою.
Станом на 01.05.2024 громадянами подано більше 172 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – декларація), що на 2,2 тис. декларацій більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Найбільш активно декларували доходи мешканці м. Києва (майже 19 тис. декларацій), Львівської (15 тис. декларацій), Дніпропетровської (майже 14 тис. декларацій), Вінницької (12 тис. декларацій) та Київської (10 тис. декларацій) областей.
За видами оподатковуваних доходів найбільшу кількість декларацій подано платниками податків, які отримували доходи від успадкування (отримання в дарунок) майна (16 відс. від загальної кількості декларацій), інші оподатковувані доходи (додаткове благо, проценти банку тощо – 16 відс.), від надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (7 відс.), від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого та/або нерухомого майна (6 відс.).
Крім того, 27 відс. громадян декларували доходи, які не підлягають оподаткуванню.
У поданих деклараціях задекларовано річний дохід у сумі 218,5 млрд грн, що на 104,1 млрд грн, або на 91 відс. більше ніж у минулому році.
Кількість громадян, які за результатами 2023 року задекларували річний дохід у сумі понад 1 млн грн, становить 10,7 тис. осіб (+ 1,2 тис. осіб порівняно з минулим роком).
Податкові зобов’язання до сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) визначено у сумі 4,8 млрд грн, що на 2,1 млрд грн, або на 76 відс. більше ніж в аналогічному періоді минулого року, військового збору – 0,9 млрд грн, що на 0,4 млрд грн, або на 80 відс. більше ніж в аналогічному періоді минулого року.
Крім того, майже 53 тис. громадян задекларували право на податкову знижку, задекларована сума податку, що підлягає поверненню з бюджету, становить 293,8 млн гривень.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/782988.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги СГ, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі товарами та напоями із використанням вендингового обладнання

15.05.2024 08:46

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/783255.html повідомила.
Державна податкова служба України висловлює свою вдячність суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі товарами та напоями із використанням вендингового обладнання, за їх високий рівень податкової культури та свідомості при організації своєї господарської діяльності.
Завдяки сумлінному виконанню вимог чинного законодавства України такими суб’єктам господарювання станом на 01.05.2024 забезпечено реєстрацію та успішне використання 5 060 РРО/ПРРО на вендинговому обладнанні.
Слід зауважити, що Державна податкова служба України та її територіальні органи під час організації фактичних перевірок керуються виключно ризикорієнтованим підходом та здійснюють перевірки лише тих господарських одиниць, про які відсутня інформація щодо їх фіскалізації в інформаційно-комунікаційних системах ДПС.
Так, територіальними органами ДПС з початку 2024 року проведено 120 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі товарами та напоями із використанням вендингового обладнання, в ході яких підтверджено 120 випадків порушення порядку проведення розрахунків, визначеного Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Подальша робота у цьому напрямі триває та має постійний та системний характер.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Які реквізити зазначаються у полях платіжної інструкції у разі перерахування коштів з...

14.05.2024 09:16

Які реквізити зазначаються у полях платіжної інструкції у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕАРП та СЕ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 17 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (із змінами) (далі – Порядок № 408) електронний рахунок платника акцизного податку (окремо для пального, окремо для спирту етилового) відкривається Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) на безоплатній основі без укладення договору. На електронний рахунок платник акцизного податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного рахунка платника податків у банку/небанківському надавачу платіжних послуг.
Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі відомостей, які ДПС після внесення осіб до реєстру платників протягом одного робочого дня надсилає Казначейству.
У таких відомостях зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) платника акцизного податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), номер бюджетного рахунка (п. 18 Порядку № 408).
Згідно з п. 19 Порядку № 408 Казначейство надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника акцизного податку не пізніше операційного дня, що настає за днем відкриття такого рахунка. Після надходження зазначеного повідомлення ДПС інформує платника акцизного податку про реквізити його електронного рахунка.
Відповідно до вимог частини другої ст. 40 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (із змінами) платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.
Отже, у разі перерахування коштів з рахунка платника на його електронний рахунок у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ) у платіжній інструкції необхідно заповнювати:
- у полі «Отримувач» – назву платника податку;
- у полі «Код платника» – податковий номер платника податку;
- у полі «Банк отримувача» – «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
- у полі «Рахунок отримувача» – номер електронного рахунка у СЕАРП та СЕ за стандартом IBAN;
- у полі «Призначення платежу» – роз’яснювальну інформацію про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано на електронний рахунок».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників податку на прибуток підприємств, які прийняли рішення про незастосування коригувань фінансового результату...

14.05.2024 09:14

До уваги платників податку на прибуток підприємств, які прийняли рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого та четвертого п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.
Поряд з цим, абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ для платників податку на прибуток підприємств (далі – податок), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємства затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Відображення різниць залежно від видів здійснених операцій та норм ПКУ, які передбачають відповідне коригування фінансового результату до оподаткування, здійснюється у додатку РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Декларації.
Для відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації основних засобів та нематеріальних активів, використовуються дані додатка АМ «Інформація щодо нарахованої амортизації» до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації (далі – додаток АМ).
У додатку АМ відображаються показники балансової вартості основних засобів та нематеріальних активів, сум амортизації за звітний (податковий) період відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ, підсумковий результат з графи 5 рядка 1.2.1 цього додатка переноситься до рядка 1.2.1 додатка РІ Декларації.
Отже, якщо платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, у тому числі на різниці, які виникають при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то додаток АМ не подається.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Касовий чек повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, у тому числі контрольне число...

14.05.2024 09:13

Касовий чек повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, у тому числі контрольне число, сформоване в режимі офлайн

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Форма та зміст розрахункового документа затверджені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
Так, п. 1 розд. VI Положення № 13 встановлено, що фіскальний касовий чек за операціями з приймання готівки для подальшого її переказу через програмно-технічний комплекс самообслуговування (далі – ПТКС) – це розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), встановленим на ПТКС, під час проведення операцій приймання та переказу готівкових коштів. Форма № ФКЧ-3 касового чека наведена в додатку 5 до Положення № 13 (далі – чек ПТКС), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, у тому числі контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 21 чеку ПТКС).
Згідно з приміткою 6 інформації до додатку 5 до Положення № 13 контрольне число, формується за допомогою одностороннього алгоритму хешування даних. В один період часу для всіх ПРРО застосовується одна хеш-функція, визначена центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, інформація про яку оприлюднюється в Електронному кабінеті.
Отже, під контрольним числом слід розуміти сформоване за допомогою хеш-функції (sha 256) значення (набір чисел та літер) вказаного розрахункового документа (чеку ПТКС).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо врахування суми «податкових збитків» у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств...

14.05.2024 09:11

Щодо врахування суми «податкових збитків» у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, починаючи зі звітних періодів 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Починаючи зі звітних періодів 2024 року, у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств враховується непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років станом на 01.01.2023, збільшена на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що виникла за підсумками 2023 звітного року. Таке врахування здійснюється з урахуванням обмежень, визначених п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для великих платників податків.
Довідково: погашеними вважаються суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:
а) ці суми були включені до розрахунку об'єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;
б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об'єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ).
Більше розглянутих питань, що можуть виникнути у банків з урахуванням змін, внесених до ПКУ Законом України від 21 листопада 2023 року № 3474-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» – в Інформаційному листі ДПС № 6/2023, який розміщено за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/740680.htm

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19658. Попередня cторінка | Сторінка 968 з 1966 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua